Визначення витрат води для пожежогасіння

Витрати води на пожежогасіння умовно розподіляються на чотири складові:

– витрати на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті;

– витрати на внутрішнє пожежогасіння в населеному пункті;

– витрати на зовнішнє пожежогасіння на виробничому об’єкті;

– витрати на внутрішнє пожежогасіння на виробничому об’єкті.

Розрахункові витрати води для пожежогасіння в населеному пункті та розташованому в ньому виробничому об’єкті визначаються за ДБН В.2.5-74:2013 п. 6.2.12 (додаток 4а).

Витрати на зовнішнє пожежогасіння (гасіння пожежі за допомогою пересувної пожежної техніки від зовнішніх пожежних гідрантів) визначають за вимогами ДБН В.2.5-74:2013 відповідно:

– табл. 3 та табл.4 – для районів міської забудови (табл.3 та табл.4 ДБН В.2.5-74:2013 – наведені у додатку 4в);

– табл. 5 та табл.6 – для виробничих будівель (табл.5 ДБН В.2.5-74:2013 – наведена у додатку 4г).

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння для населеного пункту приймаються за табл. 3 ДБН В.2.5-74:2013 (залежно від кількості населення та поверховості забудови – ) з урахуванням того, що витрата води на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті повинна бути не меншою за витрату води на пожежогасіння житлових і громадських будівель, зазначених у табл. 4 ДБН В.2.5-74:2013 .

ДБН В.2.5-74:2013 п.6.2.2. Витрата води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) і кількість одночасних пожеж у населеному пункті для розрахунку магістральних (розрахункових кільцевих) ліній водопровідної мережі визначаються згідно з таблицею 3.

п. 6.2.3. Витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з’єднувальних розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, за таблицею 4.

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель визначають залежно від ступеня вогнестійкості, категорії за пожежовибухонебезпекою, об’єму та ширини будівлі за табл. 5 або табл. 6 ДБН В.2.5-74:2013 ( ). При цьому для виробничих об’єктів з площею до 150 га пожежні витрати розраховують на одну пожежу, а для виробничих об’єктів з площею більше 150 га – на дві пожежі (додаток 4б).

Витрати на внутрішнє пожежогасіння (від внутрішніх пожежних кранів) визначають за вимогами ДБН В.2.5-64:2012 відповідно:

– табл. 3 – для житлових будівель – (табл.3 ДБН В.2.5-64:2012 – наведена у додатку 4д);

– табл. 4 – для виробничих будівель (табл.4 ДБН В.2.5-64:2012 – наведена у додатку 4е).

Витрати води на пожежогасіння населеного пункту можна визначити за формулою:

, л/с. (2.15)

Відповідно, для виробничого об’єкта:

, л/с. (2.16)

Загальні розрахункові пожежні витрати визначаються за умовою, що водопровід забезпечує одночасно гасіння пожеж у населеному пункті та на виробничому об’єкті, тобто за вимогами п. 6.2.12 ДБН В.2.5-74:2013 залежно від площі виробничого об’єкта та кількості населення в населеному пункті (додаток 4а).

ДБН В.2.5-74:2013 п.6.2.12.

При об'єднаному протипожежному водопроводі населеного пункту та промислового або сільськогосподарського підприємства, які розташовані поза населеним пунктом, розрахункову кількість одночасних пожеж слід приймати:

– при площі території підприємства до 150 га при кількості населення у населеному пункті до 10 тис. жителів – одна пожежа (на підприємстві або в населеному пункті по найбільшій витраті води);

– те саме, при кількості населення у населеному пункті понад 10 до 25 тис. жителів – дві пожежі (одна на підприємстві і одна у населеному пункті);

– при площі території підприємства понад 150 га і при кількості населення у населеному пункті до 25 тис. жителів – дві пожежі (дві на підприємстві або дві в населеному пункті по найбільшій витраті);

– при кількості населення у населеному пункті більше ніж 25 тис. жителів – згідно п. 6.2.11 і за таблицею 5, при цьому витрати води слід визначати як суму потрібної більшої витрати (на підприємстві або в населеному пункті) і 50 % потрібної меншої витрати (на підприємстві або в населеному пункті);

– при кількох промислових підприємствах і одному населеному пункті –розрахункову кількість одночасних пожеж слід приймати за технічними умовами органів державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки.