Зимовий вечір Олена Пчілка

Львів 2016

Хрестоматія доповнює підручник О.Я.Савченко «Літературне читання, 3 клас» та посібник О.Я. Савченко «Я люблю читати. 3 клас» До неї включені лише твори тих авторів та жанрів, які не ввійшли до чинних на сьогодні підручників, але передбачених змістовою лінією оновленої програми з літературного читання (2016) «Коло читання».

Усна народна творчість

Народні ігри ЛАСТІВКА

Дві дівчини беруться за руки і стають навпроти іншої пари, яка так само тримається за руки. Одна пара говорить:
- Печу, печу ластівки!
Інша питає:
- Нащо печеш? Лиха втечеш, лиха й піймаєш!..

Тоді пара дівчаток, що почала розмову, роз'єднує руки, і кожна біжить у протилежний бік. Інші двоє, кожна окремо, намагаються піймати перших, не давши їм з'єднатися. Якщо та пара, яка почала бігти першою, знову з'єднається, то їй припадає знову тікати, а другій парі - ловити. Якщо ж якусь з дівчаток, які почали гру, впіймають, то ця пара, що не збіглась, ловитиме, а інша - тікатиме.

Воробей (горобець)

Дiти утворюють коло, всерединi - воробей. Коло швидко рухається, всi спiвають, плескаючи в долонi.

Киш, киш, воробей,
Не клюй конопель.
Мої конопельки,
Дрiбнi, зелененькi,
У вiрчики в'ються,
Самi не беруться,
Братись не даються.

Воробей кидається на дiтей, якi утворили коло, вони розбiгаються. Той, кого воробей зловить, займає його мiсце, i гра починається знову.

КВОЧКА

У цю гру діти люблять грати найбільше - напровесні, коли вперше випускають квочку з курчатами надвір. Забивають в землю кілочок, прив'язують мотузок, до кілочка; по вибору хтось із дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузка, під приспів:
Ходить квочка
Коло кілочка,
Водить діток,
Дрібних квіток.
Діти - квіти: "Квок",- ходить кружка.
Після слів: "Діти-квіти: "Квок" - усі розбігаються хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.

· Запам’ятай зміст гри, яка тобі найбільше сподобалась.
Спробуй з однокласниками пограти у цю гру.

Поезія

Білочка восени Ліна Костенко

На гіллячках, на тоненьких, Поки дні іще хороші,
поки день ще не погас, поки є іще тепло,
сироїжки та опеньки а як випадуть пороші,
білка сушить про запас. заберу їх у дупло.

Так нашпилює охайно, Буде холодно надворі,
так їх тулить на сосні сніг посиплеться з дубів,
і міркує: а нехай-но буде в мене у коморі
ще побудуть тут мені! ціла в'язочка грибів

Але білочці не спиться.
Дятел тукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
або хитрий бурундук.

· Хто є персонажем цього вірша?
· Знайди у вірші дієслова, які характеризують білочку як дбайливу господиню.
·Як по-іншому можна назвати цей вірш? Обґрунтуй свій вибір

КЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК Дмитро Білоус (Скорочено) Тарасик набігавсь, примчав із двора. Уже й за уроки сідати пора. Ось віршика вивчив, задачі зробив. В щоденник заглянув тривогу забив.

Гласить неодмінний шкільний записник:
«Принести до школи клумачний словник».
Завдання у класі він сам записав.
А що за словник то —і досі не взнав.

Прибіг до бабусі, що прала рушник:
— А що таке, — каже, клумачний словник?
— Клумачний? — бабуся на те хлопчаку. —
Та, мабуть, що носять його в клумаку!

Сестричка сміється, швидка на язик:
— Сам, — каже, — доклумай, який це словник!
Та це вам не шахи, це вам не лото:
кого не спитає — не знає ніхто.

Спитав у сусіда —вже дещо нове:
— В нас, — каже, — в будинку письменник живе.
По радіо мову веде про слова.
Слова — це перлини, це дивні дива!

Піди ти до нього —у нього книжки.
Він знає й розкаже про всі словники.
Ну що ж, як розради немає ніде,
в квартиру поета Тарасик іде.

Ось дзвонить, заходить: — Будь ласка, — гука, —клумачного дайте мені словника!
Поет усміхнувся: — Ти просиш дарма:
клумачного, — каже, в природі нема.

Клумачний... То, мабуть, почулось... Пробач,
бо той, хто тлумачить, той зветься — тлумач.
Буває, що слово відоме давно,
а знає не кожен, що значить воно.

І тут у пригоді стає визначник
скарбів наших мовних — тлумачний словник.

Зимовий вечір Олена Пчілка

Пізній час, моє дитятко.
Треба забавки складати!
Поцілуймось, голуб’ятко.

Час вже спатоньки лягати.

Хлопчик встав, а котик Мурка
Глянув – знов собі співає,
Байдуже, що вітер гурка,
Мало стріхи не зриває.

Не клопочеться й хлопчина, –
Хай там вітер завиває,
Хай там грає хуртовина,
Снігом вікна укриває!..

· З яким проханням звертається мати до сина?

· Які слова- звертання використовує мати?

· Про що вони свідчать?

· Як ви думаєте, чому хлопчика не хвилює хуртовина за вікном?

· Як треба читати цей вірш?

Що я люблю Марійка Підгірянка

Люблю матусю, батька люблю,
Люблю хатину рідну свою,
І рідну школу, і вчителів,
Село, де вперше сонце зустрів.

Люблю в криничці блакитну глиб,
І лан, що родить для мене хліб,
Садок, з якого грушки несу,
Горбок, де білі вівці пасу,

Бо ті горбочки, лани, ліси
Для мене повні добра й краси,
Бо все, що бачу навколо я, –
То люба рідна моя земля.

· Про любов до чого розповідає поетеса у вірші?

· Як ти розумієш виділений вислів?

· Знайди рядки, якими можна підписати ілюстрацію.

· Спробуй створити свою ілюстрацію до цього вірша.

Олена Пчілка Весна-чарівниця
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, й травка,
Зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна,
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимовóго
До сонця ясногó!
Ті квіти дрібненькі.
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю:
Я їх позбираю
В пучечок докупки –
Для мами-голубки!

· Які рядки зображають весну як живу істоту?

· Про які перші весняні квіти розповідає поетеса?

·З ким порівнює квіти Олена Пчілка?

·Розглянь ілюстрацію до вірша. Якіми рядками можна її підписати?

·Спробуй створити свою ілюстрацію.

Ігор Калинець ЗІРКА
Заслухалась зірка цвіркуна,
вихилилась через віконце —
хотіла ружечку кинути
та й сама впала.
Підібрав її лопух,
думав, що світлячок.
Сидить зірка на листкові,
до неба високо,
до землі чужинно.
Ще й очі
як у Дзвінки.
— Як ти називаєшся?
А вона:
— А я цвіркуна слухала.
• Чим описана в поезії картина нагадує казку?
• Чи сподобалася тобі зірка? Що ти можеш про неї розповісти?
• Як у вірші передано захоплення зірки піснею цвіркуна? Прочитай відповідні рядки.

Наталя Забіла Зірочки
Ледве ясне сонечкоскотиться додолу,
ледве вечір присмеркомвкриє ліс і поле,
як на небі синьому, понад цілим світом,
ми, веселі зірочки,вогники засвітим.
Безліччю ліхтариківсяєм над землею,
сонну землю пестимоласкою своєю.
У степах мандрівникамі плавцям у морі
ми дорогу вкажемов синьому просторі.
А маленьким діточкам,що лягають спати,
ми хорошу казочкубудем повідати,
щоб їм сни приснилися радісні й бадьорі:
квіти та метелики і блискучі зорі.

• Назви дії зірочок. На прикладах доведи, що Наталя Забіла зобразила зірки як живих істот. Якими властивостями поетеса їх наділила?

• Які слова-ознаки використовує поетеса, описуючи сонечко, зорі, сни? Такі слова називаються епітетами.

СНІЖИНКИ Ганна Чубач
Ці сніжинки — як пір’їнки:
Стеляться легенько,
Щоб собою не злякати
Річечку маленьку.
Ці сніжинки — холодинки:
Помежи собою
Ніби слухають, як хвильки
Хлюпотять водою.
Ну, а річечка маленька
Теж себе шанує:
Щось шепоче там, під льодом,
Бо снігів не чує.
Ці сніжинки — молодчинки:
Дружать між собою.
Коли сонечко пригріє,
То стануть водою.
Будуть вкупі гомоніти
І пісень співати.
Буде річечка маленька
Більшою ставати.

БІЛА ЧАПЛЯ
Біла чапля всіх дурила:
«Я собі кожух купила!
Ще куплю собі хустину —
Буду з вами цілу зиму!»
Вірив чаплі чорний жук,
І метелик, і павук.
Навіть равлик, що не вірив,
Але й він у те повірив.
Тільки жаба-крекотуха
Не хотіла чаплю слухать:
«Не хвалися, чапудрило,
Ти кожуха не купила!
Ти не купиш і хустину!
Подасишся на чужину!»
Ще земля не стала біла —
Чапля в ірій полетіла.

Ходить листя по узліссю… Василь Голобородько Ходить листя по узліссю, по стежині лісовій, йде галявиною листя, загляда в струмок ясний. І струмок прадавню казку, казку білу, наче день, потихеньку-тихо каже, листя слухає і йде. Скрізь іде, проходить листя, хоче ліс увесь пройти… Я лежу такий безмовний. Листя, ти мені прости.

ВЕРЕДЛИВІ ХМАРИ Іван Андрусяк
В білій-білій білоті
заметілить заметіль.
Всі замети замете,
а на ранок – щось не те!
Де замети? Ой! Нема…
Порозтанула зима,
розтеклася між калюжі.
Не хвилюйтесь, любі друзі.
Хмарка ось і хмарка ген,
є у них ще цілий день,
снігу встигнуть натрусити.
Тільки – треба попросити…