Прикладні задачі інформатики. Економічна інформація та економічна інформатика

Предмет інформатики. Теоретичний фундамент інформатики.

Невід'ємними складовими сучасних уявлень про світ стали поняття «інформація», «інформатика», «інформа­ційна технологія».

Інформація — сукупність відомостей (даних), які сприймаються з навколишнього середовища (вхідна інформація), видаються у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігаються у певній системі.

Термін «information» латиною означає виклад, роз'яс­нення факту чи події. Інформація існує у вигляді доку­ментів, креслень, рисунків, текстів, звукових і світлових сигналів, енергетичних та нервових імпульсів тощо.

Процеси управління виробництвом пов'язані з оброб­ленням великих обсягів різних видів інформації, в тому числі наукової, технічної, економічної.

Економічна інформація — сукупність відомостей економічного ха­рактеру, які можна фіксувати, передавати, обробляти, зберігати і використовувати в процесі управління.

До економічної інформації (ЕІ) належать відомості про склад трудових, матеріальних та грошових ресурсів і про стан об'єктів на певний момент часу. Вона характеризує діяльність підприємств та організацій за допомогою нату­ральних, вартісних й інших показників.

З появою і поширенням нової технології збирання, об­роблення і передавання інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях, з'явилася і відповідна нау­ка — інформатика.

Інформатика — комплексна наукова й інженерна дисципліна, що вивчає всі аспекти проектування, створення, оцінювання, функціо­нування комп'ютерних систем оброблення інформації, їх застосу­вання і вплив на різні галузі соціальної практики.

Інформатика й інформаційні технології. Роль інформатики у сучасному суспільстві.

Термін«informatique» запроваджено у Франції в се­редині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке вико­ристання обчислювальної техніки (ОТ). Тоді ж в англо­мовних країнах увійшов до вжитку термін «computer science» — для позначення науки про перетворення ін­формації, що ґрунтується на використанні ОТ. Тепер ці терміни є синонімами.

Інформатика — комплексна наукова й інженерна дисципліна, що вивчає всі аспекти проектування, створення, оцінювання, функціо­нування комп'ютерних систем оброблення інформації, їх застосу­вання і вплив на різні галузі соціальної практики.

Поняття інформаційної технології (IT) з'явилося з ви­никненням інформаційного суспільства, основою соціаль­ної динаміки в якому є не традиційні, матеріальні, а інфор­маційні ресурси — знання, наука, організаційні чинники, інтелектуальні здібності людей, їх ініціатива і творчість.

Уперше поняття і перспективи розвитку IT докладно проаналізував академік В. М. Глушков. Він трактував її так:

Інформаційна технологія — людино-машинна технологія збиран­ня, оброблення та передавання інформації.

Ця технологія, що ґрунтується на ОТ, швидко розвива­ється і поширюється, охоплюючи всі види суспільної ді­яльності — виробництво, управління, науку, освіту, проект­ні розробки, торгівлю, фінансові операції, медицину, кримі­налістику, охорону довкілля та побут.

Прикладні задачі інформатики. Економічна інформація та економічна інформатика.

Інформація (лат. informatio — роз'яснення) — систематизовані відомості про частину (галузь) світу, яка оточує людину.

Одним із видів інформації є економічна інформація, яка обслуговує процеси виробництва на різних стадіях та розподіл, обмін і споживання матеріальних благ. Еконо­мічна інформація подає дані про економічну сферу діяль­ності людини, тобто відомості про діяльність підприємства або установи, економічні показники окремого регіону, дер­жави або світу загалом. Вона регламентована нормативни­ми документами, законодавчими актами, має відповідну структуру та властивості. Економічну інформацію поділя­ють на планову, нормативну, облікову, звітну.

Особливості представлення економічної інформації зу­мовлені її структурою. Елементарною складовою еконо­мічної інформації є реквізит, який характеризують ім'я, тип та значення. Для вичерпної характеристики економіч­ного процесу, об'єкта або явища необхідна визначена су­купність реквізитів, що описують якісні і кількісні влас­тивості відображуваного об'єкта.

Для докладного опису конкретного об'єкта, факту, процесу тощо з кількісної і якісної сторони використову­ють таку структуру, як показник. Економічний показник як складена одиниця інформації створюється з одного реквізиту-основи і групи пов'язаних з ним і між собою за зміс­том реквізитів-ознак. Показник має назву, яка розкриває його основний економічний зміст, а також додаткові озна­ки, що не виражають його основний економічний зміст, але уточнюють конкретне кількісне значення показника. З метою організації оброблення інформації і реалізації функцій управління показники можуть утворювати більш складні структурні одиниці інформації (документи, маси­ви, інформаційні потоки, інформаційні бази).

Кожний із типів інформації має особливості, пов'язані з представленням у зручному для комп'ютера вигляді та методами їх оброблення. Дослідженням загальних власти­востей структури інформації, принципів, форм і методів роботи з нею займається спеціальна галузь знань, якою є інформатика.

Інформатика — наука, яка вивчає методи збирання, зберігання, оброблення, передавання інформації за допомогою комп'ютерів та інших технічних засобів, досліджує структуру інформації та її властивості.

Наши рекомендации