Розрахунок промислово-виробничого персоналу вагоноремонтних підприємств

Робітників вагоноремонтних підприємств можна поділити на промислово-виробничий персонал та персонал промислових підрозділів. Промислово-виробничий персонал (ПВП) зайнятий безпосередньою виробничою діяльністю та обслуговуванням виробництва; це працівники основних та допоміжних цехів, апарату управління заводом, лабораторій, науково-дослідних, технічних відділів і бюро підприємства. Персонал непромислових підрозділів зайнятий в житловому і комунальному господарствах та підприємствах, у сфері культурно-побутового і медико-санітарного обслуговування, дитячих садочках, в школах та інших навчальних закладах при підприємстві, в підсобних господарствах.

Розподіл виробничих процесів на основні і допоміжні передбачає також розподіл працівників на основних і допоміжних. Як основні, так і допоміжні працівники групуються за професіями і спеціальностями, а також за кваліфікаційними розрядами. Під професією необхідно розуміти вид трудової діяльності, що потребує певної підготовки. Кваліфікація або розряд, що надається робітнику, характеризує рівень опанування робітником даної професії. Поняття «спеціальність» визначає вид трудової діяльності в рамках даної професії (наприклад, професія – слюсар, а спеціальність – слюсар-лекальщик). За видами виконуваних робіт виробничі працівники поділяються на групи: слюсарі ремонтно-розбиральних робіт, газорізчики, клепальники та ін.

ІТП і службовці здійснюють функції загального управління і технічного керівництва. Ці групи складаються з керівників (начальники підприємств, начальники цехів, дільниць, відділів, бюро), спеціалістів (інженерів і техніків різних професій і спеціальностей) і технічних виконавців (рахунково-бухгалтерський персонал, діловоди).

До учнів належать працівники, що проходять на підприємстві виробниче навчання і отримують заробітну плату за спеціально встановленою для них системою оплати праці.

До МОП належать робітники по догляду за службовими приміщеннями (прибиральники, двірники), обслуговуванню працівників та службовців (гардеробники). Вимоги до знань і вмінь працівників відображені в довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, а службовців і ІТП – в кваліфікаційному довіднику посад службовців.

Вихідними даними для розрахунку необхідності у виробничих робітниках є пронормований технологічний процес і виробнича програма ремонту вагонів.

Розрахунок необхідності в основних виробничих працівниках (явочних) визначається за формулою:

(4.3.9)

де Н_Ф – фактична програма ремонту;

Т_Н – нормовані витрати часу по кожній професії на вагон, чол∙год;

F_О.Я – явочний фонд часу одного працівника в рік, F_О.Я = 2010 год;

К_Н – коефіцієнт виконання норм, К_Н = 1,3.

Списочна чисельність основних виробничих працівників визначається за формулою:

(4.3.10)

де К_Д – коефіцієнт, що враховує необхідність чергових відпусток, виконання державних обов’язків, хвороби та ін., К_Д = 1,1.

Загальна списочна чисельність основних виробничих працівників визначається за формулою, чол.:

. (4.3.11)

Списочна чисельність допоміжних працівників визначається за формулою:

(4.3.12)

де К_ВС – коефіцієнт, що враховує відношення допоміжних працівників до основних, К_ВС = 0,15.

Необхідну кількість ІТП, МОП, і РКП визначаємо за формулою:

(4.3.13)

(4.3.14)

(4.3.15)

де К_ІТП, К_МОП, К_РКП – коефіцієнти, що враховують відношення ІТП, МОП і РКП до основних працівників, К_ІТП = 0,06, К_МОП = 0,02, К_РКП = 0,06.