Ополя Сімона, китайська — Populus simonii.

Дерево заввиш­ки до 20 (25) м зі струнким, високо очищеним від сучків гладеньким, зеле­нувато-сірим стовбуром. Крона оваль­на, гілки звисають. Молоді пагони ребристі, блискучі, на початку черво­нувато-бурі, а пізніше жовто-бурі. Бруньки великі, клейкі, світло-бурі. Листки овально-ромбічні, овальні, оберненоовальні, до основи та вершини звужені, 4 —20 см зав­довжки і 3 — 8 см завширшки, зверху текно-зелені з чер­вонуватими жилками, знизу сизо-білуваті. Жі­ночі та чоловічі суцвіття (сережки) завдовжки 2 — 3 см. Плід — двостулкова коробочка завдовжки 3 — 4 мм, дозрі­ває в травні.

Природно поширена в Північному Китаї, Кореї, Монголії, у верхів'ях Сир-Дар'ї та в Заілійському Алатау. Широко культивується в Україні. Росте швидко на свіжих сірих лі­сових грунтах. Цілком зимостійка, хоча може ушкоджува­тися пізніми весняними приморозками. Досить посухо- та газостійка. Міські умови витримує добре. Потерпає від ожеледі, снігопаду та сильного вітру, оскільки обламуються гілки.

Декоративні форми: за будовою крони — повисла, пірамі­дальна.

Рекомендується для створення поодиноких, рядових, алей­них посадок, невеликих і негустих груп у 1а, Ів, II, III, IV районах.

Тополя бальзамічна - Populus balsamifera L.

Дерево до 30 м висотою та 3-4 м діаметром. Крона яйцеподібно-продовгувата, малогілляста. Кора в стар­шому віці темно-сіра, тріщинувата. Бруньки гострі та ароматні, клейкі. Листки яйцеподібно-ланцетні, вершина загострена. Краї дрібно-зубчасто-пилчасті, зверху темно-зелені, знизу білуваті. Квітки роздільностатеві, зібрані в сережках. Чоловічі сережки до 6-8 см завдовжки, жіночі - до 9-12 см. Цвіте в квітні-травні.

Плоди - коробочки, зібрані в повислих супліддях. Насінини дозрівають в травні-червні. Природно росте в Північній Америці.

РОДИНА СИМАРУБОВІ (SIMARUBACEAE LINDL.)

Рід Айлант - Ailanthus Pesf

До роду належить 15 видів, що ростуть в Південно-Східній Азії та Північній Австралії.

Айлант найвищий (китайський ясен) -Ailanthus altissima Swinge.

Сягає висоти 20-30 м. Крона куляста чи широкопірамідальна. Кора сіра, тонка, з ві­ком тріщинувата. Айлант формує товсті, малорозгалужені опушені пагони. Листки почергові, непарноперисті, крупні (до 60-80 см), складаються з 11-29 ланцетних чи яйцеподібних, зверху зелених, знизу голубуватих листочків, розмі­ром 8-14x3-5 см. Біля основи листочків формуються 2, рідше 4 тупі зубці, що є характерною ознакою даного виду. При розтиранні листочки специфічно пахнуть (фітонцидні).

Квітки двостатеві і тичинкові, зелено-жовті, дрібні, зібрані в волоті зав­довжки 12-25 см. Для тичинкових квіток характерний неприємний запах. Цві­туть в червні. Плоди - жовтувато- чи червоно-коричневі, плоскі крилатки дов­жиною 3-5 см, з однією сплюснутою насіниною в центрі. Дозрівають восени. Насінини з дуже тонким ендоспермом, прямим чи зігнутим зародком.

Походить з Північного Китаю. Світлолюбний, теплолюбний, не вибагли­вий до родючості ґрунту, росте на сухих, кам'янистих, піщаних грунтах. Роз­множується насінням і вегетативно, дає кореневі відростки. Коренева система поверхнева, міцна. Його культивують в багатьох країнах в субтропічних і теп­лих районах помірної смуги. Використовують в агролісомеліорації. Завдяки посухостійкості, легко натуралізується, інколи навіть стає небажаним в наса­дженнях. Декоративний красивими крупними перистими листками, оригіналь­ною формою крони та плодами восени. Швидкорослий, зимостійкий, фітонци­дний вид, що обумовлює його цінність в зеленому будівництві. Декоративні форми: 'Червоноплода' ('Erythrocarpa' Rehd.) з красивими, що виділяються на зеленому фоні листків яскраво-червоними крилатками і листками: зверху темно-зеленими, знизу - сизими; 'Плакучолиста' ('Pendulifolia'Rehd.) з дуже крупними повислими листками. Різні органи виду містять лікарські дубильні речовини. Його листками живляться гусениці дикого шовкопряда, якого деколи розводять замість тутового.

РОДИНА СУМАХОВІ (АНАКАРД1ЄВІ, ФІСТАШКОВІ)-ANACARDIACEAE LINDL.

Рід Скумпія - Cotinus Adans.

До роду належить два види.

Скумпія звичайна (перукове дерево, райдерево) - Cotinus coggygria Scop.

Листопадне деревце до 4-5 м висотою чи чагарник з кулястою кроною та пагонами коричневого відтінку. Листки почергові, прості, черешкові, округлі чи яйцеподібні, розміром 4-8x2-5 см, цілокраї, голі, темно-зелені, з голубуватим відтінком. Восени особливо декоративні, набувають яскравого оранжево-червонуватого чи пурпурового відтінків.

Квітки дво- чи роздільностатеві, зеленувато-жовті, дрібні, зібрані в крупні волоті до 20-35 см завдовжки з багаточисельними пурпуровими відхиленими волосками, що надають суцвіттю вид пишного султана. Розпускаються в червні-липні. Плоди-продовгуваті кістянки, спочатку зеленуваті, стиглі - чорні, з сухим оплоднем, довжиною 4-6 мм, зібрані в волоті з фіолетово-рожевими волосками (звідки і інша назва виду - перукове дерево). Насінини дрібні, схожість їх невисока.

Поширений цей вид від Середземномор'я, де він росте в дикому стані та як культивована рослина - джерело дубильної сировини та барвник, і до Східної Азії. Листки містять до 20-32% танінів високої якості. Росте на сухих кам'янистих і піщаних ґрунтах, світлолюбна, відносно тіневитривала, посухостійка, зимостійка рослина. Ціниться в агролісомеліорації. Розмножується насінням і вегетативно. Використовують в садово-парковому господарстві - димостійіса, газостійка. Має декоративну крону, листки, суцвіття, супліддя. Декоративні форми: 'Пурпурова' ('Purpurea' Rehd.) з пурпуровими молодими листками і волосками; 'Плакуча' ('Pendula' Dipp.) з пониклими гілками. їх використовують при створенні солітерних посадок.

Відома також скумпія американська - Connus americanus Nutt, що поши­рена в Північній Америці.

Рід Сумах (Rhus h.)

До роду належить близько 150 видів, що ростуть в субтропіках та помір­ному поясі обох півкуль. Більшість з них декоративні та цінні промислові рос­лини. Окремі види містять отруйні речовини.

Сумах пухнастий (с. коротковолосий, оцтове дерево) - Rhus typhina L.

Сягає висоти до 7-10 м. Крона яйцеподібна. Пагони у молодому віці, черешки листків, супліддя покриті багаточисельними темно-червоними липкими волос­ками і залозами. Листки складні, непарноперисті, до 40-50 см довжиною, з 9-27 ланцетних, сидячих, зверху темно-зелених, знизу сизих листочків, розміром 11-15x3-4 см, з загостреною вершиною та пилчастими краями. Рослини дводом­ні чи полігамні. Квітки зеленувато-жовті, зібрані в густих, пірамідальних, про­довгуватих волотях до 12-23 см довжиною. Розпускаються у червні.

Плоди - кістянки, дрібні, кулясті, червоні, густо покриті червоними зало­зистими волосками, зібрані у супліддя, подібні на шишку, довжиною до 15-25 см. Дозрівають плоди у вересні і можуть залишатися на рослині всю зиму. Насінини дрібні, кислі на смак (звідси і інша назва виду - оцтове дерево).

Походить з Північної Америки. Світлолюбна, швидкоросла, середньови­баглива до родючості грунту, посухостійка рослина. Розмножується насінням, вегетативно, забруднює територію кореневими відростками. Технічна рослина, оскільки в листках міститься 12-24% таніну. Цінна дубильна і лікувальна рос­лина. Плоди використовують для отримання оцту і спецій. Використовують в озелененні, особливо форму 'Розсіченолисту' ('Dissecta' Rehd.) з перисто-розсіченими листками.

РОДИНА КРУШИНОВІ (ЖОСТЕРОВІ) - RHAMNACEAEK.br.

Рід Крушина (Frángula Mill.)

Рід Крушина нараховує 50 видів.

Крушина ламка - Frángula alnus Mill.

Чагарник чи деревце до 3-5 м заввишки з гладкою, сірою корою, тонкими гілками, блискучим, червонувато-коричневими, покритими світлими сочевичками пагонами, без колючок. Гілки і пагони ламкі (звідси і видова назва). При їх розтиранні виділяється неприємний запах (фітонцидні). Листки почергові, еліптичні чи овальні, рідше обер­ненояйцеподібні, розміром 4-7x2-3 см з перистим жилкуванням, цілокраї, ззерху темко-зелені, блискучі, знизу світліші, дещо опушені. По боках цент­ральної жилки розміщено по 6-8 косих паралельних жилок другого порядку.

Квітки двостатеві, дрібні, зеленувато-білі, малопомітні, цвітуть довго, з початку до половини літа, найінтенсивніше в травні - червні. Плоди - соковиті кулясті кістянкоподібні. На пагонах бувають одночасно зелені, червоні, фіолетові (різні фази дозрівання) і чорні дозрілі плоди. Насінини тверді, дрібні, гладкі, коричневі, зібрані по 3 шт. в плодах. Поширена в Європі, Криму, на Кавказі, у Сибіру, Середній Азії. Росте під наметом та на узліссях широколис­тяних лісів. Розмножується насінням. Тіневитривала, середньовибаглива до родючості грунту, посухостійка, морозостійка рослина, що робить її придатною для створення декоративних посадок, особливо в пониженнях рельєфу.

ЮДИНА БІГНОНІЄВІ (BIGNONІАCEAE)

Рід Кагальна (Catalpa Scop.)

Рід Катальпа нараховує близько 10 видів, з яких три найширше культивують п садах і парках України. Це листопадні, рідко вічнозелені дерева, що походять із США та Східної Азії. Катальпи дуже декоративні своїми крупними листками та духмяними квітками, зібраними в пишних суцвіттях.

Катальпа бігнонієподібна (к. бузковолиста, к. звичайна) - Catalpa big­nonioides Walt. (С. syringaefolia Sims.)

Сягає висоти до 20 м. Крона широка, ажурна, округла. Кора коричнево-сіра, гладка, тонка, злущується пластинами. Листки широкояйцеподібні, розміром 10-23x7-15 см, основа серцеподібна, вершина загострена, зверху світло-зелені, знизу зелені, по жилках опушені. Розгортаються в травні, при розтиранні з неприємним запахом.

Квітки двостатеві, з слабким запахом, довжиною 3-4 см, білі, з червоно-фіолетовими плямами та двома жовтуватими смугами всередині, зібрані в пухкі широкопірамідальні волоті. Розпускаються в червні-липні. Плоди - коробочки, циліндричні, стручкоподібні, повислі, довжиною 18-38 см, шириною 7-9 мм. Дозрівають восени і зберігаються на гілках майже всю зиму. Насінини дрібні, плоскі, наявні пучки білих волосків на їх вершині, невисокої схожості.

Походить з Північної Америки. Світлолюбна, теплолюбна, вибаглива до родючості грунту рослина, не переносить морозу, витримує забруднення міст. Розмножується насінням. Використовують в озелененні для створення алейних і солітерних посадок. Широко поширена в культурі в Україні в південних районах, зокрема, в Криму. Відома карликова форма 'Nana' (Bur.) Schelle.

РОДИНА ТИМЕЛІЄВІ(THYMELAEACEAE ADANS.)

Рід Вовчеягідник (Daphne L.)

До складу роду Вовчеягідник належать понад 70 видів. Ростуть вони від Європи і Північної Африки на заході до Східної і Південно-Східної Азії, Австралії і островів Тихого океану на сході. Багато видів цвіте ранньою весною. їх використовують як декоративні рослини. Різні види містять в корі, корінні, плодах та інших частинах кумаринові з'єднання різної фармакологічної дії.

Вовче лико звичайне (вовчеягідник звичайний, вовчі ягоди звичайні) -Daphne mezereum L.

Розгалужений чагарник висотою до одного метра, з прямостоячими, голими, сіро-коричневими пагонами. Листки обернено-ланцетні, розміром 6-11 х2-3 см, основа клиноподібна, вершина гостра, темно-зелені з сизим відтінком.

Квітки двостатеві, рожево-фіолетові, духмяні, зібрані в пазухах листків, сидячі, діаметром 0,8-1,5 см. Розпускаються з квіткових бруньок до розгортання листків, інколи до кінця танення снігу, в березні-квітні. Плоди - ягодоподібні кістянки, яскраво-червоні, кулясті, м'ясисті, діаметром близько одного сантиметра. Насінини дрібні, дозрівають в серпні-вересні.

Дуже отруйна рослина. Сильну подразливу дію всіх частин рослини зумовлює вміст смоли гостро-пекучого присмаку, що зветься мезереїном. Росте в типах лісорослинних умов С_{2 3} та D_{2 3}. Тіневитривала, морозостійка рослина. Розмножується насінням і вегетативно. Відомі декоративні форми: 'Біла' ('Alba' West.) та 'Виповнена' ('Plena' Schneid.) з білими духмяними квітками.