Області і зони вирощування вітчизняних та імпортних фруктів

Фрукти (до них належать і ягоди) – вирощують у всіх областях України, розподілених між грунтово-кліматичними зонами. Кожна область має свій поділ на зони. Помологічні сорти фруктів, ботанічні сорти овочів, рекомендовані Державною комісією з сортовипробування для окремих областей, називають районованими.

Вишні, сливи, аличу, ягоди (суниці, полуниці, малину) вирощують у всіх кліматичних зонах України; абрикоси, персики, черешні — переважно в Південному степу, Закарпатті і Криму; виноград, смородину, аґрус — більше у південних районах.

Цитрусові фрукти

В Україні не вирощують. Їх закуповують за кордоном.

Апельсин– основними виробниками є Бразилія, США, Китай, Мексика, Іспанія, Італія, Туреччина.

Мандарин— Іспанія, Єгипет, Італія, Туреччина.

Лимон— США, Іспанія, Італія, Туреччина.

Грейпфрут— США, Ізраїль, Туреччина.

Померанець (гіркий апельсин) – вирощується у незначних кількостях у країнах Середземномор'я, США, Японії, Південно-Східної Азії, на Чорноморському узбережжі Кавказу.

Помпельмус– походить від схрещення лимона з померанцем, вирощується в Південній і ПІвденно-Східній частині Східної Азії, де є основною культурою, а також в Індії, Китаї, США.

Помело— гібрид помпельмуса і грейпфрута, вирощують у великих обсягах на Ямайці, в Колумбії, Мексиці, США, Таїланді.

Цитрон— перша цитрусова культура, яка набула розповсюдження в Європі. Найбільші промислові плантації цитрона є в Італії, Ізраїлі, Йорданії, Греції, Тунісі.

Світі— гібрид від схрещення помела і грейпфрута. На ринку України є маловідомою новинкою.

Кумкват– маловідомий в Європі та Україні. Найбільше плодів кумквата вирощують у Китаї, Бразилії, ПАР, Австралії, Ізраїлі, США, Перу.

Лайм– вирощують у багатьох субтропічних і тропічних країнах, але найбільше в Мексиці, Бразилії, США, Індії, Єгипті.

Лаймкват— виведений схрещенням лаймів і кумквата (називають карликовиим лимоном). Постачають Ізраїль, ПАР, США.

Волоський горіх – збирають багато в Чернівецькій, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській областях і в Криму.

Мигдаль— у Криму.

Буковий горіх — у Карпатах, Криму.

Кедрові горіхи — у Російській Федерації.

Фісташки— у країнах Середньої Азії.

Каштан їстівний — у Закарпатті, Криму, на Чорноморському узбережжі Кавказу та інших країнах.

Гранати, інжир, хурму, фейхоа – вирощують у Закавказзі і Середній Азії, Краснодарському краї Росії та багатьох країнах субтропіків.

Фініки— в Ірані, Іраку, Пакистані, країнах арабського Сходу, Іспанії, США.

Маслини (оливки) — в Іспанії, Італії, Греції, Франції, США, Сирії.

Банани– культивують більш як у 100 країнах. Провідну роль у виробництві бананів відіграють країни Центральної і Південної Америки (Еквадор, Бразилія, Колумбія, Мексика, Коста-Ріка) і країни Південно-Східної Азії (Індія, Філіппіни, Таїланд, Індонезія).

Ананаси– найбільше вирощують у країнах Азії (53%), Південної Америки (17%), Китаї (10%).

Авокадо– росте в США, Мексиці, Бразилії, Центральній і Південній Америці, Індії.

Анона черімола — найбільше відома серед інших (анона колюча, сітчаста), вирощують у Чилі, США (Каліфорнія), Болівії, Мексиці, Бразилії, Іспанії, Ізраїлі, Таїланді, Індії, Китаї, на Філіппінах.

Гранаділа жовта або маракуя – вирощують у Бразилії, Колумбії, Венесуелі, Болівії, Парагваї, Кенії, Танзанії, Шрі-Ланці, Ізраїлі.

Гуава звичайна (перуанська) – серед інших видів гуави має комерційне значення. Основні країни-виробники: Бразилія, Мексика, Колумбія, країни Карибського басейну, Індія, Пакистан, Єгипет, ПАР. Частково вирощують в Італії, Ізраїлі, США.

Карамбола– вирощують у Малайзії, Таїланді, на Тайвані, в Південному Китаї, Індонезії, Шрі-Ланці, Філіппінах, Бразилії, Мексиці, США, частково в Ізраїлі.

Манго – культивують в Індії, Китаї, В'єтнамі, Мексиці, Таїланді, Єгипті, Пакистані, Індонезії, Бразилії та інших країнах.

Лічі– вирощують і в тропічних, і в субтропічних країнах: Австралії, Китаї, Індії, Таїланді, ПАР, США (Флорида), Бразилії, Новій Зеландії, Кенії, Руанді, Заїрі.

Папая– вирощують у тропічній і субтропічній зонах і в таких країнах: Бразилія, Нігерія, ПАР, Індія, Мексика, Філіппіни, Індонезія, Австралія, Конго, Китай, Перу, Таїланд.

Пітахая– вирощують у всіх країнах тропічного поясу і у невеликих кількостях в Ізраїлі.

Рамбутан (волосатий лічі) – вирощують у країнах Південно-Східної Азії, Центральної і Південної Америки, в Австралії, Африці.

Насіннячкові фрукти

До цієї групи належать яблука, груші, айва, горобина, глід. Забарвлення шкірочки, стан поверхні, форма, маса плоду, будова м'якоті, плодоніжки, чашечки, воронки — характерні ознаки помологічних сортів яблук та інших насіннячкових фруктів.

Яблука– містять, %: цукрів – 8-15, органічних кислот - 0,2-1,9, пектинових речовин - 0,5-1,2, дубильних - 0,06-1,0, мінеральних - 0,5; вітаміну С - 4,2-21,1 мг%, є також вітаміни В₁, В₂, В₆, РР, Е, каротин.

Помологічні сорти яблук поділяють на літні (ранні), осінні і зимові. За навчально-товарознавчою класифікацією їх поділяють на літні (ранні) ранньоосінні, осінні, ранньозимові, зимові і пізньозимові. Однак у багатьох випадках чіткого поділу сортів яблук на 6 груп немає. Є сорти, які в різних зонах вирощування можуть належати до суміжних груп. До сучасного реєстру сортів рослин України внесено такі сорти яблук.

Літні (ранні) сорти яблук: Папіровка (Алебастрове, Налив білий прибалтійський, Кальвіль білий королівський), Мельба, Прима — районовані; Квінті, Ямба, Спадкоємиця Півдня, Редфрі, Катя — перспективні.

Осінні сорти яблук: Слава переможцям, Антонівка звичайна, Теремок, Алкмене, Салгірське — районовані; Длічія, Делькорф, Пріам — перспективні.

Зимові сорти яблук: Спартан, Зимове лимонне, Радогость, Аскольда, Едера, Катерина, Каразинське, Голден Делішес, Айдаред, Флоріна, Ренет Симиренка, Рум'яний альпініст, Кортланд, Кальвіль донецький, Кримське — районовані; Імрус, Ліберті, Скіфське золото, Антей, Чемпіон, Мавка, Пінова, Джонаголд (і клони), Каховське, Гала, Маст, Флоріна, Рейндерс, Медея, Аромат Криму — перспективні.

Груші:до складу груш входять ті самі речовини, що й до складу яблук, але вони містять менше кислот (0,1-0,6%), дубильних (0,01-0,21%), пектинових (0,1-0,6%) речовин, вітаміну С (7,8-11,6%), каротину, вітамінів В₁, В₂, В₆. У грушах більше, ніж у яблуках, вітаміну В₂ – 2-9 мг%, кальцію, фосфору.

За термінами достигання груші поділяють на літні, осінні і зимові. До сучасного реєстру сортів рослин України внесено такі сорти груш.

Літні сорти груш: Бере Жіффар, Бере прекос Мореттіні, Вільямс, Вільямс руж Дельбара, Корсунська, Лимонка, Мліївська рання, Солодка з Млієва, Старкрімсон, Улюблена Клаппа.

Осінні сорти груш: Бере Боск, Буковинка, Великоплідна, Вижниця, Гранд Чемпіон, Десертна, Конференція, Лимонка осіння, Малевчанка, Осінь Буковини, Основ'янська, Придністрянка, Смерічка, Сторожинецька, Чернівчанка, Щедра, Якимівська, Янтарна.

Перспективні осінні сорти груш: Вродлива, Говерла, Гурзуфська, Кримські зорі, Курортниця, Ореанда Криму, Осіння солодка, Професор Любочко, Старокримська.

Зимові сорти груш: Бере Київська, Васса, Вітчизняна, Деканка зимова, Деканка краснокутська, Етюд київський, Зимова мліївська, Золотиста, Золотоворітська, Смарагдова (Смарагдова кримська), Родзинка Криму, Кучерянка, Кюре, Марія, Парижанка, Роксолана, Стрийська, Черемшина, Яблунівська.

Перспективні зимові сорти груш: Александрія, Виставкова, Золота осінь (кримська), Золушка, Зимова, Кримська зимова, Львівський сувенір (Троянда), Мрія, Наталка, Незабудка, Пам'яті Милешко, Новинка мліївська, Платонівська, Приємна, Салгірська зимова та ін.

Айва– містить, %: цукрів — 2,1-8,7, кислот — 0,8-2,5, пектинових речовин — 1,1-2,3, мінеральних елементів (зола) — 0,8; вітаміну С — 23 мг%, вітаміни В₁, В₂, РР, каротин.

Сорти айви поділяють на осінні і зимові.

Осінні сорти — Берецький, Відмінниця, Мускатна, Золотиста збирають у вересні, зберігають до 2 міс.

Зимові сорти — Благодатна, Кубанська, Янтарна, Грушеподібна збирають у жовтні, зберігають до 5 міс.

Горобина звичайна – росте у дикому вигляді і культивується.

Плоди горобини містять, %: цукрів — 5,9-13,9, кислот — до 3,6, дубильних речовин — 0,3-1,3; вітаміну С — 90-200 мг%, а також вітаміни В₁, В₂, Р, Е, В₉; мікроелементи: залізо, цинк мідь, магній, марганець.

З горобини можна виготовляти мармелад, пастилу, джем, желе, повидло, кисіль, начинку для пирогів, вареників, мочену продукцію, оцет, замінник чаю.

Горобина чорноплідна (аронія) – містить, %: цукрів — 10,8, кислот — 1,3, дубильних речовин — 0,9, мінеральних — 1,5, вітамін С — 15-167 мг%, вітаміни В₁, В₂, В₉, РР, каротин та ін.

Горобину чорноплідну використовують як і горобину звичайну.