Тема. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства

1. Земельне правопорушення та його склад як підстава застосування юридичної відповідальності.

2. Види земельних правопорушень, які скоєні громадянами та юридичними особами, що тягнуть застосування юридичної відповідальності.

3. Застосування цивільно-правової відповідальності за порушення вимог земельного законодавства шляхом визнання недійсності угод щодо земельних ділянок.

4. Особливості застосування адміністративної та кримінальної відповідальність за порушення земельного законодавства: склади адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів у земельних відносинах.

5. Допустимість застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства.

6. Застосування земельно-правових заходів впливу на порушників вимог земельного законодавства: примусове припинення прав на земельну ділянку; відповідальність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за порушення прав на землю.

Завдання для підготовки до заняття

Задача № 1.

Рішенням березневої сесії селищної ради землевласникам і землекористувачам, які мають заборгованість за минулий календарний рік по внесенню плати за землю, було заборонено приступати до обробки своїх земельних ділянок у поточному році до повного погашення ними своєї заборгованості. Таких володарів земельних ділянок виявилось понад 30-ти осіб, частина з яких погасила заборгованість і своєчасно приступила до весняних земельних робіт. Проте 9 мешканців селища звернулися із заявою до райради про відміну вказаного рішення як такого, що обмежує права землевласникам і землекористувачам, завдає їм шкоди та є незаконним. Згодом 4 мешканця селища звернулися з позовом до районного суду з вимогою відмінити незаконне рішення та погасити спричинені збитки у зв’язку з прийняттям рішення, що обмежує використання ними своїх земельних ділянок. У судовому засіданні представник відповідача не визнав позовні вимоги посилаючись на те, що позивачі самі є правопорушниками.

Якій порядок встановлений для розгляду виниклих земельних відносин? Чи підлягають заява до райради і позовна заява до суду задоволенню? Вирішите справу по суті умов задачі.

Задача № 2.

Прокурором міста був поданий судовий позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1 га, укладений між міською радою та будівельною фірмою «Алькор». В позові прокурор вказав на недотримання фірмою сервітутів, що встановлені для проданої земельної ділянки, а міська рада не контролювала дотримання встановлених сервітутів. У судовому засіданні відповідач заперечував вимоги позовної заяви, вважаючи їх необґрунтованими. На підтвердження своїх заперечень, відповідач надав до суду довідку міського управління земельних ресурсів про те, що при укладанні договору та його нотаріальному посвідченні ніякого сервітуту не було встановлено. Сервітутне обтяження земельної ділянки було встановлено для попереднього землекористувача, яким був оздоровчий санаторій. Проте у даний час санаторій припинив своє існування, а цільове призначення земельної ділянки змінено.

Чи підлягає позов задоволенню? Чим підтверджується наявність чи відсутність сервітутів та інших обмежень і обтяжень земельної ділянки?

Задача № 3.

Приватна фірма «Екоблаго», яка займається зеленим благоустроєм і ландшафтним дизайном регулярно знімала та перевозила ґрунтовий покров із земельних площ ліквідованого сільгоспкооперативу до міста з метою виконання відповідних робіт. Державний інспектор з охорони довкілля з’ясував, що фірма спеціального дозволу на зняття і перевезення ґрунтового покриву немає, у зв’язку з чим склав протокол про притягнення директора фірми до адміністративної відповідальності у формі стягнення штрафу. Директор фірми оскаржив протокол інспектора в суді, при розгляді якого з’ясувалося, що фірма займається перевезенням ґрунту на «благу справу» більше року. Крім цього, поля сільгоспкооперативу майже п’ять років ні хто не обробляє і тому ніяких збитків нікому не спричинено. Суддя припинив розгляд справи і направив матеріали в районну прокуратуру з метою з’ясування наявності кримінального злочину щодо псування земель сільськогосподарського призначення.