Сутність інженерної підготовки територій

Тема 1.1. Вступна лекція

Зміст

1. Загальні положення.

2. Сутність інженерної підготовки територій

3. Природні умови

4. Інженерна і містобудівна оцінка територій.

1. Загальні положення.

Благоу́стрій насе́лених пу́нктів — комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Благоустрій населених пунктів — сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення.

До основних видів благоустрою населених пунктів належать:

Зовнішнє впорядкування вулиць, площ, набережних і житлових кварталів; транспортне обслуговування населення; водопостачання, освітлення, озеленення, обводнення, телефонізація, радіофікація, очищення міст (в тому числі каналізація) тощо.

Завданнями благоустрою є:

· розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів;

· організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

· створення умов для реалізації прав суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, місцевих правил забудови, інших вимог, передбачених законодавством.

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать:

· території загального користування:

· парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

· пам'ятки культурної та історичної спадщини;

· майдани, площі, бульвари, проспекти;

· вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

· пляжі;

· кладовища;

· інші території загального користування;

· прибудинкові території;

· території будівель та споруд інженерного захисту територій;

· території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 деякі об'єкти благоустрою, зокрема парки, майдани, площі, вулиці, дороги тощо відносяться до споруд інженерного призначення.

Елементами благоустрою є:

1. покриття площ, вулиць, доріг,проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

2. зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

3. будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

4. засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5. технічні засоби регулювання дорожнього руху;

6. будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

7. комплекси та об'єкти монументального мистецтва;

8. обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

9. малі архітектурні форми;

10. інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Сутність інженерної підготовки територій

Інженерна підготовка територій є одним з найважливіших елементів сучасного містобудівного процесу.

До територій, які використовуються для будівництва населених місць, ставлять ряд вимог, насамперед до рельєфу, ґрунтів і гідрогеологічних умов.

Найкращими є ділянки із спокійним рельєфом, сухими ґрунтами і низьким рівнем ґрунтових вод. Заболочені території, ділянки, що затоплюються, підтоплюються, території колишніх смітників і цвинтарів майже не придатні для житлової забудови. Ґрунти території повинні мати достатню несучу спроможність і відповідати вимогам стійкості будівель, а також мають бути придатні для озеленення. Однак, практично неможливо підібрати територію, що цілком відповідає всім цим умовам. Завжди виникає необхідність у виконанні тих чи інших робіт для забезпечення можливості використання цієї території під будівництво.

Комплекс технічних заходів щодо приведення непридатних або обмежено придатних територій у стан, що допускає здійснення на них промислового чи житлового будівництва, називають інженерною підготовкою територій.

Інженерна підготовка пов'язана з інженерним благоустроєм і обладнанням міської території. Окремі заходи і споруди інженерної підготовки одночасно є елементами благоустрою міста, наприклад, організація стоку поверхневих (атмосферних) вод і мережа міських водостічних колекторів, укладання дрібних проток у труби, озеленення ярів, вертикальне планування територій та ін.

Істотне значення інженерна підготовка має в забезпеченні санітарно-гігієнічних умов міста шляхом ліквідації заболоченості, організації стоку поверхневих вод, благоустрою міських водоймищ та ін.

Інженерна підготовка сприяє раціональному використанню забудованих територій, створюючи ймовірні для містобудівних цілей умови на несприятливих за природними умовами ділянках, підвищуючи процентне співвідношення використаної і загальної території міста. При цьому невикористана за несприятливими умовами територія може бути зведена до мінімуму.

Повне використання території сприяє компактності міста, скороченню мережі вулиць і доріг, трас громадського транспорту і підземних комунікацій міста.

При цьому доцільно комплексне проектування і здійснення заходів щодо всіх видів природних умов і фізико-геологічним процесам, властивим конкретній території.

Основними видами будівельних робіт, за допомогою яких здійснюють інженерну підготовку територій, є:

а) земляні роботи, пов'язані з переміщенням мас ґрунту, влаштуванням насипів і виїмок;

б) будівництво відкритих чи закритих систем водовідводу поверхневих вод;

в) будівництво дренажних систем при необхідності зниження рівня ґрунтових вод;

г) будівництво споруд з метою стабілізації поверхні території (підпірні стінки, дамби та ін.);

д) укріплення укосів насипів і виїмок, природних укосів при вертикальному плануванні в ярах і на зсувних ділянках, на берегах рік та ін.

Інженерна підготовка територій поєднує основні заходи:

1) вертикальне планування;

2) відвід поверхневих вод;

3) захист прибережних територій від розмиву, затоплення і підтоплення;

4) зниження рівня ґрунтових вод;

5) осушення заболочених місць;

6) протималярійні заходи;

7) зрошення міських територій;

8) боротьбу з ярами, зсувами, карстами;

9) захист від селевих потоків і гірських лавин;

10) захист територій у сейсмічних районах.

Планування, забудова та інженерний благоустрій міст складають єдиний комплекс у проектуванні й будівництві. Тільки при строгому дотриманні принципу комплексності можна досягти сприятливих результатів у міському будівництві, створити зручний, красивий і економічний квартал, житловий район і місто в цілому.

Природні умови

Кожній території властиві свої особливості, обумовлені природними умовами місцевості. Фізико-географічне і містобудівельне районування території України показано на рис. 1.1, 1.2.

До природних умов, що повторюються на безлічі територій і мають найбільш істотне значення у містобудівництві, відносять:

а) кліматичні умови, що визначають сукупність різних факторів. Найбільш значущими з них є температурно-вологовий, вітровий, радіаційний режими і атмосферні опади. Кліматичну характеристику визначають за кліматологічними атласами, описами і довідниками;

б) геоморфологічні умови – природний рельєф території, його походження і закономірності розвитку. Рельєф впливає на планування і забудову міста, організацію стоку поверхневих вод та ін;

в) атмосферні (поверхневі) води, що можуть викликати затоплення знижених місць, заболоченість окремих ділянок, порушення елементарних умов благоустрою;

г) гідрогеологічні умови – це відомості про наявність, тип, потужність, властивості, глибину залягання, умови живлення підземних вод, що викликають підтоплення міських територій і затоплення приміщень, які знаходяться нижче рівня землі;

д) гідрологічні умови вивчають водні простори (моря, озера, ріки, ставки і водосховища), що можуть привести до затоплення територій при паводках, підмиву, розмиву берегів. Основні відомості про водні простори включають інформацію про джерела їхнього живлення, закономірності режиму, основні параметри, хімічний і бактеріологічний склад води, рельєфні й геологічні особливості берегової лінії і дна;

е) геологічні умови – дані про склад, потужність, несучу спроможність ґрунтів, а також наявність і активність геологічних процесів і порушень земної поверхні.

Важливу роль відіграє стабільність поверхні землі, враховуючи фізико-геологічних процеси, що відбуваються у природі, викликані діяльністю поверхневих і підземних вод, вітру, внутрішніх сил у гірських породах. До фізико-геологічних процесів відносять:

а) затоплення міських територій атмосферними водами і паводками рік;

б) підтоплення міських територій підземними водами;

в) яроутворення і розвиток ярів;

г) зсуви, обвали, осипи (переважно на крутих берегах рік морів і в гірських умовах);

д) карсти й осідання;

е) селеві потоки;

ж) сніжні лавини;

з) сейсмічні явища.

Особливі умови будівництва виникають у місцях залягання лесових, засолених, скельних ґрунтів. У таких умовах висувають вимоги не тільки до підготовки території, але й до конструкцій будинків і споруд, розміщення об'єктів міста і дотримання особливих умов технології та організації будівельних робіт.

Природні умови і процеси впливають на функціональне зонування території, вибір поверховості забудови, трасування мережі вулиць, організацію транспортних зв'язків, розміщення зелених насаджень та інші містобудівельні завдання.