Дослід 1: Визначення якості керамічної цегли за зовнішнім виглядом та розмірами
В цьому досліді визначають: розміри цегли, глибину відбитостей, притупленості кутів та ребер, довжину тріщин, відхилення від прямолінійності ребер та площинності граней.
1.1.Вимірюють довжину, ширину та висоту цегли металевою лінійкою з похибкою до 1 мм.
1.2. Вимірюють глибину відбитості та притупленості кутів і ребер за допомогою штатенглибиноміру.
1.3.Для визначення відбитості ребер вибирають ділянку з глибиною відбитості не більше 10 мм та заміряють довжину відбитості цієї ділянки.
1.4.Довжину тріщини по постелі виробу вимірюють лінійкою.
1.5.Для визначення відхилення від перпендикулярності граней цегли,сталевий косинець прикладають до ложку та вимірюють лінійкою найбільший зазор між цеглою і косинцем.
За остаточний результат приймають середнє арифметичне трьох вимірів.
Данні досліду заносять в таблицю 4.1., зіставляють з вимогами нормативних документів викладеними в таблицях4.4.,4.6.довідкових даних і роблять висновки, про відповідність отриманих показників, цим вимогам.
Таблиця 4.1.
Данні визначення показників якості цегли по зовнішньому вигляду і розмірам
| Найменування показників | Данні вимірювання зразків | |||
| 1. Розміри цегли, мм: | ||||
| довжина | ||||
| ширина | ||||
| товщина | ||||
| 2. Відхилення від прямолінійності ребер і площинності граней, мм: | ||||
| за постелю | ||||
| за ложком | ||||
| за поперечиком | ||||
| Продовження таблиці 4.1. | ||||
| 3.Неперпендикулярність граней і ребер, що віднесена до довжини 120 мм, мм: | ||||
| 4. Відбитості кутів завглибшки від 10 до 15 мм, шт.: | ||||
| 5. Відбитості і притупленості ребер завглибшки не більше 10 мм і завдовжки від 10 до 15 мм, шт.: | ||||
| 6. Тріщини завширшки більше 0,5 мм, протяжністю до 30 мм за постелю повнотілої цегли і порожнистих виробів не більше ніж до першого ряду пустот (завглибшки на всю товщину цегли чи на 1/2 товщини поперечикової чи ложкової грані каменів), шт.: | ||||
| -на ложкових гранях | ||||
| -на поперечикових гранях | ||||
| 7. Окремі посічки завширшки не більше 0,5 і завдовжки до 40 мм на 1 дм2 лицьової поверхні, шт.: |
Висновок:________________________________________________________________
Дослід 2: Визначення середньої густини керамічної цегли
Вимірюють цеглу металевою лінійкою із похибкою до 1 мм. Обчислюють об’єм зразка ( 
по формулі:
(4.1)
де: ℓср, bср, hср - середні значення розмірів граней зразка, см; 
- об’єм зразка, см3;
Потім цеглу зважують ( 
точністю до 5 г. Визначають середню густину 
) за формулою 4.2.:
[кг/м3] (4.2)
де: т - маса цегли, висушеної до сталої маси, г; Vзаг - загальний об’єм цегли, см3. Середню густину цегли визначають як середньоарифметичне результатів визначень трьох зразків, що розраховане з точністю до 10 кг/м3.Результати досліджень заносять в таблицю 4.2. Данні досліду зіставляють з нормативними вимогами викладеними в таблиці 4.5 довідкових даних та роблять виводи, про відповідність отриманих показників, цим вимогам.
Таблиця 4.2
Результати визначення середньої густини цегли керамічної
| № п/п | Показники | Умовні позна-чення | Один. вимір. | Найменування | ||
| Маса зразка |  | г. | ||||
| Середні розміри зразка: -довжина - ширина - висота | ℓср bср hср | см. | ||||
| Об’єм зразка |  | см3 | ||||
| Середня густина матеріалу |  | кг/м3 | ||||
| Середня густина матеріалу по довіднику |  | кг/м3 |
Висновок:______________________________________________________________
Дослід 3: Визначення водопоглинання цегли
Водопоглинання цегли визначають двома методами: у воді з температурою (20±5°С) і у киплячій воді.
а) визначення водопоглинання у воді з температурою 20±5°С.
Сухий зразок зважують ( 
і укладають в металевий посуд,на грати, в один ряд за висотою і з зазором між ними не менше 20 мм. Наливають воду так щоб її рівень був вище за верх зразків на (20-100) мм. Зразок витримують у воді (48±1) годин виймають та зважують ( 
Водопоглинання за масою ( 
визначають за формулою 4.3:
(4.3)
де:т1 - маса зразка насиченого водою, г; т - маса зразка, висушеного до постійної маси, г.
б) визначення водопоглинання у киплячій воді
Посудину зі зразками(з досліду 3а), встановлюють на електроплитку і кип’ятять 4 години, доливаючи воду так, щоб зразки весь час знаходились у воді. Потім посудину зі зразками охолоджують 16-24 годин, при кімнатній температурі. Зразок виймають з води і зважують ( 
. Водопоглинання за масою визначають за формулою (4.4):
(4.4)
де: т11 - маса зразка насиченого у киплячій воді, г;т - маса зразка, висушеного до постійної маси, г.
Данні досліду заносять в таблицю 4.3., зіставляють з нормативними вимогами викладеними в пункті 4.3 довідкових даних, і роблять висновки, про відповідність отриманих показників, цим вимогам
Таблиця 4.3.
Результати визначення водопоглинання
| № п/п | Показники | Умовні позна-чення | Один. вимір. | Результати дослідів | ||
| 1-го | 2-го | 3-го | ||||
| 1. | Маса зразка:- сухого -водонасиченого при 20±5°С -водонасиченого у киплячій воді |  m1 m11 | г. | |||
| Водопоглинання по масі зразка водонасиченого при температурі 20±5°С |  | % | ||||
| Водопоглинання по масі зразка водонасиченого у киплячій воді |  | % |
Висновок:_______________________________________________________________
Дослід 4: Визначення наявності вапняних включень (дутиків)
У металевий посуд, з гратами, наливають воду, нижче їх рівня. Цеглу яка не підлягала впливу вологи, укладають на грати, і закривають кришкою. Встановлюють посуд на електроплитку такип’ятять протягом 1 години. Потім,закритий посуд з цеглою, охолоджують при кімнатній температурі, протягом 4 годин. Після цього цеглу виймають і перевіряють на наявність вапняних включень.
Данні досліду зіставляють з нормативними вимогами викладеними в пункті 4.4 довідкових даних, і роблять висновки, про відповідність отриманих показників, цим вимогам.
Висновок:_____________________________________________________________
Дослід 5: Визначення марки цегли за міцністю
Марку цегли за міцністю установлюють за значеннями границі міцності на стиск і згин.
5.1.Визначення границі міцності на стиск
Беруть 10 шт. цеглин. Опорні поверхні кожної цеглини вирівнюють шліфуванням. Попарно кладуть одну цеглину на другу і з’єднують цементно-піщаним розчином, з товщиною шва до 5 мм. Для приготування розчину беруть пісок фракції до 1 мм, цемент М 400. Співвідношенні Ц:П=1:1, при В/Ц=0,34...0,36.При необхідності вирівнюють розчином поверхні, які прилягають до плит пресу. Витримують зразки при температурі 17-23 °С і вологості 90-95 % на протязі трьох діб. Визначають міцність при стиску по схемі (мал.4.1).
Мал.4.1. Схема випробування цегли на міцність на стиск
Для цього визначають площу зразка, до якої буде прикладене руйнівне навантаження (S) і величину руйнівного навантаження (F).
Руйнівне навантаження (F), визначают на гідравлічному пресі. Для цього зразок, поміщають на нижню плиту преса в центрі і прикладають навантаження. При руйнуванні зразка фіксують кількість поділок на яких зупинилася стрілка манометра при руйнуванні зразка(n)і ціну поділки манометра преса (f). Межа міцності при стиску (кг/см2 чи МПа) визначається за формулою 4.5.:
Rст=F/S=n·f/S (4.5)
де:F – навантаження при якому руйнується зразок,кг/см2, Па;
S–площа зразка, до якої прикладене навантаження, см2;
n–кількість поділок на яких зупинилася стрілка манометра при руйнуванні зразка; f–ціна поділки манометра преса;
Середнє значення міцності на стиск отримають як середнє арифметичне результатів випробування п’яти зразків.
5.2.Визначення границі міцності на згин
На поверхні цегли виконують смужки з цементного розчину. Ширина смужки 2-3,5 см, товщина-3 мм (мал.4.2). Витримують зразки при температурі 20+/-5°С і вологості 90-95 % на протязі 7 діб.
Мал.4.2 Схема визначення міцності цегли на згин.
Вимірюють ширину 
) цегли і відстань між опорами (l). Укладають цеглу на дві опори приладу, а зверху, на середину цегли, кладуть стрижень. Руйнівне навантаження(F), визначається на гідравлічному пресі. Прилад з цеглою поміщають на нижню плиту преса в центрі і прикладають навантаження. При руйнуванні зразка фіксують кількість поділок на яких зупинилася стрілка манометра при руйнуванні зразка (n) і ціну поділки манометра преса (f).
Межу міцності на згин (МПа, кг/см2) підраховують за формулою:
(4.6)
де: F – навантаження при якому руйнується зразок, кг/см2, Па;F=n*f
h- товщина цегли, см; l - відстань між опорами, см; b - ширина цегли, см;
Марку цегли за міцністю установлюють за значеннями границі міцності на стиск і згин та таблицею4.4.
Висновок:_____________________________________________________________
На підставі висновків,наводять умовні позначення цегли.
Наприклад: 1.Цегла керамічна рядова повнотіла марки за міцністю100, густиною 1650 кг/м3, марки за морозостійкістю F15: Цегла КРПв- 1/100/1650/15 ДСТУ Б В.2.7-61-97;
Довідкові данні
4.1.Вимоги до зовнішнього вигляду та розмірів: Цегла повинна мати форму прямокутного паралелепіпеда. Поверхня граней виробів повинна бути плоскою, ребра - прямолінійними. Допускається випускати вироби з закругленими вертикальними ребрами з радіусом закруглення не більше 15 мм. Розміри цегли повинні бути такі, що наведені в таблиці 4.4. Відхилення від розмірів не повинні перебільшувати значень зазначених у табл. 4.6. Випалені вироби за кольором повинні відповідати кольору нормально випаленого зразка
Таблиця 4.4.
Класифікація цегли в залежності від розмірів
| Тип виробу | Номінальні розміри, мм | Коеф.перерах. | ||
| довжина | ширина | товщина | ||
| 1. Цегла звичайних розмірів (умовна) | 1,00 | |||
| 2. Цегла потовщена | 1,35 | |||
| 3. Цегла модульних розмірів | 1,28 | |||
| 4. Цегла модульних розмірів потовщена | 1,79 | |||
| 5. Цегла потовщена з горизонтальним розташуванням пустот | 1,35 |
Таблиця 4.5.
Класифікація виробів у залежності від середньої густини
| Група виробів | Середня густина, кг/м3 |
| Ефективні: | |
| -цегла | Не більше 1400 |
| -камені | Не більше 1450 |
| Умовно ефективні | |
| -цегла | Від 1400 до 1600 |
| -камені | Від 1450 до 1600 |
| Звичайна цегла | Більше 1600 |
Таблиця 4.6.
Вимоги до зовнішнього вигляду і розмірів цегли керамічної
| Найменування показників | Значення відхилень | ||||
| для рядових виробів та нелицьових поверхонь лицьових виробів | для лицьових поверхонь лицьових виробів | ||||
| для виробів пластичного формування із лесів, трепелів, діатомітів | для виробів пластичного формування і напівсухого пресування | ||||
| 1. Відхилення від розмірів, мм, не більше: | |||||
| за довжиною | ±5 | ± 4 | |||
| за шириною | ±5 | ± 4 | ± 3 | ||
| за товщиною | ± 3 | ± 3 | |||
| 2. Відхилення від прямолінійності ребер і площинності граней, мм, не більше: | |||||
| за постелю | - | ||||
| за ложком | |||||
| за поперечиком | не нормується | ||||
| 3.Неперпендикулярність граней і ребер, що віднесена до довжини 120 мм, мм, не більше | не нормується | ||||
| 4. Відбитості кутів завглибшки від 10 до 15 мм, шт., не більше | не допус-кається | ||||
| Продовження таблиці 4.6. | |||||
| 5. Відбитості і притупленості ребер завглибшки не більше 10 мм і завдовжки від 10 до 15 мм, шт., не більше | -”- | ||||
| 6. Тріщини завширшки більше 0,5 мм, протяжністю до 30 мм за постелю повнотілої цегли і порожнистих ви-робів не більше ніж до першого ряду пустот (завглиб-ши на всю товщину цегли чи на 1/2 товщини попере-чикової чи ложкової грані каменів), шт., не більше: | |||||
| -на ложкових гранях | не допус-каються | ||||
| -на поперечикових гранях | -”- | ||||
| 7. Окремі посічки завширшки не більше 0,5 і за вдовж-ки до 40 мм на 1 дм2 лицьової поверхні, шт., не більше | не нормуються | ||||
4.2.Вимоги до цегли, за середньою густиною, приведені у таблиці 4.5.
4.3.Водопоглинання за масою повинно бути у повнотілої цегли не менше 8%, у порожнистої цегли - не менше 6%.
4.4.Для лицьових виробів наявність вапняних включень (“дутиків”) - не допус-каються. Для рядових виробів,допускається не більше трьох відколів, на їх по-верхні, розміром 5-10 мм, які утворилися із-за наявності вапняних включень.
4.5.Довідкові дані для визначення марки цегли приведені в таблиці 4.7.
Таблиця 4.7.
Марка керамічної цегли за міцністю
| Марка виробу | Границя міцності, Мпа | |||||||
| на стиск дня всіх видів виробів | на згин для | |||||||
| повнотілої цегли пластичного формування | цегли напівсухого пресування і порожнистої цегли | потовщеної цегли | ||||||
| середній для 5 зразків | найменший для окремого зразка | середній для 5 зразків | Найменший для окремого зразка | середні й д ля 5 зразків | найменший для окремого зразка | середні й для 5 зразків | найме» ший для окремого зразка | |
| 30,0(300) | 25,0(250) | 4,4 (44) | 2,2 (22) | 3,4 (34) | 1,7(17) | 2,9 (29) | 1,5 (15) | |
| 25,0(250) | 20,0 (200) | 3,9 (39) | 2,0 (20) | 2,9(29) | 1,5(15) | 2,5 (25) | 1,3(13) | |
| 20,0(200) | 17,5 (175) | 3,4 (34) | 1,7(17) | 2,5 (25) | 1,3 (13) | 2,3 (23) | 1,1(11) | |
| 17,5(175) | 15,0(150) | 3,1 (31) | 1,5 (15) | 2,3 (23) | ІД (11) | 2,1 (21) | 1,0(10) | |
| 15,0(150) | 12,5 (125) | 2,8 (28) | 1,4 (14) | 2,1 (21) | 1,0(10) | 1,8 (18) | 0,9 (9) | |
| 12,5 (125) | 10,0 (100) | 2,5 (25) | 1,2 (12) | 1,9(19) | 0,9 (9) | 1,6(16) | 0,8 (8) | |
| 10,0(100) | 7,5 (75) | 2,2 (22) | 1,1(11) | 1,6(16) | 0,8 (8) | 1,4 (14) | 0,7(7) | |
| 75* | 7,5 (75) | 5,0 (50) | 1,8 (18) | 0,9 (9) | 1,4(14) | 0,7(7) | 1,2(12) | 0,6 (6) |
| Продовження таблиці 4.7. | ||||||||
| Для цегли і каменів з горизонтальним розташуванням пустот | ||||||||
| 10,0 (100) | 7,5 (75) | |||||||
| 7,5 (75) | 5,0 (50) | |||||||
| 5,0(50) | 3,5 (35) | - | - | - | - | |||
| 35* | 3,5(35) | 2,5 (25) | ||||||
| 25* | 2,5 (25) | 1,5(15) |
Примітка. Границю міцності порожнистих виробів на стиск визначають за фактичною площею без вирахування площі пустот.
* тільки для рядових виробів
Запитання для самоперевірки:
1.За яким методом визначають границю міцності на згин цегли?
2.Які існують вимоги до цегли відносно фізико-технічних показників?
3.Чому водопоглинання цегли повинно бути не менш 8%?
4.Поясніть чому не допускаються у цеглі вапняні включення?
Лабораторна робота № 5
ТЕМА:“ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ БУДІВЕЛЬНОГО
ГІПСУ”
Мета: Ознайомитися з вимогами державного стандарту України ДСТУ
БВ.2.7-82-99 “В’яжучі гіпсові. Технічні умови ” і вивчити методику визначення реологічних і фізико-механічних властивостей будівельного гіпсу.
Обладнання та матеріали: металева чашка, лопатка для перемішування, технічні ваги, прилад Віка з голкою, прилад Суттарда, гідравлічний прес, металеві форми для формування зразків, сушильна шафа.