У випадку, коли найбільша різниця між накопиченнями фактичних і нормальних зазорів перевищує максимально можливий конструктивний зазор у рейковому стику, необхідно викопувати розгонку стикових зазорів.
Ця робота супроводжується розривом рейкової нитки. При цьому максимальна величина розриву може досягати 175 мм (відстань між торцями рейок в стику при знятих стикових болтах на одному кінці рейки).
Підтвердженням необхідності розгонки зазорів на конкретній ділянці є максимальна величина розриву рейкової нитки в стиках.
При необхідності розгонки зазорів відомість для розрахунку зазорів доповнюється колонками 6 і 7. В колонці 6 записують номери плітей між розривами, а в колонці 7 - величину розривів в стиках між плітями, яка складається із величини переміщення рейки та величини виміряного зазору в стику розриву пліті. Як і при регулюванні зазорів, зміна знаку величини переміщення рейок в колонці 5 з плюса на мінус (або з мінуса на плюс) показує на зміну напрямку переміщення (розгонки) рейкових плітей в протилежний бік.
•
Роботу по розгонці зазорів можна виконувати спочатку на одній рейковій нитці в межах всієї ділянки розгонки, а потім на другій нитці. Але в цьому випадку при виконанні робіт на першій нитці будуть перекоси окремих шпал. Для уникнення цього доцільно виконувати розгонку зазорів одночасно на обох рейкових нитках.
Для пропуску поїздів через розрив рейкової нитки при розгонці стикових зазорів дозволяється використовувати інвентарні накладки зі збільшеними болтовими отворами (рис. 5.8) з установленням в місцях розриву рейкової нитки рейкових вкладишів, що являють собою куски рейок з обрізаною підошвою та спеціальними отворами в шийці.
Рис. 5.8 Інвентарні накладки для рейок типу Р65
Рис. 5.9 Рейкові вкладиші
Таблиця 5.4 Основні розміри рейкових вкладишів, мм
Перед пропуском поїзда вкладиш вставляють в пазуху між стиковими накладками в місці розриву і закріплюють його болтом через болтовий
отвір в накладках і спеціальний отвір у вкладиші. При цьому на кінці рейки з боку очікуємого поїзда повинна бути повна кількість болтів, але не менше двох, на другому кінці - два болти, один з яких проходить через вкладиш.
Згідно інструкції з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт місце роботи по розгонці стикових зазорів з розривом рейкової колії огороджується сигналами зупинки, на поїзди видають попередження за заявкою по формі 1, керівництво роботами здійснює шляховий майстер. Швидкість руху поїздів при рейках Р50 і важчих обмежують до 25 км/год, при рейках, легших Р50 - до 15 км/год.
Розгонку зазорів виконує бригада у складі 18 чол. Послідовність виконання робіт при розгонці зазорів (рис. 5.9): відкопування баласту біля стикових і передстикових шпал при їх угоні; заміна в стиках розриву рейкової нитки типових накладок на Інвентарні; ослаблення болтів на всіх стиках переміщуємої пліті; ослаблення або знімання противоугонів; зрубування рейкових з'єднувачів і встановлення тимчасових перемичок, що забезпечують нормальну роботу рейкових кіл при відірваних з'єднувачах; знімання болтів на одному кінці рейки в стиках розриву; переміщення рейок першої пліті гідравлічним розгонщиком з встановленням в зазори металевих прозірників, що мають товщину, яка дорівнює розмірам нормальних зазорів. Переміщення рейок пліті продовжують до тих пір, поки всі прозірники-прокладки з боку, в який переміщуються рейки, не будуть зажаті кінцями рейок. При цьому, у стику, де розміщується розгоночний прилад, утворюється розрив колії. Під час роботи гідравлічного розгонщика, тобто під час переміщення плітей, може виникнути необхідність в надсмикуванні окремих костилів, поправленню перекошених підкладок, постукуванню по рейках дерев'яними кувалдами.
Після чого в межах першої пліті закріплюють ослаблені стикові болти; встановлюють і закріплюють протиугони; при необхідності переганяють і підбивають стикові і передстикові шпали. Гідравлічний прилад переміщують на місце II, допоміжні прозірники із зазорів другої пліті переставляють в зазори третьої пліті, в зазори вставляють прозірники-прокладки, які за товщиною відповідають величині нормального зазору.
Рис. 5.9 Графік виконання робіт по розгонці стикових зазорів одним гідравлічним приладом на коліїз рейками довжиною 25 м, костильним скріпленням і щебеневим баластом:
1 - ослаблення гайок стикових болтів; 2 - ослаблення клинових або зняття пружинних протиугонів; 3 - заміна накладок у стиках розриву на інвентарні; 4-установлення і знімання прозірників-прокладок; 5 - поздовжнє переміщення рейок, постукування по ним дерев'яною кувалдою, надсмикування окремих костилів; 6 - заміна інвентарних накладок у стиках на типові; 7 - закріплення гайок стикових болтів; 8 - закріплення або встановлення протиугонів
Розгонщиком послідовно переміщують рейки другої пліті до приведення всіх зазорів до нормальних і усунення розриву рейкової нитки в стику першої установки приладу.
Після закінчення розгонки зазорів на ділянках з автоблокуванням і електричною тягою відновлюють відірвані рейкові з'єднувачі.
В табл. 5.5 наведена кількість механізмів і інструменту для розгонки стикових зазорів однією бригадою монтерів колії.
Таблиця 5.5 Необхідний інструмент і механізми для розгонки стикових зазорів
| Найменування інструменту та механізмів | Кількість інструменту |
| Ключі для стикових болтів | |
| Молотки костильні | |
| Гідравлічний розгонщик | |
| Прозірники-прокладки (комплект) | |
| Інвентарні накладки | |
| Рейкові вкладиші (комплект) | |
| Ломи лапчасті | |
| Дерев'яні кувалди | |
| Прилади для встановлення протиугонів | |
| Прозірники стикові | |
| Накутники | |
| Однорейковий візок | |
| Колієвимірювальний шаблон | |
| Вила щебеневі | |
| Ломи гострі | |
