Вказівки до виконання завдання
Мета та обсяг завдання
Мета графічної роботи „Проекції з числовими відмітками” по нарисної геометрії:
- закріпити знання, уміння та навички, які отримані студентами при вивченні теми „Проекції з числовими відмітками” в обсязі діючої програми курсу „Нарисна геометрія. Інженерна графіка”;
- ознайомити студентів з методами розв’язання інженерних задач та нормативними матеріалами, які використаються в курсах „Інженерна геодезія”, „Основи та фундаменти”, „Проектування та будівництво залізниць”.
Дані методичні вказівки призначаються для студентів I курсу будівельного факультету та містять вихідні дані та варіанти завдань, вказівки по їх виконанню та деякі нормативні відомості, а також список літератури, яка рекомендується.
Метод проекцій з числовими відмітками заснований на проекціюванні об’єкта на одну площину, зазвичай горизонтальну, яку називають площиною нульового рівня. При цьому, проекції характерних точок доповнюються числовими відмітками, які вказують їх відстань від площини нульового рівня. Цей окремий випадок метода ортогонального проекціювання використовують для зображення об’єктів, розміри яких у плані значно перевищують різницю висот їх характерних точок – поверхні землі, будівельних майданчиків, залізничного полотна і т.п. (1,2).
Завдання „Проекції з числовими відмітками” передбачає проекціювання горизонтальної площадки заданих розмірів та орієнтації на топографічній схемі ділянки земної поверхні, що зображена за допомогою горизонталей, тобто ліній, які з’єднують точки з однаковими вертикальними відмітками.
Наглядне уявлення про характер робіт, які потрібно виконати, дає рисунок 1. На ньому показано ділянку земної поверхні та горизонтальна площадка, для спорудження якої в певних межах виконана виїмка грунту або насип його під певним ухилом, що виключає їх руйнування.
На рисунку позначені:
1) границі (”бровка”) площадки, що проектується;
2) горизонталі земної поверхні та проектні (”червоні”) горизонталі укосів виїмки й насипу;
3) лінії перетину укосів, що проектуються;
4) межа земляних робіт, тобто лінії перетину укосів виїмки та насипу з топографічною поверхнею.
На площадці необхідно позначити горизонталь 25.00, що відповідає вертикальній відмітці горизонтальної площадки, що проектується. Вона є лінією нульових робіт, яка розділяє ділянки виїмки й насипу.
Завдання включає в себе:
Задача № 1 – виконання в заданому масштабі топографічної схеми ділянки з нанесенням горизонталей та розміщенням на ній горизонтальної площадки вказаних габаритів згідно з варіантом.
Задача № 2 – побудова масштабу ухилів виїмки та насипу.
Задача № 3 – проектування на кресленні укосів і ліній їх перетину, визначення межі земляних робіт.
Задача № 4 – побудова профілю поверхні землі та площадки, що проектується за заданим напрямком.
Рисунок 1
Вихідні дані
Вихідними даними для виконання графічної роботи „Проекцій з числовими відмітками” є:
1) топографічна схема ділянки земної поверхні 40×40 м (рисунок 2) (4);
2) площадка, що проектується, певних розмірів та орієнтації (рисунок 1);
3) дані про максимально допустимі ухили укосів інженерних споруд, що влаштовуються в різних ґрунтах(таблиця 1).
Індивідуальні навчальні завдання комплектуються згідно з варіантом (таблиця 2), номер якого співпадає з порядковим номером студента в списку групи.
Таблиця 1
Вид ґрунтів | Крутість укосу | |
насип | виїмка | |
Пісок | 1:2 | 1:1,75 |
Глина | 1:1,75 | 1:1,5 |
Льос | 1:1,5 | 1:1 |
Вказівки до виконання завдання
Виконання завдання „Проекції з числовими відмітками” передбачає послідовне розв'язання чотирьох графічних задач на аркуші креслярського паперу формату А3.
Їх розміщення й оформлення показано на рисунку 5.
Задача № 1
Дано: топографічна поверхня ділянки, яка задана горизонталями, та горизонтальна площадка, що проектується, розміри та орієнтація якої згідно з варіантом ( таблиця 2, рисунки 2,3).
Необхідно: накреслити топографічну схему ділянки в масштабі 1:200 і розмістити на ній площадку, яка проектується.
Вказівки до виконання: зображення ділянки земної поверхні починається з побудови в масштабі 1:200 сітки розміром 40×40 з комірками 10×10 м. По сітці відновлюють горизонталі, які відображають рельєф місцевості.
Сітку та горизонталі виконують олівцем лініями товщиною 0,1–0,2 мм і супроводжують відповідними розмірами та відмітками (див. взірець). При оформленні роботи – після виконання всіх задач і перевірки – горизонталі наводять пастою шарикової ручки або тушшю коричневого кольору.
На схемі розміщують („прив’язують”) горизонтальну площадку, що проектується, центр якої повинен співпадати з центром ділянки.
Топографічна схема супроводжується графічним масштабом 1:200 і стрілкою з показником „Пн” („північ”)
Рисунок 2
Рисунок 3
Таблиця 2
Варі-ант | Тип площадки (орієнтація) | Тип грунту (ухил див. таблицю 1 ) | |||
I | II | III | IV | ||
А (Пн) | Г(ПнЗ) | В(С) | В(ПдС) | пісок | |
Б (Пд) | В(ПдЗ) | А(З) | Г(ПнЗ) | глинисті | |
В (ПнЗ) | Б(З) | Г(ПдЗ) | А(Пд.) | льос | |
Г (ПнС) | А(С) | Б(ПнС) | В(Пн) | пісок | |
А (ПдЗ) | Б(ПнЗ) | Г(Пн) | В(Пд.) | глинисті | |
Б (ПнС) | Г(Пд.) | В(ПнС) | А(З) | льос | |
В (З) | А(ПдС) | Б(Пд.) | Г(ПнС) | пісок | |
Г (С) | В(ПнС) | А(ПдЗ) | В(ПнЗ) | глинисті | |
А (Пд) | Г(З) | Б(С) | В(ПдС) | льос | |
Б (ПдС) | В(ПнЗ) | Г(З) | А(С) | пісок | |
В (С) | Б(ПдС) | А(Пд) | Г(Пн) | глинисті | |
Г (ПнС) | А(Пн) | В(ПнЗ) | Б(ПдЗ) | льос | |
А (ПнЗ) | Г(ПдЗ) | В(З) | В(ПнС) | пісок | |
Б (З) | В(ПдС) | Г(ПдС) | А(Пн) | глинисті | |
В (Пн) | Б(Пд.) | А(ПнС) | Г(Пд.) | льос | |
Г (ПдЗ) | А(З) | В(Пн) | Б(ПнС) | пісок | |
А (З) | В(Пн) | Б(ПдС) | Г(ПдЗ) | глинисті | |
Б (ПнЗ) | А(ПнС) | Г(С) | В(С) | льос | |
В (ПнС) | Г(ПдС) | А(ПнЗ) | Б(Пд.) | пісок | |
Г (Пн) | Б(ПдЗ) | В(Пд.) | А(ПнС) | глинисті | |
А (С) | Г(Пн) | В(Пн) | В(ПнЗ) | льос | |
Б (ПдЗ) | В(Пд.) | Г(ПнЗ) | А(ПдЗ) | пісок | |
В (Пд) | Б(ПнС) | А(Пн) | Г(ПдС) | глинисті | |
Г (З) | А(ПдЗ) | В(ПдС) | Б(Пн) | льос | |
А (ПдЗ) | В(З) | Б(ПнЗ) | Г(С) | пісок | |
Б (Пд) | А(ПнЗ) | Г(ПнС) | В(ПдЗ) | глинисті | |
В (ПнС) | Г(С) | А(С) | Б(З) | льос | |
Г (ПнС) | Б(Пн) | В(ПдЗ) | А(ПнЗ) | пісок | |
А (С) | В(С) | Г(Пд.) | Б(С) | глинисті | |
Б (С) | Г(Пнз) | А(ПдС) | В(З) | льос |
Задача № 2
Дано: допустимі ухили укосів виїмки та насипу, що виключають їх руйнування в процесі будівництва й експлуатації споруди.
Необхідно: визначити і графічно виконати масштаби ухилів даних укосів у відповідності зі способом завдання площин у проекціях з числовими відмітками.
Масштабом ухилів називається проекція лінії найбільшого скату площини укосу насипу або виїмки з нанесеними на неї інтервалами. Інтервалом прямої називається горизонтальна проекція відрізка прямої при різниці координат його кінців, яка дорівнює одиниці. Щоб визначити інтервал градуювання масштабу ухилів площини укосу насипу або виїмки, треба побудувати діаграму допустимих ухилів.
Приклад. Допустимий ухил укосу виїмки-1:2.Побудуємо діаграму ухилів, де lв - інтервал градуювання масштабу ухилу укосу виїмки.(див. рисунок 4).
Вказівки по виконанню: величина допустимих ухилів вибирається в залежності від типу ґрунту в заданому варіанті за таблицею 1, яка складена з урахуванням вимог БНІП (5,6,7).
Розміщення й оформлення задачі на форматі див. на рисунку 5.
Допоміжні лінії повинні мати товщину 0,1...0,2 мм. Основні лінії укосів – 0,6...1,0 мм.
Задача №3
Дано: топографічна схема ділянки з площадкою, що проектується, і масштаби ухилів площин і , які відповідають площинам укосів виїмки і насипу з допустимими ухилами та визначених в задачі 2.
Необхідно: спроектувати земляну споруду (площадку) зі заданими укосами, тобто визначити і нанести на схемі межі земляних робіт, проектні („червоні”) горизонталі укосів та лінії їх перетину.
Вказівки до виконання: на топографічній схемі (див. задачу № 1) виділяється лінія нульових робіт, яка відповідає вертикальній відмітці площадки, що проектується, і розділяє ділянки виїмки та насипу ґрунту (олівцем товщиною 0,4...0,6 мм).
На всіх характерних ділянках перпендикулярно брівці площадки необхідно накреслити масштаби ухилів відповідних площин виїмки та насипу. У відповідності з визначеними на них інтервалами позначаються тонкими лініями, перпендикулярно лінії ухилів, проектні горизонталі укосів.
Місця перетину однойменних проектних горизонталей між собою визначають положення лінії перетину укосів, а їх перетин з відповідальними горизонталями земної поверхні – межі земляних робіт, яка на кресленні наводиться червоною тушшю. У межах цих границь проектні горизонталі, в тому числі брівка, і лінії перетину укосів наводяться чорною тушшю або пастою. Горизонталь земної поверхні з відміткою 25.00 на кресленні наводиться червоною тушшю або пастою.
Штрихування укосів виконується короткими (2...5 мм) і довгими (5...15 мм) відрізками товщиною S/3, що чергуються й розташовані біля верхньої брівки (насип) або межі ділянки (виїмка) перпендикулярно проектним горизонталям. При значній протяжності штрихування укосів показують ділянками.
Задача № 4
Дано: топографічна поверхня та споруда (площадка) на ній.
Необхідно: побудувати профіль земляної поверхні та споруди – їх переріз вертикальною площиною за напрямком А-А.
Вказівки до виконання: дані беруть згідно результатів виконання задачі №3. Напрямок А-А задається викладачем. Приклад виконання й оформлення задачі показано на рисунку 5.
Послідовність виконання:
1) в масштабі 1:200 на відстані 1 м по висоті зображують прямі лінії, що відповідають горизонталям рельєфу в межах заданої ділянки;
2) для побудови профілю землі на нижній горизонталі позначають відстані між суміжними горизонталями, які беруть з топографічної схеми за напрямком А-А;
3) від відмічених точок проводять перпендикуляри до перетину з відповідною їм горизонталлю, які сполучають плавною лінією й отримують шуканий профіль землі;
4) побудова профілю земляної споруди (площадки) виконують аналогічно, використовуючи проектні горизонталі.
Побудову проводять тонкими та товстими лініями відповідно з ГОСТ 2.303-68*. Лінію профілю земляної споруди (площадки) наводять червоною тушшю або пастою. Профіль доповнюють відмітками та позначеннями характерних точок. Умовне позначення поверхні ґрунту та насипу виконують у відповідності з ГОСТ 2.306-68*.
Список літератури
1. Крылов Н.Н. Начертательная геометрия. –М.: Высшая школа, 1988.-286с
2. Справочник по инженерно-строительному черчению/Н.Л. Русскевич, Д.И. Ткач, М.Н. Ткач. - Киев: Будівельник, 1987.-264с.
3. Проекции с числовыми отметками. Методическое руководство для студентов строительных специальностей/Шведчиков А.И., Поправко Л.В. – Новосибирск; НИИЖТ, 1990. – 32 с.
4. Начертательная геометрия и черчение. Методические указания и контрольные задания для студентов-заочников строительных специальностей / Семенев В.Н., Константинова В.В., Георгиевский О.В., Абарыков В.П. – М.: Высшая школа, 1988. – 112 с.
5. СНиП III-8-76 «Земляные сооружения».-М.: Стройиздат,1977.-106с.
6. СНиП II-39-76. «Железные дороги».-М.: Строиздат, 1977.-22с.
7. СНиП 2.02.01-83 «Основания зданий и сооружений».-М.: Строиздат, 1984.-28с.