Динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати за регіонами України
(на 1 січня; млн.грн.)
усього | відсотків до 1 січня 2009р. | ||||||
Україна | 1111,2 | 960,3 | 806,4 | 668,7 | 1188,7 | 1473,3 | 123,9 |
Автономна Республіка Крим | 43,0 | 45,6 | 48,3 | 44,6 | 55,5 | 74,5 | 134,2 |
області | |||||||
Вінницька | 47,1 | 50,8 | 30,5 | 19,9 | 27,5 | 27,2 | 98,7 |
Волинська | 9,9 | 7,3 | 3,6 | 2,6 | 10,2 | 17,8 | 173,7 |
Дніпропетровська | 82,0 | 65,6 | 47,3 | 33,0 | 68,1 | 86,6 | 127,2 |
Донецька | 282,6 | 227,7 | 178,3 | 169,0 | 263,6 | 266,2 | 101,0 |
Житомирська | 39,3 | 33,9 | 25,1 | 14,5 | 34,8 | 50,8 | 146,1 |
Закарпатська | 2,1 | 2,1 | 2,2 | 4,2 | 9,2 | 13,1 | 143,7 |
Запорізька | 35,7 | 31,8 | 27,6 | 23,9 | 44,9 | 58,2 | 129,7 |
Івано-Франківська | 12,4 | 7,2 | 6,2 | 4,3 | 7,2 | 9,2 | 128,2 |
Київська | 37,2 | 29,4 | 21,4 | 17,8 | 28,2 | 35,6 | 126,1 |
Кіровоградська | 24,1 | 28,4 | 36,9 | 33,4 | 34,6 | 52,3 | 151,0 |
Луганська | 114,3 | 84,8 | 81,5 | 77,8 | 92,5 | 132,4 | 143,1 |
Львівська | 41,4 | 37,5 | 30,4 | 22,6 | 59,9 | 83,2 | 138,9 |
Миколаївська | 23,5 | 18,8 | 24,9 | 14,8 | 23,8 | 37,8 | 158,6 |
Одеська | 21,2 | 34,0 | 28,2 | 27,7 | 45,2 | 43,4 | 95,9 |
Полтавська | 26,6 | 24,2 | 17,2 | 8,7 | 23,6 | 34,9 | 148,2 |
Рівненська | 8,8 | 9,7 | 8,4 | 6,9 | 11,3 | 15,9 | 141,3 |
Сумська | 31,7 | 34,1 | 25,6 | 16,9 | 31,2 | 50,1 | 160,6 |
Тернопільська | 26,9 | 28,3 | 22,4 | 14,4 | 11,5 | 13,4 | 116,4 |
Харківська | 36,4 | 30,6 | 51,1 | 55,5 | 111,7 | 119,5 | 107,0 |
Херсонська | 42,0 | 21,5 | 11,3 | 8,6 | 20,7 | 22,3 | 107,8 |
Хмельницька | 63,3 | 50,6 | 32,4 | 16,4 | 19,2 | 23,0 | 120,0 |
Черкаська | 25,9 | 26,5 | 21,3 | 15,3 | 26,5 | 26,9 | 101,4 |
Чернівецька | 5,8 | 5,4 | 3,6 | 2,7 | 5,4 | 5,7 | 105,9 |
Чернігівська | 14,5 | 14,0 | 11,8 | 6,2 | 21,0 | 24,9 | 118,2 |
м.Київ | 8,9 | 6,5 | 7,4 | 6,6 | 97,4 | 140,4 | 144,1 |
м.Севастополь | 4,6 | 4,0 | 1,5 | 0,4 | 4,0 | 8,0 | 199,0 |
| |||
|
М Е Т О Д О Л О Г І Ч Н І П О Я С Н Е Н Н Я
1. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ТА ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ДОКУМЕНТИ
У розділі 1 табл. 1.1–1.2 представлено дані щодо загальної кількості зайнятого населення у віці 15-70 років, отримані на базі вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності.
Крім того у зазначеному розділі у табл. 1.3–1.26 наведені дані щодо попиту та пропозиції робочої сили на зареєстрованому ринку праці, що базуються на інформації державної служби зайнятості, сформованої як на основі адміністративних реєстрів територіальних служб зайнятості (кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку, працевлаштованих тощо), так і інформації, отриманої від підприємств, установ, організацій (кількість вивільнених працівників, потреба у працівниках на заміщення вільних робочих місць, вакансій).
У розділах 2–11 збірника розміщено результати державних статистичних спостережень, якими охопленісуб’єкти підприємницької діяльності (крім статистично малих підприємств, а також зайнятих у фізичних осіб-підприємців), громадські організації, фінансові й бюджетні установи, які використовують найману працю (надалі – підприємства).
Програми державних статистичних спостережень та методологія визначення показників статистики заробітної плати та робочого часу розроблені з урахуванням вимог міжнародних стандартів, та вимог національної законодавчо-нормативної бази у цій сфері. Зокрема, рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП) відповідно до положень резолюцій про інтегровану систему статистики заробітної плати (прийнято 12-ю Міжнародною конференцією статистиків праці у жовтні 1973р.) та про статистику робочого часу (прийнята відповідно на 10-й МКСП у жовтні 1962р.).
Державні статистичні спостереження підприємств надають інформацію стосовно динаміки процесів, що відбуваються у сфері найманої праці, щодо зміни кількості працівників, розміру номінальної та реальної заробітної плати, стану її виплати, неповної зайнятості (вимушеної та добровільної), ефективності використання робочого часу, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів на виробництві, стану укладення колективних договорів, характеристик якісного складу окремих категорій працівників.
Основними нормативно-методологічними документами, що використовуються при проведенні державних статистичних спостережень з праці на підприємствах є:
– “Інструкція зі статистики кількості працівників”, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722;
– “Інструкція зі статистики заробітної плати”, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.01.2005 за № 114/8713;
– інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень № 1-ПВ (термінова, місячна), № 1-ПВ (термінова, квартальна) "Звіт з праці", № 3-ПВ (термінова, піврічна) "Звіт про використання робочого часу", № 6-ПВ (річна) "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання", № 9-ДС "Звіт про кількісний та якісний склад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які займають посади керівників та спеціалістів станом на 31 грудня 200__ року".
2. СТАТИСТИЧНІ КЛАСИФІКАТОРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
Для представлення у збірнику первинна статистична інформація згрупована згідно таких статистичних класифікаторів:
– видів економічної діяльності (КВЕД), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375;
– території (КОАТУУ), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 31.10.97 № 659.
3. МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
До розділу 1. ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА
ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ РИНОК ПРАЦІ
Економічно активне населення згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. До економічно активних відносяться особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітні (у визначенні Міжнародної організації праці(МОП). Кількість зазначених категорій розраховується на підставі даних щомісячних вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності населення.
Зайнятими(за матеріалами вибіркового обстеження робочої сили) вважаються особи у віці 15-70 років, які:
працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві;
працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;
особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.
Рівень економічної активності визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення у віці 15–70 років до всього обстеженого населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.
Рівень зайнятості визначається як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення у віці 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.
Безробітні (за методологією (МОП)– особи у віці 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві.
До категорії безробітних також відносяться особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.
Рівень безробіття (за методологією МОП)– відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.
Зареєстровані безробітні згідно із Законом України «Про зайнятість населення» – це громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Рівень зареєстрованого безробіття– визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної кількості населення працездатного віку.
До населення у працездатному віці відносяться чоловіки, яким виповнилося від 16 до 59 років включно, та жінки, яким виповнилося від 16 до 54 років включно.
Навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян на одне вільне робоче місце, вакансіюрозраховано як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями.
Обсяги вивільнення працівників з економічних причин– кількість осіб, вивільнених за ініціативою адміністрації підприємств, установ та організацій у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скороченням кількості або штату.
До розділу 2. мобільність робочої сили
Рух працівниківоблікового складу характеризується змінами облікової кількості штатних працівників внаслідок прийому на роботу та вибуття з різних причин.
У кількості прийнятих працівників ураховуються особи, які зараховані на підприємство наказом (розпорядженням) власника підприємства (установи, організації) про прийняття на роботу у звітному періоді.
У кількість працівників, які вибули з підприємства, включаються усі особи, які у звітному періоді залишили роботу на цьому підприємстві, незалежно від причин звільнення.
Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому (звільненню) розраховується як відношення кількості прийнятих (звільнених) до середньооблікової кількості штатних працівників.
До розділу 3. зайнятість працівників та її характеристики
Облікова кількість працівників - це показник кількості штатних працівників облікового складу на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи тих працівників, які вибули в цей день.
До облікового складу працівників повинні включатися всі особи, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком один день i більше, із дня зарахування їх на роботу.
У формах державних статистичних спостережень з працi кількість працівників облікового складу наводиться не тільки на певну дату, а й в середньому за звітний період (місяць, рік). Визначення та методологія формування середніх показників кількості працівників наведено у поясненнях до розділу 7.
До працівників з вищою освітоювідносяться працівники, що мають документ про закінчення навчального закладу відповідного освітнього рівня.
Освітні рівні вищої освіти визначаються згідно зі статтею 7 Закону України “Про вищу освіту”.
Рівень вищої освіти | Тип навчального закладу, який закінчив працівник |
Неповна вища | Закінчив технікум, духовну семінарію, училище (медичне, педагогічне, художнє, житлово-комунального господарства, хореографічне, естрадно-циркове, музичне, училище культури, водного транспорту; училище системи Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства оборони України), коледж, інші прирівняні до них навчальні заклади першого рівня акредитації і здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста |
Базова вища | Закінчив коледж або продовжує навчатися в академії, університеті, інституті, консерваторії, інших прирівняних до них вищих навчальних закладах та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра |
Повна вища | Закінчив академію, університет, інститут, консерваторію, духовну академію чи інші прирівняні до них вищі навчальні заклади III–IV рівня акредитації та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра |
До працівників, які отримують пенсії за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло раніше (пункт 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") відносяться окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу, робітники локомотивних бригад, водії вантажних автомобілів на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах, плавсклад морського, річкового флоту, робітники і майстри, безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, деякі категорії артистів театрів, працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення та ін.
До зазначеної кількості враховуються також працівники, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про прокуратуру".
До пенсіонерів за віком відносяться працівники, які при досягненні пенсійного віку отримують пенсію за віком згідно зі статтями 26–29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Крім того, до зазначеної кількості враховуються: працівники, які отримують пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; пенсії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інші.
До пенсіонерів, які отримують пенсії по інвалідності відносяться працівники, які відповідно до статті 30 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” отримують пенсії в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства) або пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Вікмолоді відповідно доЗакону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" визначено в межах 15-34 роки.
До розділу 4. підготовка та підвищення кваліфікації кадрів
Підготовка та підвищення кваліфікації кадрівохоплюєпрацівників підприємств, установ, організацій (без урахування статистично малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців), які пройшли навчання безпосередньо на виробництві та у навчальних закладах різних типів за договорами за рахунок коштів підприємств.
Підготовка новим професіямвключає первинну професійну підготовку осіб, які раніше не мали професії, та перепідготовку кадрів на іншу професію порівняно з раніше здобутою.
Підвищення кваліфікації –навчання з метою поглиблення раніше здобутих знань, умінь і навичок на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.
Не враховуються працівники, які пройшли навчання за направленням служби зайнятості або самостійно навчались у навчальних закладах.
До розділу 5. державні службовці
Державні службовці – це працівники, переважно органів управління, на яких поширюється дія Закону України “Про державну службу”. У загальній кількості державних службовців не враховано: військовослужбовців, працівників податкової адміністрації, дипломатичної та митної служб, окремих категорій працівників юридичних установ, трудові відносини яких регулюються іншими законодавчими актами.
Посадові особи місцевого самоврядування – працівники органів місцевого самоврядування, на яких поширюється дія Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”. До 2001 року ця категорія працівників враховувалася в кількості державних службовців.
Розподіл працівників, які займають посади керівників та спеціалістів за категоріями посад, проводиться відповідно до статті 25 “Класифікація посад” Закону України “Про державну службу” та статті 14 “Класифікація посад в органах місцевого самоврядування” Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
До розділу 6. робочий час та його використання
Використання робочого часу характеризується абсолютними показниками календарного, табельного та максимально можливого фонду робочого часу.
Календарний фонд часу – це весь час зазначеного календарного періоду (місяць, квартал, рік) в розрахунку на кількість працівників.