Аеробний розпад вуглеводів
В умовах аеробіозу розпад вуглеводів до утворення піровиноградної кислоти проходить так само, як і при анаеробіозі, але на відміну від нього, піровиноградна кислота повністю окислюється до діоксиду вуглецю та води у циклі трикарбонових кислот - ЦТК (циклі Кребса, лимоннокислому циклі). У цьому циклі послідовно проходять окисно-відновні реакції, у яких під дією специфічних дегідрогеназ відбувається перенос водню на молекулярний кисень - кінцевий його акцептор. Але перенос відбувається не безпосередньо, а через молекули - переносники, які утворюють так званий дихальний ланцюг.
Схема хімічних перетворень під час аеробного розпаду глюкози подана на рис. 6.2.
Під час катаболізму глюкози утворюється дві молекули піровиноградної кислоти. Спочатку одна із них підлягає реакціям окислювального декарбоксилювання, в результаті яких утворюється ацетил - КоА (активована оцтова кислота):
Рис. 6.2 Цикл трикарбонових кислот:
1 - цитратконденсуючий фермент [цитратсинтаза, цитратоксалоацетатліаза (ацетую-ча К0А), цитрогеназа); 2 - аконітаза (аконітатгідратаза); 3 - ізоцитратдегіндрогеназа ( -ізоцитрат; НАД-оксидоредуктаза); 4 - а-кетоглутаратдегідрогеназа (комплекс ферментів); 5 - сукцинатилокіназа [сукциніл-К0А-синтетаза; сукцинат: К0А-лігаза (ГДФ)]; 6 - сукцинатдегідрогеназа [-(акцептор) - оксидоредуктаза]; 7 - фумараза (фу-маратгідратаза); 8 - малатдегідрогеназа (L-малат; НАД-оксидоредуктаза)
Друга молекула піровиноградної кислоти під дією ферменту піруваткарбокси-лази конденсується із молекулою діоксиду вуглецю із утворенням щавлевооцтової кислоти:
Під час сталого циклу щавлевооцтова кислота утворюється із яблучної (малата).
Власне ЦТК починається із конденсації ацетил - КоА із молекулою щавлево-оцтової кислоти (оксалоацетата), яка відбувається за присутності фермента цитрат-синтетази. Продуктами реакції є лимонна кислота (цитрат) і вільний кофермент А:
Подальші перетворення видно із схеми на рис. 6.2. За одне перетворення молекули піровиноградної кислоти приєднується 3 молекули Н20, виділяється 5 молекул і утворюється 3 молекули СО2:
У ЦТК "спалюються" не тільки вуглеводи, а і жирні кислоти (після попередньої деградації до ацетил - К0А), а також багато із амінокислот (після видалення аміногрупи у реакціях дезамінування або переамінування).
У результаті аеробного і анаеробного розпаду вуглеводів дріжджам доставляється енергія і забезпечуються процеси синтезу біомаси різними попередниками. Із щавелевооцтової і а-кетоглутарової кислот у результаті відно-влювального амінування та переамінування утворюється відповідно аспарагінова і глутамінова кислоти. Аспарагінова кислота може утворюватися також із фумарової кислоти. Синтез цих двох амінокислот займає головне місце у синтезі білків із вуглеводів. Під час конденсації фосфодіоксиацетону із альдегідами можуть утворюватися пентози, гексози та різні поліцукриди. Для синтезу біомаси дріжджі використовують і інші - анаплеротичні - шляхи, наприклад, пен-тозофосфатний шлях. Пентозофосфати - попередники нуклеотидів та нуклеїнових кислот.
У зв'язку з тим, що при повному окисленні цукру звільнюється значно більше енергії та утворюється реакційноздатних метаболітів для синтетичних процесів, то зростає швидкість розмноження і збільшується біомаса дріжджів.