Класифікація типів проектів

Доцільні до використання методи управління в значній мірі залежать від типу проекту. Класифікувати проекти можна за великою кількістю ознак. Ми розглянемо найбільш загальні види проектів.

1. За рівнем проекту:

1.1. проект;

1.2. програма - сукупність проектів або проект, що відрізняється великою складністю;

1.3. система.

2. За масштабом (розміром) проекту:

2.1. малий – вартість до 10 - 15 млн. USD і трудовитрати 40-45 л/г – припускають ряд спрощень в проектуванні і реалізації;

2.2. середній;

2.3. мегапроект – вартість 1 і більше млрд. USD, 2 млн. л/г на проектування і 15 - 20 млн. л/г на будівництво. Це цільові програми, з'єднані загальною метою і виділеними ресурсами, які передбачають рішення складних задач, що вимагають нетривіальних підходів і витрат (проект соціально-економічного розвитку України).

3. За складністю:

3.1. простий;

3.2. організаційно-складний;

3.3. технічно-складний;

3.4. ресурсно-складний;

3.5. комплексно-складний.

4. За термінами реалізації:

4.1. короткостроковий - впровадження у виробництво новинок - до 1 року;

4.2. середній - від 1 до 5 років;

4.3. довгостроковий - 5-7 років.

5. За вимогами до якості і способів її забезпечення:

5.1. бездефектний - домінуючий чинник - якість, звідси висока вартість проекту;

5.2. модульний - велика частина об'єкту (до 95% вартості) виготовляється підрядчиком на стороні - не на місці майбутньої експлуатації;

5.3. стандартний.

6. За вимогами до обмеженості ресурсів:

6.1. мультипроект – задум замовника відноситься до декількох взаємозв'язаних різних проектів, безліч замовлень і підрядчиків.

6.2. монопроект – окремий проект єдиний виконавець.

7. За характером проекту (рівню учасників):

7.1. міжнародний:

- сумісний (дві і більше сторін),

- односторонній (проект за ініціативою однієї країни реалізується за допомогою інших країн);

7.2. вітчизняний:

- державний,

- територіальний,

- місцевий.

8. За характером цільової задачі проекту:

8.1. антикризовий;

8.2. маркетинговий;

8.3. освітній;

8.4. реформування, реструктуризація;

8.5. інноваційний;

8.6. надзвичайний.

9. За об'єктом інвестиційної діяльності:

9.1. фінансовий інвестиційний;

9.2. реальний інвестиційний.

9.3. комплексно-інвестиційний.

10. За головною причиною виникнення проекту:

10.1. можливості, що відкрилися;

10.2. надзвичайна ситуація;

10.3. необхідність структурно-функціональних перетворень;

10.4. реорганізація;

10.5. реструктуризація;

10.6. реінжиніринг.

11. За ступенем впливу один на одного:

11.1. взаємовиключні (альтернативні) проекти — це проекти, які здійснюються, якщо неможливим або неціленаправленим є здійснення інших проектів;

11.2. альтернативні по капіталу — проекти, які здійснюються в тому випадку, коли кожен із них не може бути здійсненим без використання фінансових засобів, необхідних для здійснення інших проектів;

11.3. незалежні проекти — проекти, які здійснюються в тому випадку, коли результати реалізації одного не впливають на результати реалізації інших, і будь-яка інформація про параметри одного не змінює інформацію про результати інших;

11.4. взаємовпливаючі — проекти, які здійснюються в тому випадку, якщо при їх спільній реалізації виникають допоміжні (системні, синергетичні, емерджентні) позитивні або негативні ефекти, але не виявляються при реалізації кожного із проектів окремо;

11.5. взаємодоповнюючі — це проекти, які здійснюються в тому випадку, якщо за яких-небудь причин вони можуть бути прийняті чи відкинуті тільки одночасно.

1.4. Оточення та учасники проектів.

Важливим елементом є оточення проекту, оскільки важливо визначити середовище, в якому виникає, існує і завершується проект. Оточення проекту — це чинники впливу на його підготовку та реалізацію. Тому їх можна поділити на внутрішні й зовнішні.

До зовнішніх належать:

- політичні,

- економічні,

- суспільні,

- правові,

- науково-технічні,

- культурні,

- природні.

До політичних чинників належать:

- політична стабільність,

- підтримка проекту державними установами,

- міжнаціональні взаємини,

- рівень злочинності,

- міждержавні стосунки тощо.

До правових:

- стабільність законодавства,

- дотримання прав людини,

- дотримання прав власності,

- дотримання прав підприємництва.

До економічних:

- структура внутрішнього валового продукту,

- умови регулювання цін,

- рівень інфляції,

- стабільність національної валюти,

- розвиненість банківської системи,

- стан ринків,

- рівень розвитку підприємництва і т. п.

Важливим при визначенні оточення проектів є рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, рівень інформаційних та промислових технологій, рівень розвитку енергетики, транспорту, зв'язку, комунікацій тощо.

До внутрішніх належать чинники, пов'язані з організацією проекту.
Організація проекту є розподілом прав, відповідальності та обов'язків між учасниками проекту.

Учасники проекту – це юридичні та/або фізичні особи, які зобов'язані виконати певні дії, передбачені проектом, й інтереси яких будуть задіяні при реалізації проекту.

Як правило, в реалізації проекту беруть участь від 1 до 100 організацій. Але в крупних проектах кількість одних тільки підрядчиків може налічуватися сотні і тисячі організацій.

До числа учасників можуть входити інвестори, банки, підрядчики, постачальники, гуртові покупці продукції, лізингодавці та інші фізичні чи юридичні особи. Учасником проекту може бути також держава:

Основні учасники:

Ініціатор– фізична та/або юридична особа, яка є автором ідеї проекту. Ініціатором може виступати будь-який інший учасник проекту.

Замовник – майбутній власник і користувач результатів проекту. Замовником може виступати як одна організація, так і декілька (юридична або фізична особа). Замовником може бути інвестор або уповноважена ним особа.

Інвестор – сторона, що вкладає власні засоби в проект. Інвестор може бути замовником, в іншому випадку між ними укладається договір.

Банк – як правило, є одним з основних інвесторів, що організовує та забезпечує фінансування проекту.

Проектувальник – спеціальна проектна організація, що розробляє ПКД проекту. Проектувальників може бути декілька. В цьому випадку виділяють генерального проектувальника.

Постачальник – організація, що здійснює матеріально-технічне забезпечення проекту (генеральний постачальник).

Підрядчик – юридична особа, що несе відповідальність за виконання тих або інших робіт за проектом відповідно до контракту (генеральний підрядчик, субпідрядчик).

Менеджер – юридична (фізична) особа, якій замовник делегує повноваження по керівництву роботами за проектом (планування, контроль і координацію). Склад повноважень менеджера проекту визначається контрактом. Під керівництвом менеджера працює команда проекту - це специфічна організаційна структура, створена на період здійснення проекту з метою управління ним і ефективного досягнення поставленої мети.

Додаткові учасники:

Консультант– особа, що привертається в проект на контрактних умовах, для надання консультаційних послуг іншим учасникам проекту з усіх питань його реалізації.

Ліцензіар – особа, що володіє «ноу-хау» і ліцензіями, що використовуються в проекті.

Адміністратор проекту – широко використовується на заході, у нас не дуже поширений. Адміністратор знімає з плечей менеджера адміністративний тягар (але не відповідальність), пов'язаний з використанням на практиці системи управління проектом, а саме:

- надає послуги в області планування, складання графіків, контролю ходу виконання і звітності;

- забезпечує найкраще використання ресурсів проекту;

- забезпечує менеджера інформацією, необхідною для управління проектом.

Адміністратор рівноправний з менеджером проекту (не підзвітний йому). Зазвичай має допоміжний персонал.