Визначення нормативу у вир.запасах.

Методика нормування

Цей норматив визначається як добуток одноденної потреби або середньодобового споживання виробничих запасів на норму запаса в днях.

Нзв=Дмат*tзап, нат.од,грош.од.

tзап=tтр+tпідг+tпот+tрез+tсез, днях

Норма запаса в днях включає такі види запасів:

-транспортний запас;

-підготовчий;

-поточний запас або склацький;

-резервний або страховий;

-сезонний.

2) Визначення нормативу у нез.вир-ві.

Норматив ОК у нез.вир-ві визнач. за залежністю: Ннзв=Втп*Тц*Кнз, де

Втп-середньодобовий випуск тов.прод.за вир.собіварт.;

Тц-тривалість виробничого циклу дня;

Кнз-коефіцієнт наростання затрат; Кнз=(МЗ+0,5С’)/C’, C’-пот.витр.на вир-во прод.,або окремих виробів.

Інший спосіб визначення коеф.нарост.затрат базується на розподілі вир.затрат за днями вир.циклу. Кнз=(сумаВц)/Тц*Св; сумаВц-сума затрат наростаючим підсумком по днях вир.циклу; Св-собіварт.1виробу.

2) Витрати майб.періодів визн.на підставі:

-залишку коштів на початок розрах.періоду;

-суми витрат які треба здійсн. на протязі розрах.періоду;

-величини витрат,які відшкодовуються за рах.собівартості.

Нвмп=ВМПп.р.+ВМПроку-ВМПс/в.

3) Норматив ОК у залишки гот.прод.обч. як добуток вартості добового випуску гот.прод. на норму запаса в днях. Нгп=Дгп*tзап, Дгп-вартість добового випуску.

- 30.Джерела утворення прибутку на під-ві.

Джерелами формування заг.величини прибутку є:

*приб. від реаліз.продукції та послуг;

*приб. від продажу зайвого майна або непотр.майна;

*приб. від пасивних або позареалізаційних операцій.

Осн.джерелом утв.приб. є приб. від реалізації продукції, як різниця між виручкою від реаліз.прод. без урах. ПДВ і акцизного збору та її повною собіварт.

Пр=Вр-ПДВ-Аз-Сп

Прибуток від пр.майна – це приб. від продажу ОЗ,немат.активів та цінних паперів інших під-ств,як різниця між ціною продажу і балансовою або зал. варт. обєкта з урах. витрат на продаж.

Прибуток від пасивних операцій-це приб. від здавання майна в оренду, від пайової участі в спільних під-вах,дивіденди на цінні папери,дохід від володіння борг. зоб-ми(вексель),роялті,надходження від екон.санкцій.

- 16.Шляхи і резерви підвищеня продуктивності праці.

Рівень прод.праці визнач. багатьма факторами. Під факторами роз.умови за яких можливе підвищення прод.праці.

До осн.факторів належать:

1)мат.-техн.;

2)організаційні;

3)економічні;

4)соціальні;

5)природні;

До мат.-техн. відносяться:-техн.рівень знарядь праці;-якість предм.праці;-ступінь мех.вир-ва;-прогресивність техн.процесів.

До організаційних ф. належать:-ритмічність вир-ва;-орган.роб.місць;-удосконалення упр.вир-ва;-утворення безпечних умов праці.

До економічних ф. належать: -ств.фін.і екон.стимулів що сприяють в зацік.прцівника у підвищ.прод.праці.

До соціальних ф.належать:-рівень кваліф.працівника;-умови праці.

До природних ф. належать:-стан навк.середовища;-якість земельних і водних ресурсів.

Виходячи із факторів прод.праці під-ва вишукують відповідні резерви. Резерви-це невикористані можливості. Вони поділяються на поточні і перспективні.

В економіці розр. 2 шляхи підв.прод.праці.

1)екстенсивний – який здійсн.тільки за рах. зниження трудоємності вир-ва прод., при незмінному а навіть і меншому обсягу вир-ва.

2)інтенсивний – який супроводжується збільшенням вир-ва прод.,при цьому затрати праці можуть скорочуватись,зал.незмінними,а навіть і зростати,але меншими темпами ніж обсяги вир-ва продукції.

-.17 Поняття про інвестиції. Видовий склад інвестицій.

Значну частину фін.коштів під-ва становлять інвестиційні ресурси. Їх формування,вик-ня і поповнення регул. законом Укр. «Про інв.дія-сть»

Інвестиції – як екон.категорія предст.собою довгостр.вкладення капіталу або грошей у під-цьку дія-сть для одержання доходу або прибутку чи соц.ефекта.

Інвестиції визнач.як сукупність майнових або інтелектуальних цінностей.

Видовий склад інвестицій:

1)обєкт інвестування:

-фінансові;

-реальні(КВ).

2)характер інвестування:

-прямі;

-непрямі.

3)період інвестування:

-короткостр. <3p;

-середньостр.3-10;

-довгостр.>10p;

4)форма власності інвестиційних ресурсів:

-приватні;

-державні;

-змішані;

-спільні.

Сутнісно-змістовна хар-ка видового складу інвестицій:

1)Фін.інв.- це викор-ня капіталу для придбання облігацій,акцій,казн.зобовязань та інших цінних паперів,що випускаються державою або під-вами.

2)Реальні інв. – це вкладення капіталу у різні сфери нар.госп.з метою відтв.активів під-ва-як матеріальних,так і нематеріальних.

До мат. активів під-ва належать: будинки, споруди, обладнання, передавальні пристрої, машини, транспортні засоби.

До немат.активів належать: техн.,технологічна, науково-практ.документ., ліцензії,ноу-хау.

Реальні інв.спрям. у вир-во,тому найчастіше їх наз. виробничими або капітальними вкладеннями.

Реальні інв. взалежності від хар-ра інв.под-ся на:-прямі;-непрямі.

3)Прямі реальні інв.- це вкладення капіталу в певні обєкти безпосередньо самим інв.без участі фін.посередників.

4)Непрямі інв.передбачають участь в інв. проекті певних фін.установ(банків).

5)Короткостр.інв.-здійсн.як правило на термін від кількох місяців до 3 років.

6)Привитні інв. здійсн.окремими особами або фірмами недержавної форми власності.

7)Державні інв. фінансуються з державного або місцевого бюджетів,вони є більш стабільними і мають більший термін окупності.

8)Змішані інв. здійсн.як іноземними так і вітчизняними інвесторами.

9)Спільні інв. здійсн. у вигляді інвест. сертифікатів, які випускаються в обіг інв. компаніями, фірмами або фондами.

-6. Показники оснащеності під-ва і робітників ОЗ.

Для характер.забезп.підпр. і прац. ОЗ викор.такі пок-ки:

Для оцінки забезп.під-ва:

1)фондозабезпеченість(фондомістк.) хар. потребу під-ва в ОЗ для вироб. один. продукції або виконання роб. чи надання послуг. Фз=ОФ/Овп, грн/грн. ОФ-середньоріч.варт. ОФ, Овп-обсяг виробл. прод.

2)мехонозабезпеченість показує потребу під-ва у засобах механізації для вироб.одиниці прод. чи один.робіт. обч. як відношення вартості засобів механізації (акт.част.)до обсягів виробн.прод. Мз=ОФакт./ОВП, грн/грн.

3)енергозабезпеченість хар-є потребу підпр. у потужності двигунів певної марки устаткування чи ін. засобів енергетики для виконання один.роботи або продукції.Ез=N/ОВП,кВт/грн. N-потужність.

Забезп.прац.ОЗ хар-є такі показники:

1)фондоозброєність праці-характ.співвідн.між ОЗ та чисельн.працюючих і показує яка варт.ОФ припадає на 1 прац. Фоз=ОФ/r, r – чисельність прац.тис.грн/чол.

2)механоозброєність праці – визнач.співвідн.між величиною засобів механізації та чисельн.прац. Моз=ОФакт./r, тис.грн/чол.

3)енергоозброєність праці-показує,яка сумарна потужн.засобів енергетики припадає на 1 прац. Еоз=N/r,кВт/люд.

- 5.Ремонт основних фондів. Види ремонтів та джерела їх фінансування.

Ремонт ОЗ це відновлення фіз.зношування окремих конструкт.елементів ОЗ (вузлів,деталей) і підтримання ОЗ у роб.стані протягом всього терміну викор-ня.

За екон.змістом і обсягами виконаних робіт ремонти под. на:-поточний,-капітальний,-відновний.

Поточний ремонт має хар-р дрібних налагодж.робіт і невідновлює ОФ, а лише підтр. їх у робочому стані, тому він не є формою відтворення ОФ.

Капітальний р. супров.закономірним зношуванням ОФ і спрямований на відновлення їх поч.експлуатаційних хар-к, тому він є однією із форм відтворення ОФ. Це складний вид ремонту,який здійсн.через певні пром.часу і потребує значних коштів і затрат праці.

Відновний р.це особливий вид ремонту,який виникає внаслідок руйнації ОФ від стихійного лиха або тривалої бездія-сті.

Витрати на пров.різних видів рем.по-різному відн.на собівартість або на витрати вир-ва:

-витр.на пот.ремонт є постійними і відносно рівномірними протягом всього періоду викор-ня ОФ,їх включають у собіварт.прод.повністю;

-витр. на кап. ремонт є значно більшими і одноразовими. Вони збільш. баланс. варт. ОФ, визн. зазделегідь і відн.на собіварт. прод. рівномірно протягом ремонтного циклу(періоду між двома послід.кап.ремонтами).

-витр. на відн.ремонт фінансуються за рах.держ.резервного фонду і за хар-м викон.робіт віднос.до сфери капіт.буд-ва.

- 26.Поняття про результати екон.дія-сті під-ва і їх визначення: валова продукція, чиста продукція,валовий дохід, чистий дохід, прибуток.

В процесі функ-ня під-ва здійснюється безперервний кругообіг коштів у формі витрат ресурсів і одержання доходів та їх розподілу.

Осн. завданням фін. дія-сті під-ва є: визначення джерел коштів, напрямків фінансування, оптимізація структури капіталу та здійсн. розрахунків з постач. ресурсів, персоналом та податковими органами.

Пок-ки,що хар-ють результати дія-сті під-ва можна умовно поділити на:-абсолютні,-відносні.

Обсяг валової продукції включає всю прод.у вартісному виробі незалежно від ступеня її готовності,обч.за зал.:ВП=ТП-(НЗВп.р-НЗВк.р)-(Іп.р-Ік.р),грн.

НЗВп.р,к.р-вартість залишків нез.вир-ва на поч.і кінець план.періоду;

Іп.р,к.р-вартість інструменту для власних потреб на поч.і кінець року.

Чиста прод. як екон.кат.предст.собою новостр.вартість на під-ві і к-сно розраховується як різниця між вартістю валової продукції,мат.витратами,аморт.ОЗ. ЧП=ВП-МВ-А.

Валовий дохід – це новоств.і реалізована вартість на під-ві. ВД=Вр-МВ-А, Вр-виручка.

Чистий дохід – вартість додаткового продукту. ЧД=ВП-Сп, ВП - вип. прод., Сп - собіварт. повна.

Прибуток - це новоств. і реалізована додаткова вартість. Пр=Вр-Сп, Вр-грош. виручка від реал. прод. Прибуток є реаліз.частина чистого доходу.

Додана вартість – це вартість сировини,матеріалів,які додаються до випущеної продукції на всіх стадіях технологічного циклу. ДВ=ВП(Вр)-МВ.

Грошовий потік – це основне джерело власних коштів під-ва до складу якого входить: ГрП=Пч+А, Пч-чистий прибуток.

-.9. Показники стану та руху ОЗ.

На під-ві постійно відбув. процес руху осн. фондів, а саме: збільш. їхньої варт. за рах. будівництва або придбання нових осн. фондів і зниження за рах. вибуття (зносу) обладнання. Рух осн.фондів хар-є такі пок-ки:

1) Коефіц.вибуття хар-є яка доля ОФ, що була на балансі під-ва на поч. року зписана внасл. повного зносу або з ін. причин. Розрах., як віднош. вартості ОФ, що вибули з експлуатації, до варт. ОФ на поч. року. Квиб=ОФвиб/ОФприб.

2) Коеф.оновлення(надх)-хар-є долю нових введ. в експл.фондів. Обч.як відношення варт.фондів введ.в експл. до варт.фондів на кінець року. Кон=ОФвед/ОФк.р.

3) Коефіцієнт інтенс.оновлення –визн., як віднош. коеф. оновлення до коеф. вибуття.

Кі.о=Кон./Квиб.

4) Коефіцієнт росту – розрах., як віднош. вартості ОФ на кінець року до варт. осн. фон. на поч. року. Кр=ОФк.р/ОФп.р.

Стан ОФ оцінюється за доп-ю таких пок-в:

1) Коефіцієнт зносу – хар-є ступінь зносу ОЗ і обч. як відношення суми нарах. зносу до балансової вартості ОЗ: Кз=сума зносу/БВо.з.;

2) Коефіцієнт придатності – хар-є, яка доля первісної варт., ще не перенесена на новостр. продукцію. Обч. як відношення залишкової варт. за певний календ. період до бал.варт. за цей період. Кпр=ЗВ/БВ;Кз+Кпр=1.

1..Поняття про під-во, його цілі і напрямки дія-сті.

Під-во – це основна організаційна ланка нар.госп. України, самост.господ. статутний субєкт який має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну дія-сть з метою одержання прибутку. Як юридична особа (фірма) під-во володіє відокремленим майном, має право проводити майнові та немайнові операції і відповідає по своїх зобовязаннях. Під-во має самостійний баланс, розрахунк. Або інші рахунки, печатку із своїм найменуванням і неможе мати в своєму складі інших юридичних осіб. Під-во ств. За рішенням власника майна, або під-ва-засновника чи в рез. виділення із складу діючого під-ва одного або декількох стр. підрозділів. Набуває права юрид. особи з дня його реєстрації у місцевій раді Народних депутатів за місцем знаходження.

Основні напрямки дія-сті:

1)вивчення ринку товарів(ситуаційний аналіз);

2)виробнича дія-сть завданням якої є обгрунтування виробничої програми з врахуванням конюнктури ринку; збалансування вир.програми і вир.потужності;мат.-техн. постачання;

3)комерційна дія-сть яка повязана із збутом продукції і розвитком товарних бірж;

4)інноваційна дія-сть яка охоплює впров. науково-техн. інновацій, технол. підготовку вир-ва;

5)післяпродажний сервіс і гарантійне обслуговування;

6)соціальна дія-сть повязана з підвищенням кваліфікації працівників та стимулювання праці.

Економічна дія-сть синтезує в собі різні напрямки дія-сті:-планування,-прогнозування,-ціноутворення,-оплату праці,-облік,-фін.діяльність,-зовнішньо-екон.дія-сть.

7. Поняття про знос ОФ. Види зносу і їх визначення.

Знос ОФ – це втрата ОФ своєї вартості. Розрізняють 2 види зносу:фізичний знос, моральний знос. Фіз. знос – втрата ОФ своїх споживчих властивостей, внаслідок чого вони стають непридатні для використання.Фіз. знос відбувається як наслідок експлуатації, так і під час зберігання. Величина фіз.. зносу залежить від таких чинників:1) якість ОФ, яка визначається досконалістю конструкцій і якістю комплектуючих виробів.2)Умови експлуатації ОФ, тобто ступінь завантаження, режим роботи, своєчасність техн.. догляду і захищеність від впливу вологи. Моральний знос – конструктивне старіння ОФ, тобто ОФ знецінюються раніше. Ніж відбувається їх фіз.. знос. Причина – це розвиток НТП. Розрізняють 2 форми мор. Зносу: 1) пов’язана з тим що в результаті підвищення продуктивності праці у галузях, які виготовляють засоби виробництва зменшується трудомісткість виготовлення ОФ і вони дешевшають.2) Часткова втрата ОФ своєї вартості в результаті появи нових більш досконалих і продуктивних засобів праці.Процес відшкодування і зношування ОФ наз. Амортизацією.

18.Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій.

Ця оцінка здійснюється за 2 методиками:1) методика розрахунку абсол. Економ. Ефективності капітальних вкладень,2) методика порівняльної ефективності капітальних вкладень. Абс. Ефект. Кап. Вкладень обчислюється у випадку коли необхідного прийняти рішення про доцільність здійснення інвестицій в проектні і господарські рішення. Вона дозволяє порівняти економічний ефект і витрати. Основними показниками абс.ефективності є: 1) коеф. абсол. екон. Ефективності капітальних вкладень, 2) термін окупності інвестицій. Розрахований коефіцієнт абсол. Екон. Ефективності має бути більшим або = нормативному коеф., і тоді приймається рішення про доцільність інвестицій. Термін окупності кап. Вкладень показує термін, протягом якого авансовані капіт. Вкладення перетворюються у виробничу потужність підприємства. Розрахунок порівняльної ефективності кап. Вкладень здійснюють при варіантному проектуванні тобто коли необхідно обрати кращий з можливих варіантів інвестування виробництва. Показником порівняльної ефективності є приведені витрати. Приведені витрати представляють собою суму поточних витрат або собівартості річного обсягу продукції і кап. Вкладень, які приведені до співставлення за доп. Нормативного коефіцієнта порівняльної екон. Ефективності. ПВ=Сі+КВі*Ен При виборі кращого варіанту проектних і господарських рішень приймаємо в розрахунок нормативний коефіцієнт Ен=0,12, а при виборі кращого варіанта техніки 0,15

. 28.Розподіл прбутку на підприємстві.платежі з прибутку.

Суть його полягає у формуванні і розподілі його грошової виручкі івизначенні величини прибутку що залишаються у розпорядженні підприємства .С+V+M.

Із загальної величини прибутку сплачується податок за базовою ставкою-23%,після цього чистий прибуток що залишився після сплати податків які збільшуються на величину санкцій які зменшуються.

Прибуток чистий що залишається у санкції підприємства залишається на створення фондів економічного стимулу(фонд соціального розвитку виробничого та матеріального заохочення формується фонд дивідендів і створюються резерв коштів ,в якій резерв виробництвазобовязаний щорічно спрямовувати до 10% чистого прибутку.

Фонди економічного стимулювання витрачаються згідно кошторисом в якій за на зборах трудового колективу на

Кошти фонду виробничого розвитку використовуються на такі цілі:

- по-перше нове будівництво,реконструкція,модернізація та технічне переоснащення будівництва

-по-друге впровадження нових технологій та випробовування нових технологій

-по-третє автоматизація і комп’ютеризація виробництва

-по-четверте фінансування науково-дослідницьких робіт

-по-пяте поповнення нестачі готівкових коштів.

Кошти фонду соціального розвитку використовуються на:

-житлове будівництво

-утримання таборів відпочинку і дитячих дошкільних заходів

-медичне і санітарно-курортне і профілактичне обслуговування працівників

-утримання підсобного сільського господарства

-виплата соціальної допомоги

-здешевлення харчування в їдальнях

Кошти фонду матеріального заохочення використовують на такі цілі:

-преміювання працівників за підсумками роботи за рік

-надання одноразової матеріальної допомоги

-нагородження цінними подарунками

-надбавкі і доплати ,якщо вони не відносяться додаткову зарплату.

Наши рекомендации