Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві

ДніпропетровсЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ університет

Кафедра загально - правових дисциплін

Лекція

З дисципліни "АДМІНІСТРАТИВНЕ

ПРАВО УКРАЇНИ"

Тема №11. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ БУДІВНИЦТВА І ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА.

.

( 2 години)

Для студентів юридичного факультету денної та заочної форм навчання.

Дніпропетровськ – 2014 р.

Лекцію підготував Рибіцький С.Б. – викладач кафедри загально - правових дисциплін Дніпропетровського гуманітарного університету.

Рецензенти: кандидат юридичних наук, викладач кафедри загально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Щербина Є.М.; кандидат юридичних наук, викладач кафедри загально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Грицай І.О.

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри загально - правових дисциплін Дніпропетровського гуманітаргого університету

“____” ____________ 2014 р., протокол №

ПЛАН ЛЕКЦІЇ Вступ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством 2. Місцеве самоврядування, будівництво та житлово-комунальне господарство 3. Система органів управління будівництвом і житлово-комунальним господарством 4. Державний контроль в будівництві і житлово-комунальному господарстві 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві. Висновок   ЛІТЕРАТУРА:   1. Коментар до Конституцій України. — К., 1996. 2. Брэбан Г. Французское административное право. — М., 1988. 3. Відомості Верхов. Ради України. 1995. № 27. Ст. 200. 4. Відомості Верхов. Ради України. 1992. № 52. Ст. 683. 5. Уряд. кур'єр. 1997. 25 трав. 6. Офіційний вісник України. 1997. № 50. Ст. 42. 7. Типове положення про управління житлово-комунального гос­подарства обласної державної адміністрації: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1995 p. // ЗПУ України. 1996. № 4. Ст. 133.   Вступ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарством здійснюється в межах єдиної галузевої системи з ура­хуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місце­вого самоврядування, що пов'язано з розмежуванням державної влас­ності (на загальнодержавну і місцеву) і закріпленням за органами місцевого самоврядування об'єктів будівельного комплексу і житло­во-комунального господарства. В діяльності по здійсненню управлін­ня сферами, що аналізуються, в нинішніх умовах господарювання відповідні органи реалізують свої функції переважно шляхом коорди­наційних, дозвільних, контрольно-наглядових повноважень. Слід ура­ховувати також те, що в управлінні будівництвом і житлово-комуналь­ним господарством переплітаються інтереси не тільки органів, які безпосередньо вирішують ці питання, а й інших, оскільки всі органи державного управління, органи місцевого самоврядування, господа­рюючі та інші суб'єкти ведуть будівельні роботи, а житлово-комунальне господарство в переважній більшості передано в підпорядку­вання місцевим ланкам виконавчої системи та системи самоуп­равління. Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством охоплює дві важливі складові частини економіки України: будівницт­во і житлову сферу. Будівництво є галуззю матеріального виробництва, яка забез­печує створення і реконструкцію об'єктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного та житлового призначення. Управління будівництвом охоплює проведення єдиної технічної політики в галузі, планування і розробку організаційно-правових засад проектування і будівництва, їх матеріально-технічне та фінан­сове забезпечення, нормування, роботу з кадрами, організацію тех­ніки безпеки та охорону праці, проведення заходів щодо підвищен­ня якості архітектурних і будівельних робіт, здійснення контролю за додержанням будівельних правил, норм і стандартів та ін. Основними завданнями в галузі будівництва в сучасних умовах є докорінна зміна інвестиційної політики, значне скорочення кількості одночасно споруджуваних об'єктів, істотне зменшення рівня незавер­шеного будівництва, розвиток малих і середніх населених пунктів. Житлова сфера включає до себе управління житловим фондом і об'єктами комунального господарства, їх утримання, будівництво та ремонт. Житловий фонд — це сукупність жилих будинків, а також жилих приміщень незалежно від форм власності. Він складається із державного житлового фонду, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів та приватного житлового фонду. Комунальне господарство поділяється на такі гру­пи об'єктів: а) санітарно-технічні (водоводи, канонізація, підприєм­ства по очищенню міст); б) енергетичні (електростанції, котельні, теплові, електричні і газові мережі); в) транспортні (тролейбуси, трамваї); г) об'єкти зовнішнього благоустрою (шляховоди, зелені насадження, мостові, набережні та ін.). Відповідно до Концепції державної житлової політики, схвале­ної постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995р., спо­рудження, реконструкція та утримання житла є одним з пріоритет­них напрямів соціально-економічного розвитку країни, важливим фактором зниження соціальної напруженості в суспільстві. Органи управління житлово-комунальним господарством орга­нізують виконання програм розвитку галузі, забезпечують діяльність житлово-комунальних об'єктів, підбір та розстановку кадрів, проводять єдину технічну політику, здійснюють заходи щодо вдосконалення кому­нального обслуговування населення, промислових та соціально-культур­них об'єктів, розробку і організаційне забезпечення управлінських рішень. Особливістю управління житлово-комунальним господарством є те, що значні повноваження по управлінню цією галуззю мають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядуван­ня, які, в свою чергу, приймають регіональні програми розвитку підприємств галузі і організують їх виконання. Слід відзначити, що поступово, в міру продовження економічних реформ, здійснювати­меться перерозподіл функцій між органами виконавчої влади, орга­нами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями у сфері будівництва, реконструкції та утримання жит­ла з метою їх децентралізації. Правові та організаційні засади управління будівництвом і жит­лово-комунальним господарством закріплені в низці актів, серед яких головними є закони України від 16 листопада 1992 р. «Про ос­нови містобудування» та від 20 травня 1999 р. «Про архітектурну діяльність», а також Указ Президента України від 13 травня 1997 p. «Про пріоритетні завдання в сфері містобудування».   2. Місцеве самоврядування, будівництво та житлово-комунальне господарство Реформування будівельного комплексу і житлово-комуналь­ного господарства потребує не тільки координації зусиль багатьох мі­ністерств та відомств, а й перенесення центра ваги реалізації проб­лем на місця. У зв'язку з цим великого значення набуває діяльність органів місцевого самоврядування, які мають значні повноваження у галузі житлово-комунального господарства і будівництва. Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Ук­раїні» органи місцевого самоврядування мають такі власні (са­моврядні) повноваження у галузі житлово-комунально­го господарства: управління об'єктами житлово-комунального гос­подарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефек­тивної експлуатації; облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; сприяння розширенню житлового будівництва, надання громадянам, які мають потребу в житлі, допомо­ги в будівництві житла, одержанні кредитів та субсидій для будівниц­тва чи придбання житла; надання допомоги власникам квартир (будин­ків) в їх обслуговуванні та ремонті; реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; організація благоустрою населених пунктів та ін. Поряд з власними повноваженнями органи місцевого самовря­дування мають і делеговані їм повноваження в галузі житлово-комунального господарства. Серед основних з них слід на­звати: - здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприєм­ствами житлово-комунального господарства; облік відповідно до за­кону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; - здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах і організаці­ях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм влас­ності; видача ордерів на заселення жилої площі в будинках держав­них та комунальних організацій; облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. У галузі будівництва органи місцевого самоврядування мають як власні, так і делеговані повноваження. Серед їх власних повноважень основними є: організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів комунально­го господарства і соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення; розгляд і внесення до відповід­них органів виконавчої влади пропозицій щодо планів і програм буді­вництва та реконструкції об'єктів на відповідній території; підготов­ка і затвердження відповідних місцевих містобудівних програм, ге­неральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; на­дання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності. До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування законодавство відносить організацію роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів: прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; здійснення у встанов­леному порядку державного контролю за додержанням законодавства, положень затвердженої містобудівної документації; вирішення відпо­відно до законодавства спорів з питань містобудування та ін.     3. Система органів управління будівництвом і житлово-комунальним господарством. Центральним органом державного управління будівництвом і житлово-комунальним господарством є Державний комітет будів­ництва, архітектури та житлової політики України (далі —Держбуд України). Він діє на підставі Положення про нього, затвердже­ного Указом Президента України від 9 грудня 1997 p. Держбуд України є центральним органом виконавчої влади, який бере участь у формуванні державної житлової політики, державної нау­ково-технічної та економічної політики у сфері містобудування, будівниц­тва та комунального господарства і забезпечує проведення її в життя. Основними завданнями Держбуду України є: забезпечення прове­дення реформ у підвідомчих йому галузях господарства; забезпечення в них розроблення та реалізації заходів щодо енерго - та ресурсозбере­ження; впровадження екологічно безпечних технологій; здійснення за­ходів щодо комплексного планування територій, поліпшення архітек­турно-планувального та інженерно-технічного рівня забудови населе­них пунктів, будинків і споруд; здійснення заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня галузі будівництва та промисловості буді­вельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електротранспорту; організація роботи по стандартизації та ін. Відповідно до покладених на нього завдань Держбуд України: забезпечує розроблення, затвердження, видання і контроль за додер­жанням державних стандартів, норм і правил; бере участь у розроб­ленні, затвердженні та реалізації містобудівної документації; здій­снює координацію та нормативно-методичне забезпечення діяль­ності місцевих органів містобудування і архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, інспекцій держав­ного архітектурно-будівельного контролю, бюро технічної інвента­ризації та ін.; бере участь у розробленні та реалізації заходів, спря­мованих на проведення економічних реформ, демонополізації, при­ватизації в галузі, забезпеченні післяприватизаційної підтримки приватизованих підприємств; видає спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єкта­ми державної власності, що належать до сфери його відання. Для успішного здійснення покладених на нього завдань і функ­цій Держбуду України надані досить широкі повноваження щодо організаційного забезпечення роботи. Він має право: одержувати від інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, не­обхідні для виконання покладених на нього завдань, скликати у вста­новленому порядку наради з питань, що належать до його відання; за­лучати спеціалістів центральних та інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, за погодженням з їх керівниками, для розгляду питань, що належать до його компетенції; притягати до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його відання.

Цікаві новини   Тёплая распродажа Все бренды мира в одном месте и по скандально низким ценам! modnakasta.ua Скидка 70%     Ливни скидок! Все бренды мира с сумасшедшими скидками. Zara, Adidas, Guess modnakasta.ua Скидка 90%     Заказывайте сейчас Брендовая сумка Polo по низкой цене! Скидка 60% + подарок. reklama-on.com 649 грн     Для любого авто Лучший подарок автомобилисту. Спасите жизнь родным savemart.com.ua 299 грн   Замовлення реферату

Держбуд України у межах своїх повноважень на основі та на ви­конання актів законодавства видає накази, організує та систематично контролює їх виконання; узагальнює практику застосування законо­давства з питань, що належать до його відання; розробляє пропозиції про його вдосконалення та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України. Структуру Держбуду України складають: Голова Держбуду Ук­раїни, його заступники, управління (зокрема, науково-технічного забезпечення, житлової політики, економіки житлово-комунального господарства, підвідомчих організацій) та відділи (житлового госпо­дарства, міського електротранспорту, комунальної енергетики, бла­гоустрою та комунального обслуговування та ін.). Для погодженого вирішення питань, що належать до компе­тенції Держбуду України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у ньому діє колегія у складі Голови Держбуду Украї­ни (голова колегії), заступників Голови за посадою, а також інших керівних працівників Держбуду України. Управління будівництвом і житлово-комунальним господар­ством на місцях покладено на відповідні управління та відділи місцевих державних адміністрацій. Так, при обласних державних адміністраціях діють управління містобудування та архітектури, управління житлово-комунального господарства та управління капітального будівництва, а в районних державних адміністраціях функцію управління забезпечують відділи містобудування, архі­тектури та житлово-комунального господарства. Ці органи утво­рюються і діють відповідно до положень, затверджених Кабіне­том Міністрів України. Вони здійснюють керівництво доручени­ми їм сферами будівництва і житлово-комунального господарства, несуть відповідальність за їх розвиток на підвідомчій їм території, координують діяльність підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації. Держбуд України спрямовує і координує діяльність місцевих органів виконавчої влади в галузі будівництва і житлово-комуналь­ного господарства, а також сприяє органам місцевого самоврядуван­ня — радам та їх виконавчим органам у здійсненні ними повнова­жень у підвідомчій галузі. 4. Державний контроль в будівництві і житлово-комунальному господарстві Однією з основних функцій Держбуду України та його орга­нів на місцях є організація і забезпечення державного архітектурно-бу­дівельного контролю та контролю за технічним станом житлового фон­ду і об'єктів комунального призначення незалежно від форм власності. Державний архітектурно-будівельний конт­роль — це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення додержання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності. Його здійснення є одним із чинників поліпшення якості будівництва, забезпечення експлуата­ційної надійності будинків і споруд, захисту прав споживачів буді­вельної продукції. Безпосередньо державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція у складі Держбуду України та інспекції державного архітектурно-будівель­ного контролю у складі місцевих органів містобудування і архітекту­ри. Ці інспекції діють згідно з Положенням про державний архітектур­но-будівельний контроль, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 p. (в редакції від 7 квітня 1995 p.). Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю: - ви­дають забудовникам дозволи на виконання робіт з будівництва, ре­конструкції, реставрації та капітального ремонту; - беруть участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві; - здійснюють вибіркові перевірки; - розглядають справи про правопо­рушення у сфері містобудування; - аналізують і узагальнюють мате­ріали контролю; - готують пропозиції відповідним органам щодо вдосконалення державних стандартів, норм і правил. Посадові особи інспекцій мають право: безперешкодно входи­ти на будівництво об'єктів і підприємств, що виготовляють буді­вельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм влас­ності; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам за­конодавства, державних стандартів, норм і правил або здійснюються без дозволу на їх виконання; вносити подання відповідним органам про анулювання або призупинення дії ліцензії на право здійснення спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.

Контроль за технічним станом житлового фонду і об'єктів комунального призначення здійснюють посадові особи управлінь і відділів житлово-комунального господарства місцевих державних адміністрацій та органів місце­вого самоврядування. Вони мають право: проводити обстеження і пе­ревірки підконтрольних об'єктів; давати приписи власникам та кори­стувачам про усунення виявлених порушень; вносити пропозиції щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності та ін.

З метою посилення контролю за технічним станом міського електротранспорту в Держбуді України створені та діють Головна державна технічна інспекція, а також державні регіональні технічні інспекції у містах. Здійснюючи постійний державний контроль за технічним станом міськелектротранспорту, посадові особи цих інспекцій мають право застосовувати як адміністративно-попереджувальні заходи, так і заходи адміністративного припинення.

Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві

Адміністративна відповідальність у галузі будів­ництва настає за: недодержання державних стандартів, норм і , правил під час проектування і будівництва (ст. 96 КпАП).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю та адміністративними комісіями.

Суб'єктами адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі будівництва можуть бути як громадяни, так і посадові особи. Крім них, згідно з Законом України від 14 жовтня 1994 p. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ і органі­зацій за правопорушення у сфері містобудування» відповідальність у цій галузі несуть також юридичні особи. Закон встановив відповідальність останніх у вигляді накладення штрафу за деякі правопо­рушення, зокрема, за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації; передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, технічним умовам або затвердженій містобудівній документації; прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушеннями законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень та ін.(ст..96-1 КпАП).

Справи про правопорушення у сфері містобудування розглядають інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У галузі житлово-комунального господарства адміністративна відповідальність згідно з КпАП настає за порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень (ст. 149); порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями (ст. 150); самоправне зайняття жилого приміщення (ст. 151). Адміністративними правопорушеннями визнаються також порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів (ст. 152); знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озелення населених пунктів (ст. 153); порушення правил тримання собак і котів (ст. 154).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями, виконавчими комітетами селищних, сільських рад та органами Міністерства екології та природних ре­сурсів України.