Призначення проектованого виробу

План роботи з виконання проекту

1. Визначити мету творчого проекту.

2. Дібрати інформацію про вишивки з інформаційних джерелах.

3. Підібрати та проаналізувати зразки-аналоги .

4. Дібрати тканину, оздоблення, інструменти та обладнання.

5. Виготовити виріб.

6. Оформити портфоліо.

7. Захистити проект.

1.1.2. Коротка історична довідка та сучасні тенденції

Вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.

Історія

Історія вишивки дуже давня. Вишивки були відомі ще в 2 ст. до н. е. Великий вплив на характер вишивки мали ткані візантійські матерії. Про вишивку на білій сорочці українців є звістки 11-12 ст. візантійських письменників. Відомі малюнки на мініатюрах і фресках в Україні тієї ж доби. Ще в 11 ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники 16-19 ст. Збереглися вишиванки з козацьких часів 17-18 ст. У 16-18 ст. центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші. Вишивали у кожному селі, монастирях, дворянському, купецькому середовищі. У 19-20 ст. відкривалися навчально-кустарні майстерні, художньо-промислові артілі, великі спеціалізовані підприємства з вишивки.

Традиційні орнаменти, стилі

Багатство і різноманітність геометричних елементів в українській вишивці (ромби, кола, хрести, хвилясті лінії води, горизонтальні знаки землі), зображенням тварин, птахів, рослин (дерево життя — верба, дуб, явір та ін.; листя, плоди, квіти; голуби, змії, коні, журавлі, качки тощо), людей із ромбоподібними тулубами, хрестоподібними головами. В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння тощо). Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції. Відповідно до етнографічних особливостей вишиванки виявляють чимало регіональних відмінностей. Притому українські вишиванки мають один спільний для всіх земель стиль, так що їх неважко розпізнати серед вишиванок інших народів — слов'янських і неслов'янських. Архаїчні зразки, звичайно одного кольору, відомі були на Поліссі, Волині й Бойківщині. Строго геометрична низь поширена на Гуцульщині, Поділлі, Полтавщині. Сильно стилізовані рослинні мотиви властиві для Побужжя, Волині, Поділля, Буковини. Більше рослинного характеру, з натуралістичним і мальовничим трактуванням вишиванки Київщини і особливо Полтавщини. Мережка і загалом ажурні вишиванки відомі на Полтавщині, середньому Поділлі й Покутті. Кольори української вишиванки загалом відомі в обмеженій кількості й гармонійних сполуках. Найбільше уживані чорна і червона барва або чорна, червоногаряча і жовта. Часами долучають також зелену й синю. Рідко вживаються срібна, золота і сіра нитки. Взагалі багатство барв збільшується з півночі на південь. . Спеціальні мотиви вживалися для чоловічих сорочок, інші — для жіночих і дитячих. Різні мотиви для людей старших і молодших. Відмінні мотиви і барви для рушників та обрусів, для речей буденних, весільних і жалобних.

Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві. Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил. Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний — любов, жага, світло, боротьба; чорний — смуток, нещастя, горе, смерть; зелений — весна, буяння, оновлення, життя тощо). Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого. Крім того, вишивання як національна традиція сприяло формуванню у дівчат і жінок терпіння, відчуття краси. Дівчина мала вишивати милому сорочку, хустину, весільні рушники. Вишитий своїми руками одяг був одним із головних показників працьовитості юнки. Вишивка сьогодні живе, розвивається, збагачується новими аспектами. Сьогоднішня українська вишивка — результат унікальної духовно-матеріальної еволюції нашого народу. Впродовж багатьох століть в українській вишивці знаходять відображення думки і настрої людини, краса оточуючого світу, їх мрійливі сподівання на кращу добру долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених доторком голки з ниткою.

Призначення проектованого виробу

Вважається, що основне призначення вишивки — прикрашання одягу та інтер'єрно-обрядових тканин, та насправді вишивка несла і несе більш окультний характер, а саме вишивка має велике значення для поганського світу наших предків. Вишивки - це в першу чергу обереги від усього поганого, а саме: від блискавки, від бездітності, від неврожайності, від нещастя. Кожен колір несе своє значення, кожна фігура у вишивці усе несе своє значення, свою ауру, свою енергетику.

1.1.4. Вимоги до виробів даного призначення

• Призначення – для оздоблення інтер’єру

• Сюжет – чорний колір в поєднанні з іншими кольорами

• Колір - чорний і інші

• Розміри – невеликі

• Технологія виконання – малий хрестик , звичайний

• Послідовність обробки виробу (вишивання, на крохмалення, вставляння в рамку )

Виріб повинен виглядати акуратно. Для цього потрібно стежити за охайністю виконання. Після закінчення роботу потрібно випрати і накрохмалити. Виріб має прикрашати інтер’єр.

1.1.5. Вимоги до матеріалів

Матеріали, придатні для пошиття, визначаються призначенням виробу й

вимогами до конструкції моделі, а саме: колір, фактура, гігієнічні, технологічні та фізико-механічні властивості. Потрібно використовувати спеціальну тканину і нитки, які призначені для вишивання. Нитки не повинні втрачати кольору.

1.2. Розробка технічної пропозиції. Вибір об’єкту проектування

1.2.1. Підбір і аналіз зразків-аналогів

В додатку № 1 зображені малюнки моделей-аналогів.

Таблиця 1

Аналіз зразків – аналогів

Критерії оцінювання зразків	Зразок № 1	Зразок № 2	Зразок № 3	Зразок № 4
Технологічність	-	-	+	-
Естетичність	+	+	-	+
Економічність	-	-	+	-
Призначення	+	+	+	+
Оригінальність ескізу	-	+	-	-
Доступність матеріалів	-	-	+	-
Загальна кількість позитивних ознак

Висновок

Проаналізувавши зразки - аналоги, я прийшла до висновку:

· усі вироби відповідають своєму призначенню;

· вишивку буду виготовляти з доступних та легких в обробці матеріалів;

· використаю техніку вишивки хрестиком, з елементами бісеру

· найбільше сподобалися мотиви з бузком.

1.2.2. Висновок із технічної пропозиції

Для своєї картинки використаю вишивку хрестиком з елементами бісеру для мотивів з бузком.

1.3. Ескіз виробу (Додаток № 2 )

1.4. Опис зовнішнього вигляду виробу

Вишивка з елементами бісеру, виконана нитками різних кольорів. На ній зображені квіти (бузок) в корзині. В деяких місцях вишивка прикрашена різнокольоровим бісером. Вишита робота вставлена в дерев’яну рамку. Виріб має гарний вигляд.

Конструювання виробу

1.5.1. Розробка схеми вишивки(Додаток № 3)

1.5.2.Підбір матеріалів

1)спеціалізована тканина для вишивання білого кольору «Аїда №4»;

2)синтетичні нитки різних кольорів (Додаток № 4);

3)швейні нитки білого кольору.

2.Вимоги до матеріалів:

1)нитки повинні відповідати тканині та техніці вишивання;

2)нитки мають бути міцними,рівними,не линяти під час прання;

3)товщина нитки повинна бути такою,щоб стібки повністю закривали тканину під час вишивання «косий хрестик».

1.5.3. Розрахунок кількості витрат матеріалів

Таблиця 2

№п/п	Матеріали	Кількість	Ширина, см	Довжина, см
	Тканина для вишивання
	Нитки муліне		_
	Бісер	5пакетиків	_	_
	Рамка
	Швейні нитки білого кольору		-

1.6. Обладнання та інструменти, що будуть використані під час роботи

Обладнання: електрична праска, прасувальна дошка.

Інструменти та пристосування: ручні голки, наперсток, нитки, бісер, вишивальна тканина, ножиці, лінійка.

Допоміжні матеріали: рамка дерев’яна, картон.

1.7. Технологічна послідовність виготовлення виробу

1. Підготовка тканини.

2. Підготовка ниток для вишивання.

3. Вишивання роботи.

4. Оздоблення бісером.

5. Прання, підкрохмалювання, прасування вишивки

6. Вставляння в рамку.

1.8. Екологічний аналіз проекту

Під час виготовлення вишитої картинки використовуватимуться, в основному, екологічно чисті матеріали. Тому навколишнє середовище та люди, що працюватимуть із ними, не зазнаватимуть шкідливих впливів. Розроблений проект має достатньо позитивних ефектів: можливість пропагувати технологічну освіту, використовувати відходи виробництва; забрудненість навколишнього середовища під час виготовлення виробу відсутня.

ІІ. Технологічний етап

Процес виготовлення виробу вимагає зосередженості, уваги, акуратності і, перш за все, дотримання правил техніки безпеки під час прасування, виконання ручних робіт (Додаток № 5 ).

Технологія виконання косого хрестика

Косий хрестик складається з двох косих стібків,які перехрещуються по діагоналі. Вишивають цим швом у горизонтальному, вишивальному і діагональному напрямках. Невеличкі частини узору можна вишивати окремими хрестиками. Виконуючи всі види вишивання хрестиком,необхідно дотримуватись таких правил:

- вершини всіх хрестиків,що стикаються,мають збігатися так,щоб на просвіт вишивки видно було дірочки;

- верхній напівхрестик по всій вишивці повинен мати один напрям.

Технологія вишивання бісером

1. Закріпіть нитку і виведіть її з лицьового боку. Настроміть намистинку на голку.

2. Зсуньте намистинку по нитці до тканини.

3. Виконайте горизонтальний стібок у напрямку до основи намистинки (довжина стібка = довжині самої намистинки)

4. Підтягніть нитку. Настроміть наступну намистинку на голку і зсуньте її по нитці до тканини.

5. Зробіть стібок у напрямку до основи, підтягніть нитку.

6. Повторюйте знову до необхідної довжини, потім закріпіть нитку.

Після закінчення вишивки, роботу потрібно попрати та попрасувати та вставити в рамку. Готовий виріб – додаток 6.

III. Заключний етап

3.1.Самооцінка проекту і аналіз підсумків

Працюючи над проектом я:

o дізналася про цікаві факти з історії виникнення вишивки;

o ознайомилась із різноманітними видами вишивки;

o вдосконалила свої знання з матеріалознавства, художньої обробки різних матеріалів;

o виготовила виріб.

Результат моєї роботи – вишивка з елементами бісеру для оздоблення інтер’єру.

3.2.Критерії оцінювання

Технологічні – оригінальність використання і поєднання матеріалів; обсяг виконаних робіт і середня складність відповідає технологічним вимогам.

Конструктивні: зручність використання, міцність; відповідність конструкції призначенню виробу; проста побудова конструкції.

Економічність: середня собівартість проекту; можливість використання залишків тканини, ниток.

Екологічність: забрудненість навколишнього середовища під час виготовлення виробу відсутня; можливість повторного використання виробу по закінченню строку служби.

Естетичність: оригінальність форми; композиційна завершеність; класичне кольорове рішення, красивий і привабливий вигляд.

Самооцінка проекту «Вишивка з елементами бісеру» - 12 балів.