Тема 2 Принципи та методи вимірювання, похибки вимірювання, вимірювальна техніка
2.1 Основні поняття про вимірювання.
2.2 Принципи та методи вимірювання.
2.3 Похибки вимірювання фізичних величин.
2.4 Вимірювальна техніка.
Тема 3 Еталони
3.1 Загальні поняття про еталони.
3.2 Класифікація еталонів.
3.3 Еталон одиниці довжини (метр).
3.4 Зразкові засоби вимірювальної техніки.
3.5 Загальні відомості про повірочні схеми.
Тема 4 Державна метрологічна служба України
4.1 Метрологічне забезпечення єдності вимірювань.
4.2 Основні цілі та завдання метрологічного забезпечення.
4.3 Метрологічна служба України.
4.4 Структура метрологічної служби України.
4.5 Державна метрологічна служба.
4.6 Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
4.7 Відомча метрологічна служба.
4.8 Державний метрологічний контроль і нагляд.
4.9 Державні випробування засобів вимірювальної техніки.
4.10 Перевірка, ревізія та експертиза засобів вимірювальної техніки.
Тема 5 Державна система стандартизації України та основи сертифікації
5.1 Основні визначення в стандартизації.
5.2 Принципи та методи стандартизації.
5.3 Категорії та види стандартів.
5.4 Міжгалузеві системи стандартизації.
5.4.1 Система конструкторської документації.
5.4.2 Система технологічної документації.
5.5. Міжнародна стандартизація.
5.5.1 Міжнародна організація з питань стандартизації.
5.6 Основи сертифікації.
5.6.1 Міжнародна система сертифікації.
5.6.2 Основні визначення та терміни в галузі сертифікації УкрСЕПРО.
Інформаційно-методичне забезпечення
Перелік основної літератури
1 С.В. Цюцюра, В.Д. Цюцюра. Метрологія, основи вимірювань, стандартизація та сертифікація: Навчальний посібник. – К.: «Знання», 2005. – 242 с.
2 Д.Б. Головко, К.Г. Рего, Ю.О. Скрипник. Основи метрології та вимірювань: Навчальний посібник. – К.: «Либідь», 2001. – 407 с.
3 Г.А. Саранча. Метрологія і стандартизація: Підручник. – К.: «Либідь», 1997. – 190 с.
4 ГОСТ 21.602-79. Система проектной документации для строительства. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Рабочие чертежи. Госстандарт СССР, 1980. - 16 с.
5 ДБН А.1.1.1-99. Системи стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення. – К.: Мінбудархітектури України, 1999. – 11 с.
6 ДСТУ 3492-96. Повітронагрівачі. Типи і основні параметри. – К.: Держстандарт України, 1999. – 9 с.
7 ДСТУ 4059-2001. Апарати газові одно- та двоконтурні з примусовим обігом води. Загальні технічні умови. – К.: Держстандарт України. 2002. – 26 с.
Перелік додаткової літератури
8 М.О. Клименко, Т.М. Скрипчук. Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368 с.
9 М.І. Шаповал. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікацією. – К.: Європейський університет фінансів, інформсистем, менеджменту і бізнесу, 2000. – 174 с.
10 Т.Ю. Росоха. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. – К.: КДТЕУ, 1988. – 98 с.
4 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи на ТемУ: «Обробка результатів вимірювань»
Загальні положення
Багаторазові вимірювання дають деяку сукупність результатів спостережень, які слід відповідно математично опрацювати. Відомо, що за достатньо великої кількості випадкових величин їх поява підпорядковується так званому нормальному закону розподілу Гаусса. Якщо на осі абсцис відкласти різні значення випадкових величин Хj, а на осі ординат – відносну кількість величин даного значення (тобто кількість величин даного значення Nj , поділену на загальну їх кількість «n»), то при n → ∞ дістанемо криву, зображену на рис. 4.1.
Рисунок 4.1
Аналітична форма цього закону має вигляд
де μ – математичне сподівання випадкової величини (центр групування її значень; можна вважати, що μ збігається з істинним значенням величини Х);
σ2 – дисперсія випадкової величини (розсіяння значень випадкової величини відносно центра групування);
е – основа натуральних логарифмів.
Закон нормального розподілу випадкових величин дає змогу обчислити ймовірність перебування випадкової величини Х у певних межах. У технічних вимірюваннях обчислення виконуються з імовірністю Р = 95%.
Конкретне завдання для виконання контрольної роботи студенту видає викладач дисципліни.