Визначення нормативу у вир.запасах.
Методика нормування
Цей норматив визначається як добуток одноденної потреби або середньодобового споживання виробничих запасів на норму запаса в днях.
Нзв=Дмат*tзап, нат.од,грош.од.
tзап=tтр+tпідг+tпот+tрез+tсез, днях
Норма запаса в днях включає такі види запасів:
-транспортний запас;
-підготовчий;
-поточний запас або склацький;
-резервний або страховий;
-сезонний.
2) Визначення нормативу у нез.вир-ві.
Норматив ОК у нез.вир-ві визнач. за залежністю: Ннзв=Втп*Тц*Кнз, де
Втп-середньодобовий випуск тов.прод.за вир.собіварт.;
Тц-тривалість виробничого циклу дня;
Кнз-коефіцієнт наростання затрат; Кнз=(МЗ+0,5С’)/C’, C’-пот.витр.на вир-во прод.,або окремих виробів.
Інший спосіб визначення коеф.нарост.затрат базується на розподілі вир.затрат за днями вир.циклу. Кнз=(сумаВц)/Тц*Св; сумаВц-сума затрат наростаючим підсумком по днях вир.циклу; Св-собіварт.1виробу.
2) Витрати майб.періодів визн.на підставі:
-залишку коштів на початок розрах.періоду;
-суми витрат які треба здійсн. на протязі розрах.періоду;
-величини витрат,які відшкодовуються за рах.собівартості.
Нвмп=ВМПп.р.+ВМПроку-ВМПс/в.
3) Норматив ОК у залишки гот.прод.обч. як добуток вартості добового випуску гот.прод. на норму запаса в днях. Нгп=Дгп*tзап, Дгп-вартість добового випуску.
- 30.Джерела утворення прибутку на під-ві.
Джерелами формування заг.величини прибутку є:
*приб. від реаліз.продукції та послуг;
*приб. від продажу зайвого майна або непотр.майна;
*приб. від пасивних або позареалізаційних операцій.
Осн.джерелом утв.приб. є приб. від реалізації продукції, як різниця між виручкою від реаліз.прод. без урах. ПДВ і акцизного збору та її повною собіварт.
Пр=Вр-ПДВ-Аз-Сп
Прибуток від пр.майна – це приб. від продажу ОЗ,немат.активів та цінних паперів інших під-ств,як різниця між ціною продажу і балансовою або зал. варт. обєкта з урах. витрат на продаж.
Прибуток від пасивних операцій-це приб. від здавання майна в оренду, від пайової участі в спільних під-вах,дивіденди на цінні папери,дохід від володіння борг. зоб-ми(вексель),роялті,надходження від екон.санкцій.
- 16.Шляхи і резерви підвищеня продуктивності праці.
Рівень прод.праці визнач. багатьма факторами. Під факторами роз.умови за яких можливе підвищення прод.праці.
До осн.факторів належать:
1)мат.-техн.;
2)організаційні;
3)економічні;
4)соціальні;
5)природні;
До мат.-техн. відносяться:-техн.рівень знарядь праці;-якість предм.праці;-ступінь мех.вир-ва;-прогресивність техн.процесів.
До організаційних ф. належать:-ритмічність вир-ва;-орган.роб.місць;-удосконалення упр.вир-ва;-утворення безпечних умов праці.
До економічних ф. належать: -ств.фін.і екон.стимулів що сприяють в зацік.прцівника у підвищ.прод.праці.
До соціальних ф.належать:-рівень кваліф.працівника;-умови праці.
До природних ф. належать:-стан навк.середовища;-якість земельних і водних ресурсів.
Виходячи із факторів прод.праці під-ва вишукують відповідні резерви. Резерви-це невикористані можливості. Вони поділяються на поточні і перспективні.
В економіці розр. 2 шляхи підв.прод.праці.
1)екстенсивний – який здійсн.тільки за рах. зниження трудоємності вир-ва прод., при незмінному а навіть і меншому обсягу вир-ва.
2)інтенсивний – який супроводжується збільшенням вир-ва прод.,при цьому затрати праці можуть скорочуватись,зал.незмінними,а навіть і зростати,але меншими темпами ніж обсяги вир-ва продукції.
-.17 Поняття про інвестиції. Видовий склад інвестицій.
Значну частину фін.коштів під-ва становлять інвестиційні ресурси. Їх формування,вик-ня і поповнення регул. законом Укр. «Про інв.дія-сть»
Інвестиції – як екон.категорія предст.собою довгостр.вкладення капіталу або грошей у під-цьку дія-сть для одержання доходу або прибутку чи соц.ефекта.
Інвестиції визнач.як сукупність майнових або інтелектуальних цінностей.
Видовий склад інвестицій:
1)обєкт інвестування:
-фінансові;
-реальні(КВ).
2)характер інвестування:
-прямі;
-непрямі.
3)період інвестування:
-короткостр. <3p;
-середньостр.3-10;
-довгостр.>10p;
4)форма власності інвестиційних ресурсів:
-приватні;
-державні;
-змішані;
-спільні.
Сутнісно-змістовна хар-ка видового складу інвестицій:
1)Фін.інв.- це викор-ня капіталу для придбання облігацій,акцій,казн.зобовязань та інших цінних паперів,що випускаються державою або під-вами.
2)Реальні інв. – це вкладення капіталу у різні сфери нар.госп.з метою відтв.активів під-ва-як матеріальних,так і нематеріальних.
До мат. активів під-ва належать: будинки, споруди, обладнання, передавальні пристрої, машини, транспортні засоби.
До немат.активів належать: техн.,технологічна, науково-практ.документ., ліцензії,ноу-хау.
Реальні інв.спрям. у вир-во,тому найчастіше їх наз. виробничими або капітальними вкладеннями.
Реальні інв. взалежності від хар-ра інв.под-ся на:-прямі;-непрямі.
3)Прямі реальні інв.- це вкладення капіталу в певні обєкти безпосередньо самим інв.без участі фін.посередників.
4)Непрямі інв.передбачають участь в інв. проекті певних фін.установ(банків).
5)Короткостр.інв.-здійсн.як правило на термін від кількох місяців до 3 років.
6)Привитні інв. здійсн.окремими особами або фірмами недержавної форми власності.
7)Державні інв. фінансуються з державного або місцевого бюджетів,вони є більш стабільними і мають більший термін окупності.
8)Змішані інв. здійсн.як іноземними так і вітчизняними інвесторами.
9)Спільні інв. здійсн. у вигляді інвест. сертифікатів, які випускаються в обіг інв. компаніями, фірмами або фондами.
-6. Показники оснащеності під-ва і робітників ОЗ.
Для характер.забезп.підпр. і прац. ОЗ викор.такі пок-ки:
Для оцінки забезп.під-ва:
1)фондозабезпеченість(фондомістк.) хар. потребу під-ва в ОЗ для вироб. один. продукції або виконання роб. чи надання послуг. Фз=ОФ/Овп, грн/грн. ОФ-середньоріч.варт. ОФ, Овп-обсяг виробл. прод.
2)мехонозабезпеченість показує потребу під-ва у засобах механізації для вироб.одиниці прод. чи один.робіт. обч. як відношення вартості засобів механізації (акт.част.)до обсягів виробн.прод. Мз=ОФакт./ОВП, грн/грн.
3)енергозабезпеченість хар-є потребу підпр. у потужності двигунів певної марки устаткування чи ін. засобів енергетики для виконання один.роботи або продукції.Ез=N/ОВП,кВт/грн. N-потужність.
Забезп.прац.ОЗ хар-є такі показники:
1)фондоозброєність праці-характ.співвідн.між ОЗ та чисельн.працюючих і показує яка варт.ОФ припадає на 1 прац. Фоз=ОФ/r, r – чисельність прац.тис.грн/чол.
2)механоозброєність праці – визнач.співвідн.між величиною засобів механізації та чисельн.прац. Моз=ОФакт./r, тис.грн/чол.
3)енергоозброєність праці-показує,яка сумарна потужн.засобів енергетики припадає на 1 прац. Еоз=N/r,кВт/люд.
- 5.Ремонт основних фондів. Види ремонтів та джерела їх фінансування.
Ремонт ОЗ це відновлення фіз.зношування окремих конструкт.елементів ОЗ (вузлів,деталей) і підтримання ОЗ у роб.стані протягом всього терміну викор-ня.
За екон.змістом і обсягами виконаних робіт ремонти под. на:-поточний,-капітальний,-відновний.
Поточний ремонт має хар-р дрібних налагодж.робіт і невідновлює ОФ, а лише підтр. їх у робочому стані, тому він не є формою відтворення ОФ.
Капітальний р. супров.закономірним зношуванням ОФ і спрямований на відновлення їх поч.експлуатаційних хар-к, тому він є однією із форм відтворення ОФ. Це складний вид ремонту,який здійсн.через певні пром.часу і потребує значних коштів і затрат праці.
Відновний р.це особливий вид ремонту,який виникає внаслідок руйнації ОФ від стихійного лиха або тривалої бездія-сті.
Витрати на пров.різних видів рем.по-різному відн.на собівартість або на витрати вир-ва:
-витр.на пот.ремонт є постійними і відносно рівномірними протягом всього періоду викор-ня ОФ,їх включають у собіварт.прод.повністю;
-витр. на кап. ремонт є значно більшими і одноразовими. Вони збільш. баланс. варт. ОФ, визн. зазделегідь і відн.на собіварт. прод. рівномірно протягом ремонтного циклу(періоду між двома послід.кап.ремонтами).
-витр. на відн.ремонт фінансуються за рах.держ.резервного фонду і за хар-м викон.робіт віднос.до сфери капіт.буд-ва.
- 26.Поняття про результати екон.дія-сті під-ва і їх визначення: валова продукція, чиста продукція,валовий дохід, чистий дохід, прибуток.
В процесі функ-ня під-ва здійснюється безперервний кругообіг коштів у формі витрат ресурсів і одержання доходів та їх розподілу.
Осн. завданням фін. дія-сті під-ва є: визначення джерел коштів, напрямків фінансування, оптимізація структури капіталу та здійсн. розрахунків з постач. ресурсів, персоналом та податковими органами.
Пок-ки,що хар-ють результати дія-сті під-ва можна умовно поділити на:-абсолютні,-відносні.
Обсяг валової продукції включає всю прод.у вартісному виробі незалежно від ступеня її готовності,обч.за зал.:ВП=ТП-(НЗВп.р-НЗВк.р)-(Іп.р-Ік.р),грн.
НЗВп.р,к.р-вартість залишків нез.вир-ва на поч.і кінець план.періоду;
Іп.р,к.р-вартість інструменту для власних потреб на поч.і кінець року.
Чиста прод. як екон.кат.предст.собою новостр.вартість на під-ві і к-сно розраховується як різниця між вартістю валової продукції,мат.витратами,аморт.ОЗ. ЧП=ВП-МВ-А.
Валовий дохід – це новоств.і реалізована вартість на під-ві. ВД=Вр-МВ-А, Вр-виручка.
Чистий дохід – вартість додаткового продукту. ЧД=ВП-Сп, ВП - вип. прод., Сп - собіварт. повна.
Прибуток - це новоств. і реалізована додаткова вартість. Пр=Вр-Сп, Вр-грош. виручка від реал. прод. Прибуток є реаліз.частина чистого доходу.
Додана вартість – це вартість сировини,матеріалів,які додаються до випущеної продукції на всіх стадіях технологічного циклу. ДВ=ВП(Вр)-МВ.
Грошовий потік – це основне джерело власних коштів під-ва до складу якого входить: ГрП=Пч+А, Пч-чистий прибуток.
-.9. Показники стану та руху ОЗ.
На під-ві постійно відбув. процес руху осн. фондів, а саме: збільш. їхньої варт. за рах. будівництва або придбання нових осн. фондів і зниження за рах. вибуття (зносу) обладнання. Рух осн.фондів хар-є такі пок-ки:
1) Коефіц.вибуття хар-є яка доля ОФ, що була на балансі під-ва на поч. року зписана внасл. повного зносу або з ін. причин. Розрах., як віднош. вартості ОФ, що вибули з експлуатації, до варт. ОФ на поч. року. Квиб=ОФвиб/ОФприб.
2) Коеф.оновлення(надх)-хар-є долю нових введ. в експл.фондів. Обч.як відношення варт.фондів введ.в експл. до варт.фондів на кінець року. Кон=ОФвед/ОФк.р.
3) Коефіцієнт інтенс.оновлення –визн., як віднош. коеф. оновлення до коеф. вибуття.
Кі.о=Кон./Квиб.
4) Коефіцієнт росту – розрах., як віднош. вартості ОФ на кінець року до варт. осн. фон. на поч. року. Кр=ОФк.р/ОФп.р.
Стан ОФ оцінюється за доп-ю таких пок-в:
1) Коефіцієнт зносу – хар-є ступінь зносу ОЗ і обч. як відношення суми нарах. зносу до балансової вартості ОЗ: Кз=сума зносу/БВо.з.;
2) Коефіцієнт придатності – хар-є, яка доля первісної варт., ще не перенесена на новостр. продукцію. Обч. як відношення залишкової варт. за певний календ. період до бал.варт. за цей період. Кпр=ЗВ/БВ;Кз+Кпр=1.
1..Поняття про під-во, його цілі і напрямки дія-сті.
Під-во – це основна організаційна ланка нар.госп. України, самост.господ. статутний субєкт який має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну дія-сть з метою одержання прибутку. Як юридична особа (фірма) під-во володіє відокремленим майном, має право проводити майнові та немайнові операції і відповідає по своїх зобовязаннях. Під-во має самостійний баланс, розрахунк. Або інші рахунки, печатку із своїм найменуванням і неможе мати в своєму складі інших юридичних осіб. Під-во ств. За рішенням власника майна, або під-ва-засновника чи в рез. виділення із складу діючого під-ва одного або декількох стр. підрозділів. Набуває права юрид. особи з дня його реєстрації у місцевій раді Народних депутатів за місцем знаходження.
Основні напрямки дія-сті:
1)вивчення ринку товарів(ситуаційний аналіз);
2)виробнича дія-сть завданням якої є обгрунтування виробничої програми з врахуванням конюнктури ринку; збалансування вир.програми і вир.потужності;мат.-техн. постачання;
3)комерційна дія-сть яка повязана із збутом продукції і розвитком товарних бірж;
4)інноваційна дія-сть яка охоплює впров. науково-техн. інновацій, технол. підготовку вир-ва;
5)післяпродажний сервіс і гарантійне обслуговування;
6)соціальна дія-сть повязана з підвищенням кваліфікації працівників та стимулювання праці.
Економічна дія-сть синтезує в собі різні напрямки дія-сті:-планування,-прогнозування,-ціноутворення,-оплату праці,-облік,-фін.діяльність,-зовнішньо-екон.дія-сть.
7. Поняття про знос ОФ. Види зносу і їх визначення.
Знос ОФ – це втрата ОФ своєї вартості. Розрізняють 2 види зносу:фізичний знос, моральний знос. Фіз. знос – втрата ОФ своїх споживчих властивостей, внаслідок чого вони стають непридатні для використання.Фіз. знос відбувається як наслідок експлуатації, так і під час зберігання. Величина фіз.. зносу залежить від таких чинників:1) якість ОФ, яка визначається досконалістю конструкцій і якістю комплектуючих виробів.2)Умови експлуатації ОФ, тобто ступінь завантаження, режим роботи, своєчасність техн.. догляду і захищеність від впливу вологи. Моральний знос – конструктивне старіння ОФ, тобто ОФ знецінюються раніше. Ніж відбувається їх фіз.. знос. Причина – це розвиток НТП. Розрізняють 2 форми мор. Зносу: 1) пов’язана з тим що в результаті підвищення продуктивності праці у галузях, які виготовляють засоби виробництва зменшується трудомісткість виготовлення ОФ і вони дешевшають.2) Часткова втрата ОФ своєї вартості в результаті появи нових більш досконалих і продуктивних засобів праці.Процес відшкодування і зношування ОФ наз. Амортизацією.
18.Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій.
Ця оцінка здійснюється за 2 методиками:1) методика розрахунку абсол. Економ. Ефективності капітальних вкладень,2) методика порівняльної ефективності капітальних вкладень. Абс. Ефект. Кап. Вкладень обчислюється у випадку коли необхідного прийняти рішення про доцільність здійснення інвестицій в проектні і господарські рішення. Вона дозволяє порівняти економічний ефект і витрати. Основними показниками абс.ефективності є: 1) коеф. абсол. екон. Ефективності капітальних вкладень, 2) термін окупності інвестицій. Розрахований коефіцієнт абсол. Екон. Ефективності має бути більшим або = нормативному коеф., і тоді приймається рішення про доцільність інвестицій. Термін окупності кап. Вкладень показує термін, протягом якого авансовані капіт. Вкладення перетворюються у виробничу потужність підприємства. Розрахунок порівняльної ефективності кап. Вкладень здійснюють при варіантному проектуванні тобто коли необхідно обрати кращий з можливих варіантів інвестування виробництва. Показником порівняльної ефективності є приведені витрати. Приведені витрати представляють собою суму поточних витрат або собівартості річного обсягу продукції і кап. Вкладень, які приведені до співставлення за доп. Нормативного коефіцієнта порівняльної екон. Ефективності. ПВ=Сі+КВі*Ен При виборі кращого варіанту проектних і господарських рішень приймаємо в розрахунок нормативний коефіцієнт Ен=0,12, а при виборі кращого варіанта техніки 0,15
. 28.Розподіл прбутку на підприємстві.платежі з прибутку.
Суть його полягає у формуванні і розподілі його грошової виручкі івизначенні величини прибутку що залишаються у розпорядженні підприємства .С+V+M.
Із загальної величини прибутку сплачується податок за базовою ставкою-23%,після цього чистий прибуток що залишився після сплати податків які збільшуються на величину санкцій які зменшуються.
Прибуток чистий що залишається у санкції підприємства залишається на створення фондів економічного стимулу(фонд соціального розвитку виробничого та матеріального заохочення формується фонд дивідендів і створюються резерв коштів ,в якій резерв виробництвазобовязаний щорічно спрямовувати до 10% чистого прибутку.
Фонди економічного стимулювання витрачаються згідно кошторисом в якій за на зборах трудового колективу на
Кошти фонду виробничого розвитку використовуються на такі цілі:
- по-перше нове будівництво,реконструкція,модернізація та технічне переоснащення будівництва
-по-друге впровадження нових технологій та випробовування нових технологій
-по-третє автоматизація і комп’ютеризація виробництва
-по-четверте фінансування науково-дослідницьких робіт
-по-пяте поповнення нестачі готівкових коштів.
Кошти фонду соціального розвитку використовуються на:
-житлове будівництво
-утримання таборів відпочинку і дитячих дошкільних заходів
-медичне і санітарно-курортне і профілактичне обслуговування працівників
-утримання підсобного сільського господарства
-виплата соціальної допомоги
-здешевлення харчування в їдальнях
Кошти фонду матеріального заохочення використовують на такі цілі:
-преміювання працівників за підсумками роботи за рік
-надання одноразової матеріальної допомоги
-нагородження цінними подарунками
-надбавкі і доплати ,якщо вони не відносяться додаткову зарплату.