Тема 1.12. Друкування накладу

1. Підготовка ЗМ.

2. Підготовка фарб.

3. Вибір і заточування ракеля.

4. Налагодження ручного друкарського верстата.

5. Встановлення та приведення друкарської форми.

6. Підготовка напівавтоматичної друкарської машини.

7. Підготовка автоматичної друкарської машини.

8. Друкування на ручних верстатах.

9. Друкування на напівавтоматичних та автоматичних машинах.

10. Вимоги до якості друкованої продукції.

Схема технологічного процесу

на ручному трафаретному верстаті

Підготовка матеріалів до друкування

Вибір і підготовка друкарських фарб

Вибір і заточення ракеля

Підготовка ручного верстата: встановлення і

приладжування форми

Приклеювання на друкарський стіл липкої стрічки,

передніх та бокових упорів

Підготовка стелажів

Друкування і затвердження еталона

Друкування тиражу

Заключні операції

Регенерація друкарської форми

1.12.1. Підготовка ЗМ

Перед друкуванням аркушевої продукції ЗМ необхідно підготувати і нарізати на певний формат, вирівняти, при необхідності протерти від мастила, бруду, пилу або знежирити. Матеріали або вироби з поліетилену та лавсану необхідно обробити коронним розрядом або газовим полум’ям.

Особливо ретельно готують жорсткі матеріали — картон, палітурки, жерсть, пластмасу. Покороблений матеріал пропускають через каландри. Задирки обробляють напилком. Друкарську форму в місцях контакту з краями аркуша виклеюють папером або липкою стрічкою.

При друкуванні високоточної продукції (багатоколірні півтонові зображення) папір акліматизують 1-2 доби, потім пропускають через сушильний пристрій друкарських машин. Зберігають матеріал в стосах на спеціальних стелажах.

1.12.2. Підготовка фарби

На друкарській дільниці має бути 3-4 денний запас фарби. Фарби повинні зберігатися в металевій шафі осторонь від батареї. Їх треба акліматизувати.

При виборі фарби слід врахувати вид матеріалу, призначення продукції, швидкість і механізм закріплення на відбитку, устаткування і вартість фарб.

У підготовку фарби входить: добір кольору і відтінку фарб відповідно до колористичних властивостей оригіналу; коригування в’язкості, коригування швидкості висихання фарби.

Підбір фарби за кольоровими характеристиками.По кольору фарби добирають за каталогом або відбитками зразків фарб на відповідних матеріалах.

Сумішні фарби можна виготовляти з фарб основних кольорів. При складанні потрібної фарби беруть фарбу найближчого до оригіналу кольору і до неї додають потрохи фарби інших кольорів, намагаючись одержати потрібний колір шляхом змішування мінімального числа фарб. Змішувати можна фарби лише однієї серії.

Коригування друкарсько-технічних властивостей включає: зміну в’язкості і липкості фарб, еластичності і рівності фарбових плівок, швидкості закріплення фарб на відбитках.

При введенні корегуючих додатків слід керуватися такими правилами:

- введення розчинників прискорює швидкість затвердіння фарб;

- розчинники вводяться невеликими порціями при ретельному перемішуванні фарб;

- плашки рекомендується друкувати фарбами меншої в’язкості, а штрихове зображення — більшої;

- липкість фарб знижується від введення розчинників, уповільнювачів та прискорювачів висихання;

- поява тріщин при висиханні фарб свідчить про необхідність підвищення еластичності;

- при підсиханні фарб на друкарській формі в процесі друку слід ввести уповільнювач, при недостатній швидкості висихання на відбитках — прискорювач.

Перед подачею на форму фарбу слід ретельно перемішати, що особливо важливо для фарб, які швидко закріплюються.

1.12.3. Вибір і заточування ракеля

Залежно від формату зображення добирають ракель відповідної довжини. Довжина ракеля має бути більшою за задруковуваний малюнок на 30-40 мм для того, щоб надійно перекривати все зображення в процесі друку і забезпечити рівномірність тиску.

Вибір твердості ракельного полотна здійснюється в залежності від характеру зображення, поверхні ЗМ та необхідної товщини фарбового шару.

Твердий ракель (80-85 ум. од. за Шором) застосовують при друкуванні зображень з тонкими штрихами, на рівному гладкому матеріалі, для одержання тонкого шару фарби.

Ракель середньої твердості (70-75 ум. од. за Шором) застосовують при друкуванні плашок та зображень з тонкими штрихами або на гладких шорстких поверхнях, а також для одержання тонкого фарбового шару.

М’який ракель (60-70 ум. од. за Шором) застосовують при друкуванні зображення з крупними штрихами, на нерівних шорстких поверхнях та для одержання дуже товстого фарбового шару.

Звичайно кромка ракеля заточується під кутом 90⁰. Лише при друці на матеріалах з великою мікронерівностю кромку ракеля заокруглюють або заточують під певним кутом. Кромка робочої частини ракеля повинна бути рівною, гладкою, без подряпин і вм’ятин. Прямолінійність робочої кромки контролюють прикладанням її до рівної поверхні на просвіт.

1.12.4. Підготовка ручного друкарського верстата

і форми до друкування

1. Встановлення і приладжування форми.

2. Приклеювання на друкарському столі липкої стрічки

3. Встановлення передніх і бокових упорів.

1. Друкарську форму встановлюють у формоутримувач таким чином, щоб при опущеному положенні вона розміщувалась паралельно ЗМ (виробу) з відповідним технологічним зазором. Необхідний зазор регулюють за допомогою підкладання під форму ростових планок як з боку формоутримувача, так і з протилежного. При друкуванні багатоколірної продукції технологічний зазор для всіх фарб має бути однаковим. Технологічний зазор контролюють приладом УТЗ-2.

Переміщаючи форму над друкарським столом (або стіл з аркушем відносно форми) в поздовжньому і поперечному напрямках, встановлюють форму в положенні, щоб її друкуючі елементи розміщались над відповідним місцем аркуша або виробу. В такому положенні форма закріплюється в формоутримувачі.

При друкуванні багатоколірної продукції форму для кожної наступної фарби виставляють за хрестами-мітками.

2. Для утримування ЗМ на друкарському столі на його поверхню наклеюють двосторонню поліграфічну липку стрічку (ТУ 38 — 10559-85). Щоб полегшити зняття запобіжної марлі, її поверхню злегка протирають тампоном, змоченим уайт-спіритом. Стрічка має бути наклеєна на стіл без зморщок і мати помірну липкість, щоб не створювати труднощі при відокремленні аркуша. Зменшують липкість стрічки припудрюванням крейдою, тальком або зубним порошком. Збільшують липкість протирання тампоном, змоченим уайт-спіритом.

На друкарських верстатах, оснащених вакуумною системою, отвори, розміщенні за межами ЗМ, закриваються липкою стрічкою або папером. Це збільшує глибину вакууму в системі.

Дуже важливо відрегулювати синхронність вмикання вакууму на солі з опусканням друкарської форми.

Якщо задруковуватимуться не аркуші, а які-небудь вироби, на столі закріплюють підготовлену оснастку, де кріпитиметься цей виріб.

3. До правильного виставленого аркуша ЗМ приставляють упори у вигляді невеликих прямокутників і приклеюють їх до столу. По довгому боці аркуша встановлюють два упори по короткому — один. Товщина упорів має бути більшою за товщину ЗМ. При цьому можна добитись суміщення фарб 0,1 мм на аркуші формату 20 × 30 см.

Застосовують також метод орієнтації «за штифтами» Для цього аркуші попередньо перфорують. Такий спосіб зручніший і забезпечує краще суміщення фарб. Однак потребує додаткової операції — перфорації аркушів.

1.12.5. Підготовка стелажів

Стелажі для сушіння напівфабрикатів і готових відбитків (виробів) звільняються від раніше віддрукованих і висушених відбитків і встановлюються в зручному для роботи положенні з правої сторони друкарського станка.

1.12.6. Друкування і затвердження еталона

На друкарську форму накладають невелику кількість фарби і друкують пробний відбиток на підготованому до друкування ЗМ.

Визначають відповідність колірної, графічної характеристик зображення до оригіналу і макету. При необхідності проводять коректування друкарсько-технічних характеристик фарб, кінцеве приладжування форми. Одержаний відбиток після затвердження майстром служить еталоном для друкування тиражу.

1.12.7. Друкування тиражу на ручному верстаті

На друкарський стіл накладають аркуш, ретельно суміщаючи з упорами. На форму з боку формоутримувача заливають невелику кількість фарби. Вмикають вакуум-насос. Опускають форму, встановлюють ракель під кутом 70-75⁰ до площини форми, з невеликими притиском переміщають його по формі. При цьому необхідно стежити, щоб швидкість руху, кут нахилу і тиск ракеля були постійними. Друкарську форму піднімають і ракелем повертають фарбу у вихідне положення. Відбиток знімають зі столу і вкладають на стелаж фарбовим шаром догори. В міру витрачання фарбу невеликими порціями додають на форму.

В процесі друкування необхідно періодично здійснювати контроль якості продукції шляхом порівняння відбитків з затвердженням еталоном. При нетривалих зупинках (5-10 хв) форму зрошують фарбою. При тривалих зупинках форму змивають відповідними розчинниками.

1.12.8. Підготовка напівавтоматичної друкарської машини

У напівавтоматичних машинах друкування здійснюється автоматично. Тож у підготовку машини, окрім операцій, характерних для ручного верстата, входить установка і наладка друкарського і зрошувального ракелів.

Підготовлений заздалегідь ракель вставляють у ракелеутримувач таким чином, щоб у процесі друку він рухався по формі за можливості на однаковій відстані від формної рами і перекривав зображення не менш 10 мм з кожного боку. Задається необхідний кут нахилу ракеля до площини форми. Переміщуючи ракелеутримувач вгору-вниз, задають певне положення ракеля відносно столу. В процесі робочого ходу (друкування) ракель має злегка притискати форму до задруковуваного матеріалу. Остаточну величину необхідного тиску виставляють у процесі друкування, поступово притискаючи ракель до форми, забезпечуючи рівномірний по всій довжині й надійний її контакт із задруковуваним матеріалом.

Зрошувальний ракель кріпиться до ракелеутримувача і виставляється таким чином, щоб у процесі холостого ходу друкарського ракеля він вільно ковзав по формі, злегка вдавлюючись у неї. Остаточно ракель виставляється в процесі друку. Він має ковзати по формі й вкривати її тонким і рівномірним шаром фарби. При цьому ракель не повинен сильно вдавлюватись у форму, щоб не порвати її.

Залежно від розміру друкованого зображення та його розміщення на формі виставляється відповідний хід ракеля за довжиною та місцем. Ракель має розпочинати рух на відстані 10-15 мм до початку зображення і закінчувати після проходження зображення на відстані 20-30 мм.

1.12.9.Підготовка автоматичної друкарської машини

Автоматичні друкарські машини виконують всі операції від відокремлення аркуша (або виробу) зі стосу самонакладу до вкладення його в стос після друкування й сушіння відбитків автоматично. Тож потрібна ретельна наладка всіх її систем, щоб забезпечити більшу надійність їхньої роботи і якісне виконання своїх функцій. Велика різноманітність конструкцій автоматичних друкарських машин потребує індивідуальної наладки таких систем: самонакладу, аркушепровідної системи, системи орієнтації, друкарського апарата, сушильного пристрою, приймально-стапелюючого пристрою, блокування.

Наладка самонакладу проводиться з метою забезпечення надійного відокремлення аркуша (виробу) зі стосу і виведення його з бункеру самонакладу.

Наладка аркушепровідної системи зводиться до забезпечення надійного захвату і транспортування аркуша (виробу) по всіх секціях машини. Аркушепровідна система — головна система машини, яка визначає надійність роботи і продуктивність машини в цілому. Тому налагодження її необхідно проводити найретельнішим чином.

Система орієнтації має забезпечувати точне розміщення аркуша (виробу) в друкарській секції машини, оскільки від цього залежить точність суміщення фарб.

Підготовка друкарського апарата автоматичних машин принципово не відрізняється від підготовки напівавтоматичних машин. Вона включає в себе правильне встановлення друкарської форми, друкарського і зрошувального ракелів.

Підготовка сушильного пристрою включає встановлення температурного режиму залежно від застосовуваних фарб і задруковуваного матеріалу, регулювання ступеня зволоження і сили потоку повітря в сушильних камерах. Після проходження сушильної камери відбитки мають бути повністю висохлими.

Приймально-стапелюючий пристрій настроюється за форматом. Аркуші мають стапелюватися в рівний стос без перекосів.

Послідовно настроюються блокування, що контролюють виведення одного аркуша зі стосу, правильну його орієнтацію, подачу на друкарський стіл, введення в сушку, виведення із сушки.

1.12.10. Друкування на напівавтоматичних

і автоматичних машинах

Після закінчення підготовки машини, переконавшись у надійній роботі аркушепровідної системи, самонаклад завантажують задруковуваним матеріалом, аркушепровідну систему заправляють бракованими аркушами, виставляють мінімальний тиск ракеля і швидкість друку, на форму заливають невелику кількість фарби і запускають машину. Поступово збільшуючи тиск ракеля на форму і змінюючи кут його нахилу, добиваються одержання чіткого малюнка по всьому друкарському полю. Потім запускають кілька накладних аркушів і роблять пробні відбитки.

Для прискорення процесу підготовки машини до друку відбитки не пускають під сушку а знімають їх у зоні контролю, і необхідний контроль проводять при сирому відбитку.

На пробних відбитках перевіряють точне місцеположення відбитка на аркуші, покриття зображення фарбою, точність відтворення елементів зображення.

При необхідності коригують приводку форми, друкарську машину і сушку настроюють на оптимальний режим роботи, друкарську форму заповнюють фарбою, самонаклад завантажують накладними аркушами і пускають машину в роботу.

У процесі друкування друкар виконує таку роботу: готує аркуші до друку і підкладає їх у бункер самонакладу, підливає фарбу на форму, стежить за якістю друку шляхом порівняння накладного відбитка з еталоном, стежить за рівнянням аркушів за переднім та боковим упорами, стежить за режимом сушки.

Після закінчення друкування накладу вимикають нагрів сушки і зупиняють друкарську машину. Транспортер сушки продовжує працювати до повного виходу всіх аркушів із сушильної камери. Друкарську форму і ракелі знімають з машини і замивають.

1.12.11. Заключні операції

Після закінчення друкування накладу або під кінець зміни вимикають вакуум, фарбу шпателем знімають з форми. Форму знімають з станка. Форму ретельно промивають розчинником і передають на регенерацію. Якщо форма не підлягає регенерації, то її зривають з рами без змивання. З ракеля друкарського верстата ретельно змивають сліди фарби розчинником і протирають чистим обтирочним матеріалом. Прибирають робоче місце.

1.12.12. Вимоги до якості друкованої продукції

1. Тиражні відбитки повинні відповідати еталону за розмірами зображення, розміщенням, кольоровому тону, градаційній передачі, товщинні та інтенсивності фарби.

2. При друкуванні зі зворотом повинна бути точна приводка, відхилення 0,6-1,5 мм.

3. При багатоколірному друці повинно бути точне суміщення фарб. Допустиме відхилення для сувенірних і рекламних видань 0,3-0,5 мм, плакати, афіші, 0,5-0,8 мм.

4. На проміжкових ділянках не повинно бути забруднення.

5. На звороті не повинно бути відмарювання.

6. На відбитках для розрізування повинні бути всі контрольні мітки.

7. Не повинно бути механічних пошкоджень, тріщин, надривів, масляних плям, загнутих кутів.

Для контролю використовують денситометр, лупи 3-10^x і вимірювальну лінійку.

Систематичний контроль здійснює друкар, вибірковий —майстер дільниці.

Література:[15], С. 230-238.

Запитання для самоконтролю

1. Як здійснюється підготовка ЗМ?

2. Як здійснюють підготовку трафаретних фарб?

3. Як вибирають ракель за твердістю та кутом заточення?

4. Як готують сушильні пристрої?

5. Як здійснюють підготовку до друкування ручного верстата та напівавтоматичної друкарської машини?

6. Назвати послідовність операцій при підготовці до друкування і друкуванні накладу на ручному трафаретному верстаті.

7. Які особливості друкування на напівавтоматичній машині та автоматичному агрегаті?

Тема 1.13. Організація праці на дільниці трафаретного друку

1. Схема дільниці трафаретного друку.

2. Розміщення обладнання та організація процесу виробництва.

Важливо правильно розмістити основне і допоміжне обладнання на виробничій дільниці, створити умови для роботи. Від цього залежатиме продуктивність та безпека праці робітників.

Відстань від працюючого обладнання до стін і колон в неробочій зоні — не менше 0,6 м, у робочій — не менше 1,2 м. Між обладнанням у неробочій зоні — не менше 0,8 м, у робочій — не менше 1,7 м. Це дасть змогу нормально його обслуговувати, проводити ремонт, виконувати необхідні технологічні операції. Прості верстати, пристрої, столи, шафи, стелажі можуть розміщуватись безпосередньо біля стін.

Обладнання має бути розміщено у технологічній послідовності. Біля друкарських машин слід передбачити місце для встановлення стелажів і проведення навантажувальних робіт, передбачити під’їзні шляхи до них. Це дозволить правильно організувати процес виробництва, уникнути зустрічних вантажопотоків.

Фарби, розчинники та інші хімікати треба зберігати в спеціальній тарі щільно закритими в металевих ящиках або шафах. Усі вони мають бути підписаними.

Просочені розчинниками і фарбами обтиральні матеріали, шматки паперу слід складати в металеві ящики, які щільно закриваються, і після закінчення зміни прибрати з ділянки.

Забезпечення дільниці виготовлення форм:

- термометр ртутний лабораторний 100⁰С;

- віскозиметр (В3-4) — для вимірювання в’язкості копіювального розчину;

- секундомір;

- пінцет — для знежирювання сітки;

- ножиці — обрізування позитиву, сітки;

- голка — продряпування друкуючої форми;

- кювета — нанесення копіювального шару;

- губка поролонова — обмочування сітки копіювальним шаром;

- пензлі білячі — ретуш форми;

- лінійка металева;

- лупа ЛП 3-10^× –– контроль форми;

- мікроскоп МПБ-2;

- денситометр.

Забезпечення робочого місця друкаря

Фарба і доповнювачі до неї, друкарський ракель, ракельні полотна, ніж, двостороння липка стрічка, картонні та паперові смужки різної товщини і ширини, шпатель, металева лінійка, тонка голка, монтажний інструмент (спеціальний ключ, викрутка), вата технічна, обтирочний матеріал.

Устаткування друкарської дільниці

Література: [15], С. 251-256.

Запитання для самоконтролю та завдання

1. Які вимоги ставляться до організації процесу виробництва на дільниці трафаретного друку?

2. Накреслити схему організації робочого місця на дільниці трафаретного друку в М 1:100 і вказати основне обладнання та допоміжне обладнання.

Список рекомендованої літератури

до розділу 1 «Трафаретний друк»

1. Аверьянов В. В. Шелкография. Практическое пособие по трафаретной печати. — М.: ЗАО Изд. дом «Гамма», 1995.

2. Кипхан Г. Энциклопедия по печатным средствам информации. Технологии и способы производства. Пер. с нем. — М.: МГУП, 2003. — 1254 с.

3. Оборудование для тампонной и трафаретной печати. Каталог компании «НИССА» — 2005.

4. Петрів І. Способи та пристрої для формування зображення на трафаретних друкарських формах за технологією CtP// «Друкарство». 2006, № 5. — С. 340-43.

5. Проспекти фірми Sericol.

6. Проспект УНДІСВД.

7. Расходные матариалы для тампонной и трафаретной печати. Каталог компании «НИССА», 2005.

8. Сечков І. Тканинна основа фірми SST-Thal для трафаретних друкарських форм // «Друкарство». 1995, №1. — С. 32.

9. Сечков І. Ракелі в трафаретному друці // «Палітра друку», 2000, № 1. — С. 49-51, № 2. — С. 58-61.

10. Слоцька Л. С. Трафаретний друк: Формні процеси. —Львів: НВМ «Мета», 1999. — 122 с.

11. Сорокин Б. А. Трафаретная печать. Учебное пособие под ред. Крикуновой С. П. — М.: МГУП, 1999. — 80 с.

12. Стефанов С. И. Путеводитель в мире печатных технологий. —М.: Унисерв, 2000. — 224 с.

13. Семюэль И. Основы трафаретной печати / Пер. с англ. и ред. М. Бредиса, С. Вартаньяна. — М.: МГУП, 2004. — 186 с.

14. Технологические инструкции по трафаретному способу печати. — К.: Техника, 1976. — 101 с.

15. Ткачук М. П. Трафаретний друк. — К.: Ха Гар, 2000. —264 с.

16. Трафаретная печать. Под. ред. Крикуновой О. А. —М.: Мир книги, 2001. — 124 с.

17. Филин В. Н. Путеводитель в мире специальных видов печати. — М.: ИФ «УНИСЕРВ», 2003. — 328 с.

18. SST — руководство по трафаретной печати/ Перевод и редакция IMPREZA LTD. — 1993.

Розділ 2. Тампонний друк

Тема 2.1. Загальні відомості про тамподрук. Форми для