Периферична нервова система: спинно-мозкові нерви

Спинний мозок - розміщується в хребтовому каналі, за формою нагадує циліндричне тіло, дещо сплющене у передньозадньому напрямі, у чоловіків44—45 см, а у жінок 41—42 см завдовжки (що залежить від різної довжини тіла). Діаметр спинного мозку в середньому дорівнює 8—10 мм, за винятком двох відділів, а саме: шийного та попереково-крижового потовщень, що знаходяться відповідно на рівні нижніх чотирьох шийних та І грудногосегментів і середніх поперекових сегментів. Ці потовщення утворилися внаслідок того, що від цих ділянок відходять нерви верхніх та нижніх кінцівок.

Верхня частина спинного мозку продовжується у стовбурову частину головного мозку, а межею між ними є площина, проведена по верхньому краю тіла І хребця. Нижня частина спинного мозку не доходить до кінця хребтового каналу і у дорослої людини закінчується на рівні І або II поперекового хребця мозковим конусом, від якого вниз тягнеться тонка кінцева нитка.

Рис. 11. Схема поперечного розрізу спинного мозку: 1 – передній

корінець спинномозкового нерву; 2 – задній корінець спинномозкового нерву;

3 – спинномозкові нерви

Сіра речовина мозку - це скупчення тіл, або сом нервових клітин, безмієлінових аксонів та клітин глії. Біла речовина утворена багаточисленними відростками нейронів, вкритими мієліном – нервовими волокнами, які під час з’єднання утворюють нервові шляхи, а вони здійснюють двосторонні зв'язки між головним і спинним мозком.

У новонароджених центральний канал ширше, ніж у дорослого. Зменшення його просвіту здійснюється головним чином упродовж 1-2 років, а також і вбільш пізні вікові періоди, коли спостерігається збільшення маси сірої та білої речовини. Об’єм білої речовини спинного мозку зростає швидко, особливо за рахунок власних пучків сегментарного апарату, формування якого здійснюється раніше, ніж формування провідних шляхів, які утворюють надсегментарний апарат мозку.

Біла речовина розділяється рогами на три стовпи: задні, передні та бічні.

У сірій речовині передніх рогів знаходяться тіла рухових (відцентрових) нейронів, відростки яких утворюють передній корінець.

У задніх рогах розташовані клітини проміжних нейронів, які здійснюють зв’язок між доцентровими та відцентровим нейронами. Задній корінець утворюють волокна чутливих (доцентрових) клітин, тіла яких розташовані у спинномозкових (міжхребетних) вузлах.

Групами нейронів об’єднуються у латеральну проміжну речовину і утворюють бокові роги. Їх аксони, що виходять із спинного мозку у складі його передніх корінців, прямують до периферії, до ганглій вегетативної нервової системи. У бокових рогах розташовані центри симпатичної частини вегетативної нервової системи.

Через задні чутливі корінці збудження передається з периферії у спинний мозок. Через передні рухові корінці збудження передається від спинного мозку до м’язів та інших органів.

На поперечному розрізі спинного мозку дітей раннього віку спостерігається переважання передніх рогів над задніми. Зростання розмірів нервових клітин спинного мозку спостерігається у дітей шкільного віку.

Спинний мозок оточений трьома оболонками (рис. 11).

Зовнішня тверда оболонка утворена щільною сполучною тканиною, яка в деяких місцях зростається з кістками хребту. Павутинна оболонка знаходиться під твердою і є тонкою, щільною пластинкою, бідною на нерви і судини. М'яка (судинна) оболонка лежить під павутинною і щільно прилягає до поверхні мозку, заходить у всі поглиблення його поверхні, утворена пухкою сполучною тканиною, що роль лімфи містить багато кровоносних судин. Між м'якою і павутинною оболонками утворюється підпавутинний простір, заповнений рідиною, яка виконує роль лімфи.

Кількість пар спинно-мозкових нервів і їх локалізація відповідають сегментам спинного мозку: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприкова пари. Всі вони відходять від спинного мозку заднім чутливим і переднім руховим корінцями. Корінці об'єднуються в один стовбур і виходять з хребетного каналу через міжхребцеві отвори. В області міжхребцевого отвору знаходяться спинальні вузли (ganglion spinale), що представляють собою скупчення чутливих клітин і є частиною задніх корінців. Від клітин спинального вузла починаються чутливі волокна, а від клітин переднього рогу – рухові. Об'єднавшись, нерви стають змішаними. Після виходу з міжхребцевого отвору спинно-мозкові нерви поділяються на задні і передні змішані гілки. Задні направляються до м'язів і шкіри задніх відділів тулуба, а передні іннервують м'язи переднього відділу тулуба та кінцівки. Об'єднуючись один з одним в інших відділах, нерви утворюють шийне, плечове, поперекове та крижове сплетіння.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворюється в результаті об'єднання гілок чотирьох верхніх шийних нервів і розташовується на глибоких м'язах шиї. Виходячи з-під заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'язу, гілки шийного сплетення поділяються на чутливі, рухові і змішані.

Чутливі гілки включають:

· малий потиличний нерв (n. occipitalis minor), що прямує до шкіри потилиці;

· великий вушний нерв (n. auricularis magnus), який іннервує шкіру мочки вуха і опуклу сторону вушної раковини;

· поперечний нерв шиї (n. transversus colli), що прямує до шкіри шиї;

· надключичні нерви (nn. supraclaviculares), що проходять під ключицею і над дельтоподібним м'язом.

Рухові гілки направляються до глибоких м'язів шиї і до м'язів, розташованих нижче під'язикової кістки, а також іннервують грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м'язи.

Змішаної гілкою шийного сплетіння є діафрагмальний нерв (n. phrenicus). Рухові волокна діафрагмального нерва направляються до діафрагми, а чутливі іннервують плевру і перикард.

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворюється гілками чотирьох нижніх шийних нервів і передньою гілкою 1-го грудного нерва. Гілки сплетення виходять на шию між передньою і середньою сходовими м'язами і направляються в пахвову область. Сплетіння складається з надключичного відділу, утвореного короткими гілками, що прямують до плечового поясу, грудей і спини, і підключичного відділу, до складу якого входять довгі гілки, які іннервують шкіру і м'язи вільної частини верхньої кінцівки.

Схема спинно-мозкових нервів:

· 1 - великий вушний нерв;

· 2 - малий потиличний нерв;

· 3 - надключичні нерви;

· 4 - нерви шийного сплетіння;

· 5 - підключичний нерв;

· 6 - надлопатковий нерв;

· 7 - плечове сплетіння;

· 8 - діафрагмальний нерв;

· 9 - підлопатковий нерв;

· 10 - серединний нерв;

· 11 - м'язово-шкірний нерв;

· 12 - грудоспинний нерв;

· 13 - підкрильцевий нерв;

· 14 - довгий грудний нерв;

· 15 - медіальний шкірний нерв плеча;

· 16 - великий внутрішній нерв;

· 17 - променевий нерв;

· 18 - ліктьовий нерв;

· 19 - медіальний шкірний нерв передпліччя;

· 20 - міжреберні нерви;

· 21 - малий внутрішній нерв;

· 22 - нерви поперекового сплетіння;

· 23 - клубово-підчеревний нерв;

· 24 - клубово-паховий нерв;

· 25 - нерви крижового сплетення;

· 26 - статево-стегновий нерв;

· 27 - верхній сідничний нерв;

· 28 - нижній сідничний нерв;

· 29 - задній шкірний нерв стегна;

· 30 - запірний нерв;

· 31 - сідничний нерв

Сплетіння спинно-мозкових нервів (вид спереду):

· 1 - шийне сплетіння;

· 2 - діафрагмальний нерв;

· 3 - симпатичний стовбур;

· 4 - серединний нерв;

· 5 - міжреберні нерви;

· 6 - медіальний шкірний нерв плеча;

· 7 - мозковий конус;

· 8 - клубово-паховий нерв;

· 9 - поперекове сплетіння;

· 10 - латеральний шкірний нерв стегна;

· 11 - крижове сплетіння;

· 12 - стегновий нерв;

· 13 - запірний нерв;

· 14 - передні шкірні гілки стегнового нерва.

Сплетіння спинно-мозкових нервів (вид ззаду):

· 1 - великий потиличний нерв;

· 2 - малий потиличний нерв;

· 3 - великий вушний нерв;

· 4 - нерви шийного сплетіння;

· 5 - латеральний шкірний нерв плеча;

· 6 - задні шкірні гілки грудних нервів;

· 7 - нерви поперекового сплетіння;

· 8 - нерви крижового сплетення.

Нерви діафрагми:

· 1 - м'яз, що піднімає хребет;

· 2 - зовнішній косий м'яз живота;

· 3 - внутрішній косий м'яз живота;

· 4 - грудна аорта;

· 5 - стравохід;

· 6 - правий діафрагмальний нерв;

· 7 - нижня порожниста вена;

· 8 - лівий діафрагмальний нерв.

Нерви плечового пояса:

· 1 - латеральний грудний нерв;

· 2 - підлопатковий нерв;

· 3 - підкрильцевий нерв;

· 4 - грудоспинний нерв;

· 5 - м'язово-шкірний нерв ;

· 6 - медіальний шкірний нерв плеча;

· 7 - променевий нерв;

· 8 - серединний нерв;

· 9 - медіальний шкірний нерв передпліччя;

· 10 - ліктьовий нерв;

· 11 - латеральний шкірний нерв передпліччя.

Схема нервів верхньої кінцівки:

· 1 - надключичний нерв;

· 2 - плечове сплетіння;

· 3 - м'язово-шкірний нерв;

· 4 - підкрильцевий нерв;

· 5 - медіальний шкірний нерв плеча;

· 6 - латеральний шкірний нерв плеча;

· 7 - ліктьовий нерв;

· 8 - серединний нерв;

· 9 - променевий нерв;

· 10 - латеральний шкірний нерв передпліччя;

· 11 - медіальний шкірний нерв передпліччя;

· 12 - поверхнева гілка ліктьового нерва;

· 13 - глибока гілка ліктьового нерва;

· 14 - загальні долонні пальцеві нерви;

· 15 - власні долонні пальцеві нерви.

НЕРВИ КИСТІ:

· 1 - ліктьовий нерв;

· 2 - серединний нерв;

· 3 - поверхневі гілки ліктьового нерва;

· 4 - загальні долонні пальцеві нерви;

· 5 - власні долонні пальцеві нерви.

Міжреберні нерви:

· 1 - спинний мозок;

· 2 - спинно-мозковий нерв;

· 3 - центральні міжреберні нерви;

· 4 - грудна аорта;

· 5 - латеральна шкірна грудна гілка;

· 6 - зовнішній міжреберний м'яз;

· 7 - передня шкірна грудна гілка;

· 8 - внутрішній міжреберний м'яз.

Схема нервів нижньої кінцівки:

· 1 - клубово-підчеревний нерв;

· 2 - запірний нерв;

· 3 - клубово-паховий нерв;

· 4 - стегновий нерв;

· 5 - статево-стегновий нерв;

· 6 - латеральний шкірний нерв стегна;

· 7 - сідничний нерв;

· 8 - задній шкірний нерв стегна;

· 9 - загальний малогомілковий нерв;

· 10 - великогомілковий нерв;

· 11 - медіальний шкірний нерв литки;

· 12 - глибокий малогомілковий нерв;

· 13 - підшкірний нерв;

· 14 - поверхневий малогомілковий нерв;

· 15 - латеральний шкірний нерв литки;

· 16 - литковий нерв;

· 17 - медіальна і латеральна підошовні гілки.

Проекція нервових сплетінь на хребетний стовп:

· 1 - шийне сплетіння;

· 2 - плечове сплетіння;

· 3 - міжреберні нерви;

· 4 - поперекове сплетіння;

· 5 - крижове сплетіння.

Головний мозок

Міститься в порожнині черепа і в цілому повторює його форму.

У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо еволюційного минулого та функціонального значення: 1) найдавнішу —стовбур головного мозку (охоплює довгастий мозок, міст і середній мозок); 2) мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх утворів, 3) і передній мозок. Головний мозок розсікають дві глибокі щілини: поздовжня, яка ділить великий мозок на праву й ліву півкулі, і поперечна, яка відокремлює півкулі великого мозку від мозочка. У кожній півкулі розрізняють лобовий, потиличний і скроневий полюси та верхньобічну, присередню й нижню поверхні, верхній, нижньоприсередній і нижньобічний краї. Поверхня півкуль має велику кількість борозен та звивин.

За формою головний мозок дорослої людини нагадує або кулю, або еліпсоїд. Його поздовжній розмір дорівнює 170—180 мм, а поперечний — 140 мм. Маса мозку дорослої людини коливається в значних межах та поділяється: довгастий мозок, мозочок, середній, проміжний мозок, шишкоподібне тіло та гіпофіз, кінцевий мозок.

Автономна нервова система – це частина периферичної нервової системи, що іннервує внутрішні органи, а саме: органи серцево-судинної системи,

травного, дихального та сечостатевого апаратів, залози внутрішньої

секреції, а також всі м’язи та всі залози організму, де б

вони не знаходились. Таким чином, автономна нервова система інервує ті