Публікація географічних даних в Internet

Internet проникає в усе нові сфери діяльності. Інтерес до нього продовжує зростати. Значні швидкості передачі даних і графічні інтерфейси сучасних броузерів дають можливість застосовувати nternet в абсолютно нових якостях. Одним з таких нових напрямів використання є інтерактивні геоінформаційні системи (ГІС),

ГІС — це сучасна комп'ютерна технологія для картографування та аналізу об'єктів реального світу, а також подій, що відбуваю­ться на нашій планеті, в нашому житті та діяльності (рис. 8.18).

Географічні інформаційні системи з'явилися в 1960-х pp. ЯК інструмент для відображення географії Землі і розташованих на її поверхні об'єктів, використовуючи комп'ютерні бази даних. Най­перша геоінформаційна система з'явилася в надрах Міністерства оборони США, співробітники якого використовували ГІС для то го, щоб ракета, що летить убік противника, потрапила в цього самого противника якомога точніше. Щоправда, існує й альтер нативна версія, згідно з якою перша ГІС була створена в Канаді.

У цей же час з'явилися перші компанії, що спеціалізувалися на розробці і продажу систем для комп'ютерного картографуван ня й аналізу. Дві найбільші сьогодні компанії — розробники ГІС спочатку (у 1960-ті pp.) спрямували свої зусилля на різноманітні аспекти технології. Увага компанії Intergraph Corp., головний офіс якої розташований у Хантсвіллі, штат Алабама, була сфоку сована на ефективному впровадженні і збереженні просторових даних і на підготовці до друку карт, створених комп'ютером, що конкурували б за картографічною якістю з традиційними паперо­вими картами. Увага Environment Systems Research Institute (ESRI), головний офіс якої розташований у Редланді, штат Калі­форнія, була сфокусована на розробці процедур і функцій для аналізу даних у ГІС. За роки, що пройшли з того часу, обидві компанії практично зрівняли можливості своїх систем.

Спочатку тільки найбільші державні організації, комунальні служби і корпорації на Заході могли дозволити собі використову­вати ГІС через їх високу ціну. ГІС працювали на мейнфреймах і мінікомп'ютерах, і типова робоча станція з установленою на ній ГІС коштувала більше ніж 100 тис. дол. (якщо враховувати все апаратне і програмне забезпечення і витрати на навчання персо­налу). Проте, у 1980-х pp. ринок ГІС швидко зростав в основному за рахунок того, що багато журналів і професійні асоціації пропа­гували переваги, що дають геоінформаційні системи. Тоді ж з'явилися системи керування просторовими базами даних, метою яких було зв'язати системи керування базами даних і комп'ю­терне картографування. У цих системах користувач уже міг, ука­завши об'єкт на карті, одержати якусь змістовну інформацію. Попит на тематичну картографічну інформацію змусив звернути увагу на проблему збирання даних. Результатом стало інтегрова­не середовище — дані дистанційного зондування, цифрова мо­дель місцевості, карта шляхів, геологічна карта і всі інші види й типи карт мирно співіснували в рамках однієї системи.

Основний прорив, проте, відбувся з появою персональних комп'ютерів. ГІС швидко адаптувалися до цієї нової, більш де шевої платформи, і ціна систем почала падати в міру того, як кіль­кість користувачів та організацій, що могли б дозволити собі ПС, збільшувалася. Відповідно до Dataquest світовий ринок ГІС-продуктів і послуг становив у 1997 р. 2,5 млрд дол., поділений при­близно навпіл між Північною Америкою та всім іншим світом. Щорічно він зростає приблизно на 15 %.

Сьогодні, коли ПС продовжують розвиватися, можна виокре­мити п'ять основних напрямів розвитку сучасних ПС:

1) інтеграція GPS і ПС;

2) інтеграція ПС з реляційними базами даних;

3) здешевлення ПК одночасно з підвищенням їх потужності;

4) розвиток ноутбуків і кишенькових комп'ютерів;

5) мережні технології, web-картографування і ПС через Internet. Перша і четверта тенденції пов'язані з тим, що зростаючий

обсяг комп'ютерів класу PalmTop і PocketTop створює нову плат­форму, для якої необхідні нові ПС, що дозволяють працювати з просторовими даними в польових умовах. Одним з атрибутів ро­боти ПС є GPS, що визначає географічні координати користува­ча, його висоту над рівнем моря, швидкість, напрямок руху та інші параметри. Всі ці дані повинні інтегруватися в ПС, що пра­цює у реальному масштабі часу. Як приклад систем, що працю­ють на переносних комп'ютерах і забезпечують взаємодії з GPS, можна навести Microstation Field компанії Bentley і ArcPad ком­панії ESRI.

Переваги керування просторовими даними в БД — одне з дося­гнень ПС. Думки, що «ПС — це лише додаток, тому для ПС не потрібні спеціальні дані», що «немає нічого, крім СУБД і виділен­ня ПС в окремий клас програмного забезпечення — застарілий підхід» — знаходять своїх численних послідовників. Розуміння ПС, як «систем керування базами координатно-прив'язаних да­них», на думку, зокрема, корпорації Oracle, безнадійно застаріло. І, нарешті, головна тенденція — мережні технології в ГЇС, web-картографування і ГІС через Internet. Internet впливає аб­солютно на всю активність у галузі інформаційних технологій, і ПС тут — не виняток. Об'єднання двох технологій, що з'явилися практично одночасно, призвело до того, що ПС отримала прин­ципово нові можливості. Програмний продукт, що виник у ре­зультаті злиття ГІС і Internet, зветься ГІС через Internet і відрізня­ється від stand-alone ГІС трьома принциповими моментами:

1) може використовуватися кількома користувачами одночасно;

2) дані можуть зберігатися не на одній машині, а на декількох, що дозволяє різко збільшити максимальний обсяг збережених даних і, крім того, використовувати для аналізу дані з кит джерел одночасно;

3) ПС та її користувачі можуть знаходиться на будь-якій відстані один від одного.

Ці відмінності від традиційної stand-alone геоінформаціІйні системи є значними перевагами і дозволяють використовувати ГІС у принципово новій якості — з інструмента просторового

аналізу ПС перетворюється в інструмент керування просторово розподіленими проектами.

Бурхливе зростання, що супроводжує інтеграцію, привело до ТО го, що на ринку з'явилося багато продуктів для web-карт гри фування. ESRJ, наприклад, пропонує декілька різноманітних проду ктів для створення web-додатків: Arc View Internet Map Server (IMS), MapObjects IMS і Arc IMS. Компанія Maplnfo пропонує MapXsilr, MapXtreme NT і MapXtreme Java Edition. Продуктом компанії Autodesk для web-картографування є MapGuide. Intergraph пропонує GeoMedia Web Map і GeoMedia Web Enterprise.

У цілому можна сказати, що індустрія ПС відповідно до по вих віянь змінюється, еволюціонує і розвивається, що свідчить про великий потенціал галузі. Таким чином, можна сподіватися, що в XXI ст. динамічний розвиток ПС триватиме, ще забезпе­чить користувачів усе новими і новими можливостями.

8.3.2.1. Складові частини ПС

Функціонуюча ПС містить у собі п'ять ключових складових: апаратні засоби, програмне забезпечення, дані, виконавці і мето­ди (рис. 8.19).

1. Апаратні засоби — це комп'ютер, на якому запущена ГІС. Зараз ГІС працюють на різних типах комп'ютерних платформ — під централізованих серверів до окремих або пов'язаних мере­жею настільних комп'ютерів.

2. Програмне забезпечення ГІС містить функції та інструмен-ін, необхідні для збереження, аналізу та візуалізації географічної (просторової) інформації. Ключовими компонентами програмних продуктів є: інструменти для введення географічної інформації та оперування нею; система управління базою даних (DBMS чи і УБД); інструменти підтримки просторових запитів, аналізу та шчуалізації (відображення); графічний інтерфейс користувача GUI чи ПК) для легкого доступу до інструментів та функцій.

3. Дані — це найбільш важливий компонент ГІС. Дані про просторове розташування (географічні дані) та пов'язані з ними тіабличні дані можуть збиратися й готуватися самим користува­чем або придбаватися у постачальників на комерційних чи інших засадах. У процесі управління просторовими даними ГІС інтег­рує просторові дані з іншими типами і джерелами даних, а також може використовувати СУБД, що застосовуються багатьма орга­нізаціями для упорядкування та підтримки даних, що перебува­ють в їх розпорядженні.

4. Виконавці. Широке застосування технології ГІС неможливе без людей, котрі працюють з програмними продуктами та розро­бляють плани їх використання при вирішенні реальних завдань. Користувачами ГІС можуть бути як технічні спеціалісти, які роз­робляють та підтримують систему, так і співробітники (кінцеві користувачі), яким ГІС допомагає вирішувати поточні щоденні справи і проблеми.

5. Методи. Успішність та ефективність (у тому числі економі­чна) застосування ГІС багато в чому залежить від правильно складеного плану та правил роботи, що складаються відповідно до специфіки завдань та роботи кожної організації.

Принцип роботи ГІС

ПС зберігає інформацію про реальний світ у вигляді набору тематичних шарів, що об'єднані на основі географічного поло­ження. Цей простий, дуже гнучкий підхід довів свою цінність при вирішенні різноманітних реальних завдань: для відстеження пересування транспортних засобів і матеріалів, детального відо­браження реальних обставин та запланованих заходів, моделю­вання глобальної циркуляції атмосфери (рис. 8.20).

Будь-яка географічна інформація містить відомості про прос­торове розміщення, чи то прив'язка до географічних або інших координат, чи посилання на адресу, поштовий індекс, виборчий округ або округ перепису населення, ідентифікатор земельної або лісової ділянки, назва дороги або кілометровий стовп на магіст­ралі тощо. При використанні подібних посилань для автоматич­ного визначення місця розташування чи місцезнаходження об'єк­та (об'єктів) застосовується процедура, що має назву геокодування. З її допомогою можна швидко визначити та подивитися на карті, де знаходиться об'єкт чи відбувається явище, що вас цікавлять.

Векторна і растрова моделі. ГІС може працювати з двома сутгєво відмінними типами даних — векторними та растровими.

У векторній моделі інформація про точки, лінії та полігони ко­дується і зберігається у вигляді набору координат X,Y (у сучасних ГІС часто додається третя просторова і четверта, наприклад, часова координата). Місцерозташування точки (точкового об'єкта), напри­клад, бурової свердловини, описується парою координат (X,Y). Лі­нійні об'єкти, такі як шляхи, ріки чи трубопроводи, зберігаються як набори координат X,Y. Полігональні об'єкти, типу річних водозбо­рів, земельних ділянок чи областей обслуговування, зберігаються у вигляді замкненого набору координат. Векторна модель особливо зручна для опису дискретних об'єктів та менше підходить для опи­су властивостей, що безперервно змінюються, таких як густота на­селення чи доступність об'єктів. Растрова модель оптимальна для роботи з неперервними властивостями. Растрове зображення являє собою набір значень для окремих елементарних складових (чарун-ків), воно подібно до відсканованих карти чи малюнка Обидві моделі мають свої переваги та недоліки. Сучасні ГІС можугь працюва­ти як з векторними, так і з растровими моделями даних.

Задачі, які розв'язує ГІС

ГІС загального призначення зазвичай виконує п'ять процедур (задач) з даними: введення, маніпулювання, управління, запит і аналіз, візуалізацію.

• Введення.Для використання в ГІС дані повинні бути пере­творені у відповідний цифровий формат. Процес перетворення даних з паперових карт у комп'ютерні файли називається оциф-ровкою. У сучасних ГІС цей процес може бути автоматизований із застосуванням сканерної технології, що особливо важливо при виконанні великих проектів. Якщо обсяг робіт порівняно невели­кий, дані можна вводити за допомогою дигитайзера. Деякі ГІС мають убудовані векторизатори, які автоматизують процес оциф-ровки растрових зображень. Багато даних уже переведені у фор­мати, що безпосередньо сприймаються ПС-пакетами.

• Маніпулювання.Часто для виконання конкретного проекту дані, що є в наявності, потрібно додатково видозмінювати відпо­відно до вимог вашої системи. Наприклад, географічна інформа­ція може бути в різних масштабах (осьові лінії вулиць — у масш­табі 1 : 100 000, межі округів перепису населення — у масштабі 1 : 50 000, а жилі об'єкти — у масштабі 1 : 10 000). Для сумісної обробки та візуалізації всі дані зручніше представити в єдиному масштабі та однаковій картографічній проекції. ГІС-технологія застосовує різні способи маніпулювання просторовими даними та виділення даних, потрібних для конкретної задачі.

• Управління.У невеликих проектах географічна інформація може зберігатися у вигляді звичайних файлів. Але у разі збіль­шення обсягу інформації та зростання кількості користувачів для зберігання, структурування та управління даними ефективніше застосовувати системи управління базами даних (СУБД), спеціаль­ні комп'ютерні засоби для роботи з інтегрованими наборами да­них (базами даних). У ГІС найбільш зручно використовувати реляційну структуру, за якої дані зберігаються в табличній формі. При цьому для зв'язування таблиць застосовуються загальні по­ля. Цей простий підхід досить гнучкий і широко використовуєть­ся в багатьох додатках різних систем.

• Запит і аналіз.За наявності ГІС та географічної інформації можна отримати відповіді як на прості запитання, або запити (Хто є власником даної земельної ділянки? На якій відстані один від одно­го розташовані дані об'єкти? Де розташована дана промзона?), так і на більш складні, які вимагають додаткового аналізу (Де є місця для будівництва нового будинку? Який основний тип ґрунту під ялин-

ковими лісами? Як вплине на рух транспорту будівництво нової до­роги?). Запити можна задавати як простим клацанням миші по пев­ному об'єкту, так і за допомогою розвинутих аналітичних засобів. За допомогою ПС можна виявляти та задавати шаблони для пошу­ку, програвати сценарії типу «що буде, якщо...». Сучасні ПС мають безліч потужних інструментів для аналізу, серед яких найбільш зна­чущі аналіз близькості та аналіз накладання. Для проведення аналі­зу близькості об'єктів один відносно іншого в ПС застосовується процес, що має назву буферизація. Він допомагає відповісти на за­питання типу: скільки будинків розташовується в межах 100 м від даного водоймища? скільки покупців живе не далі ніж 1 км від да­ного магазину? Яка частка добутої нафти із свердловин, що розта­шовані в межах 10 км від будівлі управління даного НГДУ? Процес накладання включає інтеграцію даних, розташованих у різних тема­тичних шарах. У простішому випадку це — операція відображення, але у разі низки аналітичних операцій дані із різних шарів об'єдну­ються фізично. Накладання, або просторове об'єднання, дозволяє, наприклад, інтегрувати дані про ґрунти, схили, рослинність та зем­леволодіння зі ставками земельного податку.

• Візуалізація. Для багатьох типів просторових операцій кін­цевим результатом є подання даних у вигляді карти чи графіка. Карта — це ефективний та інформативний спосіб зберігання, по­дання і передачі географічної (тієї, що має просторову прив'язку) інформації. Раніше карти створювались на століття. ПС надає нові дивовижні інструменти, що розширюють та розвивають ми­стецтво і наукові основи картографії. За її допомогою візуалізація самих карт може бути легко доповнена звітними документами, тримірними зображеннями, графіками, таблицями, діаграмами, фотографіями та іншими засобами, наприклад, мультимедійними.

За останні 2—3 роки на ринку ПС з'явилося багато різних пакетів для публікації геоінформаційних даних. Провідні світові виробники ПС уже випустили низку більш-менш схожих систем публікації да­них. Але лише деякі з них пропонують універсальні пакети, розрахо­вані на роботу з даними із різних джерел. Більшість пакетів забезпе­чують можливість поширення інформації тільки з фірмових ПС.

Основа кожної системи — геоінформаційний сервер для оброб­ки запитів користувачів, що надходять, і видачі результату в не­обхідному вигляді. Саме сервер забезпечує визначену функціо­нальність майбутньої ПС в Internet. Користувач, що заходить на геоінформаційний вузол, традиційно озброєний звичайним Web-броузером і не мас потреби в додатковому програмному забезпе­ченні для своєї роботи.

Перевага такого доступу — у низькій вартості і можливості обслуговувати велику кількість споживачів інформації, а недолік — у значних порівняно з професійними ПС функціональних обме­женнях. Але Internet-технології стрімко розвиваються, і, можли­во, у найближчому майбутньому дані системи наздоженуть за­гальноприйняті ПС за всіма параметрами.

Історія публікації геоданих нараховує кілька років. Донедавна ПС в Internet забезпечувала лише перегляд фіксованого набору тематичних карт у растрових форматах GIF, JPEG. Інтерфейс вза­ємодії користувача з Web-сервером був небагатий і обмежувався простим вибором картинок. Переваги такого методу публікації даних очевидна: простота публікації, низькі вимоги до сервера і каналу зв'язку з ним; а клієнту досить звичайного броузера.

На наступному етапі з'явилися системи перегляду картографіч­ної інформації, що вибирається з бази даних. На Web-сервері орга­нізовувалася база даних, що являє собою набір тематичних катего­рій. Кожна категорія містила певний набір тематичних карт у фор­матах GIF та JPEG. Користувач, потрапляючи на такий сервер, повинен був вибрати з бази даних тему і регіон, що охоплюється картою, і визначити набір додаткових умов. У результаті запиту до БД на екрані комп'ютера користувача відображалася визначена кар­та. Порівняно з попереднім методом цей варіант більш жорстко об­межує сервер, але його безсумнівна перевага — більш структурова-ний підхід до відображення картографічних даних.

Наступний етап розвитку ПС в Internet пов'язують зі створен­ням інтерактивних середовищ взаємодії додатків клієнта з геоін-формаційним сервером. Один з варіантів — вибір самим корис­тувачем ділянок карти для відображення на своєму комп'ютері.

Броузер клієнта забезпечується зовнішнім модулем (звичайно Active-X) для розширення графічних можливостей. На сервері розміщуються програми, що забезпечують взаємодію з клієнтом, а саме аналіз дій клієнта і створення растрового зображення для сфери, обраної користувачем. Модель взаємодії клієнта із серве­ром має такий вигляд: перед користувачем з'являється узагаль­нена ділянка карти, далі, вибираючи більш дрібні ділянки, корис­тувач одержує все більш детальне відображення місцевості. Такий режим роботи зручний тільки за наявності швидкісного каналу зв'язку і досить потужних комп'ютерів на клієнтських міс­цях. Інтерактивна взаємодія вимагає і більш потужних серверів.

На світовому ринку діють компанії, що випускають геоінфор-маційні системи. Кожна з цих фірм пропонує свою організацію Web-сервера. Звичайно такі сервери працюють з інформаційними структурами родинних ПС. Тільки деякі підтримують формати інших ПС. До провідних виробників можна віднести фірми Intertergraph, ESRI, Maplnfo, Bentley та ін. (рис. 8.21 та рис. 8.22).

Застосування ПС у бізнесі

Технологія ГІС швидко проникає є сферу бізнесу. Відповідно до GIS STRATEGIES, щоквартального огляду світового ринку ГІС американської компанії Dataquest і журналу GIS World, про­никнення ГІС у бізнес відбувається швидше, ніж у більшості ін­ших сфер їх застосування. Обсяги продажів ПС-продуктів у 1990 р. становили 10 млн дол., а в 1997 р. — уже 200 мли дол.

Про підвищений інтерес бізнесменів до цієї потужної інфор­маційної технології свідчить регулярне проведення конференцій і виставок.

Сформулюємо переваги ГІС перед іншими інформаційними технологіями:

1) наявність набору засобів створення і об'єднання БД;

2) забезпечення географічного аналізу і наочної візуалізації БД у вигляді різних карт, графіків, діаграм;

3) можливість прямої прив'язки один до одного в режимі Hot link усіх атрибутивних і графічних даних.

Сфера застосування ГІС у бізнесі охоплює різні сфери:

• аналіз і відслідковування поточного стану тенденцій зміни ринку;

• планування ділової активності;

• оптимальний вибір місця розташування нових філій фірми або банку, торгових точок, складів, виробничих потужностей;

• підтримка прийняття рішень;

• вибір найкоротших і найбезпечніших маршрутів перевезень і шляхів розподілу продукції;

• аналіз ризику матеріальних вкладень і врегулювання розбіж­ностей;

• демографічні дослідження, проведені з метою визначення попиту на продукцію;

• географічна прив'язка БД про земле- і домоволодіння.

У різних країнах ПС знаходять різне застосування в бізнесі. За допомогою ГІС, наприклад, бізнесмени Великобританії від­кривають нові супермаркети, бензоколонки і станції техобслуго­вування автомобілів, а також на основі демографічного аналізу і моделювання розвивають мережу популярних у цій країні пив­них барів — пабів.

У Південній Африці ПС застосовуються під час: оптового і роздрібного продажу автомобілів; розсилання і рознесенні пошти та іншої кореспонденції, у тому числі рекламної відповідно до індивідуальних потреб, професійних інтересів і прибутків кожної

занесеної в БД людини; оптових поставок бакалійних товарів; створення інформаційної системи з адресною та картографічною прив'язкою до комерційних компаній і фірм з обсягами продажів більше ніж 50 тис. дол.

В Іспанії ГІС використовуються великими банками для роз­робки планів розвитку і координації діяльності регіональних цен­трів з обслуговування вкладників.

У Франції користувачами ГІС є, наприклад, автомобільні компанії, що запроваджують картографію у свою повсякденну діяльність. Регіональний центр IBM-Finance зміг збільшити обсяг продажів програмних та апаратних засобів, прискорив сервісне обслуговування клієнтів за рахунок підвищення ефек­тивності взаємодії з 1200 бізнес-партнерами, нових можливос­тей оперативного аналізу результатів роботи своїх підрозділів і численних дилерів у результаті спільного використання потен­ціалу аналітичних засобів ГІС і власної БД «Траєкторія». До­свід їх використання виявився настільки успішним, що й сама створена за 2 тижні універсальна аналітична бізнес-система стала ринковим товаром, зацікавленість у придбанні якої ви­явили декілька фірм, прямо не пов'язаних із комп'ютерним бізнесом.

У Новій Зеландії компанія Eagle Technology на базі пакета Arc View розробила власний додаток View/NZ — багатофункціо­нальний засіб аналізу зведених табличних, текстових і картогра­фічних бізнес-даних, демографічної, статистичної, земельної, му­ніципальної, адресної та іншої інформації. Використання цього додатка дозволяє переорієнтувати головну мету маркетингових зусиль із задоволення усереднених потреб населення міста або району на оперативне реагування на запити кожної людини, що живе або працює в зоні реалізації товарів фірми. Принципово но­вий рівень сервісу, що досягається за такого підходу, одержав наз­ву персоніфікованого маркетингу.

У США компанією Equifax National Decision Systems, що роз­ташована в Сан-Дієго (штат Каліфорнія), у середині 1993 р. роз­роблена ГІС — система Infomark-GIS, спеціально призначена для маркетингових додатків і забезпечення процесу прийняття рі­шень. Система легко інтегрується з більше ніж 60-ма національ­ними базами бізнес-даних, може бути без великих додаткових зу­силь локалізована під спеціальні завдання, що характерні для: операцій з нерухомістю, ресторанного бізнесу, продажу товарів повсякденного попиту, діяльності комунальних служб, банківсь­ко-фінансової індустрії.

Одними з перших користувачів системи стали компанії Levi Straus & Co., Tennessee Valley Authority, Boston Chicken і Friday's. Система об'єднує засоби пакетів Arclnfo, ArcView і власного продукту компанії — розробника Infomark.

За останні десятиліття в СІЛА та інших країнах з'явилася чис­ленна група компаній, що спеціалізуються на консультаційному обслуговуванні бізнесу, що проводять на замовлення аналітичні маркетингові дослідження на базі ПС.

Наприклад, фахівці компанії Castillo Company, Inc., Фенікс (штат Арізона), застосовуючи пакет Arclnfo, можуть без великих зусиль на території більше ніж 50-ти країн світу виділити райони з певним складом населення, розташовані на заданій відстані від аеропорту, із будинками, що мають визначену середню вартість, або з іншим критерієм, що задається.

Надані компанією результати і рішення сприяють виробленню оптимальних, найбільш вигідних стратегії і тактики дії її клієнтів, швидкому реагуванню на умови ринку, що змінюються, за необхід­ності — переорієнтування профілю діяльності комерційних фірм. Останні явно домінують серед клієнтів Castillo Company, Inc., серед них такі гіганти комп'ютерного бізнесу, як Motorola і Intell.

Не обходиться без ПС і така специфічна сфера бізнесу, як швидка доставка кореспонденції. Більше 25 років комерційна компанія Federal Express займається розсиланням поштових від­правлень по всьому світі. У цій роботі останні сім років задіяні засоби геокодування пакета Arclnfo. У його БД зберігаються ад­реси, поштові індекси, назви, імена і прізвища мільйонів жителів та організацій різних країн. До відповідних карт прив'язані їх мі­сцезнаходження, маршрути і розклади авіарейсів, межа адмініст­ративних районів, інша корисна для успішної роботи інформація.

Перспективи використання ПС у бізнесі

На думку багатьох бізнесменів і аналітиків, сфера додатків ГІС-технологій безмежна. Вони входять у світ бізнесу, перевер­нувши всі уявлення про призначення й економічну ефективність географічних методів візуалізації та аналізу рутинної інформації. ПС перетворить цю інформацію в нове, унікальне за своєю при­кладною цінністю знання.

Особливо успішно й вигідно використання ГІС-технологій під час масових перевезень вантажів і людей, при створенні ме­реж оптимально розміщених торгових точок, аналізі існуючих і

потенційних ринків та районів збуту продукції у нафтових, га зових та електричних компаніях, а також у комерційних фірмах, що займаються операціями з нерухомістю, для обгрунтування, розширення і підтримки банківських операцій, у роботі авіа­компаній і телекомунікаційних корпорацій, ряді інших сфер ді­лової активності.

Кінцева мета використання ГІС — найкраще задоволення по­треб і запитів покупців і клієнтів як сьогодні, так і в майбутньо­му, процвітання фірми та її стабільно висока конкурентоспромо­жність.

Спектр передбачуваних ESRI програмних ПС-продуктів най­більш широкий порівняно з конкурентами на ринку геоінформа-ційних технологій. Він включає прості засоби кінцевого користу­вача ArcViewl і ArcView2, повнофункціональні ГЇС PC Arclnfo і ArcCAD, що працюють на персональних комп'ютерах, а також найбільш потужний за функціональними можливостями програм­ний пакет Arclnfo, що працює на всіх основних платформах UNIX — робочих станцій.

Важливою перевагою є повна сумісність усіх різнорівневих продуктів ESRI. Результати роботи з одним із пакетів не зник­нуть, якщо користувач хоче замінити його або додатково вико­ристовувати будь-який інший із сімейства ESRI. Усі вони пра­цюють у єдиному інформаційному середовищі Arclnfo. У цьому самому середовищі написані сотні спеціалізованих програмних продуктів (додатків) для багатьох галузей науки і практики. При розробці останніх версій програмних продуктів ESRI передба­чені можливості використання найбільш поширених типів зов­нішніх реляційних БД і конвертерів файлів даних та популярних форматів.

Як показує практика, для великих компаній, що мають розга­лужену структуру філіалів, виробництв і магазинів або здійсню­ють свої комерційні операції на великій території, доцільно заді-яти пакет Arclnfo, краще разом з Arc View.

Для більшості фірм на першому етапі використання ГІС до­сить можливостей, простих і зручних у роботі навіть для початкі-вця-користувача пакетів Arc View, особливо ArcView2.

Перша і друга версії програмного продукту ArcView — прості й ефективні засоби для візуалізації та аналізу будь-яких даних про об'єкти і явища, довільним способом розподілених по тери­торії. Сфери їх застосування різноманітні: бізнес і наука, освіта й управління, соціологічні, демографічні та політичні дослідження, промисловість і екологія, транспортна і нафтогазова індустрія, землекористування і кадастри, служби комунального господарства та ін.

Так само як програмне забезпечення для створення звичайних електронних таблиць, ArcView може використовуватися мене­джерами, аналітиками і вченими для більш повного розуміння суті проблем реального життя, пов'язаних із діяльністю їх ком­паній, адресно-географічної прив'язки корисної для рішення цих проблем інформації.

Наприклад, при виборі місця нового магазину по карті у ArcView 2 користувач має можливість спочатку переглянути дані про продаж товарів за попередні місяці в інших торгових точках, про демографічний і соціальний склад потенційних покупців, до­датково вивести на екран монітора фотографію або поверхневий план будинку, де передбачається відкрити магазин, підсвітити на цій або більш докладній карті, виведеній як частина того самого зображення, магазини конкурентів.

Подібні операції зазвичай займають мінімум часу — весь ана­ліз виконується за один сеанс роботи з програмою. Досить швид­ко можна «програти» ряд варіантів передбачуваних маркетинго­вих операцій.

Комерсанти, що ознайомилися вперше з такими можливостя­ми, часто бувають вражені, раптово побачивши і зрозумівши, де вони можуть знайти нових покупців і клієнтів, де найбільш гост­ра конкуренція з фірмами, що конкурують, що за люди (ймовірні покупці) живуть і працюють у районі вашої торгової точки, на який попит (як за складом товарів, так і за їх вартістю) і, отже, на які прибутки можна розраховувати.

Після такого аналізу доцільність відкриття магазину може стати очевидною або стає зрозумілим, що треба підбирати інше місце, чи змінити асортимент товарів чи обсяг товарообігу.

Пакет ArcView дає алгоритм процедури прийняття рішень, важливих для функціонування фірми.

При плануванні розвитку центрів економічного (комерційно­го) управління виникає потреба в оптимальному керуванні сукуп­ністю комерційних організацій, транспортними потоками, мере­жами комунікацій та ін. Рішення подібних завдань здійснюється методами ГІС. Спочатку створюється інтегрована інформаційна основа. Потім геокодована інформація про об'єкти завантажуєть­ся в БД ГІС, що вже завантажена картографічною інформацією в потрібних масштабах. Шляхом використання методів теоретич­ного та чисельного аналізу, лінійного програмування розв'язу­ються задачі оптимізації. У результаті розв'язання подібних задач здійснюється вибір оптимального місця розташування комер­ційних центрів, вибір сфер впливів цих центрів, оптимізація транспортних потоків, оптимізація інформаційного (у тому числі рекламного) забезпечення.

Схема застосування геоінформаційних технологій у сфері бі­знесу досить проста. Будь-яка фірма веде, як правило, декілька БД. Навіть якщо вони відсутні, у будь-якій фірмі використову­ються довідник телефонів і факсів, довідник адрес клієнтів або партнерів, довідник можливостей або послуг фірми. Ці дані не обхідно систематизувати і наочно представити, щоб підвищити ефективність роботи з ними. Для цієї мети купується настільна ГІС і набори цифрових карт відповідної тематики. Каталог ад­рес переводиться в БД ГІС і стає атрибутивною характеристи­кою карти, створюючи на ній відповідне навантаження. Потім заповнюються даними інші бази: про клієнтів, постачальників, замовників та ін.