Заліковий модуль 2. Законодавча та нормативна база. Документування СУЯ.

Змістовий модуль 4.«Правове забезпечення управління якістю продукцією»

38. При відсутності гарантійного терміну споживач має право пред^’явити виготовлювачу вимоги за придбану неякісну продукцію протягом:

а) 9-ти місяців після виявлення;

б) 2-х років після виявлення;

в) 6-ти місяців після виявлення.

39. При відсутності гарантійного терміну споживач має право пред^’явити виготовлювачу вимоги за недоліки в якості придбаного нерухомого майна протягом:

а) 3-х років після виявлення недоліків;

б) 10-ти років після виявлення недоліків;

в) 5-ти після виявлення недоліків.

40. Права споживача у випадку придбання їм продукції неналежної якості це:

а) усунення виготовлювачем недоліків за рахунок споживача, без заміни на оплачену продукцію або продукцію іншої моделі;

б) розірвання договору з виготовлювачем на постачання продукції без відшкодування понесених збитків;

в) безоплатного усунення недоліків виготовлювачем, заміни на аналогічну продукцію або продукцію іншої моделі з відповідним перерахуванням ціни.

41. За випуск і реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів на виробника накладається штраф:

а) 50 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації продукції, або не менше 10 необкладаємих податком мінімумів доходів громадян;

б) 200% вартості виготовленої або отриманої для реалізації продукції;

в) 300 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації продукції.

42. За реалізацію продукції, термін придатності якого минув накладається штраф:

а) у розмірі 50 % вартості залишку, отриманої для реалізації, або не менше 5 необкладаємих мінімумів доходів громадян;

б) те ж у розмірі 100%;

в) те ж у розмірі 200%.

43. За реалізацію продукції, що не має сертифіката відповідності, накладається штраф:

а) у розмірі 50 % від вартості отриманої для реалізації продукції, або не менше 10 необкладаємих мінімумів заходів громадян;

б) те ж у розмірі 100%;

в) те ж у розмірі 200%.

44. За реалізацію товару, забороненого до випуску і реалізації відповідним державним органом накладається штраф:

а) у розмірі 100% від вартості отриманої для реалізації, або не менше 100 необкладаємих мінімумів доходів громадян;

б) те ж у розмірі 300%;

в) те ж у розмірі 500%.

45. Нормативні документи по стандартизації:

а) Державні стандарти України, технічні умови, стандарти підприємств, стандарти марок, стандарти сортаменту;

б) Державні стандарти України, галузеві стандарти, стандарти науково-технічних суспільств і союзів, технічні умови, стандарти підприємств;

в) Державні стандарти України, галузеві стандарти. СНіПи, стандарти конструкцій і розмірів, стандарти марок. Стандарти типових технологічних процесів.

46. Область дії Декрету «Про стандартизацію і сертифікацію» поширюється:

а) на державні і колективні підприємства;

б) на колективні і приватні підприємства;

в) на підприємства й організації, незалежно від форм власності.

47. Головна мета сертифікації, визначена декретом «Про стандартизацію і сертифікацію продукції» - це:

а) підвищити відповідальність підприємств у створенні якісної продукції;

б) запобігання реалізації продукції небезпечної для життя, здоров^’я і майна громадян і навколишнього природного середовища;

в) розширити ринок збуту виробленої продукції на підприємстві.

48. Центральним органом виконавчої влади в сфері стандартизації є:

а) Держстандарт;

б) Держспоживстандарт;

в) Держбуд.

Змістовий модуль 5.«Стандартизація як елемент системи управління якістю»

Змістовий модуль 6.«Сертифікація – шлях до цивільної ринкової економіки»

49. Види стандартів це:

а) Державні стандарти України. Технічні умови, стандарти підприємств, стандарти марок, стандарти правил експлуатації і ремонту, СНіПи, стандарти правил приймання, галузеві стандарти;

б) Державні стандарти України. Галузеві стандарти, стандарти науково-технічних і інженерних суспільств, союзів, технічні умови. Стандарти підприємств, СНіПи, ДБН, ДСТУ;

в) стандарти основнопокладаючі, на продукцію і послуги, на процеси і методи контролю (іспитів, аналізу, вимірів).

50. Стандарт –це:

а) правила, затверджені підприємством, по яких виготовляється продукція;

б) технічні умови і норми на виготовлення продукції, затверджені компетентним органом;

в) нормативний документ, розроблений, як правило, на основі відсутності протиріч по істотних питаннях у більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, у якому встановлені для загального і багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи, характеристики, що стосуються різних видів чи діяльності їхніх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування у визначеній області.

51. Стандартизація – це:

а) діяльність, у результаті якої підприємство одержує дозвіл на виробництво тієї чи іншої продукції;

б) діяльність з метою (спрямована на) досягнення ступеня упорядкування у визначеній області за допомогою встановлення положень для загального і багаторазового застосування у відношенні реально існуючих або потенційних задач;

в) процедура, при якій перевіряється якість продукції, що виготовляється.

52. Порядок розробки державних стандартів визначений:

а) ДСТУ ISO 9004–1–95;

б) ДСТУ 1.2–2003;

в) ДСТУ ISO 10013.