Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста

Для розбивки опор моста насамперед виносять у натуру положення їхніх центрів. При розбивці на суходілля або в зимовий час положення центрів опор, наприклад М01 і МОЗ (рис. 25.16), визначають безпосереднім відкладанням проектних відстаней

Рис. 25.16 Схема розбивки центрів мостових опор прямою кутовою зарубкою

уздовж поздовжньої осі моста від точок А и В, що закріплюють цю вісь.

Проектні відстані відкладають за допомогою шкалових стрічок або рулеток. Натяг при цьому задають динамометром і враховують виправлення за температуру й компаруання мірного приладу. При використанні світловіддалеміра спочатку розбивку виконують приблизно. Потім світловіддалеміром вимірюють відстані до отриманих точок, порівнюють їх із проектними значеннями й зміщають попередньо знайдені точки по осі моста в проектне положення. Створ осі моста задають теодолітом або променем лазера.

Винесені в натуру центри мостових опор на суходолі закріплюють створними площинами, перпендикулярними поздовжньої осі моста. Знаки, що закріплюють створні площини, установлюють поза зоною майбутніх будівельних робіт.

На мостових переходах через більші судноплавні ріки розбивку центрів мостових опор, як правило, роблять способом прямої або зворотної кутових зарубок з пунктів розбивочної мережі. Наприклад, для прямої кутової засічки центр опори визначають не менш чим із трьох пунктів, причому один з напрямків повинне збігатися з віссю моста. Перед розбивкою опор становлять розбивочні креслення. На цьому кресленні показана схема розбивки положення центра М02 мостової опори прямою кутовою зарубкою з пунктів С и D. Розбивочні кути β₁ й β₂ обчислені як різниці дирекційних кутів відповідних напрямків. Дирекційні кути, у свою чергу, визначені по фактичних координатах пунктів мережі й проектних координат центра опори шляхом рішення зворотних геодезичних завдань.

Для розбивки на пунктах С и D встановлюють точні оптичні теодоліти. На обумовленій точці закріплюють візирну марку з оптичним центриром. За вказівкою спостерігачів її переміщають, домагаючись сполучення осі марки з колімаційною площиною теодоліта, що задає розбивочний кут. Положення мішені візирної марки, що перебуває на перетинанні візирних променів двох теодолітів, проектують за допомогою оптичного схилу на землю й закріплюють. Аналогічно визначають точку при другому положенні кола теодоліта. Із двох точок знаходять середню. Для контролю й підвищення точності по теодоліті, установленому на пункті А и орієнтованому по створі АВ, перевіряють положення знайденого центра опори щодо поздовжньої осі моста. Якщо центр опори зміщений від осі не більше ніж на 20мм, то його зміщають по перпендикулярі на вісь переходу.

При застосуванні зворотної кутової засічки теодоліт установлюють над приблизно знайденим центром опори й вимірюють кути не менш чим на три пункти розбивочної мережі. По обмірюваних кутах і координатам пунктів мережі обчислюють фактичні координати точки стояння теодоліта й порівнюють їх із проектними координатами центра мостової опори. При розбіжності координат знаходять елементи редукції й редукують центр опори в проектне положення.

Контролем розбивочних робіт є вимір відстаней між винесеними центрами декількох опор.

У процесі будівництва центри опор відновлюють кілька разів: для зведення фундаментів, установки опалубки при бетонуванні опор, перед установкою конструкцій пролітних будов. Тому для опор, розташованих у воді, напрямок зарубок з пунктів розбивочної мережі закріплюють на протилежному березі спеціальними візирними знаками.

Детальну розбивку мостової опори роблять від закріпленого в натурі центра. При цьому із центра опори теодолітом виносять вісь мостового переходу й перпендикулярну їй вісь опори. Від цих осей розбивають положення окремих елементів опори. Для забезпечення будівництва опори у висотному відношенні на неї від найближчих робочих реперів передають оцінку, фіксуючи її в зручному для користування місці. По закінченні будівництва опори роблять виконавчу зйомку.

При монтажі пролітної будови залежно від його конструкції й схеми монтажу (безпосередньо в прольоті, зборка на березі й т.п.) геодезичні роботи забезпечують детальну розбивку місць установки прольоту, періодичну вивірку зборки прольоту, його планову й висотну установку, нівелювання профілю прольоту (визначення будівельного підйому). По закінченні монтажу роблять виконавчу зйомку, у результаті якої становлять план і профіль пролітної будови, поздовжній профіль колії.

Глава 26