Способи оформлення і правила розмітки віршового тексту

Віршовий текст, на відміну від прозового, організовується у певній ритмічній послідовності, оскільки він складається з окремих віршових рядків, побудованих на ритмічному чергуванні наголошених та ненаголошених складів.

Завдання технічного редактора не тільки в тому, щоб зберігати авторську форму рядка. Необхідно підкреслити і виявити її всією побудовою складання (розташуванням рядків, відступами, пробілами між строфами тощо).

Віршові твори переважно розміщують на сторінках видання по центру; через це для різних сторінок виключання рядків великого віршового твору може бути різним, тому що центрують вірші за найдовшим рядком, який є на заданій сторінці. Іноді вірші центрують візуально затекстом складання на сторінці. Якщо на сторінках треба помістити окремі короткі вірші, то спуск у всьому виданні має бути єдиним. При великій кількості коротких віршів, зокрема при двох таких віршах ка розвороті, рубрики віршів чи зірочки можна розмістити за рахунок спуску, щоб вірші на розвороті вирівняти за першими рядами. Відбивка між строфами, як правило, становить один-два рядки кегля основного шрифту. Якщо строфи розділено різними відступами, то між ними відбивку можна не робити.

Цифри та зірочки, що розділяють строфи, верстають із виключанням окремим рядком і відокремлюють зверху більше, ніж знизу.

Переносять вірші із сторінки на сторінку, не розбиваючи строф. У межах одного-двох рядків цього можна досягти, зменшуючи або збільшуючи міжстрофні пробіли, як правило, роблячи їх однаковими на кожному розвороті та для кожного вірша.

В окремих випадках рядки переносять парами, але при цьому не можна переносити на наступну сторінку останні два рядки вірша (членування). У віршах вільної побудови (не розбитих на строфи) перенесення взагалі недопустимі, тому що вони змінюють авторське акцентування окремих частин твору й ускладнюють його сприйняття. Існує три варіанти оформлення вільного вірша (див. дод. 22):

• східчасте (драбинкою), коли рядки починаються від однієї вертикалі, а кожна частина (такт) римованого рядка йде з нового рядка і починається від кінця попереднього;

• прапорцеве, коли всі рядки та частини рядків починаються від однієї вертикалі незалежно від їхньої довжини;

• мішане, коли використовуються обидва попередніх варіанти.

Щоб перенесення при окремих довгих рядках з рядка в рядок на сторінці, коли вони необхідні, не порушували ритму читання, у віршах слід переносити не частину слова, як це можна робити в прозовому творі, а ціле слово чи групу слів. Перенесене слово верстають із виключанням у правий край складання окремим рядком. Щоб уникнути зайвих перенесень при складанні віршів, треба для кожного видання індивідуально вибирати формат, сторінку складання і шрифти. При невеликих форматах краще використовувати місткі шрифти або складати видання шрифтами зменшеного кегля.

Віршові твори верстають двома способами. За першим способом кожний вірш подають із нової сторінки, за другим - віршові твори верстають підряд. Для збереження композиційної єдності всіх розворотів усі вірші слід верстати з однаковим спуском. Відстані між строфами мають бути завжди однаковими, передусім це стосується віршів на розворотах.

Заголовки віршів мають компонуватися як єдине ціле з віршем, тому його виключання визначається побудовою твору на сторінці складання.

Від тексту заголовок має відокремлюватися більше, ніж відбивка між строфами вірша. Колонцифру при симетричному розміщенні віршів треба ставити посередині сторінки складання, а при асиметричному, коли центральна вісь не проглядається, її краще ставити в край. На кінцевих сторінках у віршових виданнях колонцифру ставлять усюди або ніде. Якщо на кінцевих сторінках є малі окремі вірші, назви яких входять у зміст видання, то колонцифри краще ставити на всіх цих сторінках.

Посвяти та епіграфи, якщо вони є у віршах, складають шрифтами зменшеного кегля курсивними, а також рядковими літерами. Дату написання вірша розміщують під ним біля лівої межі, а складають її світлим курсивним шрифтом зменшеного кегля. У прозових творах вірші складають шрифтом зменшеного кегля порівняно з основним і верстають відповідно до загальної композиції твору.