Аналіз існуючого положення справ у системі будівництва майбутнього
Пройшло 73 роки будівництва соціалізму, у тому числі 6 років перебудови. Однак суперечки про те, що ж ми побудували і до чого прийшли , не втихають. Це не дивно: в умовах тоталітарної системи немає можливості критично аналізувати пройдений шлях та існуючу ситуацію.
Слідуючи «єдино вірному вченню», ми рухалися всліпу, заблукали у самому початку і зараз, прозрівши, робимо спробу зорієнтуватися та зрозуміти
· де ми
· що із нами
· у що ми перетворили себе, свою країну та середовище існування.
І доки ми чесно не дамо відповіді на ці запитання, трудно розраховувати на осмислену програму дій. Будь які наші дії будуть відірвані від реальності, доки ця реальність не стане предметомперманентного вивченнята критичного аналізу.
Необхідність такого аналізу давно усвідомлена та зафіксована як культурна норма.
Ще на початку двадцятих років визначний правовід П.Новгородцев писав: «Оскільки людський розум, захоплюючись силою свого руху, приходить до самовпевненої свідомості, що він може перебудувати життя по-своєму та силою людської думки привести її до безумовної досконалості, він впадає до утопізму… Рух свідомості, яка критикує старі устої та вопрошає про правду того, що встановлене та існує, є необхідним проявом думки та великою заставою прогресу. В історії людського розвитку він являє собою момент динамічний, який веде свідомість до нових та вищих визначень. Значення критичної думки у цьому відношенні велике та безперечне».
Такий аналіз є важливою задачею організаторів та управлінців: без нього вони сліпі. Але задача ця настільки складна, що породжує декілька різних типів діяльності, які спрямовані на її вирішення.
Це вишукування(Вш), експертиза (Ек), авторський нагляд (Ан) та моніторинг (Мн). Біль того, ми стверджуємо, що без систематичного здійснення цих 4 діяльностей з'ясування та критичний аналіз існуючого положення справ у великих системах взагалі неможливе.
Але оскільки у нашій країні зброю критики було замінено критикою зброєю (Маркс), ця робота не проводилася, і в останні роки тільки починає розвиватися, для нас особливе значення набуває п’ятий тип діяльності – ретроспективний історичний аналіз, або, точніше реконструкція та аналізнашої історії (ІРта А), які дозволяють, як частка, виявити причини та корені теперішнього стану речей.
Перераховані типи діяльності створюють особливий блок у системі будівництва майбутнього, котрий ми бажаємо розглянути більш докладно. Але спочатку пару слів про усю систему.
Система будівництва майбутнього
Ми трактували б тепер (рік по тому – див ЧиП №3/1990, після першого заходу на тему, формулювання самої ідеї будівництва майбутнього та із урахуванням напрацьованого раніше) декілька інакше, розділивши перш за все простір мисленої роботи та простір реалізації, котрі об’єднуються та співорганізуються оргуправлінцем та (або) політиком.
Простір мисленої роботи
У просторі мисленої роботи на рівні своїх сьогоднішніх уявлень ми виділяємо чотири блоки типів діяльності:
1) прожективні включаючи:
· прожектування (Прж) – в вузькому сенсі слова (побудова ідеальних картин майбутнього);
· програмування (Пгр);
· проектування (Пр);
· планування (Пл) та
· прогнозування (Пгн);
2) аналітичні, які перелічені вище та які стануть предметом найближчого розгляду:
· вишукування (Вш);
· експертиза (Ек);
· авторський нагляд (Ан);
· моніторинг (Мн);
· історична реконструкція та аналіз (ІР та А);
3) наукові, які вбирають у себе
· дослідження (Нд);
4) ті, що забезпечують реалізацію та переніс досвіду:
· нормування (Нм);
· складання методик (Мт);
· культуротехніка (Кт);
· вчення-навчання (Вч-Нч) педагогічна;
У тому числі вбираючі
· оргуправління (ОКУ)та
· політику (Пл)
ми нараховуємо 18 типів діяльності, деякі із яких мають тенденцію до «поділу» (вчення-навчання).
До них треба додати ще діяльність
· методологів (Ме), яку ми здійснюємо тут і зараз, на цих сторінках,
та особливу форму роботи – та відповідний типдіяльності – гра (Ігр Т)(ігротехніка), яка слугує для переводу (або висловлюючись грубіше, але визначено,перетаскування) людей із простору реалізації у простір мислення. Для забезпечення гри складається ще один тип діяльності –
· ігротехнічний (Ігр Т)
(Замітимо для ясності, що тут мова іде про ігри певного типу – організаційно-діяльністні (ОДІ)іця тема буде обговорюватися спеціально).
Усі типи діяльності (або, може бути, їхні блоки) пов’язані із особливими типами мислення, що є підставою таких розхожих виразів, як «проектне», «аналітичне», «педагогічне» мислення. Із цієї точки зору слід було б казати не про типи діяльності, а про типи миследіяльності, але тут є ще свої труднощі.
Простір реалізації.
Простір реалізації має зовсім інший устрій. Тут господарює один-єдиний спосіб організації діяльності – предметний, а місце типів діяльності займають інші типологічні одиниці –
спеціальності:
· журналістика;
· зварювання;
· кораблеводіння;
· хімічна технологія…
Ми обмежимося тут вказівкою на два моменти, які визначили таку форму організаціїце:
- мануфактурізація та розподіл праці та
- предметна організація науки.
Конституюючою особливістю предметної організації є її принципово частковий фрагментарний характер. Будь яка мало-мальскі складна, цілісна робота у наш час здійснюється цілим сонмом спеціалістів...
Особисто, ця множина предметних спеціальностей і породжує необхідність у принципово інших діяльністних одиницях, які спрямовані на стиковку та співорганізацію робітрізних спеціалістів. До їхнього числа належать перш за все типи діяльності із відповідними позиціями, які малюються на методологічних схемах (дивись 9 «Позиція»).
Розрізнивши та протиставивши
· простір мисленої роботи та простір реалізації,
· типи діяльності та спеціальності
ми можемо переосмислити багато реалій життя…Як частка:
1) ми готуємо тільки спеціалістів. Достатньо заглянути у перелік спеціальностей Держкомосвіти та ВАКа, щоб переконатися у цьому. Але це було б пів біди. Як свідчать навчальні програми Вишів, ми не готуємо майбутніх спеціалістів до роботи у мисленому просторі. Ми можемо худо бідно вивчити фізика та хіміка, літературознавця та лінгвіста, але не можемо підготувати дослідника, проектувальника або нормотехніка. Це природно та зрозуміло оскільки
2) у нас взагалі відсутній простір мисленої роботи із усіма своїми типами діяльності (миследіяльності). Ми усі зайняті реалізацією п’ятирічних планів (із їхньою безліччю модифікацій у вигляді «цільових комплексних програм», «держзамовлень», «соцзобов’язань», «виробничих завдань»). Це природно та зрозуміло оскільки
3) ми усі – «службовці та робітники одного всенародного державного синдикату» (Ленін) і потрібні тільки для реалізації державних задумів. Але оскільки керівництво держави закінчувало радянські виші та рухалося до своїх постів за ієрархічними сходами усе того ж «всенародного синдикату», до мисленої роботи вони придатні не більш за інших (а частіше і менш, так як більшість рухалась по особливим – партійним – сходам, де до недавнього часу були огороджені від критики із сторони, і як слід, і від стимулів до мислення). А тому уся країна «реалізує» невідомо що та не знаймо як, за переважністю риючи котловани, будуючи бетонні коробки або вирощуючи врожай, половина якого пропадає. Це ж природно і зрозуміло, оскільки
4) майбутнє (а як слід і сучасне) будується у думці. Тепер ми можемо уточнити цю, мабуть, вже таку ,що набридла читачам формулу:
· майбутнє будується у мисленому просторі за допомогою перелічених вище та тих, що характеризуються нижче типів діяльності. Але оскільки цілісної діяльності ніхто у нашій країні не здійснює, майбутнє (а як слід, і сучасне) ми не будуємо, а просто… «просто живемо» у рамках традицій та стереотипів, які склалися.
И тут ми б додали б , а ось на Заході як раз навпаки – безперервно і із спітнілим обличчям будують майбутнє, бо там перша фігура –
підприємець, - тобто людина, яка професійнозайнята будівництвом майбутнього для себе та свого оточення…
Ми хотіли б зараз звернути увагу читача на двосмисленість заголовку цього розділу статті. Доки ми провели (хоча і біглий) аналіз існуючого стану справ у системі життєбудівництва та з'ясували, що такої системи у нас попросту немає…
Тепер нам потрібно повернутися до того блоку типів діяльності, котрий можна назвати «Аналіз існуючого стані справ» у системі життєбудівництва і який вбирає Мн, Ек, Вш, Ан, ІРтаА (дивись далі 11 «Аналітичні діяльності»).
(ЧиП № 3/90)