Проектування окремих моделей одягу як автономної художньої системи

ХУДОЖНІ СИСТЕМИ ФОРМОТВОРЕННЯ ОДЯГУ

Дизайн одягу займається створенням значного асортименту одягу різного призначення, що обумовлює необхідність різного підходу до розробки форм, враховуючи задоволення смаку споживачів, напрямку моди, можливості промислового виробництва.

Система (грец.- ціле, складене з частин) – це порядок, обумовлений планомірним, правильним розташуванням частин у певній послідовності. Наприклад, ряд предметів, що утворюють об’єкт, комплект, ансамбль, колекцію.

Одяг та його доповнення, сам костюм, що мають яскраво виражене композиційне рішення та об’ємність форми, виступають художньою системою.

Сутність кожного виду художньої системи визначається конкретно поставленими завданнями та вимогами процесу проектування. Послідовно представлені нижче художні системи характеризуються зростаючим ступенем складності та об’єму творчої роботи у моделюванні. Використання тієї чи іншої художньої системи в дизайні одягу обумовлено реалізацією створених проектів або моделей: у промисловості, на виставках,на показах, у журналах мод. Вибір художньої системи залежить також від рівня технічного розвитку і організаційної структури моделювання.

Художні системи моделювання одягу відповідно до підходу в проектуванні виробів та наступної реалізації (впровадження) можна класифікувати на такі групи:

- Проектування окремих моделей одягу як автономної художньої системи

- Проектування моделей одягу у художній системі «сімейство»

- Проектування моделей одягу у художній системі «гарнітур»

- Проектування моделей одягу в у художній системі «комплект»

- Проектування моделей одягу у художній системі «ансамбль»

- Проектування моделей одягу у художній системі «колекція»

ПРОЕКТУВАННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ ЯК АВТОНОМНОЇ ХУДОЖНЬОЇ СИСТЕМИ

Модель – зразок якого-небудь нового виробу, взірцевий примірник.

Вузька спеціалізація швейних підприємств, що випускають певний вид виробів (наприклад лише чоловічий одяг, лише жіночі пальто), який у процесі виробництва повинен безперервно змінюватись і доповнюватись новими моделями, визначають можливість існування та сутність художньої системи. Художник-дизайнер в даному випадку займається розробкою моделі певного асортименту швейних виробів (наприклад, блузи або пальто) в рамках напрямку змінної моди, форма моделі розробляється з урахуванням її стилістичного зв’язку з предметами, що доповнюють костюм.

Головною вимогою до швейного виробу, як об’єкту художнього проектування, є те, що моделі повинні володіти крім утилітарних ще й естетичними ознаками, тобто мати художню цінність. Кожна модель стає художнім твором тільки тоді, коли володіє основною ознакою художньої системи – композицією.

Автономна художня система одягу – це проектування окремих виробів одягу певного асортименту, що входять до складу костюма будь-якого призначення, яке обумовлене потребами технологічної спеціалізації підприємств. Існування та сутність автономної художньої системи одягу обумовлені вузькою спеціалізацією підприємств, що випускають обмежений вид швейних виробів. Головним завданням художнього проектування автономних систем одягу є розроблення швейних виробів визначеного асортименту з урахуванням вимог конкретного виробництва, існуючого напрямку моди та стилістичного зв’язку форми одягу з предметами, що доповнюють його (або які доповнює він).

Питання для самоконтролю

· Що таке автономна художня система?

· Які головні особливості проектування моделей одягу в автономній художній системі?

ПРОЕКТУВАННЯ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ В ХУДОЖНІЙ СИСТЕМІ «СІМЕЙСТВО»

Художня система «сімейство» – це система, в якій вироби пов'язані єдиною конструктивною основою в межах поточної моди та різняться за моделями. Різними можуть бути матеріали, форма деталей, їхнє розташування, обробка тощо.

Не слід плутати художню систему «сімейство»із промисловою колекцією, в якій моделі, крім загальної конструктивної основи, об’єднані певним образом, стилем.

Художнє проектування одягу в системі «сімейство» підпорядковане, в першу чергу, вимогам виробництва. Шляхом змінювання окремих деталей (комірів, клапанів, кишень, елементів декору тощо) можна забезпечити швидку змінюваність моделей в технологічному потоці. Це дозволяє урізноманітнити модельний ряд продукції, що випускається. Крім того, такий підхід дозволяє скоротити час на розробку та впровадження нових моделей у виробництво.

Процес проектування швейних виробів в художній системі «сімейство» починається із розробки базової форми, яка є вихідною для всіх моделей системи. Базова форма завжди повинна відповідати основним напрямкам моди щодо асортименту, який розробляється, та враховувати перспективи їхнього розвитку. Крім того, базова форма повинна ґрунтуватись на передових технологіях, можливостях швейного підприємства, включати використання стандартизованих вузлів і уніфікованих деталей, що забезпечує мобільність і рентабельність виробництва.

Відштовхуючись від базової форми можна розробити цілі серії, «сімейство» моделей, які будуть відрізнятись одна від одної за зовнішнім виглядом та образним змістом. Розмаїття моделей можна досягти шляхом:

- використання різних за сировинним складом, кольором, фактурою, малюнком матеріалів;

- застосування різних видів обробки вузлів виробів (горловини, низу сукні та рукавів, застібки);

- використання накладних деталей (кишень), оздоблень;

- використання різноманітної фурнітури.

Якщо система «сімейство» проектується для певного підприємства то, крім вище зазначеного, необхідно враховувати наступне:

­ техніко-організаційний рівень підприємства, для якого розробляються вироби в системі «сімейство»;

­ пластичні та фізико-механічні властивості матеріалів, які використовуються на підприємстві для виготовлення одягу;

­ колір, рисунок, фактуру матеріалів.

Під час розробки даної художньої системи необхідно пам’ятати про гармонійність моделей, що розробляються і проектувати їх слід за всіма законами створення гармонійної композиції. Тобто у кожній розробленій моделі повинні бути знайдені гармонійні пропорційні співвідношення, створена пластична організація форми і силуету, продумано і відтворено певний ритмічний порядок, підібрані матеріали верху (та підкладки), вибрані відповідні фурнітура та оздоблення.

Критерієм естетичної якості кожної з моделей одягу системи «сімейство» повинна бути пропорційна домірність всіх параметрів форми, стилістична однорідність усіх елементів, що приймають участь у створенні форми, відповідність композиційної побудови призначенню виробів, властивостям матеріалів і, звичайно, сучасним напрямкам моді.

Питання для самоконтролю

· В чому полягає сутність художньої системи «сімейство»?

· Які головні особливості проектування швейних виробів в художній системі «сімейство»?

· Які основні засоби об’єднання в художній системі «сімейство»?

· За рахунок чого досягається відмінність виробів в художній системі «сімейство»?