Изначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження.
изначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного зараження.
1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою:
Гр = Гт * Кв/Ксх - Гзм,
де Гт - табличне значення глибини зони, визначене за табл. 1 для умов: місцевість відкрита, ємності НХР не обваловані ("вільний" розлив), швидкість вітру V = 1 м/с, темпера тура повітря 0 °С.
Вхідними даними до таблиці є: кількість викинутої при аварії НХР Q, т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).
У найдене значення глибини зони вводиться поправка на задану температуру повітря за приміткою 1 або 2 до табл. 1.
Кв - поправочний коефіцієнт на вітер за табл. 2;
Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл. 3 з урахуванням висоти обвалування Н, м. Для необвалованої ємності Ксх = 1.
Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська за будова, лісовий масив), км, визначається за формулою:
Гзм = L - L/Кзм
де L - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км, у межах глибини, на яку розповсюдилась би хмара на відкрили місцевості;
Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 4.
1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз):
Залежно від СВСП її ширина (в кінці зони) розраховується за формулами:
при інверсії Шпзхз = 0,2 х Гпзхз, км
при ізотермії Шпзхз = 0,35 х Гпзхз, км
при конвекції Шпзхз = 0,6 х Гпзхз, км
де Гпзхз – глибина прогнозованої зони хімічного зараження, що визначена в 1.1, км.
1.3. Площа зони хімічного зараження
При прогнозуванні визначається :
а) площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) за формулою
Sпзхз = 0,5 * Гпзхз * Шпзхз;
2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tпідх)
Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:
tпідх = RО/W, год,
де RО - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;
W- швидкість перенесення переднього фронту забрудненого повітря, визначається за табл. 5 (швидкість вітру на ви соті хмари більша, ніж біля поверхні землі).
изначення тривалості дії фактора хімічного зараження (tур).
Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (tур = tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 6.
изначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження.
Очікувані втрати визначаються за табл. 8 залежно від чисельності людей, що можуть опинитись у прогнозованій зоні хімічного зараження, ступеня їх захищеності (забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту).
Примітки:
Інверсія - такий стан атмосфери, коли нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його по висоті і створює сприятливі умови для збереження високих концентрацій НХР і розповсюдження хмари зараженого повітря на великі відстані.
Ізотермія - однакова температура повітря на висоті 20-30 м від поверхні землі, сприяє тривалому застою пари НХР на місцевості, в лісі, населених пунктах і розповсюдженню хмари на значні відстані.
Конвекція - нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні, відбувається переміщення повітря по вертикалі (тепле - вгору, холодне - вниз), що викликає сильне розсіювання хмари НХР і зниження концентрації.
Таблиця 1. Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0 °С)
| Найменування НХР | Кількість ХНР в ємностях, т | |||||||||||
| Інверсія | ||||||||||||
| Хлор | 4,65 | 12,2 | 18,5 | 28,3 | 36,7 | 50,4 | 78,7 | |||||
| Аміак | <0,5 | 1,6 | 2,45 | 4,05 | 5,25 | 6,85 | 10,8 | |||||
| Сірчаний ангідрид | 2,1 | 5,85 | 9,25 | 14,1 | 18,1 | 24,7 | 38,4 | 76,9 | ||||
| Сірководень | < 0,5 | 1,5 | 2,5 | 3,95 | 5,0 | 6,7 | 10,3 | |||||
| Соляна кислота | 1,25 | 3,05 | 4,65 | 6,8 | 8,75 | 12,2 | 18,7 | 31,7 | ||||
| Хлорпікрин | 3,65 | 9,7 | І4,7 | 22,5 | 29,3 | 40,3 | 62,6 | |||||
| Формальдегід | 4,65 | 12,3 | 18,7 | 28,5 | 37,1 | 50,9 | 79,2 | |||||
| Ізотермія | ||||||||||||
| Хлор | 1,75 | 5,05 | 7,35 | 11,6 | 14,8 | 20,2 | 30,9 | |||||
| Аміак | <0,5 | 1,25 | 1,55 | 1,95 | 2,75 | 4,45 | 8,35 | |||||
| Сірчаний ангідрид | 0,7 | 2,4 | 3,7 | 5,6 | 7,2 | 10,2 | 15,3 | 30,5 | ||||
| Сірководень | <0,5 | 0,7 | 1,4 | 1,9 | 2,75 | 4,3 | 8,15 | |||||
| Соляна кислота | < 0,5 | 1,3 | 1,85 | 2,9 | 3,7 | 7,45 | 14,7 | |||||
| Хлорпікрин | 1,5 | 5,85 | 9,2 | 11,7 | 15,9 | 24,4 | 49,4 | |||||
| Формальдегід | 1,85 | 5,1 | 7,5 | 11,7 | 15,0 | 20,4 | 31,2 | 62,5 | ||||
| Конвекція | ||||||||||||
| Хлор | 0,75 | 2,4 | 4,05 | 6,05 | 7,6 | 10,7 | 16,1 | 31,9 | ||||
| Аміак | < 0,5 | 1,05 | 1,45 | 2,2 | 4,55 | |||||||
| Сірчаний ангідрид | <0,5 | 1,3 | 1,9 | 3,8 | 5,1 | 7,95 | 15,7 | |||||
| Сірководень | < 0,5 | 0,8 | 1,4 | 2,15 | 4,4 | |||||||
| Соляна кислота | <0,5 | 0,95 | 1,5 | 1,9 | 2,6 | 4,0 | 7,7 | |||||
| Хлорпікрин | 0,8 | 2,0 | 3,25 | 4,85 | 6,05 | 8,35 | 12,9 | 25,2 | ||||
| Формальдегід | 0,8 | 2,45 | 4,0 | 6,05 | 7,65 | 10,7 | 16,3 | 32,2 | ||||
Примітка до таблиці 1:
1. При температурі повітря +20°С глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується, а при -20 °С зменшується на 5 % наведених у таблиці для 0 °С.
2. При температурі +40 °С при ізотермії і конвекції глиби на збільшується на 10 %.
3. Для НХР, що не увійшли до табл.1, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР: фосген -1,14; окисли азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін - 0,24; нітробензол - 0,01; окисел етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.
Таблиця 2. Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру
| СВСП | Швидкість вітру, м/с | |||||
| Інверсія | 0,6 | 0,45 | 0,4 | - | - | |
| Ізотермія | 0,65 | 0,55 | 0,5 | 0,45 | 0,35 | |
| Конвекція | 0,7 | 0,6 | 0,55 | - | - |
Таблиця 3. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" залежно від висоти обвалування
| Найменування НХР | Висота обвалування, м | ||
| h = 1 | Н = 2 | Н = 3 | |
| Хлор | 2,1 | 2,4 | 2,5 |
| Аміак | 2,25 | 2,35 | |
| Сірчаний ангідрид | 2,5 | 3,1 | |
| Сірководень | 1,6 | - | - |
| Соляна кислота | 4,6 | 7,4 | |
| Хлорпікрин | 5,3 | 8,8 | 11,6 |
| Формальдегід | 2,1 | 2,3 | 2,5 |
Таблиця 4. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості, Кзм
| СВСП | Міська забудова | Сільське будівництво | Лісові масиви |
| Інверсія | 3,5 | 1,8 | |
| Ізотермія | 2,5 | 1,7 | |
| Конвекція | 1,5 |
Таблиця 5. Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП W, км/год
| СВСП | Швидкість вітру, м/с | |||||||||
| Інверсія | - | - | - | - | - | - | ||||
| Ізотермія | ||||||||||
| Конвекція | - | - | - | - | - | - |
Таблиця 6. Час випаровування (термін дії джерела зараження) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування НХР | Характер розливу | |||||||||||
| Ємності не обваловані Розлив "вільно" | Ємності обваловані Розлив у "піддон" | |||||||||||
| h = 0,05 м | Н=1 м | Н=3 м | ||||||||||
| Температура повітря, °С | ||||||||||||
| -20 | -20 | -20 | ||||||||||
| Хлорпікрин | 42,5 | 14,3 | 1 рік | |||||||||
| Соляна кислота | 28,5 | 9,5 | 2,85 | 1,8 | 45,7 | 28,6 | 99.8 | |||||
| Сірчаний ангідрид | 1,5 | 47,8 | 23,9 | 83,6 | ||||||||
| Хлор | 1,5 | 23,9 | 83,7 | |||||||||
| Аміак | 1,4 | 21,8 | 76,3 | |||||||||
| Сірководень | 1,15 | 18,4 | 64,3 | |||||||||
| Формальдегід | 1,2 | 19,2 | 67,2 |
Примітка до табл. 6.При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться поправочний коефіцієнт:
| Швидкість вітру, м/с | ||||||
| Поправочний коефіцієнт | 0,75 | 0,6 | 0,5 | 0,43 | 0,25 |
Таблиця 7. Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР в осередку хімічного ураження, %
| Умови перебування людей | Без протигазів | Забезпеченість людей протигазами, % | ||||||||
| На відкритій місцевості | 90-100 | |||||||||
| У простіших укриттях, у будівлях |
Примітка до табл. 7. Орієнтовна структура втрат може розподілятись за такими даними: легкі - до 25 %, середньої тяжкості (з виходом із строю не менше ніж на 2 - 3 тижні і потребують госпіталізації) - до 40 %, зі смертельними наслідками - до 35 %.