Освітлення виробничих приміщень

Завданням освітлення є створення оптимального світлового режиму в приміщеннях, який відповідає процесам, що там відбуваються. Це досягається відповідними архітектурними та конструктивними рішеннями.

Освітлення впливає на психофізіологічний стан людини та працездатність. Природне освітлення має біологічне та гігієнічне значення. Ультрафіолетове випромінювання сонячного світла має оздоровчі та бактерицидні властивості.

Освітлення приміщень буває природним, штучним, та суміщеним.

Джерелом природного світла сонце та розсіяне світло неба.

Джерелом штучного світла є електричні лампи (розжарювання, газорозрядні, світлодіодні).

При суміщеному освітленні примішення одночасно освітлюється природним та штучним світлом.

Основні світлотехнічні величини

Освітлення характеризується кількісними і якісними показ­никами.

До кількісних показників належать:

-світловий потік, (лм).

-сила світла, (кд).

-освітленість, (лк)

-яскравість. кд/м². - ніт

Рівень освітлення визначається ступенем точності зорової ро­боти. Але для створення задовільного освітлення на робочому місці необхідно забезпечити не тільки достатню освітленість, але і якісні показники освітлення.

До якісних характеристик освітлення належать рівномірність розподілу світлового потоку, показник осліпленості і дискомфорту, коефіцієнт пульсації, спектральний склад світла. Для оцінки умов зорової роботи існують такі характеристики, як фон, контраст об'єкта з фоном, видимість об'єкта.

15. Природне освітлення. Нормування та методи розрахунку.

Природне освітлення - це освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проникає через світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях. Природне освітлення поділяють на бокове, верхнє і комбіноване.

Бокове здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх стінах;

верхнє здійснюється через ліхтарі, світлові прорізи в покритті, а також через прорізи в стінах у місцях перепаду висот будівлі;

комбіноване — це поєднання верхнього і бокового освітлень.

Для розрахунку і нормування природного освітлення всередині приміщення прийнято коефіцієнт природ­ної освітленості є, %.

Коефіцієнт природної освітленості, е, %, - це відношення природної освітленості, яка створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (Е_вн), до одночас­ного значення зовнішньої освітленості на такій самій горизон­тальній площині (Е_зов), яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу:

е = Е_вн / Е_зов ■ 100%.

Криві розділу освітленості в приміщеннях при різних видах природного освітлення: а — односторонньому боковому; б — двосторонньому боковому; в — верхньому; г — комбінованому

16. Штучне освітлення.

Штучне освітлення використовується для роботи в темні та пе­рехідні години доби, а також при недостатньому або відсутньому природному освітленні.

Штучне освітлення може бути загальним і комбінованим. Загальне – світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою, або з врахуванням робочих місць). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також якщо потрібно створити певний напрямок світла.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

• робоче – призначене для забезпечення виробничого процесу і є обов*язковим для всіх виробничих приміщень;
• аварійне – використовується для продовження роботи у випадках відключення робочого освітлення, що може викликати вибух, пожежу, отруєння, порушення технологічного процесу;
• евакуаційне – для забезпечення евакуації людей при аварійному відключенні робочого освітлення;
• охоронне – влаштовується вздовж території, яке охороняється вночі;
• чергове – передбачається в неробочий час.

.

Робоче освітлення призначене для нормального перебігу ви­робничого процесу.

Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2 лк всередині приміщення і не менше 1 лк на відкритих майданчиках. Світильники аварійного освітлення мають бути під'єднані до мережі, яка не залежить від мережі робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення влаштовують для евакуаіції людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Робоче освітлення у свою чергу поділяється на загальне, місцеве та комбіноване.

Загальне освітлення - це освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення; поділяється на зага­льне рівномірне освітлення, при якому світловий потік рівномірно розподілений без урахування розміщення обладнання, та загаль­не локалізоване, при якому світловий потік розподілений з ура­хуванням розташування робочих місць.

Місцеве освітлення створюється світильниками, які концен­трують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Вико­ристання тільки місцевого освітлення у виробничих умовах за­боронено, тому що воно створює велику різницю між освітленістю робочих поверхонь і навколишнього простору.

Комбіноване освітлення складається з загального освітлення та місцевого освітлення. Комбіноване освітлення використову­ють для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях.

Джерела світла є важливими складовими частинами освіт­лювальних пристроїв промислових підприємств. Правильний вибір типів і потужності ламп визначає експлуатаційну і економічну ефективність освітлювальних пристроїв. Штучне освітлення здійснюється за допомогою газорозрядних ламп та ламп розжа­рювання.

Лампи розжарювання - джерела світла з випромінювачем у вигляді дроту (нитка, спіраль) з тугоплавкого матеріалу, що роз­жарюється до температури 2500-3000° К. Вони належать до джерел теплового випромінювання і поки що є досить поширени­ми джерелами світла. Це пояснюється такими їх перевагами: зручні в експлуатації; не потребують додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу; прості у виготовленні.

Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону спектра виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів металів, а також вна­слідок явища люмінесценції. До переваг газорозрядних ламп порівняно з лампами розжарювання відносять їх більшу світлову віддачу - 40-110 лм/Вт; значно більший термін служби - 8-12 тис. год.; спектр випромінювання близький до спектра природ­ного світла. До недоліків газорозрядних ламп належить значне коливання світлового потоку внаслідок безінерційності ви­промінювання газорозрядних ламп, тому при кожній зміні на­пряму напруги в мережі світловий потік від однієї лампи знижу­ється (на 50-100%). При розгляданні деталей, що швидко руха­ються або обертаються в пульсуючому світловому потоці, вини­кає явище стробоскопічного ефекту - спотворення зорового сприй­няття об'єктів, які розрізняються внаслідок збігання кратності частотних характеристик руху об'єктів і зміни світлового пото­ку в часі в освітлювальних пристроях (замість одного предмета видно зображення декількох, спотворюється напрям і швидкість руху предмета). Пульсація світлового потоку негативно впливає на центральну нервову систему, погіршує умови зорової роботи, а стробоскопічний ефект призводить до збільшення небезпеки тра­вматизму. Для зменшення коливання світлового потоку газо­розрядні лампи необхідно підключити до різних фаз або встано­вити у дволампових світильниках пускорегулюючий пристрій (дросель, стартер) з випередженим запалюванням однієї лампи, що, відповідно, збільшує їх вартість. Недоліком у деяких типів цих ламп є довгий період запалювання - 10—15 хв. Протягом цього часу змінюються електричні і світлотехнічні характерис­тики лампи. Газорозрядні лампи можуть створювати радіо­перешкоди, усунення яких вимагає спеціальних пристроїв.