Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Держгірпромнагляду України є:

1) реалізація державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, охорони надр, промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також внесення пропозицій щодо її формування;

2) здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки, охорони праці, а також контролю за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

3) організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань:

- промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю;

- геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини;

- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення;

-безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

-трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами.

4) проведення розслідування та ведення обліку аварій і нещасних віпадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналіз їх причин, підготовка пропозицій щодо запобігання таким аваріям і випадкам;

5) здійснює державний нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійніх захворювань;

6) видача у передбачених законодавством випадках:

- ліцензій на виробництво вибухових матеріалів промислового призначення;

- дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- дозволів на право проведення вибухових робіт;

- свідоцтв на придбання та зберігання вибухових матеріалів промислового призначення;

7) визначення порядку проведення навчання і перевірки знань посадових осіб з питань промислової безпеки та охорони праці, здійснення контролю за організацією навчання і перевірки знань зазначених осіб та організацією навчання працівників у сфері поводження з вибухово матеріалами промислового призначення;

8) участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об'єктів та об'єктів соціально-культурного призначення.

Держгірпромнагляд України має право:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

5) безперешкодно здійснювати заходи державного нагляду суб'єктів господарювання, а також об'єктів виробництва фізичних осіб у присутності роботодавця або його представника з питань додержання законодавства, що належать до її компетенції;

6) визначати обсяги та періодичність проведення заходів державного нагляду (контролю) у межах компетенції;

7) одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та про вжиття заходів щодо їх усунення;

8) здійснювати комплексні перевірки за участю інших органів державного нагляду;

9) видавати у визначеному порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові до виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері промислової безпеки, охорони праці, геологічного вивчення, використання, охорони надр та безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

10) видавати у визначеному законодавством порядку рішення на підставі матеріалів за результатами проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов'язаних із використанням газу в побуті, які обов'язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

11) зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством, а також анулювати видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;

12) притягати у межах компетенції до адміністративної відповідальності посадових осіб, працівників і громадян за порушення законодавства;

13) притягати за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, до сплати штрафу;

14) надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення осіб до відповідальності, встановленої законом;

15) надсилати подання про зупинення та анулювання дії спеціальних дозволів на користуванням надрами;

16) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів;

17) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

18) залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), представників громадських організацій (за згодою) до розгляду питань, що належать до її компетенції;

19) скликати у визначеному порядку наради з питань, що належать до її компетенції;

20) утворювати за погодженням з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади комісії, експертні та робочі групи;

21) організовувати і провадити видавничу діяльність з метою висвітлення державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

22) заслуховувати звіти посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з питань промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, геологічного вивчення, використання та охорони надр, безпеки поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення;

23) здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді.

Рішення, прийняті Держгірпромнаглядом в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими органами, юридичними та фізичними особами, які використовують найману працю.

Рішення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, за необхідності обгрунтовуються результатами роботи та висновками експертно-технічних центрів, дослідних, випробувальних лабораторій та інших підрозділів (груп) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють згідно із законодавством як незалежні експертні організації.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, є державними службовцями, і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

4. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

I. На суб'єктах господарювання всіх ступенів ризику незалежно від галузі, до якої вони відносяться перевіряється:

1. Наявність установчих документів та державна реєстрація.

2. Впровадження та функціонування системи управління охороною праці.

3. Наявність та функціонування служби охорони праці та інших

служб технічної підтримки виробництва (якщо це визначено відповідними нормативно-правовими актами з охорони праці).

4. Відповідність проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з охорони праці вимогам чинних нормативно-правових актів, підготовка кадрів, проходження стажування новоприйнятих на роботу працівників, відповідність освіти керівного складу, професійного добору тощо.

5. Наявність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці (у випадку відсутності профспілкової організації).

6. Відсоток витрат на охорону праці від суми реалізованої продукції (фонду оплати праці).

7. Наявність у колективному договорі комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.

8. Правильність і повнота розслідування нещасних випадків. Ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.

9. Своєчасність усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, здійснення заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин.

10. Наявність документів дозвільного характеру. Відповідність фактичного стану виробництва умовам дозволу.

11. Проведення ідентифікації та декларування об'єктів підвищеної небезпеки (у разі необхідності).

12. Наявність ПЛАС (План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій), ПЛА (План ліквідації аварії), відповідність їх розробки та погодження встановленому порядку, наявність відповідної експертизи, проведення навчань та тренувань персоналу.

13. Забезпеченість працівників суб'єктів господарювання засобами індивідуального і колективного захисту та спецодягом.

14. Забезпеченість працівників санітарно-побутовими приміщеннями.

15. Наявність систем контролю технологічних процесів.

16. Наявність необхідної проектної та технічної документації, розроблених спеціальних заходів, паспортів, технологічних карт, схем, регламентів, маршрутів тощо.

17. Додержання вимог правил безпеки, нормативно-правових актів з охорони праці, інструкцій з безпечного ведення робіт, будівельних норм і правил, правил технічної експлуатації, графіків планово-попереджувальних ремонтів, інших галузевих норм і правил, технологій тощо.

18. Дотримання передбачених технологічними регламентами та інструкціями безпечних параметрів процесу виробництва.

19. Відповідність технологічного обладнання та трубопроводів правилам безпеки та правильність їх експлуатації.

20. Наявність висновків експертизи про відповідність обладнання, виготовленого за кордоном, вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, чинним в Україні.

21. Наявність паспортів (сертифікатів) на обладнання, машини, механізми, устаткування та інструмент.

22. Порядок прийому до експлуатації після монтажу і капітального ремонту технологічного обладнання.

23. Наявність і стан контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматичного попередження та локалізації аварій, а також інших засобів проти аварійного захисту, які забезпечують безпеку виробництва.

24. Відповідність електрообладнання класу приміщення, де воно експлуатується.

25. Наявність блискавкозахисту будівель, споруд та обладнання, а також захисту обладнання, резервуарів та трубопроводів від статичної електрики.

26. Відповідність вимогам безпеки виконання вогневих та газонебезпечних робіт.

II. При здійсненні гірничого нагляду на суб'єктах господарювання всіх ступенів ризику додатково перевіряються:

1. Повнота вивчення родовищ корисних копалин, гірничотехнічних, інженерно-геологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва.

2. Своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин.

3. Правильність ведення робіт з дослідно-промислової експлуатації та розробки родовищ корисних копалин, відповідність цих робіт проектній документації.

4. Повнота видобування оцінених запасів корисних копалин і супутніх компонентів, що знаходяться у них.

5. Додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обґрунтованість і своєчасність їх списання.

6. Дотримання встановленого порядку ведення робіт з ліквідації (консервації) об'єктів надрокористування, вимог із забезпечення охорони надр, а при консервації - також вимог, що

забезпечують збереження гірничих виробок (свердловин) на час консервації.

7. Дотримання щорічних планів гірничих робіт на підприємствах вугільної, рудної та нерудної промисловості, планів робіт на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості, з розробки гідромінеральних ресурсів та прісних вод, а також встановлених нормативів втрат корисних копалин при їхньому видобутку й переробці.

8. Виконання вимог з охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин.