Проведення переоцінки (індексації) необоротних активів.
Тема: Облік необоротних активів.
План
1. Характеристика, класифікація та оцінка необоротних активів.
2. Облік надходження і наявності необоротних активів.
3. Порядок здійснення інвентаризації необоротних активів.
Характеристика, класифікація та оцінка необоротних активів.
Необоротні активи- це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року. Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі діяльності бюджетних установ і збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж тривалого періоду.
Класифікація необоротних активів.
Необоротні активи бюджетних установ залежно від їхньої функціональної ролі (за видами) поділяють на:
- основні засоби;
- інші необоротні матеріальні активи;
- нематеріальні активи;
- незавершене капітальне будівництво.
Основну класифікаційну групу необоротних активів становить група утворена за матеріально-речовою ознакою, яка поділяється на:
-матеріальні необоротні активи - ті, що мають фізичні і/або матеріальну форму;
- нематеріальні необоротні активи - ті, що не мають фізичні і/або матеріальну форму.
Група матеріальних необоротних активів поділяється на підгрупи:
основні засоби- це матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект);
інші необоротні матеріальні активи- усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів;
незавершене капітальне будівництво- це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень на незакінчених і не введених в експлуатацію будовах та об'єктах будівництва за станом на певну дату.
Оцінка необоротних активів бюджетних установ:
У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на:
- первісна вартість необоротних активів - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.
- балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу.
-відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки.
Проведення переоцінки (індексації) необоротних активів.
Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.
Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться протягом I кварталу наступного звітного року згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою п. 8.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з 01. 01. 2013 року п. п. 146.21 ст. 146 Податкового кодексу України (далі ПКУ).
Формула визначення коефіцієнту індексації
Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:
- керівника або заступника (голова комісії);
-головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
- керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які здійснюють облік необоротних активів;
- особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;
- інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.
Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.
За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.
Необоротні активи, які перебувають у системі одного головного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вартість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку.