Припинення юридичної особи

Види припинення

І За порядком здійснення та правовими наслідками:

1) реорганізація;

2) ліквідація.

Обов’язки особи, що прийняла рішення про припинення:

1) негайно письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;

2) призначають за погодженням з органом державної реєстрації комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора, покладання на орган юридичної особи тощо);

3) перехід повноважень щодо управління справами юридичної особи до комісії;

4) комісія поміщає в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог (не менше 2 місяців з моменту публікації);

5) комісія вживає усіх заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Способи реорганізації:

- злиття

- приєднання

- поділ

- перетворення

Передавальний акт (злиття, приєднання, перетворення)

Розподільчий баланс (поділ)

Загальний порядок ліквідації

1) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс(відомості про: склад майна, перелік пред’явлених кредиторами вимог, результати їх розгляду);

2) затвердження проміжного ліквідаційного балансу;

3) виплата грошових сум кредиторів здійснюється у такій черговості:

- у першу чергу - вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю та вимоги, забезпечені заставою чи іншим способом;

- у другу чергу - вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

- у третю чергу - вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

- у четверту - всі інші вимоги.

4) після завершення розрахунків складається ліквідаційний баланс, який затверджується;

5) майно, що залишилось передається її учасникам, якщо інше не встановлено;

6) є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення.

ІІ За ініціатором припинення: 1) добровільне; 2) примусове.

Тема 7. ДЕРЖАВА ТА ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ УТВОРЕННЯ

ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

План

1. Загальні засади участі держави, АРК, територіальних громад у цивільних відносинах

1. Правові форми участі держави у цивільних відносинах.

2. Правові форми участі АРК у цивільних відносинах.

3. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах.

1.Відповідно до підрозділу 3 Розділу ІІ ЦК поряд з фізичними та юридичними особами учасниками цивільних відносин є держава Україна, АРК та територіальні громади.

Цивільна правосуб’єктність публічно-правових утворень в юридичній літературі формулюється по-різному:

1) публічно-правові утворення за правовим статусом є юридичними особами публічного права (їх створення та діяльність регулюється нормами публічного права, однак для участі в приватних відносинах вони прирівнюються до юридичних осіб приватного права – ст. 3 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”);

2) публічно-правові утворення вважаються самостійним суб’єктом цивільного права і розглядаються в якості скарбниці (відповідного бюджету – Братусь С.Н.); їх органи вважаються представниками скарбниці.

Ця теорія лягла в основу нового ЦК України:відповідно до ст.ст. 167, 168 та 169 ЦК держава, АРК та територіальні громади у цивільних відносинах діють на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Як учасники цивільних відносин публічно-правові утворення наділені цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю.

Оскільки ці суб’єкти створені не для участі у цивільних відносинах, що має для них допоміжний характер, то їх цивільна правоздатність не може вважатися загальною (універсальною), вона має відповідати їх цілям і завданням та публічним інтересам. Публічно-правові утворення можуть мати лише ті цивільні права та обов’язки, які прямо передбачені в законі.

Публічно-правові утворення набувають і здійснюють цивільні права, а також створюють та виконують цивільні обов’язки через свої органи.

Відповідно до ст.ст. 170, 171 та 172 ЦК України держава, АРК та територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки відповідно через органи державної влади, органи влади АРК та органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Органами державної влади є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України інші центральні та місцеві органи державної виконавчої влади.

Органами влади АРК є Верховна Рада АРК, Рада Міністрів АРК, та інші створювані ними органи.

Органами місцевого самоврядування є місцеві ради та їх виконавчі комітети.

За характером цивільних відносин можна виділити такі правові форми участі публічно-правових утворень у цивільних відносинах:

1) участь публічно-правових утворень у немайнових відносинах;

2) участь публічно-правових утворень у речових відносинах;

3) участь публічно-правових утворень у корпоративних відносинах;

4) участь публічно-правових утворень у договірних зобов’язальних відносинах;

5) участь публічно-правових утворень у недоговірних зобов’язальних відносинах;

6) участь публічно-правових утворень у спадкових відносинах.