Тема 2. Визначення тривалості будівельного процесу

П Р А К Т И Ч Н Е З А Н Я Т Т Я № 1

Тема 1. Визначення працеємності будівельних процесів

Мета: засвоїти основні поняття і визначення; навчитися визначати трудомісткість різних видів будівельних процесів.

Загальні відомості

Працеємність будівельно-монтажного процесу- кількість праці робітників, що витрачається за сучасних організаційно-технічних умов на виробництво заданого об'єму продукції. Трудомісткість вимірюється в людино-хвилинах (люд-хв); людино-годинах (люд-год); людино-змінах (люд-зм) на цей об'єм продукції.

Витрати часу роботи машин на виконання будівельно-монтажного процесу – кількість часу, що витрачається в сучасних організаційно-технічних умовах на виробництво продукції. Вимірюється в машино-годінах (маш-год) і машино-змінах (маш-зм) (на цей заданий об'єм продукції).

Одиниці виміру при підрахунку трудомісткості повинні відповідати одиницям виміру у відповідних розділах ДБН (м, м3, т, 1000 м2, 1 елемент і так далі). У зв'язку з цим виникає необхідність переходу від кількості (об'єму), вимірюваної в натуральних показниках, до "об'ємів робіт".

Кількість (обєм) в натуральних показниках

Обєм робіт = Одиниці виміру (згідно ДБН)

В таблиці 1 приведено приклад переходу від кількості (обєму) натурального вимірника до об’єму робіт.

Працеємність виконання робіт визначається слідуючим чином:

Працеємність ( в люд-год) = Н_вр ^. Обєм робіт

Н_вр ^. Обєм робітПрацеємність ( люд-год/)/

Працеємність в (люд-дн) = 8 = 8 ,

де 8 - тривалість робочої зміни в годинах.

Витрати часу роботи машин визначається таким чином:

Витрати часу роботи машини = Н_вр ^. Обєм робіт

( маш-год)

Витрати часу Н_вр ^. Обєм робіт

Роботи машин = 8 =

( маш-зм)

Витрати часу роботи машини ( маш-год)

= 8 ,

де 8 – тривалість робочої зміни в годинах.

Таблиця 1

Назва робіт	Кількість (об’єм) в натуральному вимірнику	Вимірник	Обєм робіт
1. Вкладання плит перекриття площею до 15 м2 (ДБН 6-1-7)	42 штуки	1 шт
2. Одностороня електрозварка при горизонтальному положенні шва (ДБН22-1-1)	96 м	10 м шва	9,6
3. Антикорозіййне покриття зварних зєднань (ДБН 26-1-22)	160 метрів	10 м
4. Зрізання рослинного шару бульдозером (ДБН 2-2-15)	9750 м2	1000 м2	9,75

Результати визначення працеємності виконання робіт та затрат машинного часу оформляються по формі приведеній в таблиці 1..

Задачі

. Визначити трудомісткісь і витрати часу роботи машин на виконання наступних видів робіт:

1. Розробка грунту в котловані екскаватором-драглайн Е-303. Ківш із зубами. Об'єм котловану – 5000 м3, причому 80% грунту розробляється навалом, а 20% – з вантаженням в транспортні засоби.

2. Розробка грунту в котловані екскаватором-драглайном КМ.-602. Ківш з суцільною ріжучою кромкою. Об'єм котловану – 5000 м3, причому 80% грунту розробляється навалом, а 20% - з вантаженням в транспортні засоби.

3. Розробка грунту в котловані екскаватором ЕО-2621 А. Об'ем котловану - 3000 м3, причому 10% грунту розробляється навалом, а 90% - з вантаженням в транспортні засоби.

4. Встановлення колон одноповерхової промислової будівлі в стакани фундаментів. Колони середнього і крайнього рядів масою 12,7 т – 28 елементів встановлюються самохідним гусеничним краном за допомогою кондукторів. Колони фахверка масою 4,5 т – 24 елементи встановлюються пневмоколісним краном без допомоги кондукторів.

5. Встановлення залізобетонних віконних блоків розміром до 3 м2. Будівля - 9-ти поверхове. Висота поверху – 3 м. Кількість блоків на кожен поверх - 30 штук. Встановлення ведеться за допомогою баштового крану.

6. Встановлення ригелів за допомогою пневмоколісного і баштового кранів. Маса ригеля – 6 т. Баштовий кран встановлює 14 ригелів, пневмоколісний – 7 ригелів.

7. Встановлення колон без капітелей другого ярусу на нижчестоячих. Маса колон – 3,8 т. Установка ведеться за допомогою кондукторів двома кранами: баштовим – 18 елементів і пневмоколісним – 6 елементів.

8. Укладання плит покриттів розміром 1,5х6 м-кодів за допомогою пневмоколісного і баштового кранів. Пневмоколісний кран укладає 40 елементів, баштовий – 80 елементів.

9. Влаштування опалубки фундаментів з металевих для деревяних щитів площею до 2 м2 з частковою заготівкою деталей з вживаного очищеного лісоматеріалу, з подальшим розбиранням з кількістю придатних до подальшого використання щитів понад 90%. Площа поверхні опалубки, дотичної з бетоном, 100 м2.

Таблиця 2

Відомість витрат праці та машинного часу

№ пп

ДБН

Назва робіт

Обєм робіт

Необхідні машини

Норма витрат часу в маш-год

Витрати часу роботи машин

Склад ланки

Норма часу в люд-год

Витрати праці

вимірник.

кіл-сть

назва машин

марка

в маш-год

в маш-зм

професія розряд

кіл-сть

В люд-год

в люд-дні

4-1-4

Монтаж колон масою до 8 т а

шт.

Монтажний кран

СКГ30

0,49

9,8

1,20

Монтажник 4 розряд 3 роряд Машиніст крана 6 розряд

4,9

9,8

12,0

Тема 2. Визначення тривалості будівельного процесу

Мета: засвоїти основні поняття та визначення; навчитись визначати тривалість виконання окремих будівельних процесів.

Тривалість виконання будівельного процесу визначається на основі підрахунку трудомісткості і (при необхідності) витрат часу роботи машин, а також залежить від кількісного складу ланки, що виконує процес та змінності.

Для немеханізованих процесів тривалість виконання визначається:

Працеємність ( люд-год)

Тривалість = Кількість робочих в ланці

(години)

Працеємність (люд-дн)

Тривалість = Кількість робочих в ланці ^х Змінність =

(дні)

Працеємність (люд-год)

= Кількість робочих в ланці х ^. Змінність х^. 8

де 8 – тривалість робочої зміни.

Для механізованих процесів тривалість визначається:

Витрати часу роботи машин ( маш-год) Тривалість = Кількість механізмів

(години)

Витрати часу роботи машин ( маш-зм)

Тривалість = Кількість механізмів х ^.Змінність =

( дні)

Витрати часу роботи машин ( маш-год)

= Кількість механізмів х ^. Змінність х ^. 8

де 8 - тривалість робочої зміни в годинах.

Приклад:

Задача: Визначити тривалість монтажу 20 штук залізобетонних колон перерізом 400х600, довжиною 11 м в стакани фундаментів з вивіркою кондуктором при двозмінній роботі.

Рішення:

1) Знаходимо відповідний ДБН;

2) У відповідності з видом матеріалу, техніки технології приймаємо значення норми (ДБН Д.2.2-7-99. Збірник 7. Бетонні і залізобетонні конструкції збірні ), тобто 4,4 люд-год і 0,44 маш-год на встановлення однієї колони;

3) Визначаємо тривалість монтажу 20-ти колон.

деt – тривалість процеса;

Т – праце ємність процеса;

m – кількість змін на добу;

n – кількість робочих в зміну;

8,0 – тривалість робочої зміни.

Необхідно прослідити по формулі за розмірністю величин, тобто щоб у результаті скорочень вийшли "дні". При комплексному технологічному процесі (КТП) або декількох процесах підрахунки тривалості ведуть в табличній формі (див. таблиці. 3).

Задачі

Визначити тривалість виконання наступних робіт:

1. Установка колон одноповерхової промислової будівлі в стакани фундаментів. Колони середнього і крайнього рядів масою 9,5 т – 34 елементи встановлюються самохідним гусеничним краном за допомогою кондукторів; колони фахверка масою 3,5 т – 26 елементів встановлюються пневмоколісним краном без допомоги кондукторів.

2. Установка вентиляційних блоків. Будівля 12-ти поверхове. Висота поверху – 3 м. На кожен поверх встановлюється 2 блоки масою 0,75 т і 4 блоки масою 1,2 т. Установка ведеться за допомогою баштового крану. 6.

3. Установка залізобетонних блоків розміром до 5 м2. Будівля 12-ти поверхове. Висота поверху – 3 м. Кількість блоків на один поверх – 24 шт. Установка ведеться за допомогою баштового крану.

4. Установка об'ємних блоків ліфтових шахт. Будівля 12-ти поверхове. На кожен поверх встановлюється по 4 блоки масою 3 т. Установка ведеться за допомогою баштового крану.

5. Установка ригелів за допомогою пневмоколісного і гусеничного кранів. Маса ригеля – 7 т. Пневмоколісний кран встановлює 11 ригелів, гусеничний – 22 ригелі.

6. Установка колон в стакани фундаментів. Маса колон 8,7 т (22 елементи) і 11,5 т (11 елементів). Колони масою 8,7 т встановлюються за допомогою пневмоколісного крану.

7. Установка зовнішніх панелей стенів каркасно-панельної будівлі. Баштовий кран встановлює 36 панелей розміром 1,8х6 м-кодів; пневмоколісний кран – 36 панелей розміром 1,8х6 м-кодів і 24 панелі розміром 1,5х6 м.

8. Установка зовнішніх панелей стенів каркасно-панельної будівлі. Баштовий кран встановлює 36 панелей розміром 1,8х6 м-кодів; пневмоколісний кран – 36 панелей розміром 1,8х6 м-кодів і 24 панелі розміром 1,5х6 м. 13.

9. Укладання плит перекриття розміром 1,5х6 м-кодів: баштовим краном – 80 елементів і пневмоколісним – 40 елементів; а також плит перекриття розміром 1,5х6 м-кодів в кількості відповідний 40 і 20 елементів.

10. Кладка стенів на висоті 40 м-коду завтовшки 604 см з розшиванням швів середньої складності з поєднаними вертикальними швами з полегшеної глиняної цеглини розміром 250х120х88 мм масою менше 3 кг на цементному розчині. Об'єм кладки 100 м3

11. Кладка простих стенів проємкостью до 20% завтовшки, в 1 камінь газосилікатних суцільних каменів без облицювання з підрізуванням швів на ізвястково-цементному розчині. Об'єм кладки 100м3.

12. Установка і в'язка арматури діаметром до 12 мм тонкостінних оболонок. Кількість арматури -5 т, час виконання - грудень в м. Саратові.

13. Укладання бетонної суміші в прямолінійні вертикальні стіни завтовшки до 200 мм з подвійною арматурою на висоті до 30 м. Об'єм залізобетону - 200 м-кодів .

14. Установка з подальшим розбиранням металевої опалубки стенів з щитів площею до 10 м-коду на висоті до 20 м. Площа опалубки, дотичної з бетоном 200 м-кодів . Час виконання робіт - березень в м. Саратові.

15. Установка металевої опалубки колон блоками за допомогою пневмоколісного крану на висоті до 20 м-коду при площі внутрішньої поверхні блоку до 20 м-коду з подальшим розбиранням. Площа поверхні опалубки, дотичної з бетоном 200 м-кодів .

Таблиця 3

Тривалість виконання окремих видів робіт