Визначення бухгалтерського облік, його види, завдання та функції.

Основними задачами бухгалтерського обліку є:

1. Формування повної і якісної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємств;

2. Забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у відповідності із затвердженими нормами, нормативами і кошторисами;

3. Своєчасне попередження негативних явищ господарсько-фінансової діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів, забезпечення фінансової стійкості підприємства.

Ці завдання находять відображення у реалізації функцій бухгалтерського обліку:

Інформаційна функція визначається тим, що бухгалтерський облік - основний постачальник інформації. Тут створюється (фіксується) інформація про активи (майно) підприємства (організації), їх наявності, руху, джерелах утворення (капіталах і зобов’язання), про господарські процеси і результати діяльності підприємства.

Якість інформації визначається тим, наскільки вона виконує вимоги, які висувають споживачі (об’єктивність, достовірність, своєчасність, оперативність). При мінімальній кількості показників (синтетичних – узагальнюючих, аналітичних – деталізуючи узагальненні дані) вона повинна забезпечувати інформаційні потреби максимальної кількості користувачів (внутрішніх та зовнішніх) з тим, щоб вони могли на підставі цієї інформації приймати обгрунтовані управлінські рішення.

Контрольна функція бухгалтерського обліку передбачає оцінку ступеня досяжності підприємством своїх цілей, уточнення цих цілей, виявлення відхилень, причин, які викликають відхилення, розробку і реалізацію заходів по їх усуненню. За часом здійснення його поділяють на попередній (до здійснення), поточний (в час здійснення) і послідовний (після здійснення) господарської операції. Усі ці види контролю направлені на запобігання від’ємних результатів господарювання, порівнянності затрат і результатів господарювання, виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення і попередження нестач, втрат, крадіжок.

Бухгалтерський облік забезпечує робітників апарату управління фактичними даними про діяльність підприємства (організації), дозволяє не тільки надавати оцінку виконання планових показників, норм, кошторисів, стандартів, але й являтися базою для розробки планів, виконуючи при цьому управлінську функцію.

По характеру інформації, її призначенню і використанню бухгалтерський облік поділяють на фінансовий і управлінський.

Призначення фінансового обліку – узагальнення фінансових результатів роботи підприємства та їх відображення у фінансовій звітності. Фінансовий облік ведеться в інтересах зовнішніх користувачів і споживачами його інформації є органи податкової адміністрації, банки, постачальники та покупці, інвестори тощо. Фінансова звітність відкрито публікується і не становить комерційної таємниці підприємства. Система формування фінансової звітності повинна бути доступною користувачам, тому форми зовнішньої фінансової звітності чітко регламентовані і затверджені.

Управлінський облік – це інтегрована система обліку витрат і доходів, їх нормування, планування, контролю і аналізу, яка передбачає систематизацію вихідної інформації для прийняття оперативних управлінських рішень, для розробки і координації проблем майбутнього розвитку. Управлінський облік ведеться для внутрішніх користувачів. Обсяг, характер внутрішньої інформації, порядок відображення внутрішньогосподарських операцій і складання звітів регламентуються самим підприємством. Інформація призначена для обмеженого кола осіб і носить закритий характер.

Синонімами «управлінського обліку» можуть бути слова – внутрішній, внутрішньогосподарський, виробничий облік. Останнє визначення не може бути названо точним, так як поняття виробничий облік включає в себе і фінансову інформацію про виробничі затрати.

На базі фінансового обліку і сумісно з ним на підприємствах України з липня 1997 року ведеться податковий облік – це збір, обробка і групування економічної інформації по двом напрямкам – по валовим витратам і валовим доходам з метою визначення суми прибутку підприємств для його оподаткування. Для податкового обліку були введені нові документи: податкові накладні, податкові векселя, податкова декларація тощо.

Креативний облік. Елементи креативного обліку виникли ще у 19 столітті, коли бухгалтери і практики почали приховувати прибуток. Загальноприйнятого поняття і визначення креативного обліку не існує. Креативний – творчий. Цей вид обліку часто сприймається негативно, але за умови використання наукових методів творчий підхід може призвести до позитивних результатів, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основних тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірні картини стану справ підприємства, особливо якщо не існує інших методів відображення в обліку нової операції.

Можливість розвитку креативного обліку залежить від багатьох факторів: неконкретність діючих правил, розвиток технології та методів ведення бізнесу, конфлікт між управлінцями та власниками з питань розподілу ресурсів, коли законодавчі норми часто мають гнучкі і не завжди однозначні формулювання.

Правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні та поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від типів підприємств і форм власності.

Крім згаданого основного Закону правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється на підставі положень (стандартів) бухгалтерського обліку, в яких викладені облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розроблені Міністерством фінансів України.