Поняття і порядок ii формування

РОЗДІЛ З КАДАСТРОВЕ ЗОНУВАННЯ

ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА,

3.1.Поняття земельної ділянки

3.2.Система кадастрової нумерації земельних ділянок

3.3.Картографічне забезпечення реєстрації земельних ділянок З А. Класифікатори земель та їх застосування

| 3.5. Формування обмежень під час реєстрації земельних ділянок

3.1, Поняттяземельної ділянки

\Щ] Земельна ділянка - це частина земної поверхні з встанов­леними межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї прачами (ст.79 ЗКУ).

Принциповою основою поняття земельної ділянки о виокремлення частини земної поверхні і утворення земельної ділянки як фізичного об'єкта. Факт виділення земельної ділянки серед інших частин просторового базису прив'язує її до певного місця у просторі, яке може зайняти тільки ця ділянка і ніяка інша, тобто земельна ділянка набуває іншої ознаки - стабільності її місцезнаходження.

Земельна ділянка мас певні геометричні параметри: форму, розміри, площу, межі. Головним яких є межа. Вона формує контур земельної ділянки, створює' її своєрідний портер.

Згідно із Земельним кодексом під межею розуміють прямовисну площину, яка проходить через розмежувальні знаки двох сумісних ділянок.

Детальніше про межу можна сказати, що це пряма умовна площина, яка відокремлюючи територію ділянки від іншої частини земної поверхні проходить у епюрі спеціально встановлених межових знаків або через природні лінії і предмети місцевості.

Така площинна межа, проходячи мере:; границі ділянки, визначає кордони поширення конкретних прав і обов'язків, які законним шляхом передані власнику або користувачу. Вона створює однорідне правове поле, яке діє на всій території всередині розмежованих земельних ділянок. Система координат встановлених меж забезпечує просторову визначеність земельної ділянки і дозволяє розпізнати її серед інших. Уся територія держави повинна бути покрита земельними ділянками, які прилягають одна до одної, тобто без розривів і накладень. При цьому описують та індивідуалізують об'єкт земельної власності,

внаслідок чого вона отримує характеристики, що дають змогу виділити її серед інших земельних ділянок.

Формування земельної ділянки- встанонлепня її технічних,економічних характеристик та юридичного статусу в процесі землеустрою.

Формування земельних ділянок відбувається:

■ у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

■ шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельї шх ділянок;

■ шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впоряд­кування територій населених пунктів.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельної ділянки здійснюється за видами документації із землеустрою [додаток 1 до розділу 3].

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Реєстрація земельної ділянки здійснюється після її фор­мування.

При реєстрації земельної ділянки до /Державного земельного кадастру відносяться такі відомості про земельні ділянки:

1) кадастровий номер;

2) місцезнаходження (адреса);

3)опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи ко му на л ьно'ї в ласі юсті;

4)площа;

5)міри ліній по периметру;

6)координати поворотних точок меж;

7) дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів
державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив'язки;

8) дані про якісний стан земель та бонітування грунтів;

9) відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;

10)цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

11)склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх найменування;

12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

13) відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітут}', договору суборенди:

" координати поворотних точок меж;

■ міри ліній по периметру;

■ площа;

■ вид земельного сервітуту'

■ інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут- чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою, найме­нування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів;

■ відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

14) нормативна грошова оцінка:

■ значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру па підставі відомостей про земельну ділянку, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адм інісі ра ги впо-територіальної одиниці;

■ дата проведення нормативної грошової оцінки земель;

15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки
земель щодо земельної ділянки та інші документи, па підставі яких
встановлено відомості про земельну ділянку:

■ назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;

■ назва, дата та помер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;

■ інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка;

16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На використання власником земельної ділянки або її частину може бути встановлено обмеження.

Державна реєстрація земель та нерухомості є важливою складовою частиною ведення державного земельного кадастру, а дані реєстрації землі утворюють одну з його складових частим.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту ЇЇ формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Головна мета утворення земельної ділянки та її правового захисту полягає у забезпеченні численних операцій з ними: купівлю, продаж, дарування, наслідування, інвестування, заставу тощо.

Для правового регулювання кожна ділянка мас потрапити до поля зору земельного законодавства, який мас її опрацювати.

3.2. Система кадастрової нумерації земельних ділянок

З метою Однозначної ідентифікації земельних ділянок та іншої нерухомості в базах гєоіпформацїйної системи Державного земельного кадастру запроваджується кадастровий номер.

Головним критерієм формування структури кадастрового номеру є забезпечення його унікальності в межах України.

Для визначення та присвоєння кадастрових номерів земель­ним ділянкам було прийнято низку нормативних документів:

■ Вказівка Держкомзему від 20 березня 2002 року «Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель» вперше визначила структуру кадастрового номера;

■ Законом України від 05.11.2009 № 1702-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» та від 05.03.2009 № 1066-УІ »Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» 15 лютого 2010 р. № 168 затверджено порядок присвоєння кадастрових номерів

земельним ділянкам і визначено процедуру формування та присвоєння кадастровою помору земельній ділянці, внесення відповідних відомостей до державного реєстру земель.

Відповідно до зазначених нормативних документів, кадас­тровий помер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:

< КОАТУУ > : < НКЗ > : < НКК > : < 1ІЗД >,

де < КОАТУУ > - код об'єкта адміністративно-територіального устрою Україї їй;

<НКЗ > - помер кадастрової .іони;

<ІІКК > - номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;

<НЗД >-- помер земельної ділянки в межах кадастровою кварталу.

Кадастровий помер земельної ділянки має такий вигляд:

<ХХХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ>: <ХХХХ>

• • і і Горядковші попер

: 'ЛМі'.ІІ.ІЦІЇ ДІЛЯНКИ

• • (чотирнліачішіі)

І ■ Помер кадасфовогсжварїалу

: (ірюиачний)

| І Іимср кадасі'ровоккиш (двозначний)

Код об'єкта адмінісфігїишю-тсріггоріалї.ного \*сі ріні» Україні: (десичиїшачнпй)

Структурні елементи кадастрового номера відокремлюють один від одного знаком «двокрапка» (:).

Перший структурний елемент кадастрового номера відпові­дає коду об'єкта відповідно до Класифікатора об'єктів адміністра­тивно-територіального устрою України ДК 014-96 (далі - КОАТУУ), затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 9 грудня 1997 р. № 78, і складається з десяти знаків останні два з яких мають значення - «00».

Другий структурний елемент кадастрового номера відповідає помору кадастрової зони. Номер кадастрової зони складається з двох розрядів. Максимальна кількість кадастрових зон у межах одного об'єкта адміністративно-територіального устрою становить 99.

Третій структурний елемент кадастровою номера відповідає номеру кадастрового кварталу в межах кадастрової зони. Номер кадастрового кварталу складається з трьох розрядів. .Максимальна

кількість кадастрових квартали) в межах кадастрової зони становить 999.

Четвертий структурний елемент кадастрового номера відпо­відає номеру земельної ділянки в межах кадастрового кварталу. Номер земельної ділянки складається з чотирьох розрядів та визначається як наступний порядковий номер земельної ділянки в межах певного кадастрового кварталу згідно з реєстром када­стрових номерів. Максимальна кількість земельних ділянок в межах кадастрового кварталу може становити 9999.

Кадастровий помер є' індивідуальним цифровим кодом для внесення відомостей про земельні ділянки до державного земельного кадастру.

За Законом України «Про державний земельний кадастр» кадастровий помер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється па всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру він складається з таких структурних елементів:

ИКЗ:НКК:НЗД

де НКЗ — номер кадастрової зони;

Кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів.

НКК- помер кадастрового кварталу.

Кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо).

Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елемеї ітів:

НКЗ: НКК,

де НКЗ -- дванадцятизпачний помер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в яком)-' останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою;

НКК - тризначний номер кадастровою кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999).

ІІЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Для нумерації кадастрової зон» за межами адміністративио-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00.

Сьогодні систему кадастроіюї нумерації земельних ділянок побудовано на кодах об'єктів адміністративно-територіального устрою України.

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначають на підставі:

■ індексної кадастрової карій (плану);

■ даних, що містяі ься у Державному земельному кадастрі;

■ відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Земельним ділянкам під час їх формування, земельним ділянкам, утвореним як результат поділу чи об'єднання інших земельних ділянок, присвоюються нові кадастрові номери. І Іри цьому попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються. У разі переходу правд власності па земельну ділянку від однієї особи до іншої, підчас встановлення інших, крім прана власності, речових прав на земельну ділянку кадастровий номер залишається без змій.

Кадастровий помер використовують •тільки для кодування земельної ділянки. Він містить інформацію щодо віднесення земельної ділянки до кадастрового кварталу та кадастрової зони, визначених згідно з індексною кадастровою картою. Дублювання кадастрових номерів земельних ділянок не припускається.