Цукрові буряки - систематика та морфологічні ознаки, анатомічна будова кореня

Мета.Вивчити морфологічні особливості та сорти цукрових буряків.

Завдання.

1. Скласти морфологічну характеристику цукрового буряку за формою 1.

2. Намалювати схему будови кореня, позначити його частини.

3. Визначити групи сортів буряків за забарвленням проростків.

Завдання для самостійної роботи

Особливості вирощування маточних буряків і насіння.

Форма 1.

Морфологічна характеристика цукрового буряку

Орган	коротка характеристика
Корінь
Стебло
Листки
Квітка
Суцвіття
Плід
Насіння

Обладнання і матеріали: табличний, гербарний, колекційний матеріал, слайди, чашки Петрі, фільтрувальний папір, вода, пінцети, лупи.

За існуючою класифікацією всі форми буряків (дикі й культурні, однорічні, дворічні та багаторічні) об'єднують в один ботанічний рід — буряки Beta L., який належить до родини лободових Chenopodiaceae, і налічує 14 диких і один культурний вид. У процесі еволюції видів роду Beta L. утвори­лися 3 природні групи — секції: канадські(3 види), гірські , (6.видів), звичайні (6 видів). До останньої належить відібраний і сформований людиною збірний вид Beta vulgaris L., який об'єднує такі підвиди: 1. Betacicla - черешкові буряки з трьома групами різновидностей (листові салатні — convar vulgaris; черешкові салатні — convar petiolata; гібридні череш­кові декоративні — convar varioecila; 2. Beta crassa — коре­неплідні буряки з трьома групами різновидностей (столові — convar cruenfa; кормові — convar crassa; цукрові — convar sacchariferae з однонасінною формою — convar monosperma).

І.Я.Балков (1978) запропонував таку класифікацію різ­новидностей цукрових буряків: Var. digamocarpa т. — цукрові, диплоїдні (2и-18), зрослоплідні, фертильні за пилком; Var. dichoricarpa т— цукрові диплоїдні (2л-18), роздільноплідні, фертильні за пилком; Var. tetragamocarpa m. — цукрові, тетраплоїдні (2л-36), зрослоплідні, фертильні за пилком; Var. tetracharicarpa — цукрові, тетраплощні (2л-36), роздільноплід­ні, фертильні за пилком.

Цукровий буряк - дворічна культура. У перший рік фор­мується розетка листків і коренеплід. На другий рік виростають стебла, на яких розміщуються плоди.

Може спостерігатися відхилення від дворічного циклу розвитку. У холодну весну на першому році життя виростають квітконосні стебла. Це небажане явище має назву цвітушності. Коренеплоди таких рослин дерев'янисті з низьким вмістом цукру.

Частина коренеплодів, що висаджуються на другий рік для одержання насіння, можуть не формувати пагонів. Такі рослини називаються "впертюхами". Наявність їх серед висадків насінників знижує врожай насіння.

У перший рік вегетації виділяють такі фенологічні фази: сходи (вилочка), перша пара справжніх листків, третя пара справжніх листків, змикання листків у міжряддях. На другий рік - з'явлення розетки листків, утворення стебел, цвітіння, достигання плодів.

Ріст рослин умовно ділять на 3 етапи. Тривалість кожного орієнтовно 50 днів. На першому ростуть листки і коренева система. На другому відбувається інтенсивне розростання коренеплоду. Для третього етапу характерні сповільнений приріст листків, інтенсивне нагромадження цукру і збільшення маси коренеплоду, яке продовжується у вересні і навіть у жовтні.

Коренева система- стрижнева, проникає на глибину до 2-2,5 м і розгалужується в ширину (в одній площині) на 1,0-1,2 м. У верхній частині головний корінь потовщується і формує коренеплід, до складається з головки, шийки, власне кореня і хвостика.

Листкибуряка складаються з черешка і пластинки. Пластинки великі, суцільні, гладенькі чи гофровані. Всього за вегетаційний період з листкових бруньок в центрі головки кореня виростає 50-60 листків, спірально розміщених на головці кореня. Рослина впродовж вегетаційного періоду постійно формує нові листки і скидає старі. Індекс листкової поверхні вище 3,5 не приносить користі, оскільки

листки взаємозатінюються. Ураження листків хворобами, що масово спостерігається в останні роки, приводить до втрати врожайності коренеплодів і зменшення цукристості.

Стеблоу рослини формується на другий рік життя. Стебла висотою 80-150 см. їх формується на одному коренеплоді декіль­ка (від 1 до 10) у вигляді куща. На стеблах розміщуються листки і квітки, що формують суцвіття - нещільний колос.

Квітки розміщені в пазухах листків по одній (однонасінні) або групами (багатонасінні). Квітки бу­ряків двостатеві, п'ятір­ного типу. Оцвітина проста, у вигляді п'ятикутної чашечки зелено­го кольору. В центрі квітки формується за­в'язь, навколо неї — за­лозисте кільце, 5 тичи­нок, розміщених у за­глибинах чашолистиків. Зав'язь напівнижня, одногнізда, стовпчик відсутній, приймочка трилопатева. На­
сінний зачаток напівобернений. Буряки — перехреснозапильна рослина.

У бага­тонасінних буряків плоди зростаються, утворюючи супліддя —клубочки. Під час достигання пло­дів чашолистики не відпадають, а зростаються з оболонкою плоду. Тому клубочок має округло-ку­тасту форму з горбкуватою поверх­нею. Маса 1000 клубочків — 20— 40 г, колір — жовто-бурий. Розмір клубочка (2—6 мм) залежить від кількості плодиків, з яких він утворюється. Насінина плоду ото­чена оплоднем, знаходиться в ко­робочці, прикрита кришечкою. Насінина невеликого розміру, з блискучою оболонкою. Зародок зігнутий майже кільцем навколо перисперму (поживної речовини насінини) і складається з двох сі­ м'ядолей, між якими розміщуєть­ся брунечка, підсім'ядольне коліно та зародковий корінець. Під час проростання багатонасінні буряки утворюють кілька ростків, а однонасінні — лише один.

Плід- однонасінний горішок з товстим навколоплідником з пористої дерев'янистої тканини. Навколоплідник разом з кришечкою плоду захищає насінину від механічних пошкоджень і несприятливих умов зовнішнього середовища. Кількість плодів у клубочках коливається від 1 до 6. Вперше у світі в Україні були створені однонасінні цукрові буряки, у яких клубочки не утворюються. Використання однонасінних сортів і гібридів дає можливість обійтись без затрат праці при формуванні густоти рослин.

Для сівби використовують плоди.

ВИЗНАЧЕННЯ ГРУП СОРТІВ БУРЯКІВ ЗА ЗАБАРВЛЕННЯМ ПРОРОСТКІВ

Сортову групу буряків (цукрові, кормові, столові) визна­чають за кольором проростків. Насіння пророщують таким чином. Дві проби по 100 клубочків у кожній висівають у кристалізатори, заповнені зволоженим грунтом або кварцо­вим піском. Глибина загортання насіння — 0,5 см, відстань між ним — 2 см. Пророщують його у темряві при температурі 20—30°С протягом п'яти діб. На шосту добу кристалізатори виносять на денне розсіяне світло на 3—4 год. На сьому добу визначають забарвлення проростків. Для цього їх виймають з грунту, старанно очищають, розкладають на чорній пластинці групами залежно від забарвлення. На підставі підрахунку встановлюють відсоток сортової чистоти.

Сортові групи буряків мають такі ознаки:

Цукрові буряки, як правило, мають 80% рожевих пророс­тків, з інтенсивнішим забарвленням під сім'ядолями. Решта проростків зеленувато-білі. Підземна частина їх не забарвлена.

Кормові білімають тільки білі або зеленувато-білі проростки.

Напівцукрові рожевіутворюють проростки з рівномірним інтенсивним забарвленням, яке не поширюється на підземну частину.

Кормові жовті або оранжеві сорти мають проростки тільки з жовтими стеблами, біля основи яких забарвлення стає інтенсивнішим. Підземна частина забарвлена слабо.

У кормових червоних сортів проростки карміново-червоні, забарвлення стебел біля основи інтенсивніше. Підземна час­тина ясно-червона.

Столові сортиутворюють проростки, в яких підземна і надземна частини стебел і корінець забарвлені в інтенсивно-червоний або малиновий колір.

Сортотипи цукрового буряку мають таку класифікацію:

Е - високоврожайний тип, вихід цукру реалізується за рахунок високого врожаю коренеплодів.

N - нормальний тип, вихід цукру реалізується як урожайністю

так і цукристістю.

2 - високоцукристий тип, вихід цукру реалізується за рахунок

високого вмісту цукру.

У нових гібридах селекціонерам вдалось подолати негативну кореляцію між урожайністю і вмістом цукру.

У нашій країні створені високоцінні сорти і гібриди цукро­вих буряків. Усі вони належать до однієї різновидності — з білим кольором поверхні та м'якоті коренеплоду.

В Україні найпоширеніші сорти цукрових буряків вро­жайно—цукристого напряму. Серед них такі: Білоцерків­ський однонасінний 45, Білоцерківський ЧС 90 (чоловічо-стерильний), Верхняцький ЧС 63, Іванівський ЧС 33, Український ЧС 70, Уладівський однонасінний 35, Ювілей­ний, Ялтушківський однонасінний 64, Ялтушківський ЧС 72 тощо.

Питання для самоперевірки

· Чим відрізняються підвиди буряку?

· Які ви знаєте різновидності буряку цукрового?

· Які морфологічні відзнаки має буряк цукровий?

· Як визначають сортові групи буряку за кольором проростків?

· Які є сортотипи цукрового буряку?

· Які сорти цукрових буряків найпоширеніші в Україні?

Література

1. Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур : Навч. посібник / За ред. Н.А. Білоножка. – Вища школа, 1990. – 292 с.

2. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття / За ред.М.А. Бобро та ін. К.: Урожай, 2001. – 392 с.

Лабораторна робота № 21