Господарські товариства в україні
Господарські товариства — це підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та /або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. В Україні існують такі види господарських товариств:
• акціонерне товариство;
• товариство з обмеженою відповідальністю;
• товариство з додатковою відповідальністю;
• повне товариство;
• командитне товариство.
Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Суб'єкти господарювання — юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.
Господарське товариство є власником;
— майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
— продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
— одержаних доходів;
— іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути гроші, в тому числі в іноземній валюті, будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах.
Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників — юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства може бути перевірений аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників-громадян має бути підтверджений декларацією про їхні доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом. Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду.
У господарському товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як 25% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми прибутку товариства.
Прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після всіх відрахувань, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства. Учасники господарського товариства мають право: » брати участь в управлінні справами товариства; » брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
»одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства;
» вийти у встановленому порядку з товариства. Учасники господарського товариства зобов'язані: а додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;
-виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;
- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; Q інші обов'язки.
Господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, може відкривати рахунки в банках, а також укладати договори та комерційні угоди.
Установчим документом повного і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою та з додатковою відповідальністю є статут.
Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень.
Статут акціонерного товариства, крім вищезазначених відомостей, повинен містити також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Засновницький договір повного і командитного товариства повинен визначати розмір частки кожного з учасників, форму їхньої участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Стосовно вкладників командитного товариства в засновницькому договорі вказуються тільки сукупний розмір їхніх часток у майні товариства та розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Акціонерне товариство — це товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.
Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.
Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.
Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства. Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як 25% статутного фонду і строком не менше двох років.
Акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами.
Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства.
Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома.
Установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.
Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.
Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається.
Частка привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25%.
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:
• внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
• обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
• затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;
• рішення про ліквідацію товариства;
• інші питання.
Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо внесення змін до статуту, ліквідації товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів. Статутом і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Члени наглядової ради не можуть бути членами виконавчого органу.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
Акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:
— до повної сплати всього статутного капіталу;
— при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите.
Товариство з обмеженою відповідальністю — це товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.
Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.
До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася неспла-ченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.
Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення всіма його учасниками вкладів у повному обсязі.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві створюється виконавчий орган, який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:
• визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
• внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
• створення та відкликання виконавчого органу товариства;
• визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
• затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;
• вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
• виключення учасника із товариства;
• прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу.
Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Товариство з додатковою відповідальністю — це товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.
Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарне несуть додаткову відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.
Повне товариство — це товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність під імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, що їм належить.
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується всіма його учасниками. У цьому документі слід vмістити відомості про розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад та строки внесення ними вкладів.
Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх його учасників. Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі.
У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Учасник повного товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство. Учасникові, що вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства.
Командитне товариство — це товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, що підписується всіма повними учасниками. В ньому мають міститись відомості про розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі; сукупний розмір вкладів вкладників. Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві.
Повний учасник командитного товариства:
• не може бути учасником повного товариства;
• не може бути вкладником цього самого товариства.
Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками. Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за дорученням.
На момент державної реєстрації командитного товариства кожний із вкладників повинен зробити вклад у розмірі, встановленому законом.
Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати 50% складеного капіталу повного товариства.
Вкладник командитного товариства має право:
1) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором;
2) діяти від імені товариства у разі видачі йому доручення та відповідно до неї;
3) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;
4) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;
5) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором;
6) передати свою частку у складеному капіталі іншому вкладнику або треті ії особі, повідомивши про це товариство. Передача вкладником усієї с носі частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.
Якщо вкладник командитного товариства вчиняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, то в разі схвалення його дій командитним товариством він звільняється від відповідальності перед кредиторами за вчинений правочин.
Якщо схвалення командитного товариства не буде отримано, вкладник відповідає перед третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернене стягнення.
Командитне товариство ліквідується при вибутті усіх вкладників. Повні учасники мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне товариство у повне товариство. Командитне товариство не зобов'язане ліквідовуватись, якщо в ньому залишаються хоча б один повний учасник і один вкладник.