Сафлор, арахіс, мак, кунжут, перила, лялеманція - систематика та морфологічні ознаки

Мета.Вивчити морфологічні особливості та сорти сафлору, арахісу, маку, кунжуту, перили і лялеманції.

Завдання.

1. Скласти характеристику сафлору, арахісу, маку, кунжуту, перили і лялеманції за формою 1.

Завдання для самостійної роботи

Біологічні особливості і технологія вирощування льону-кучерявця (олійного).

Форма 1.

Характеристика олійних культур

Характеристика	Культура
сафлор	арахіс	мак	кунжут	перила	лялеманція
Родина
Однорічна чи багаторічна
Корінь
Стебло
Листки
Квітка
Суцвіття
Плід
Насіння
Сходи
Сорти

Обладнання і матеріали: табличний, гербарний, колекційний матеріал, слайди.

САФЛОР

Ботанічна характерис­тика. Сафлор (Carthamus L.) належить до родини айст­рових (Asteraceae). Рід Car­thamus L. об'єднує 19 ви­дів, з яких один культур­ний — С. tinctorius. Куль­турний сафлор однорічна рослина.

Коренева система стриж­нева з різко вираженим го­ловним коренем та бічними розгалуженнями, що про­никають у ґрунт до 1,5 м. Стебло досягає у висоту до 120 см. У посівах росли­на одностебла, але здатна розгалужуватися у верхній частині стебла, при цьому гілочки несуть маленькі ко­шики.

Листки неоднакові за розміром, ланцетно-овальні або еліптичні, темні, шкі­рясті, краї їхні зубчасті, з колючками або без них, вгорі стебла переходять у зовнішню листкову обгортку су­цвіття. На одній рослині буває від 15 до 50 кошиків з 30—70 насінинами в кожному.

Квітки малі, трубчасті, жовті або оранжеві. Віночок п'яти­роздільний, приймочка заокруглена, пиляки міцно прилягають до стовпчика.

Плід — сім'ян­ка, овально-чоти­ригранна, блиску­ча, біла, оболон­ка тверда і ста­новить 58—68% маси сім'янок. Во­на значно менша, ніж у соняшнику. Маса 1000 сім'я-40-50 г. Рекомендовані сорти належать до безколючкових форм.

АРАХІС

Ботанічна характеристика. Арахіс, або земляний горіх (Arachis hypogaea L.), — однорічна трав'яниста рослина з родини бобових.

Корінь стрижневий, біля основи дуже розгалужений. Ос­новна маса кореневих розгалужень розміщена на глибині до 50 см. Однак частина коренів проникає на глибину до 160 см і розгалужується в радіальному напрямі до 70 см.

Стебло досягає висоти 50—70 см, прямостояче, розгалу­жене.

Листки парнопірчасті, складаються з двох пар супротивно розміщених листочків овальної форми. Верхній бік їх глянцю­ватий, нижній — опушений.

Квітки метеликового типу, жовті й оранжеві, розміщені в пазухах листків. Вони трьох типів:

І — підземні (клейстогамні) — утворюються на нижніх вузлах центрального стебла на бічних гілках, які знаходяться у ґрунті. Вони самозапилюються ще в бутонах;

2— надземні (хазмогамні), розміщені в пазухах перших
листків, що знаходяться близько від поверхні ґрунту;

3— надземні, розміщені на значній відстані від поверхні
ґрунту (10—20 см), утворюються в пазухах верхніх листків
дуже пізно, мають найкоротші трубки і звичайно безплідні.

З квіток першого типу виростають найповноцінніші, ранодостигаючі плоди. Однак більшість бобів утворюється з друго­го типу квіток.

Тривалість життя квітки менше ніж один день. Після запліднення починається інтенсивний поділ меристеми, яка закладається у нижній частині зав'язі, розростання зав'язі й утворення гінофору. Останній швидко росте спочатку вгору, а потім згинається (приблизно через тиждень) в напрямі до ґрунту і проникає в нього на 8—10 см. Після цього ріст його припиняється, і в ґрунті відбувається наступний розвиток

зав'язі у біб.

Плід — біб, коконоподібної форми, зовні сітчастий, 2—5 см завдовжки, має від 1 до 6 насінин.

Насіння овально-видовжене, складається з оболонки (блі­до-рожевої або темно-червоної) і зародка з двома сім'я­долями.

Культурний вид арахісу (Arachis hypogaea L.) поділяється на підвиди. Найпоширеніший арахіс звичайний (ssp. vulgaris L. Luz.), що об'єднує сорти і форми з порівняно коротким вегетаційним періодом.

До цього виду належать ранньо-, середньостиглі й серед­ньопізні форми. Рослини характеризуються різною галузистістю, розміром і формою листочків, бобів, забарвленням і кількістю насінин у бобах.

Підвид vulgaris поділяють на дві групи різновидностей: білонасінну (albidoseminea L. Luz.) і червононасінну (rubrose-minea L. Luz.), які об'єднують кущові форми.

Усі селекційні сорти належать до біло- і червононасінної груп різновидностей.

МАК

У культурі відомі дві форми маку: олійний і опійний (лікарський).

Ботанічна характеристика. Мак (Papaver L.) належить до родини макових — Papavera-сеае. Це однорічна трав'яниста рослина.

Корінь стрижневий, прони­кає у ґрунт на глибину 0,5 м.

Стебло прямостояче, 0,7— 1,5 м заввишки, голе, покрите слабким восковим нальотом, густооблистнене, у верхній час­тині іноді гіллясте.

Листки великі та середньої величини, нижні (прикореневі) більші, а стеблові менші, ло­патеві або сильно вирізані, зубчасті. Листкові пластин­ки у різній мірі покриті вос­ковим нальотом, що змінює їхню забарвленість.

Квітки двостатеві (7 на рисунку), вели­кі, розміщені на довгих, си­зих від воскового нальоту квітконіжках. Запилюються перехресно за допомогою ко­мах. На одній рослині утво­рюється від 1 до 10 квіток. Віночки їх складаються з чо­тирьох пелюсток і бувають фіолетові, червоно-фіолето­ві з темним віночком або червоні з білим віночком та іншого забарвлення. Тичинки численні (3 на рисунку), з розширеними догори тичинковими нитками. Приймочка сидяча, зав'язь верхня.

Плід — коробочка (1 на рисунку) з горбкуватою поверхнею (5 – повздовжній розріз плоду, 6 – поперечний розріз плоду на рисунку), сегментована, різної форми — овальна, конусоподібна, видовжено-овальна та ін. Коробочки при достиганні бувають закрити­ми (сліпий мак), рідше відкритими (сипкий мак).

Насіння ниркоподібне, з комірчастою поверхнею (2 на рисунку, 4 – повздовжній розріз насінини), сіре, го­лубе, жовте або біле, дуже дрібне. Маса 1000 насінин — до 0,5 г. Кількість насінин у коробочці близько 4000.

Визначення підвидів і різновидностей маку. Культурний вид маку (Papaver somniferum L.) усучасній класифікації поділяють на ряд географічних груп або підвидів, які відрізняються за морфологічними та господарськими ознаками.

Найпоширеніші такі підвиди: євразійський, тянь-шанський, джунгарський, тарбагайський і китайський. З них чотири використовують як олійні й один (євразійський) — для одержання олії, харчових і декоративних цілей.

Євразійський підвид. Рослини слабо- (1—5 коробочок) або середньогалузисті (6—20 коробочок), з товстими квітконіж­ками і великими чи середніми коробочками, здебільшого закритими, рідше напіввідкритими або відкритими. Промені приймочки з широкою тонкою облямівкою, яка має перисту хвилястість уздовж осі променя і притуплені, нерівно зазуб­лені кінці. Коробочки слабосегментовані, тонкостінні.

Тянь-шанський підвид. Рослини слабо- або середньогалу­зисті, з товстими квітконіжками і великими чи середніми коробочками, здебільшого закритими, рідше напіввідкрити­ми . Промені приймочки з щільною гладенькою облямівкою, округлими рівними кінцями, стінки коробочок гладенькі й товсті або дуже слабосегментовані. Листки голубувато-зелені, з гладенькими краями. Рослина середньооблистнена. Коро­бочки великі, широкоовальні, переважно відкриті, рідко за­криті. Стінки їх середньої товщини.

Визначення олійних і опійних форм маку.Олійні форми маку поширені переважно в європейських країнах, а в Азії виро­щують опійний мак. Ці форми відрізняються як за господар­ським використанням, так і морфологічними ознаками:

Морфологічні ознаки

Олійний Стебло до 1 м заввишки, прямостояче. Листки

тонкі, нешкірясті, нижні — видовжені, верхні — яйцеподібні з серцеподібною основою, сидячі. Квітки червоно-фіолетові, рожеві або світло-лі­лові, з темним вінчиком. Коробочки тонкостін­ні, сегментовані, з горбкуватою поверхнею. Промені приймочки з тонкою перетинчастою облямівкою, на кінці широкі, притуплені.

Опійний Стебло міцне, прямостояче, густооблистнене, ■

розгалужене, покрите восковим нальотом. При­кореневі листки ланцетні, з дуже розсіченими краями, з коротким черешком. Стеблові лист­ки сидячі, видовжено-яйцеподібні, з густим вос­ковим нальотом. Квітки білі, фіолетові, черво­ні з різними відтінками. Коробочка товстостін­на, несегментована, з гладенькою поверхнею. Насіння ниркоподібне. Всі рослини пронизані молочниками з молочним соком, що легко за­гусає на повітрі.

Рекомендований сорт олійного маку Беркут.

КУНЖУТ

Ботанічна характеристика.Кунжут (Sesamum L.) належить до родини кунжутних — Pedaliaceae.

Рід (Sesamum L.) має як однорічні, так і багаторічні форми. Найпоширеніший вид Sesamum indicum L.

Коренева система стрижнева, проникає у ґрунт до 1 м, але численні корінці залягають у верхніх шарах.

Стебло досягає висоти 140 см, пряме, чотиригранне, іноді округле, опушене.

Листки черешкові, цілісні, у середній частині рослини можуть мати суцільну, лопатеву або розсічену форму, опу­шені. У верхній частині стебла вони лопатеві, суцільні.

Квітки великі, розміщуються по одній або по три у пазухах листків, складаються з п'ятироздільної чашечки і трубчастого віночка білого, рожевого, темно-фіолетового кольорів. Тичи­нок п'ять, одна з них недорозвинена. Нитки тичинок своєю основою зростаються з пелюстками віночка. Зав'язь з довгим стовпчиком і 2—4 лопатями. Чашечка, віночок і зав'язь опу­шені.

Плід — видовжена коробочка, що складається з кількох плодолистків (2—4 і більше). У деяких форм краї їх, загинаю­чись у порожнині зав'язі, утворюють несправжні перегород­ки, які захищають насіння від обсипання. Коробочки опу­шені, до 5 см завдовжки. Залежно від кількості коробочок у пазусі листка розрізняють одно- і трикоробочкові форми кунжуту.

Насіння дрібне, біле, буре, чорне. Маса 1000 насінин — 2,5-3,5 г.

Сорт: Надія.

ПЕРИЛА

Ботанічна характеристика.Перила, або судза (Perilla L.), належить до родини Lamiaceae. Рід Perilla L. представлений двома ботанічними видами. Практичне значення має лише вид osimoides, який поділяється на дві географічні групи: корейсько-китайську та японську. Більше поширена перила корейсько-китайської групи як ранньостигла (на рисунку: а – квітуча гілка, б – квітка, в – чашечка з плодами, г – розріз чашечки з плодами).

Коренева система стрижнева, добре розвинена. Проникає у ґрунт до 1,5 м, розгалужуючись на 1,6 м.

Стебло прямостояче, досягає висоти 100 см, в основі рослини чотиригранне, а у верхній частині з увігнутими гранями, дуже розгалужене, густо покрите волосками.

Листки з довгими черешками, яйцеподібні, на кінцях загострені, по краях зазублені. Розміщені супротивно.

Суцвіття китицеподібне, 9—15 см завдовжки, багато­квіткове, знаходиться в пазухах листків.

Плід — чотиригнізда коробочка з чотирма насінинами.

Насіння майже округле, з сітчастою поверхнею, коричневе. Маса 1000 насінин — 3,5 г.

ЛЯЛЕМАНЦІЯ

Ботанічна характеристика.Лялеманція (Lallemantia L.) на­лежить до родини Labiaceae. Рід має кілька видів, з яких у культурі трапляється лише один — іберійський (iberica).

Рослина однорічна, трав'яниста.

Корінь стрижневий.

Стебло прямостояче, 40—60 см заввишки, чотиригранне, всередині порожнє, розгалужене.

Листки видовжено-ланцетної форми, нижні короткоче-решкові.

Квітки двостатеві, зібрані в несправжні мутовки. Зав'язь верхня, чотиригнізда.

Насіння дрібне, темно-коричневе, з білим рубчиком. Маса 1000 насінин — 4—5,5 г.

Питання для самоперевірки

· Охарактеризуйте морфологічні особливості сафлору.

· Які форми сафлору поширені в Україні?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості арахісу.

· Сорти яких груп арахісу вирощують в Україні?

· З яких квіток арахісу утворюються ранодостигаючі плоди, а з яких – більшість бобів?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості маку.

· Які ви знаєте підвиди маку?

· Чим відрізняється олійний мак від опійного?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості кунжуту.

· Охарактеризуйте морфологічні особливості перили.

· Охарактеризуйте морфологічні особливості лялеманції.

Література

1. Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур : Навч. посібник / За ред. Н.А. Білоножка. – Вища школа, 1990. – 292 с.

2. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття / За ред.М.А. Бобро та ін. К.: Урожай, 2001. – 392 с.

Лабораторна робота № 24