Периферична нервова система: черепні нерви

Периферична нервова система включає в себе 31 пару спинно-мозкових нервів і 12 пар черепних нервів, що прямують від спинного та головного мозку до периферії.

Нюховий нерв (n. olfactorius) (I пара) відноситься до нервів спеціальної чутливості. Починається він від нюхових рецепторів слизової оболонки порожнини носа у верхній носовій раковині. Являє собою 15-20 тонких нервових ниток, утворених безм’якотними волокнами. Нитки не утворюють загального стовбура, а проникають в порожнину черепа через ґратчасту пластинку решітчастої кістки, де прикріплюються до клітин нюхової цибулини (bullus olfactorius), яка являє собою сукупність мітральних клітин. Переплітаючись з дендритами клітин цибулини, волокна ниток формують нюховий тракт (tractus olfactorius). Волокна нюхового шляху проводять імпульс до підкіркових, або первинних центрів нюху, звідки частина волокон іде до кори головного мозку (склепінчаста звивина).

Зоровий нерв (n. opticus) (II пара) також належить до нервів спеціальної чутливості. Його волокна починаються від гангліозних клітин сітчастої оболонки ока. Утворений ними нерв проникає в очниці, а звідти - в порожнину черепа через зоровий канал клиноподібної кістки. В області клиноподібної кістки волокна нерва частково перехрещуються, тобто перехрещують волокна, що йдуть від медіальних половин сітківки. Переходячи на протилежну сторону, медіальні волокна з'єднуються з волокнами латеральної частини, в результаті від місця схрещення починається зоровий тракт (tractus opticus), який закінчується в підкоркових центрах зору, що складаються з бічного колінчастого тіла, зорового бугра і верхніх пагорбів пластинки даху середнього мозку. Від підкіркових центрів зору імпульси надходять у зоровий аналізатор, розташований в корі потиличної частки головного мозку, по обидва боки від шпорної борозни.

Окоруховий нерв (n. oculomotorius) (III пара) є змішаним. Ядро окорухового нерва залягає на рівні верхніх горбків середнього мозку, в покришці ніжок мозку, з медіальної сторони яких нерв виходить. З черепа через верхню очну щілину окоруховий нерв проходить в очну ямку і ділитьсяна дві гілки - верхню і нижню. Гілки окорухового нерва підходять до м'яза, що піднімає верхню повіку, верхнього, внутрішнього і нижнього прямих м'язів і до нижнього косого м'язу очного яблука.

Блоковий нерв (n. trochlearis) (IV пара) відноситься до рухових нервів. Ядро блокового нерва розташовується в середньому мозку. Огинаючи ніжку мозку з латеральної сторони, нерв виходить на основу мозку, проходячи між ніжкою і скроневою частинами. Потім разом з окоруховим нервом проходить з черепа в очну ямку і іннервує верхній косий м'яз очного яблука.

Трійчастий нерв (n. trigeminus) (V пара) є змішаним. У ньому виділяють рухове ядро, розташоване у покришці мосту і дає початок волокнам, що утворюють руховий корінець (radix motoria) і чутливе ядро.

Чутливі волокна починаються від клітин трійчастого вузла (ganglion trigeminale) і утворюють чутливий корінець (radix sensoria).Корінець поділяється на очну, верхньощелепну і нижньощелепну гілки. Очноямковий нерв (n. ophthalmicus) чутливий, виходить з черепа в очну ямку через верхньоочну щілину і ділиться на три гілки:

· лобовий нерв (n. frontalis), який дає кілька гілок, що йдуть до шкіри чола і спинки носа;

· слізний нерв (n. lacrimalis), що проходить уздовж зовнішньої стінки очниці і закінчується в слізній залозі і верхній повіці;

· носовійковий нерв (n. nasociliaris), що прямує до очного яблука, повік, слізного мішка, слизової оболонки ґратчастих осередків клиноподібної пазухи, порожнини носа і шкіри спинки носа.

Верхньощелепний нерв (n. maxillaris) також є чутливим. Він виходить з черепа в криловидно-піднебінної ямки через круглий отвір і направляється в очну ямку через нижньоочну щілину. Потім проходить по підочній борозні і підочному каналу. На цій ділянці верхньощелепний нерв називається підочним нервом (n. infraorbitalis). Він виходить через підочний отвір і проникає в шкіру обличчя.

На всьому відрізку від верхньощелепного нерва відходять такі гілки:

· виличний нерв (n. zygomaticus), який направляється до шкіри шиї і передніх відділів скроневої області;

· верхні альвеолярні нерви (nn. alveolaris superiores) пронизують товщу верхньої щелепи, утворюючи верхнє зубне сплетення, гілки якого іннервують ясна та зуби верхньої щелепи;

· піднебінні нерви (nn. palatini) проходять по великому і малому піднебінних каналах і проникають в порожнину рота через великий і малий піднебінні отвори, прямуючи до слизової оболонки твердого та м'якого піднебіння;

· задні носові гілки (rr. nasales posterior) виходять до слизової оболонки порожнини носа через клиновидно-піднебінний отвір.

Нижньощелепний нерв (n. mandibularis) є змішаним, виходить з черепа через овальний отвір у великому крилі клиновидної кістки і розгалужується на чутливі, рухові і змішані гілки.

Чутливі гілки включають:

· вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis), що прямує до передньої частини вушної раковини, зовнішнього слухового проходу і шкіри скроні;

· щічний нерв (n . buccalis), який іннервує слизову оболонку щоки;

· мовний нерв (n. lingualis), що дає гілки, які залягають у перших двох третинах спинки язика.

Рухові гілки включають:

· жувальний нерв (n. massetericus), який іннервує жувальний м'яз;

· глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi), що прямують до скроневого м'язу;

· медіальний і латеральний крилоподібні нерви (nn. pterygoidei medialis et lateralis), що підходять до однойменних м'язів;

· нерв м'язу, що напружує піднебінну завісу (n. tensoris veli palatini), який іннервує однойменний м'яз і м'яке піднебіння;

· нерв м'язу, що напружує барабанну перетинку (n. tensoris timpani) і іннервує однойменний м'яз.

Змішаною гілкою є нижній альвеолярний нерв (n. alveolaris inferior). Його рухова гілка прямує до щелепно-під'язикового м'язу і переднього черевця двохчеревцевого м'язу. Потім, виходячи через отвір нижньої щелепи в однойменний канал, він дає гілки, що утворюють нижнє зубне сплетіння, таким чином іннервуючи ясна та зуби нижньої щелепи. Кінцева гілка нижнього альвеолярного нерва називається підборідним нервом (n. mentalis) і проходить через підборідний отвір нижньої щелепи і прямує до нижньої губи і шкіри підборіддя.

Відвідний нерв (n. abducens) (VI пара) відноситься до рухових нервів. Його ядро залягає в області мосту, звідки нерв виходить на основу мозку, проходячи між пірамідою і мостом. З черепа відвідний нерв виходить через верхньоочну щілину в очну ямку, де іннервує бічний прямий м'яз очного яблука.

Лицевий нерв (n. facialis) (VII пара) також є руховим нервом, ядро якого розташовується в області мосту. Проходячи між мостом і оливою, нерв виявляється на основі мозку, а потім через внутрішній слуховий отвір потрапляє у скроневу кістку. Просуваючись по внутрішньому слухового проходу і каналу лицьового нерва, лицевий нерв виходить через шилососковидний отвір на зовнішню поверхню основи черепа. Проходячи крізь товщу привушної залози і розгалужуючись на кінцеві гілки, нерв утворює на обличчі так звану велику гусячу лапку. Кінцеві гілки лицьового нерва поділяються на скроневі, виличні, щічні. Також виділяють шийну гілку лицьового нерва і крайову гілку нижньої щелепи. Кінцеві гілки іннервують заднє черевце двохчеревцевого м'язу, мімічні м'язи обличчя і частково підшкірний м'яз шиї.

Переддверно-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) (VIII пара) відноситься до нервів спеціальної чутливості і складається з двох частин: преддверно корінця (radix vestibularis) і завиткового корінця (radix cochlearis), що починаються усередині піраміди скроневої кістки у внутрішньому вусі. Переддверний нерв проводить імпульси від статичного апарату, розташованого перед і у напівкружних каналах внутрішнього вуха. Завитковий нерв є провідником імпульсів кортієвого органу, що знаходиться в раковині внутрішнього вуха і реагує на звукові подразники. Обидва нерва виходять з піраміди скроневої кістки в мозок через внутрішній слуховий отвір, проходячи по внутрішньому слуховому проході. Місце їх виходу розташовується латеральніше лицьового нерва. Волокна нервів закінчуються на ядрах цих нервів, що залягають у латеральних кутах ромбовидної ямки.

Язикоглотковий нерв (n. glossopharyngeus) (IX пара) є змішаним, з переважанням чутливої частини. Чутливі волокна починаються від чутливих вузлів, що у сфері яремного отвору, через який язикоглотковий нерв виходить із черепа, а рухові, як і блукаючий нерв, - від клітин подвійного ядра, що залягає в ромбовидній ямці.

Чутливі нерви включають:

· барабанний нерв (n. tympanicus), що прямує в барабанну порожнину, де він утворює нервове сплетіння, гілки якого направляються до слизової оболонки барабанної порожнини та слухової трубки;

· язикові гілки (rr. linguales), які іннервують задню третину язика;

· глоткові гілки (rr. pharyngei), що прямують до слизової оболонки глотки;

· гілки мигдалини (rr. tonsillares), які підходять до слизової оболонки піднебінних мигдалин і дужок.

Рухові нерви включають:

· гілку шилоглоткового м'язу (r. musculi stylopharyngei), що іннервують шилоглотковий м'яз;

· глоткові гілки (rr. pharyngei), які, об'єднуючись з блукаючим нервом, направляються до м'язів глотки.

Блукаючий нерв (n. vagus) (X пара) є змішаним. Його рухові волокна починаються від клітин рухового ядра, а чутливі - від клітин чутливих гангліїв, що залягають у сфері яремного отвору. З мозку блукаючий нерв виходить позаду оливи, а з черепа - через яремний отвір і розділяється на безліч гілок, що прямують до органів голови, шиї, грудної та черевної порожнин.

Головний відділ включає:

· гілку головного мозку (r. meningeus), що спрямовує до твердої мозкової оболонки задньої черепної ямки;

· вушну гілку (r. auricularis), яка іннервує шкіру вушної раковини і зовнішнього слухового проходу.

Шийний відділ включає:

· глоткові гілки (rr. pharyngei), які беруть участь в утворенні глоткового сплетіння, об'єднуючись з гілками язикоглоткового нерва, і іннервують м'язи глотки і піднебінних дужок, а чутливі нерви іннервують слизову оболонку глотки;

· верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior), що іннервує область слизової оболонки гортані, розташовану вище голосових зв'язок, а також деякі м'язи гортані;

· верхні і нижні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores et inferiores), які беруть участь в утворенні серцевих сплетінь, які іннервують серце.

Грудний відділ включає:

· поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens), який, розгалужуючись, іннервує трахею і стравохід, а його кінцева гілка, що зветься нижнім гортанним нервом (n. laryngeus inferior), направляється до слизової оболонки і м'язів гортані;

· грудні серцеві гілки ( rr. cardiaci thoracici), що беруть участь в утворенні серцевого сплетіння;

· бронхіальні і трахеальні гілки (rr. bronchiales et tracheales), що йдуть до слизової оболонки, гладких м'язів і залоз бронхів та трахеї;

· стравохідні гілки (rr. esophagei), що іннервують стінки стравоходу.

Черевний відділ включає:

· передні і задні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores et posteriores), які спускаються від стравоходу до шлунка, утворюючи передні і задні шлункові сплетіння і іннервують слизову оболонку та залози шлунка;

· чревні гілки (rr. celiaci), які є продовженням шлункових нервів і по кровоносних судинах разом з симпатичними сплетіннями направляються до підшлункової залози, печінки, селезінки, нирок, тонкої і товстої кишок, аж до сигмоподібної кишки.

Схема нервів голови:

· 1 - гілки лицьового нерва;

· 2 - очноямковий нерв;

· 3 - верхньощелепний нерв;

· 4 - нижньощелепний нерв;

· 5 - глибокий скроневий нерв;

· 6 - латеральний крилоподібний нерв;

· 7 - медіальний крилоподібний нерв;

· 8 - жувальний нерв;

· 9 - передній вушний нерв;

· 10 - задній вушний нерв;

· 11 - нижній альвеолярний нерв;

· 12 - лицевий нерв;

· 13 - під'язиковий нерв

Нерви шиї:

· 1 - під'язиковий нерв;

· 2 - додатковий нерв;

· 3 - діафрагмальний нерв;

· 4 - блукаючий нерв;

· 5 - поворотний гортанний нерв;

· 6 - перикард;

· 7 - права легеня;

· 8 - плевра;

· 9 - внутрішньом'язове сплетіння діафрагми

Нерви шиї і плечового пояса:

· 1 - під'язиковий нерв;

· 2 - додатковий нерв;

· 3 - малий потиличний нерв;

· 4 - шийне сплетіння;

· 5 - блукаючий нерв ;

· 6 - надключичні нерви;

· 7 - медіальний і латеральний грудні нерви;

· 8 - довгий грудний нерв;

· 9 - гілки міжреберних нервів

Додатковий нерв (n. accessorius) (XI пари) відноситься до рухових нервів і складається з двох частин. Блукаюча частина додаткового нерва представлена черепними корінцями (radices craniales), що починаються від рухового ядра, яке залягає в області довгастого мозку, і виходять з мозку за оливою, нижче блукаючого нерва. До спинно-мозкової частини відносяться спинно-мозкові корінці (radices spinales), що прямують від спинного мозку вгору і виходять у порожнину черепа через великий потиличний отвір. Після виходу обидві частини об'єднуються і загальним стовбуром виходять з черепа через яремний отвір, де знову поділяються на внутрішню і зовнішню гілки. Внутрішня гілка прямує до блукаючого нерва, а зовнішня підходить до трапецієподібного і грудинно-ключично-соскоподібного м'язів.

Під'язиковий нерв (n. hypoglossus) (XII пара) також відноситься до рухових нервів. Він починається від ядра, що залягає в ромбовидній ямці, і, проходячи між пірамідою і оливою, виходить з мозку в череп, а звідти по каналу під'язикового нерва направляється до м'язів язика. Одна з його гілок, опускаючись, з'єднується з гілкою шийного сплетіння і бере участь в утворенні шийної петлі, що іннервують м'язи шиї, розташовані нижче під'язикової кістки.