Тема 26. ДОГОВОРИ, СПРЯМОВАНІ НА ВИКОНАННЯ РОБІТ

План

1. Поняття та загальна характеристика договору підряду

2. Побутовий підряд

3. Будівельний підряд

4. Підряд на проектні та пошукові роботи

1. Договір підряду – це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Характеристики договору: двосторонній, консенсуальний, сплатний.

Предмет договору: завжди індивідуалізований, це – резуль­тат праці підрядника, яка може бути спрямована на створення індивідуально-визначеної речі, на її зміну або відновлення, може полягати у переміщенні речі, у ви­конанні іншої роботи.

Сторони договору: підрядник і замовник, як юридичні, так і фізичні особи.

Відмежування від інших договорів

1. Схожий із трудовим договором, коли як підряд­ник виступає громадянин. Відрізняється тим, що підрядник сам організовує свою роботу і зобов’язується здати замовнику її ре­зультат. За трудовим договором працівник включається у трудовий колектив, виконуючи в ньому визначену трудову функцію відповідно до правил ВТР.

2. Схожий з договором купівлі-продажу, оскільки за договором підряду на виготовлення речі підрядник, як і продавець, зобов’язується передати їїіншій стороні у власність. Відрізняється тим, що передбачає права та обов’язки сторін, пов’язані не тільки з пере­дачею та оплатою, а й із виготовленням речі.

3. Схожий з договором поставки, оскільки за договором підряду на виготовлення речі підрядник, як і постачальник, зобов’язується передати її іншій стороні у власність. Обидва договори часто укладаються з при­воду речей, які не існують і будуть виготовлені в майбутньому.

Види договору підряду

– договір побутового підряду;

– договір будівельного підряду;

– договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

До окремих видів договорів підряду застосову­ються загальні положення про підряд, якщо інше не встановлено положеннями ЦК про ці види договорів.

Ціна роботи:визначається у договорі. Якщо не встановлено ціну роботи або способи її визначення, встановлюється за рі­шенням суду на основі цін, що застосовуються за аналогічні роботи. Може бути визначена у кошторисі, який стає частиною договору з моменту підтвердження замовником. Про перевищення кошторису у зв’язку з проведенням додаткових робіт або у разі істотного зростання вартості матеріалу, устаткування, послуг, що надавалися підряднику іншими особами, він зобов’язаний своєчасно попередити замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошто­рису, має право відмовитися від договору. У цьому разі під­рядник може вимагати оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника, зобов’язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (ст.ст. 843-844 ЦК).

Права замовника (ст. 849 ЦК):

– у будь-який час перевірити хід і якість робо­ти, не втручаючись у діяльність підрядника;

– якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення у строк стає неможли­вим, має право відмовитися від договору та ви­магати відшкодування збитків;

– якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, має право призначити строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору та ви­магати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника;

– у будь-який час від­мовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Обов’язки підрядника:

1) самостійно орга­нізовувати свою роботу та керувати нею, виконувати в зручний для нього або погоджений з замовником час, визначати способи її виконання, черговість окремих операцій;

2) керуватися завданням замовника;

3) у разі залучення субпідрядників організовувати роботу і керувати нею, залишаючись відпові­дальним перед замовником за її належне виконання. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед суб­підрядником – як замовник. Замовник і субпідрядник не мають пра­ва пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 838 ЦК);

4) виконати роботу, визначену договором, із свого ма­теріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матері­алу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб;

5) вживати усіх за­ходів щодо збереження майна, переданого замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна;

6) надати звіт про використання матеріалів та повернути залишок;

7) виконати роботу у визначені в договорі строки, а якщо строки не визначені – у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи, звичаїв ділового обігу;

8) виконати роботу відповідно до умов договору і здати замов­нику предмет договору;

9) своєчасно попередити замовника:

а) про недоброякісністьабо непридатність матеріалу, одержано­го від замовника;

б) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

в) про наявність інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Якщо замовник, незважаючи на попередження, не усуне обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкоду­вання збитків (ч. І ст. 848 ЦК). Якщо використання недоброякісного або непридатного матері­алу чи додержання вказівок замовника загрожує життю або здоров’ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей тощо, підрядник зобов’язаний відмовитися від договору, маючи право на від­шкодування збитків (ч. 2 ст. 848 ЦК);

10) передати замов­никові разом з результатом роботи інформацію щодо використання предмета договору підряду, якщо це пе­редбачено договором або якщо без такої інформації використання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі, є неможливим.

Обов’язки замовника:

1) прийняти роботу, виконану підрядником, оглянути її і в разі виявлення допущених відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбав­ляється права посилатися на явні недоліки. Про виявлення після прийняття роботи прихованих недоліків замовник зобов’язаний негайно повідомити підрядника. У разі виникнення спору з при­воду недоліків роботи має бути призначена експертиза, витрати на проведення якої несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору або причинного зв’язку між діями підрядника та недоліками. У цих ви­падках витрати несе сторона, яка вимагала призначення експертизи.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийнят­тя виконаної роботи, підрядник має право після двора­зового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з ви­рахуванням належних йому платежів, внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право влас­ності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ст. 853 ЦК);

2) оплатити належно виконані роботи після ос­таточної здачі або здачі окремих етапів, якщо договором не передбачена попередня оплата (ст. 854 ЦК).

Відповідальність підрядника. Як­що робота виконана підрядником з відступами від умов договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роб­лять її непридатною для використання, замовник має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо пра­во замовника усувати їх встановлено договором (ч. І ст. 858 ЦК).

Підрядник має право безоплатно виконати роботу заново з відшкодуван­ням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов’язаний повернути раніше передану йо­му роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернен­ня можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору є істотними та такими, що не можуть бути усунені, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшко­дування збитків.

Правові наслідки випадкового знищення предмета договору підря­ду або неможливості закінчення роботи. Якщо предмет договору до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу (ст. 855 ЦК). Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета дого­вору або неможливість закінчення роботи сталися через не­доліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказі­вок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовни­ком строку прийняття роботи.

2. Договір побутового підряду(за ЦК 1963 р. – «договір побутового замов­лення») – це договір, за яким підрядник – суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язується виконати за завданням замовника – фізичної особи певну роботу, призна­чену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а за­мовник зобов’язується її прийняти та оплатити (ст. 865 ЦК).

Сторони договору: замов­ники – громадяни, підрядники – спеціалізовані підприємства побутового обслуговування та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Договір є публічним. До відно­син за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, засто­совується законодавство про захист прав споживачів.

Форма договору:вважається укладе­ним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитан­цію або інший документ, що підтверджує укладення. Від­сутність документа не позбавляє замовника права залучати свідків на підтвердження факту укладення договору або йо­го умов (ст. 866 ЦК).

Права та обов’язки сторін: визначаються договором, типовими договорами, Правилами побу­тового обслуговування населення, затвердженими постановою КМУ від 16 травня 1994 р., іншими нормативно-правовими актами.

1. Підрядник не має права нав’язувати замовникові включення до договору додаткових сплатних робіт або послуг. У разі пору­шення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати від­повідних робіт або послуг (ст. 867 ЦК).

2. Замовник має право у будь-який час до здачі роботи від­мовитися від договору, сплативши частину ціни пропорційно виконаній роботі, та відшкодувавши підряднико­ві здійснені витрати. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

3. Підрядник зобов’язаний до укладення договору надати замовникові необ­хідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати, повідо­мити замовникові на його прохання інші відомості про договір; назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо це має значення (ст. 868 ЦК).

4. Підряд­ник при здачі робіт зобов’язаний повідомити замовника про вимоги, яких необхідно до­держуватись для ефективного та безпечного використання виготовле­ної або переробленої речі, іншої виконаної роботи, а також про можливі наслідки недодержання вимог.

5. Замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник (ст. 869 ЦК).

6. Підрядник за договором виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника – з його матеріалу. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, з остаточ­ним розрахунком при одержанні виконаної роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у документі, що видається підрядником при укладенні договору, вказуються точне найменування ма­теріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

7. Вартість робіт, виконаних за договором, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбаче­но прейскурантами (цінниками), тарифа­ми тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником, а за згодою замовника – при укладенні договору шляхом вида­чі авансу або у повному обсязі (ст. 873 ЦК). Замовник може сплачувати певну плату за терміновість виконан­ня робіт, якщо це встановлено договором, зазвичай після їх виконання.

8. У разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня попередження продати предмет договору за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх на­лежних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім’я замовника. Замість продажу предмета догово­ру підрядник має право притримати його або вимагати відшкодування.

9. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати на свій вибір:

– виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

– розірвання договору та відшкодування збитків.

У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення недоліків або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного змен­шення плати (ст. 872 ЦК).

Вимога про безоплатне усунення недоліків, які можуть становити небезпеку для життя або здоров’я замовника та інших осіб, може бути пред’явлена протягом 10 років з моменту прийняття роботи, якщо не передбачені більш тривалі строки (строки служби).

10. Якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання дого­вору або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначе­ний термін стає неможливим, то замовник має право відмовити­ся від договору і вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання робіт стане очевидним, що їх не буде виконано згідно з умовами договору, замовник має право призна­чити термін для усунення недоліків, а в ра­зі невиконання вимоги у визначений термін – розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

– безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі);

– відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої пос­луги);

– безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

– відшкодування завданих збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залучен­ням третьої особи.

За наявності у роботах (послугах) істотних відступів від умов до­говору або інших істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред’явлені споживачем протя­гом термінів, передбачених нормативно-правовими актами, договором, а в разі відсутності та­ких термінів – протягом 10 років.

11. Якщо виконавець прострочує виконання роботи (надання послуги), він за кожний день (годину, якщо тривалість виконання визначена у годинах) прострочення сплачує пеню у розмірі 3% вартості робо­ти (послуги), якщо інше не передбачено законом. Якщо вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує неустойку в розмірі 3% загальної вартості замовлення.

12. Виконавець не несе відповідальності за недоліки у виконаних роботах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого замовника (споживача) чи внаслідок дії непереборної сили.

13. Виконавець залежно від характеру і специфіки роботи (послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

3. Договір будівельного підряду (за ЦК 1963 р. – «дого­вір підряду на капітальне будівництво») – це договір, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або ви­конати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторис­ної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену про­ектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені ро­боти та оплатити їх (ч. І ст. 875 ЦК).

Договір укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

До договору застосовуються положення ЦК, якщо інше не встановлено законом. Крім того, договір регулюється спеціальни­ми актами, у тому числі окремими актами СРСР.

Характеристики договору: двосторонній, консенсуальний і сп­латний.

Предмет договору (кінцевий результат діяльності): відповідний об’єкт будівництва, що здається замов­никові, а за договором субпідряду – закінчений комплекс визначених робіт.

Сторони договору: підрядник і замовник, не тільки юридичні, а й фі­зичні особи, у тому числі іноземці. Учасником відно­син може бути інвестор.

Характерна ознака договору: система генерального підряду – замовник укладає договір з генеральним підрядни­ком, який для виконання окремих комплексів робіт має право за­лучити інші спеціалізовані організації на підставі договорів субпід­ряду. Субпідрядний договір є договором, у якому генеральний підрядник виступає як за­мовник, а субпідрядна організація – як підрядник. Організація-субпідрядник відповідає за невиконання зобов’язань лише перед генеральним підрядчиком. Замовник перебуває в договірних відносинах з генераль­ним підрядником, який відповідає перед ним за виконан­ня всіх робіт належним чином.

Генеральний підрядник зобов’язаний забезпечити будівельну готовність об’єкта, конструкцій і окремих видів робіт для здійснен­ня субпідрядниками подальших спеціальних робіт; передати їм затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування субпідрядних робіт; координувати роботу субпідрядників, складати і стверджувати графіки виробництва робіт, здійснювати контроль за їх роботою без втручання в господарську діяльність. Виконані роботи субпідрядник повинен здати генеральному підряднику в обсягах і в строки, що визначені у договорах субпідряду від­повідно до графіків виконання робіт.

Крім договору з генеральним підрядником, замовник вправі ук­ласти договір на виконання певних монтажних та інших спеціаль­них робіт з іншими організація­ми – такі договори є прямими.

Наши рекомендации