Розрахункові середні секундні витрати з площ стоку та на ділянках мережі

Для визначення средніх секундних витрат із площ стоку необхідно попередньо розбити квартали на елементарні площі стоку і їх пронумерувати. Розбивка площ кварталів здійснюється бісектрисами кутів на найпростіші геометричні фігури (трикутники, трапеції). Розміри сторін і висот фігур визначаються в метрах, а площі - в гектарах.

Щільність населення

Р = N / F , (3.1)

де N - число мешканців,чол;

F - сумарна площа стоку,га.

Кількість населення, що проживає на площі стоку

N_і= Р F_i . (3.2)

Модуль стоку

q₀= q_н Р / 86400 . (3.3)

Средня секундна витрата з площі стоку

q_сер.і. = q₀ F_і (3.4)

Підрахунок величин модуля стоку, площ стоку, кількості населення і q_сер.. з площ стоку заноситься до табл. 8.1, 8.2.

При визначенні діаметрів і ухилів мережі перш за все необхідно знати витрату, на яку проводиться розрахунок мережі. Залежно від стадії проектування каналізаційна мережа і колектори розбиваються на розрахункові ділянки різної довжини.

При розробці проектного завдання проводиться розрахунок тільки колекторів і головних колекторів. На стадії технічного проекту розбиття на ділянки проводиться по вузлових точках, довжина яких відповідає звичайно, якщо немає зосереджених витрат, розмірам кварталу.

Розбиття на розрахункові ділянки проводиться з урахуванням рельєфу місцевості. Залежно від приєднуваних витрат розрахункові ділянки мережі можна розбити на дві категорії: а) верхові ділянки мережі і б) нижче лежачі ділянки.

Верхові ділянки мережі мають тільки попутну витрату (q_П), тобто витрата, що поступає до розрахункової ділянки від житлової забудови, розташованої по його шляху (рис. 3.1). До цих ділянок мережі можуть бути приєднані також зосереджені витрати (q_B) від промислових і комунальних підприємств, які для верхових ділянок мережі є транзитними.

Ділянки мережі другої категорії мають попутні витрати і транзитні (q_тр), які підсумовуються як зосереджені від вище розміщених ділянок основного і бічних приєднань.

Рис 3.1 - Схема вуличної мережі (до визначення розрахункових витрат)

Попутна витрата визначається залежно від схеми зображення мережі.

При охоплюючій схемі розбиття на площі стоку, тобто площі, прилеглі до тієї або іншої ділянки, проводиться за правилом бісектриси кута (рис. 3.1); при схемі мережі по нижній грані до ділянки мережі поступатиме витрата стічних вод зі всього верхнього кварталу (рис. 1.7 б).

Попутна витрата стічних вод визначається як добуток площі кварталу на питому витрату q _пит.:

q_n = Fq_пит. (3.5)

Всі дані визначення розрахункових витрат стічних вод зводять в таблицю 8.2.

Колектори розбиваються на розрахункові ділянки, тобто ділянки, де витрати приймаються незмінними. Довжини ділянок не регламентуються, розрахункові точки ставляться на перехрестях вулиць і місцях приєднання зосереджених витрат. Необхідно прагнути до зменшення кількості випусків із дворів і кварталів.

Витрата для кожної розрахункової ділянки визначається

q_діл.= q_п+ q_т + q_б +q_зосер. (3.6)

де q_п, q_т, q_б , q_зосер.- відповідно попутна, транзитна, бічна і зосереджена витрати [2, 3].

Для зручності розрахункова витрата надходить у верхню точку розрахункової ділянки.

Попутна, бічна і транзитна витрати – це витрати, що надходять у мережу від населення "по шляху" розрахункової ділянки, від бічних ліній і вище розташованих кварталів, визначаються пропорційно площам стоку, що примикають до відповідних ділянок мережі .