Зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам». 6 страница
3. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстру розрахункових чеків якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках — якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в різних банках.
4. Банк чекодержателя перевіряє заповнення реквізитів реєстру розрахункових чеків.
Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одному банку, або з відміткою про дату прий- няття його на інкасо, якщо клієнти обслуговуються в різних банках.
Чекодержатель
Чекодавець
3 4 7 6
Банк-чекодержателя
Банк – емітент
5б
|
| № операції | Дебет | Кредит |
| 5б, 6 | 2602,2622 | 1200,1500 |
Рис.6.2. Схема розрахунків з допомогою розрахункових чеків за умови, що чекодавець і чекодержатель обслуговуються в різних банках
5а. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після пере- вірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та зарахо- вує їх на рахунок чекодержателя. При цьому виконується така бухгалтерська проводка:
Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»
Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».
5б. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в різних банках, то банк че- кодержателя інкасує прийняті чеки разом з другим та третім примірниками реєстру чеків до банку-емітента. При цьому виконуються такі бухгалтерські проводки:
• прийняття банком розрахункових чеків на інкасо: Дт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо» Кт 9910 «Контрархунок»;
• відправлення прийнятих на інкасо розрахункових чеків: Дт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо»
Кт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».
6. Банк-емітент, отримавши чек разом з двома примірниками реєстру чеків, перевіряє: належність чека до цього банку; відповідність підписів та відбитка печатки чекодав- ця заявленим банку в картці зі зразками підписів та відбитка печатки; чи не пере- вищує сума чека граничної суми ліміту розрахункової чекової книжки; належність номера чека до номерів чеків виданої чекової книжки та дотримання строків дії чекової книжки; відповідність оформлення чека встановленим вимогам.
Зробивши відповідну перевірку, банк списує кошти з рахунку чекодавця та пере- раховує їх на рахунок чекодержателя. Дана операція оформляється меморіальним ордером і супроводжується такою проводкою:
Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».
Сплачений чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку «Проведено».
Банк-емітент може відмовитися від оплати чека, якщо:
• чек або реєстр чеків заповнено з порушенням встановлених вимог або є випра- влення, замість підпису стоїть факсиміле;
• чек виписаний чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками».
У разі відмови за цих причин оплатити чек банк-емітент викреслює його з реєстру чеків, виправляє загальний підсумок і не пізніше наступного робочого дня надсилає цей чек до банку чекодержателя. Одночасно банк-емітент повідомляє електронною поштою банк чекодержателя про причини неоплати чека.
7. Банк чекодержателя, отримавши від банку-емітента кошти за оплаченим чеком зараховує їх чекодержателю, а суму оплаченого чека списує з позабалансового раху- нку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо». При цьому виконуються такі бухгалтерські записи:
1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках» Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;
2) Дт 9910 «Контрархунок»
Кт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо».
Якщо банк чекодержателя, отримав неоплачений чек і повідомлення про причи- ни його неоплати, то він списує суму чека з рахунку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо» та повертає чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати.
У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин неоплати цього чека. Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступ- ного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує його суму з рахунку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо» як таку, що не- реально отримати.
Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієн- та банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання. Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку платіжне доручення (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів разом з від- повідною чековою книжкою. У реквізиті платіжного доручення «Призначення плате- жу» робиться напис «Поповнення ліміту за чековою книжкою, номери невикористаних чеків з № до № ».
Поповнення клієнтом ліміту за чековою книжкою супроводжується такою проводкою: Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»
Кт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб».
У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками до закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням (фізична особа може подавати її з за- явою про перерахування коштів) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти.
Повернення банком чекодавцю невикористаного ліміту за чековою книжкою відо- бражається проводкою:
Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»
Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».
Якщо після повного використання чеків із чекової книжки її ліміт буде невикорис- таним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного лі- міту. Для цього чекодавець подає до банку-емітента заяву про отримання нової чекової книжки разом з використаною чековою книжкою та корінцями використаних чеків. Строк дії нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі.
6.4. Організація та облік розрахунків за акредитивами
Акредитив —це договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які
відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціа- ра або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
У розрахунках акредитивами приймають участь такі сторони:
• заявник акредитива — платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;
• банк-емітент — банк, який відкрив акредитив;
• авізуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;
• виконуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акре- дитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізую- чим банком;
• бенефіціар — особа, на користь якої відкрито акредитив.
Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в дого- ворі між бенефіціаром і заявником акредитива і не повинні суперечити законодавству України.
Зауважимо, що акредитив — це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. За операціями за акре- дитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, з якими можуть бути пов’язані ці документи.
Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
• покритий— акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються ко- шти заявника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконую- чому банку;
• непокритий— акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.
Відкличний акредитивможе бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотри- мання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гара- нтування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов’язань банку-емітента перед бенефіціаром. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк- емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.
Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком). Якщо виконую- чий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його ану- лювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акре- дитива документи за акредитивом не були подані.
Безвідкличний акредитив— це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку. Безвідклич- ний акредитив — це зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, по- дано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки та умови акредитива.
Умови акредитива є чинними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до нього того банку, який авізував ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Прийняття часткових змін не дозволяється. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання ак- редитива.
Організація проведення розрахунків з допомогою акредитива та їх відображення в бухгалтерському обліку задіяних банків залежить від виду акредитива (покритий, непо- критий).
Для відкриття непокритого акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву про відкриття акредитива. У випадку відкриття покритого акредитива, клієнт, окрім заяви, подає також відповідні платіжні доручення на перерахування коштів для бро- нювання їх у виконуючому банку або банку-емітенті (залежно від умов акредитиву). Кошти заявника покритого акредитива бронюються на аналітичному рахунку
«Розрахунки за акредитивами», що відкривається на балансовому рахунку 2602
«Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання», або 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб».
Заява про відкриття акредитива, як правило, подається у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим ра- хунком, що призначений для обліку акредитивів, другий (з потрібною позначкою банку про дату надходження) — разом з випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий — використовуються для інформу- вання виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.
Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи, а саме:
• при відкритті непокритого акредитива: Дт 9122 «Непокриті акредитиви»
Кт 9900 «Контррахунок»;
• при відкритті покритого акредитива з депонуванням коштів у банку-емітенті: Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»
Кт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»;
• при відкритті покритого акредитива з депонуванням коштів у виконуючому банку, який не є банком-емітентом:
1) Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»
2) Дт 9802 «Акредитиви до виконання» Кт 9910 «Контррахунок».
Акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредитива. Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою, і дата повідомлення бе- нефіціара мають збігатися.
Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою або іншими засобами зв’язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта. Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива. У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду опе- рації за акредитивом.
Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отриманий від банку-емітента, за позабалансовим рахунком 9802 «Акредитиви до сплати», що супро- воджується проводкою:
Дт 9802 «Акредитиви до виконання» Кт 9910 «Контррахунок.
Отримання виконуючим банком від банку-емітента коштів заявника акредитива для їх бронювання на аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» відображається в обліку такою проводкою:
Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках» Кт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб».
Виконуючий (авізуючий) банк про відкриття та умови акредитива повідомляє бене- фіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).
Одержавши повідомлення про відкриття акредитиву, бенефіціар повинен насампе- ред перевірити, чи співпадають умови акредитиву з укладеним договором і чи він зможе дотриматись усіх вимог. У випадку, коли бенефіціар згідний з умовами акредитиву, він відвантажує товар (виконує роботи, надає послуги).
Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом у чотирьох примірниках.
Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотри- мання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення до банку-емі- тента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями.
У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідом- лення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі
документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції конт- ролера, і відбитком штампа банку.
Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умо- вами акредитива або зміст яких суперечить один одному.
Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива (згода на опла-
ту або гарантування оплати документів), то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:
• документ, що засвідчує її особу;
• зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);
• доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень.
На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:
«Акцептований за рахунок акредитива від №
(дата)
уповноваженим
(назва заявника акредитива)
».
(підпис) (дата)
У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.
Якщо кошти за акредитивом заброньовані у виконуючому банку (який не є банком- емітентом), то зарахування ним коштів бенефіціару за акредитивом супроводжується такою проводкою:
Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»
Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».
При цьому списання коштів з аналітичного рахунку «Розрахунки за аккредити- вами» виконуючий банк здійснює на підставі першого примірника реєстру докуме- нтів за акредитивом, який наданий разом з іншими документами, що відповідають умовам акредитива. Перший примірник реєстру документів за акредитивом залиша- ється в документах дня виконуючого банку, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) — видається бенефіціару, третій та четвертий — разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку- емітента.
Банк-емітент, отримавши документи за акредитивом та два примірники реєстру до- кументів, видає заявнику акредитива один примірник реєстру документів разом з іншими документами за акредитивом та списує суму заяви з позабалансового рахунку 9802 «Ак- редитиви до сплати», що супроводжується проводкою:
Дт 9910 «Контррахунок
Кт 9802 «Акредитиви до виконання».
Якщо кошти за акредитивом заброньовано в банку-емітенті, то виконуючий банк пі- сля перевірки виконання бенефіціаром всіх умов акредитива, надсилає до банку-еміте- нта перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами, третій примірник реєстру використовує для списання суми заяви з відпо- відного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів (після над- ходження коштів від банку-емітента), а четвертий (з потрібними відмітками банку про дату одержання) — видає бенефіціару.
Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара, що ві- дображається такою проводкою:
Дт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання», або
2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».
Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акре- дитивом.
Виконуючий банк, отримавши від банку-емітента кошти за акредитивом зараховує їх бенефіціару і списує суму акредитиву з позабалансового рахунку. При цьому викону- ються такі проводки:
1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках» Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;
2) Дт 9910 «Контррахунок
Кт 9802 «Акредитиви до виконання».
Якщо банк-емітент одержав прийняті виконуючим банком документи і вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, то він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, що сплачена бенефіціару з порушенням умов акредитива.
У випадку виконання непокритого акредитиву, перерахування бенефіціару коштів банком-емітентом відображається такими бухгалтерськими записами:
а) у випадку наявності усієї суми коштів, які підлягають перерахуванню за акредити- вом на поточному рахунку заявника:
Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках»;
б) у разі оплати акредитива за рахунок банківського кредиту:
Дт 2062 «Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб’єктам госпо- дарювання», або
2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках».
Одночасно в обох випадках з позабалансового рахунку списується сума сплаченого акредитива і здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дт 9900 «Контррахунок»
Кт 9122 «Непокриті акредитиви».
Отримання виконуючим банком коштів за непокритим акредитивом та їх зараху- вання бенефіціару супроводжується такими проводками:
1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках» Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або
2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;
2) Дт 9910 «Контррахунок
Кт 9802 «Акредитиви до виконання».
Механізм проведення та відображення в бухгалтерському обліку розрахунків різни- ми видами акредитивів узагальнемо з допомогою схем (рис. 6.3, 6.4, 6.5.)
1. Бенефіціар і заявник акредитива укладають договір, в якому обумовлюються умови і порядок проведення розрахунків з допомогою акредитива.
2. Заявник подає в банк-емітент заяву на відкриття акредитива.
3. Банк-емітент один примірник заяви на відкриття акредитива видає заявнику, а суму акредитива обліковує за рахунком 9122 «Непокриті акредитиви».
4. Банк-емітент надсилає виконуючому (авізуючому) банку повідомлення про відкрит- тя акредитива.
5. Виконуючий (авізуючий) банк, одержавши повідомлення з умовами акредитива, по- відомляє бенефіціара про відкриття акредитива та здійснює відповідні бухгалтерські проводки на суму акредитива.
6. Одержавши повідомлення про відкриття акредитива, бенефіціар відвантажує товар
(виконує роботи, надає послуги).
7. Бенефіціар подає у свій банк усі необхідні документи, зазначені в акредитиві разом з реєстром поданих документів. Прийнявши документи від бенефіціара, виконуючий банк здійснює їх перевірку.
8. Після перевірки документів і встановлення їх відповідності умовам акредитиву, виконуючий (авізуючий) банк надсилає подані документи разом з двома примірни- ками реєстру документів банку-емітенту для оплати.
9. Банк-емітент, одержавши документи за акредитивом, списує кошти з поточного рахунку заявника (або оплачує акредитив за рахунок банківського кредиту) і перера- ховує їх виконуючому банку (банку-бенефіціара) та відображає зазначені операції в бухгалтерському обліку.
10. Банк-емітент передає документи за акредитивом разом з одним примірником реєстру документів заявнику акредитива.
11. Виконуючий банк зараховує отримані від банку-емітента кошти бенефіціару і спи-
сує суму акредитиву з відповідного позабалансового рахунка.
Заявник
Бенефіціар
2 3 9 10
5 7 11
Банк-емітент
Авізуючий та виконуючий банк
4
|
| |
№
операції Дебет Кредит
4 9802 9910
9,11 1200,1500 2600,
9,11 9910 9802
Рис.6.3. Схема розрахунків за непокритим акредитивом
Заявник
Бенефіціар
2 3 4 11
6 8 12
Банк-емітент
Авізуючий та виконуючий банк
5
№
операції Дебет Кредит
№
операції Дебет Кредит
5 9802 9910
2,3, 4 2600,
2620,
2602,2622
10,12 1200,1500 2600,
10 2602,2622 1200,1500
10,12 9910 9802
Рис.6.4. Схема розрахунків за покритим акредитивом, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті
1. Бенефіціар і заявник акредитива укладають договір, в якому обумовлюються умови і порядок проведення розрахунків з допомогою акредитива.
2. Заявник подає в банк-емітент заяву на відкриття акредитива разом з платіжним дорученням на перерахування коштів із свого рахунку на аналітичний рахунок
«Розрахунки за акредитивами» у банку-емітенті.
3. Банк-емітент списує суму за акредитивом з поточного рахунку заявника і зараховує її на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами».
4. Банк-емітент один примірник заяви на відкриття акредитива разом з випискою з ра- хунку видає заявнику.
5. Банк-емітент надсилає виконуючому (авізуючому) банку повідомлення про відкрит- тя акредитива.
6. Виконуючий (авізуючий) банк, одержавши повідомлення з умовами акредитива, по- відомляє бенефіціара про відкриття акредитива та відображає в обліку суму акреди-
тива за рахунком 9802 «Акредитиви до виконання».
7. Одержавши повідомлення про відкриття акредитива, бенефіціар відвантажує товар
(виконує роботи, надає послуги).
8. Бенефіціар подає у свій банк усі необхідні документи, зазначені в акредитиві разом з реєстром поданих документів. Прийнявши документи від бенефіціара, виконуючий банк здійснює їх перевірку.
9. Після перевірки документів і встановлення їх відповідності умовам акредитиву, ви- конуючий (авізуючий) банк надсилає подані документи разом з двома примірниками
реєстру документів банку-емітенту для оплати.
10. Банк-емітент, одержавши документи за акредитивом, списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх виконуючому банку для за- рахування бенефіціару.