Загальна характеристика галузей рослинництва і тваринництва

В Україні розвинуті більшість галузей рослинництва і тваринництва, зони помірно-континентального клімату. На рослинництво припадає понад 52 %, на тваринництво - близько 48 %.

Розміщення галузей рослинництва орієнтується на райони з достат­ньою кількістю орних земель і найбільш сприятливими кліматичними умовами. Рослинництво представлено рільництвом, луківництвом, овочівни­цтвом та садівництвом. У структурі посівних площ провідне місце нале­жить зерновим й технічним культурам - понад 50 %. На кормові культури припадає менше 37 %, а решта- на картоплю та овочево-баштанні культури. Зернові культури культивуються, переважно, в степу і лісостепу. Головна зернова культура - озима пшениця, посіви якої - це до 50 % зернового клину. Половина посівів пшениці концентрується у степових областях, більше трети­ни - лісостепових, решта - у поліських. Друга зернова культура за площею посівів після пшениці і валового збору зерна - ярий ячмінь. Головні посівні площі цієї культури припадають на райони північного Степу та Лісостепу. Цінною продовольчою культурою є озиме жито. Його основні посіви зосереджені у Поліссі (понад 60 %), у Прикарпатті та лісостепових областях.

Важливе значення має продовольча і фуражна культура - кукурудза. Вона культивується у степовій і лісостеповій зонах та у Закарпатті. Завдяки розширенню посівних площ під кукурудзу значно зміцнилася зернова і кормова бази України.

Провідна роль належить таким культурам, як гречка, просо, зерно­бобові (горох, квасоля, соя, вика, кормовий люпин), що використову­ються для виробництва як продовольства, так і кормів. Поширені вони переважно, в поліських та лісостепових областях.

Технічні культури - цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець тощо. Займають понад 12 % в структурі посівних площ України. Головна технічна культура- цукрові буряки - вирощуються у Лісостепу та прилеглих до нього районах Степу і Полісся (37 % усієї площі, відведеної під технічні культури). Валовий збір цукрових буряків скоротився і становив у 1997 р. 17,6 млн. т. порівняно зі 43,8 млн. т у 1990 р., урожайність знизилась до 176 ц з г. Найбільша концентрація цієї культури спостерігається у Вінницькій, Хмель­ницькій, Тернопільській, Черкаській та Чернівецькій областях.

Посівні площі соняшнику, головної олійної культури, припадають на області Степової і Лісостепової зон. Найвища концентрація цієї культури спостерігається у Запорізькій, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій, Луганській, Кіровоградській областях.

Льон-довгунець вирощують на Поліссі та Прикарпатті, а льон-кудряш -у степових областях. З інших технічних культур вирощуються ефіроолійні (троян­да, м'ята, коріандр, лаванда, кмин); лікарські рослини (шавлія, валеріана, звіробій, ромашка та ін.). Важливим районом їх вирощування є Автономна Республіка Крим. Тут зосереджена і промислова переробка сировини.

Овочівництво поширено повсюдно, але найбільше воно розвинено навколо великих міст та в промислових районах. Картоплю вирощують, здебільшого, у Поліссі й Лісостепу; помідори, перець, баклажани, баштанні культури -у південних областях. Виноградні насадження зосереджені у Криму, Закарпат­ті та в областях Причорномор'я. У районах Полісся і Лісостепу вирощують полуницю, смородину, малину. Садівництво розвинене на всійтериторїїУкраши, але найбільші площі - це сади у Придністров'ї, Криму та Закарпатті.

Розміщення галузей тваринництва зумовлене природними умовами, ресурсами кормовиробництва, потребами населення, транспортабельністю продуктів. Розвиток тваринництва залежить, насамперед, від кормо­виробництва, яке складається з польового, лукопасовищного і про­мислового виробництва кормів. Водночас певні галузі тваринництва при­в'язані до м'ясо-молочної, цукрової, крохмале-патокової промисловості (використання відходів у кормовому раціоні).

Провідною галуззю тваринництва є скотарство молочно-м'ясної спеціа­лізації. Воно розвинено на всій території України і має чотири напрями: молочний, м'ясо-молочний, м'ясний, вирощування молодняку для відгодівлі у спеціалізованих господарствах.

Друга за значенням галузь тваринництва - свинарство - набуло переваж­ного розвитку в районах інтенсивного землеробства (Лісостеп і Степ). Для відгодівлі свиней широко використовують концентровані корми. У районах Лісостепу свинарство має м'ясо-сальну, а у Степу - сальну спеціалізації.

Інші галузі тваринництва, зокрема вівчарство, поширені у степових областях (тонкорунне і напівтонкорунне), в Карпатах (грубововняне); птахівництво розвивається навколо великих міст (спеціалізовані птахо­фабрики), а також поблизу промислових і рекреаційних центрів. Окрім цих галузей, дедалі більшого значення набуває ставкове рибництво, бджільництво, звіринництво і шовківництво.

З огляду на територіальні відмінності в природних і економічних умовах у різних частинах України, сформувалися спеціалізація агропромислового комплексу держави. Виділяються три сільськогосподарські зони - Полісся, Лісостеп і Степ - зональні агропромислові територіальні комплекси (АПТК). Поліський агропромисловий територіальний комплекс (АПТК) спеціа­лізується на виробництві зернових культур, льону, картоплі, молочно-м'ясному скотарстві й свинарстві. Територія Поліського АПТК охоплює області Полісся та частину прилеглих областей Лісостепу (19 % території України). У структурі сільського господарства частка тваринництва становить 65 %, рослинництва - 35 %. У структурі посівних площ зернових - 45 %, льону-довгунця - 4 %, картоплі - 12-18 %, кормових культур - 33 %.

Лісостеповий АПТК сформувався в межах Лісостепу і охоплює частину прилеглих до нього районів Полісся (34 % території України). Галузями спеціалізації є такі: виробництво і переробка зернових культур, цукрових буряків, м'яса, плодоовочевої продукції. Товарне значення має також виробництво картоплі, хмелю, м'яти, соняшнику, овочів, фруктів. У межах лісостепу виробляється 70 % цукрових буряків, 50 % молока, 50 % м'яса і близько 40 % зерна. Базовою галуззю спеціалізації лісостепового АПТК є буряко-цукровий комплекс. Тут зосереджено 80 % усіх посівів цукрових буряків, 70 % валових зборів та 80 % потужностей з переробки сировини. Степовий АПТК обіймає більшу частину степу України і охоплює 40 % території держави. Його спеціалізацію визначають зернопродуктовий, олійно-продуктовий, плодоовочевий, м'ясо- і молоко-промисловий спеціалізовані комплекси. Тут виробляється основна кількість зерна в країні, найважливі­шими зерновими культурами є озима пшениця і кукурудза. Зернових -половина посівних площ, а посівів соняшнику - понад 80 % в Україні. Роз­винене садівництво, виноградарство і баштанництво. Скотарство має м'ясо-молочний напрям, а в приміських районах - молочний. Свинарство роз­вивається у двох напрямках - м'ясо-сальному (північні степові райони) і сальному (південні степові райони). У низці районів розвинене вівчарство. Основний напрям галузі - заготівля вовни на базі розведення асканійських тонкорунних овець, а також напівтонкорунної циганської та смушкової порід. На основі виробництва сільськогосподарської сировини в усіх зональних АПК розвинені різні галузі переробної промисловості - всього понад 20 галузей. Всі вони використовують сільськогосподарську сировину, мають подібну технологію і спільне призначення готової продукції.

За призначенням продукції галузі переробної ланки промисловості в АПК можна поділити на дві групи: 1) ті, що виробляють готові продукти для населення; 2) ті, що виробляють напівфабрикати як для виробничого, так і особистого споживання.

Використовуючи сировину рослинного і тваринного походження, галузі її первинної переробки розміщуються, переважно, в районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва, позаяк витрати сиро­вини на одиницю готової продукції в них занадто високі.

Залежно від упливу сировинного та споживного факторів, галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини розташовуються в районах її виробництва (цукрова, спиртова, консервна, маслоробна, крохмалепатокова, олійна), у районах споживання готової продукції (молочна, хлібопекарна, кондитерська), одночасно орієнтуються на сировинні бази і споживача (м'ясна, борошномельно-круп'яна).

Майбутній розвиток агропромислового комплексу України необхідно орієнтувати в напрямку збільшення виробництва продукції тих галузей, які можуть стати джерелом постійних надходжень, зокрема цукрової, маслоробної, олійної, молочної. Для цього потрібно якнайширше впрова­джувати нові технології переробки сільськогосподарської сировини, систематично здійснювати технічне переоснащення сільського господар­ства, переробної промисловості та обслуговувальних галузей.