Орма стовбура та сформованість у різних насадженнях. Дерева й кущі з колючками і шипами.

1. Форма і забарвлення квітів. Величина квітів і суцвіть у різних деревних групах. Під час вибору деревних рослин для декоративних наса­джень квітки іноді мають вирішальне значення. До декоратив­них якостей квіток належать їхня будова, розміри, форма, колір та запах (як додаткова якість).

За розмірами квітки деревних рослин поділяють на дуже великі — діаметр понад 10 см (магнолія великолиста, магнолія Суланжа), великі — діаметр 5— 10 см (камелія японська і китайська, шипшина зморшкувата, троянди), невеликі — діаметр 2 —5 см (родо­дендрони жовтий, вишні звичайна ), дрібні — діаметр до 2 см (горобина звичайна, таволги, алича).

Декоративність квіток зумовлюється також розмірами, фор­мою, будовою та кольором пелюсток, тичинок, суцвіття. Колір квіток у деревних рослин дуже різноманітний: білий, жовтий, оранжевий, червоний, рожевий, зелений, блакитний, синій, фіо­летовий та пурпуровий з різними відтінки цих кольорів.

Декоративний ефект квітучих рослин залежить від розмірів суцвіть, в які зібрані окремі квітки. Суцвіття бувають дуже великими, розмір 20 — 30 см і більше ( каштан кінський, софора японська), вели­кими — розмір 10 — 20 см (робінія псевдоакація, горобина звичайна, бук лісовий,), дрібними — розмір менш ніж 10 см (бирючина звичайна, черемха пізня).

Найпоширенішими типами суцвіть у деревних рослин (мал.14) є зонтик простий (глід, вишня), китиця проста (робі­нія), волоть (бузок, бирючина), щиток простий (груша, таволга японська), щиток складний (бузина чорна, горобина).

Серед деревних рослин, які використовують у садово-пар­ковому будівництві, є багато таких, в яких квіти не високо де­коративні, а суцвіття маловиразні. До них належить більшість видів верби, тополі, берези, дуба, в'яза, клена, горіха,граб, ліщина, бук.

2. Санітарно-гігієнічне значення квітучих рослин. Запах квіток приваблює до рослин комах, сприяючи кращо­му їх запиленню і плодоношенню. За своїми якостями запах квіток може бути приємним або не дуже приємним, тому він підсилює чи, навпаки, погіршує декоративність рослин. Цю особливість запаху квіток ураховують під час добору та розмі­щення рослин у садах і парках. Слід зазначити, що пахучі квітки є сильними антибіотиками й очищують повітря від шкідливих мікроорганізмів.

За інтенсивністю виділення летких пахучих ефірних олій та запахом рослини поділяють на дуже пахучі (бузина чорна, липа серцелиста, черемха, бузок, чубушник тощо), пахучі, запах яких відчутний на невеликій відстані (абрикос, вишня, софора японська), слабкопахучі, запах яких відчутний лише поблизу рослини (барбарис, гледичія).

До рослин, які мають приємний запах, належать, наприклад, робінія псевдоакація, айва, магнолія Суланжа, бузок , чубушиик, яблуня. Задовільний, але не дуже приємний запах у квіток глоду, бузини чорної, шип­шини жовтої. У каштана їстівного, запах квіток неприємний. Такий поділ рос­лин за запахом квіток дещо умовний, оскільки, наприклад, запах бирючини звичайної або черемхи звичайної одним подо­бається, тоді як іншим цей самий запах не подобається, а то й викликає негативну реакцію — алергію.

3. Період і тривалість цвітіння. Під час створення садово-паркових комюзицій важливе значення має період і тривалість цвітіння деревних рослин. За періодом цвітіння їх поділяють на ті, як цвітуть ранньою весною, навесні, влітку, восени та взимку.

У різних видів листопадних деревних рослин квітки мо­жуть з'являтися до розпускання листя, одночасно з його поя­вою або після облиствіння. До розпускання листя цвітуть абрикос, кизил звичайний,мигдаль, деякі види магнолії. Майже одночасно із розпусканням листків по­чинають цвісти груша звичайна, дейція шорст­ка. Однак більшість видів деревних рослин цвітуть після облиствіння.

За тривалістю цвітіння деревні рослини поділяють на тривалоквітучі — період цвітіння квіток понад І міс. ( магнолія великоквіткова,ремонтантні троянди,таволга японська), рослини із середньою тривалістю цвітіння — період цвітіння до 1 міс. (гортензія деревоподібна, бузок звичайний), рослини з коротким періодом цвітіння — 1—2 тижні (робінія псевдоакація, черемха звичайна).

Початок і тривалість цвітіння квіток у деревних рослин значною мірою залежать від кліматичних умов, у яких вони ростуть. Тому не тільки в різних географічно віддалених пунктах, а й в одному й тому самому населеному пункті у різ­ні роки початок і тривалість цвітіння рослин дещо відрізняють­ся. Для використання квітучих деревних рослин у декоратив­них насадженнях треба враховувати вік рослин, в якому вони починають цвісти, та родючість грунту, від якого залежать початок і рясність цвітіння рослин.

4. ДЕКОРАТИВНІ ЯКОСТІ ПЛОДІВ.

Плоди — дуже ефективне доповнення до декоративності рослин. З цією метою проводять цілеспрямовану гібридизацію і відбір рослин, особливо серед плодових, з високодекоративними плодами. Декоративність плодів зумовлюється їхніми розмірами, формою, кольором, терміном достигання та обпадан­ня з рослин. Особливо красиве на фоні зеленого листя яскраве забарвлення великих чи дрібних плодів, зібраних у супліддя, або плодів, що рясно вкривають крону. Оригінально виглядають повислі китиці, пучки, головки плодів, стручки, шишки і шишкоягоди (у хвойних) . Плоди і насіння дерев­них рослин часто мають волоски та щетинки, які можуть не тільки підвищувати їхню декоративність, а й завдати певної шкоди довкіллю (верби, тополі). Однак смакові якості плодів не завжди сприяють збереженню декоративності рослин.

5.Фактура і колір кори стовбура, гілок деревних рослин.

До декоративних якостей стовбура належать форма стов­бура, фактура та колір кори. У різних насадженнях ці ознаки зором сприймаються добре, але особливо вони помітні в алей­них, рядових та одиничних посадках або якщо крона рослин значно піднята над поверхнею грунту.

За фактурою і рисунком кори стовбура дерева поділяють на дерева з гладенькою (бук, граб, айлант, вишня, осика), пла­стинчастою (платан, евкаліпт, каштан кінський), дрібно-тріщинуватою (гінкго, груша, тюльпанне дере­во, ялина звичайна) і глибокотріщинуватсю корою (дуб черешчатий, верба біла, тополя чорна).

Колір кори стовбура у деревних рослин буває білий (бе­реза повисла, пухнаста, паперова), світло-сгрий (айлант, бар­хат амурський, бук, клен сріблястий, липа ловстиста, вільха сіра, горіх, осика, ясен звичайний), темно-сірий (сосна крим­ська, робінія псевдоакація, черешня), темно-коричневий (бере­за залізна, липа серцелиста, вільха чорна), оранжево-жовтий (береза товста, сосна звичайна), червонуватий (береза даур-ська, свидина кров'яна, верба гостролиста, черемха Маака, яблуня Недзвецького), зелений (дрік, зелензкора форма сви­дини кров'яної), плямистий (платани східний і західний, па-ротія перська).

6. Форма стовбура та сформованість у різних насадженнях. Дерева й кущі з колючками і шипами.

Форма стовбура у дерев більш-менш конічна. У деяких видів (сосна звичайна, ялиця біла) вона наближається до циліндричної і завжди залежить від умов, у яких росте росли­на. У густих насадженнях стовбури дерев стрункі, повнодеревні, ближче до циліндричних, на освітлених місцях у рядових, групових, поодиноких декоративних посадках стовбур коніч­ний, зі значно більшим діаметром біля основи.

У більшості дерев кора стовбурів та гілок з віком розтрі­скується, іноді вкривається шипами, голками, відокремлюєть­ся пластинками, змінює колір або повністю обновлюється і стає подібною до кори молодих рослин, наприклад у пла­танів, евкаліптів.

Література: