Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе

Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини.

Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Розпорядження річчю, яку притримує кредитор

До кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї.

Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

Задоволення вимог за рахунок речі, яку притримує кредитор

Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості в порядку встановленому для реалізації предмета застави (тобто з публічних торгів).

Тема 24. ДОГОВОРИ, СПРЯМОВАНІ НА ПЕРЕДАЧУ

МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ

План

1. Договір купівлі-продажу

2. Договір міни, дарування

3. Договір поставки

4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції

5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

6. Договір довічного утримання (догляду)

1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у влас­ність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього пев­ну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Правове регулювання договору купівлі-продажу здійсню­ється Главою 54 ЦК України, ГК України, Законом України "Про захист прав споживачів та іншими актами цивільного законодавства.

Мета договору: перенесення права власності на річ, яка є товаром, покупцеві.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний або реальний та відплатний.

Сторони договору: продавець і покупець.

Істотні умови договору:

ПРЕДМЕТ, яким може бути:

1) товар, що є у продавця на момент укладення договору або буде набутий у майбутньому;

2) майнові права (наприклад зафіксовані у цінних паперах);

3) право вимоги, яке не має особистого характеру (застосову­ються положення про відступлення права вимоги, якщо ін­ше не встановлено договором або законом).

ЦІНА не є істотною умовою, оскільки, якщо її не встановлено в договорі, то визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари на момент укладення договору.

Форма договору: усна (в тому числі шляхом вчинення конклюдентних дій) або письмова.

Зміст договору становлять права та обов’язки сторін.

Обов'язки продавця: передати товар (з приналежностями та документами) покупцеві:

1) у встановленій договором кількості; у разі невиконання – покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо його оплачено, – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми;

2) у погодженому асортименті; якщо асортимент не відпо­відає умовам договору купівлі-продажу, то покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо вже оплачено, – вимагати повернення сплаченої суми. Якщо ж продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам дого­вору, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

а) прийняти ча­стину товару, що відповідає умовам договору, і відмовити­ся від решти;

б) відмовитися від усього товару;

в) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асорти­менту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

г) прийняти весь товар;

3) у відповідній комплектності та в комплекті товару, якщо це передбачено договором; у разі передання некомплектно­го товару покупець має право вимагати від продавця:

а) пропорційного зменшення ціни;

б) до­укомплектування товару в розумний строк.

А якщо вимогу про доукомплектування товару не виконано, покупець набуває низку додаткових прав:

а) вимагати заміни некомплект­ного товару на комплектний;

б) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми;

4) встановленої якості товару; у разі істотного порушення ви­мог щодо якості товару покупець має право:

а) відмовитися від договору й вимагати повернення сплаченої за товар суми;

б) вимагати заміни товару.

А за наявності звичайних недоліків покупець має право вимагати:

а) про­порційного зменшення ціни;

б) безоплатного усунення не­доліків товару в розумний строк;

в) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ст.ст. 673 і 678 ЦК);

5) вільним від прав третіх осіб; якщо продавець не попередив про права третіх осіб на річ, то покупець має право вимага­ти:

а) зниження ціни;

б) розірвання договору купівлі-прода­жу, але за умови, що продавець не доведе, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб на товар (ст. 659 ЦК);

6) в тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено дого­вором або не випливає із суті зобов’язання; у разі передачі товару без тари та (або) упаковки чи в неналежній тарі та (або) упаковці покупець має право вимагати:

а) передання товару у належних тарі та (або) упаковці;

б) заміни нена­лежних тари та (або) упаковки;

в) пред’явити інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (статті 685-686 ЦК).

Обов’язок продавця щодо передачі товару покупцеві вва­жається виконаним у момент:

– вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок доставити товар;

– надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.

Обов’язки покупця:

1) прийняти товар; якщо покупець без достатніх підстав зво­лікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, то продавець має право:

а) вимагати від нього прийняти та оплатити товар;

б) відмовитися від договору (статті 689 і 692 ЦК);

2) сплатити за нього певну грошову суму; якщо покупець не оплатив товар, продавець має право вимагати оплати то­вару та сплати % за користування чужими грошовими коштами (ст. 692).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому то­вару, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 668 ЦК).

Покупець має право заявити продавцеві або виробникові претензію з приводу не застережених ними недоліків проданої речі, які було виявлено протягом (ст. 680 ЦК):

а) гарантійного строку або строку придатності;

б) розумного строку, але в ме­жах 2 років, а щодо нерухомого майна – в межах 3 років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлено більший строк;

в) після спливу га­рантійного строку або строку придатності, якщо покупець до­веде, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Види договору купівлі-продажу:

– роздрібна купівля-продаж;

– поставка;

– контрактація сільськогосподарської продукції;

– постачання енергетичними та іншими ресурсами через при­єднану мережу;

– міна (бартер).

До різновидів договору купівлі-продажу застосовуються за­гальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, не випливає з характеру відносин сторін.

Роздрібна купівля-продаж є найпоширенішим видом договору купівлі-продажу, оскільки має на меті задоволення споживчих потреб населення.

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність із продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що призначається для особистого, домашнього, іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його (ст. 698 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторони договору: продавець (юридична особа або фізична особа – підприємець, які здійснюють торговельну ді­яльність) та покупець (особа, що набуває товар для особистого, домашнього або іншого використан­ня, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю).

Істотна умова договору: умова про предмет. Предме­том є товар, призначений для особистого, домашнього або ін­шого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. У разі продажу товарів у кредит значення істотної умо­ви набуває строкповернення кредиту.

Форма договору: усна або письмова.

Специфічні обов’язки продавця:

1) надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про то­вар;

2) передати товар покупцеві належної якості; у разі виявлення покупцем недоліків, не застережених продавцем, покупець має право вимагати від продавця або виготовлювача:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

б) заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий то­вар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні (негайно, а при необхідності перевірки якості товару – протягом 14 днів або, за домовленістю сторін, в інший строк);

в) вимагати від продавця або виготовлювача відпо­відного зменшення ціни;

г) відмовитися від договору та ви­магати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Підставами звільнення продавця від обов’язку задовольнити вимоги покупців є: порушення покупцем правил користування товаром або йо­го зберігання; дії третіх осіб; непереборна сила.

Вимоги щодо товару, за наяв­ності яких можливий обмін:

1) товар не був у споживанні;

2) збережено його товарний вигляд, споживні властивості, пломби, ярлики;

3) збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром.

Види договору роздрібної купівлі-продажу:

– договір з умовою про прийняття покупцем товару у встанов­лений строк;

– договір про продаж товарів за зразками;

– договір про продаж товарів з використанням автоматів;

– договір з умовою про доставку товару покупцеві;

– договір найму-продажу.

Відповідно до ст. 701 ЦК договір роздрібної купівлі-прода­жу може бути укладено з умовою про прийняття покупцем товару у строк, встановлений договором, і протягом цього строку товар не може бути продано іншому покупцеві. При цьому додаткові витрати продав­ця на забезпечення передання товару покупцеві у встановлений строк входять до ціни товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець не з’явився або не вчинив інших дій для прийняття товару у встановлений строк, вважається, що він відмовився від договору.

Відповідно до ст. 702 договір роздрібної купівлі-прода­жу може бути укладено на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, ка­талогом), який пропонує продавець. В цьому разі дого­вір є виконаним із моменту доставки товару у місце, встанов­лене договором, а якщо місце не встановлено, – з моменту доставки товару за місцем прожи­вання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юри­дичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом. Покупець до передання товару має право відмовитися від договору за умови відшкодування продавцеві витрат, пов’язаних із вчиненням дій щодо виконання договору. До договорів про продаж товару за зразками також нале­жить продаж товарів поштою. Правове регулювання відносин щодо такого договору здійснюють Правила продажу товарів поштою.

Відповідно до ст. 703 ЦК договір роздрібної купівлі-прода­жу може бути укладено з використанням автоматів. У цих випад­ках володільці автоматів зобов’язані довести до покупців інформацію про найменування продавця, його місцезнаходження, режим роботи, про дії, які необхідно вчинити для одержання товару. Інформація доводиться до покупця шляхом розміщення на автоматі або іншим чином. Договір є укладеним із моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару. Якщо оплачений товар не надано, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати товар або повернути грошову суму. У випадках, коли автомат використовують для розміну грошей, придбання платіжних засобів або обміну валюти, застосовуються загальні положення про роздрібну купівлю-про­даж, якщо інше не випливає із суті зобов’язання.

Відповідно до ст. 704 ЦК договір роздрібної купівлі-прода­жу може бути укладено з умовою про доставку товару. За та­ких обставин продавець зобов’язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце не вказано, – за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця. Договір є виконаним із мо­менту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності – особі, яка пред’явила квитанцію або інший документ, що за­свідчує укладення договору або оформлення доставки, якщо інше не встановлено договором, законом, не випливає з суті зобов’язання.

Відповідно до ст. 705 ЦК договір роздрібної купівлі-прода­жу може бути укладено з умовою про те, що до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (оренда­рем) цього товару (договір найму-продажу). Тобто право влас­ності на товар переходить до покупця не з моменту його передачі, а з моменту оплати. Відповідно покупець набуває товар у кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. На покупця-невласника поширюються положення ст. 694 ЦК, тому він не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не передбачено договором. Якщо у встановлений строк переданий товар не буде оплачено або не настануть інші обста­вини, за яких право власності переходить до покупця, продавець має право вимагати повернення товару. Правове регулювання договору до переходу права власності на товар до покупця також здійснюється нор­мами ЦК про найм (оренду) (Глава 58).

2. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в об­мін на інший товар (ст. 715 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторони договору:продавець і покупець. Кож­на із сторін договору є продавцем того товару, який він пере­дає в обмін, і покупцем товару, який він одержує.

Істотні умови договору: умови про предмет та кількість товару, правове регулювання яких здійснюється за правилами договору купівлі-продажу (якщо це не суперечить суті зобов’язання).

Форма договору: визначається відповідно до загальних умов форми цивільного договору.

Зміст договору: становлять права та обов’язки сторін, які по­лягають у тому, що кожна із сторін зобов’язується передати у власність іншій стороні один товар взамін на інший. Розподіл прав та обов’язків, відповідальність учасників договору визначається згідно з нормами про договір купівлю-продаж (якщо це не суперечить суті зобов’язання).

Ціна договору: зазначення ціни в грошових одиницях є необов’язковим, оскільки ціною є інший товар, що передається взамін. Може бути встановлено доплату за товар більшої вартості.

Бартер – різновид договору міни, що застосовується у разі обміну не лише одного товару на інший товар, а й майна на роботи (послуги).

Правове регулювання бартерних правочинів здійснюють за­кони України «Про правове регулювання бартерних (товарооб­мінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», «Про оподаткування прибутку підприємств» тощо.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) пере­дає або зобов’язується передати в майбутньому другій сторо­ні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний або консенсуальний, безоплатний.

Сторони договору: дарувальник та обдаровуваний. Батьки (усиновлювачі), опікуни та піклувальники не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Підприємницькі това­риства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо передбачено засновниць­ким документом дарувальника. Однак це положення не поши­рюється на право юридичної особи укласти договір пожертви.

Істотні умови договору: умова про предмет, яким є майно (дарунок).

Форма договору: усна або письмова. За ст. 719 ЦК договір дарування укладають так:

– дарування предметів особистого користування та побутового призначення – усно;

– дарування нерухомої речі – у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню;

– дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому – в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договір є нікчемним;

– дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, – у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно;

– дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму, – у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню.

Зміст договору: становлять права та обов’язки сторін. Реальний договір дарування не породжує ніяких зобов’язальних відносин. Головним обов’язком дарувальника у консенсуальному договорі є передання дарунка об­дарованому, яке може бути здійснено шляхом:

а) безпосеред­нього вручення речі;

б) символічної передачі (вру­чення ключів, макетів тощо);

в) передачі документів, які по­свідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору.

Дарунок вважається прийнятим, якщо його направлено об­даровуваному без попередньої згоди, якщо обдаровува­ний негайно не заявить про відмову від його прийняття (ч. 3 ст. 722).

Дарувальник має право:

– відмовитися від передання дарунка в майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився;

– відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному, якщо річ передано підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному;

– вимагати від обдаровуваного вико­нання покладеного на нього обов’язку на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати гроші чи майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право до­вічного користування дарунком тощо), якщо це передбачено договором;

– вимагати, в разі порушення обдаровуваним обов’язку, розірвання дого­вору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможли­ве, – відшкодування його вартості (статті 725-726 ЦК).

Обдаровуваний має право:

– відмовитися від прийняття дарун­ка в будь-який час до передачі дарунка і без обґрунтування причин такої відмови (ч. 2 ст. 724 ЦК).

Відповідальність сторін: настає на загальних засадах ци­вільно-правової відповідальності, що врегульовано главою 51 ЦК. Окрім того, якщо дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі, не повідомив про них обдаровуваного, то зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком за правилами глави 82 ЦК.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору да­рування протягом 1 року, якщо на момент пред’явлення вимо­ги дарунок є збереженим, у таких випадках (ст. 727 ЦК):

1) якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей, при цьому предметом дарування були нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Якщо обдаро­вуваний учинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

2) якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цін­ність;

3) якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до ре­чі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, цю річ може бути знищено або істотно пошкоджено.