Види житлових фондів за законодавством україни
Тема : Найм (оренда) житла
1. Право громадян на житло та його реалізація. 2. Види житлових фондів за законодавством України.
3. Загально-правова характеристика договору найму (оренди) житла у державному та приватному житлових фондах.
4. Істотні умови договору найму (оренди) житла у приватному житловому фонді.
5. Сторони договору найму (оренди) житла у приватному житловому фонді їх права та обов’язки.
6. Зміна умов договору найму (оренди) житла. Підстави, порядок та правові наслідки припинення договору найму (оренди) житла.
Право громадян на житло та його реалізація.
Право громадян на житло закріплено в ряді нормативно-правових актів.
1) Конституція України:
Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови,за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.2) Житловий кодекс УРСР
Види житлових фондів за законодавством України.
Житловийфонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України.
існує кілька видів житлового фонду:
— державний;
- громадський;
- фонд житлово-будівельних та житлових кооперативів;
- приватний.
Надання жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду регулюють Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної вмісті, селищної, сільської ради.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд i ведуть житлове будівництво, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням — також i за місцем проживання.
Кожна сім'я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сімї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті місцем ради за місцем проживання. Для взяття на квартирний облік необхідна потреба в поліпшенні житлових умов, а також постійного проживання i прописка в даному населеному пункті.
Такими, що потребують поліпшення житлових умов, вважаються громадяни:
— забезпечені житлом нижче за встановлений рівень;
- які проживають у приміщені, що не відповідає встановленим санітарним i технічним вимогам;
- які хворіють на тяжко форми деяких хронічних захворювань, зв'язку з чим вони не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;
_ які проживають за договором піднайму житла в будинках державного або громадського фонду чи за договором найму житла в будинках житлово-будівельних кооперативів;
— які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в приватних будинках (квартирах);
— які проживаюсь в гуртожитках;
— які проживають в одній кімнаті по дві i більше сім'ї незалежно від родинних відносин, або особи різної статті старші 9 років, крім подружжя (в тому числі коли займане ними жиле приміщення складається більш як з одної кімнати).
Надання житла здійснюється в порядку черговості. Законодавство встановило перелік осіб, які мають право першочергового надання житла. До них, зокрема, належать:
- інваліди Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи;
- Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці;
— особи, які хворіють на тяжку форми деяких хронічних захворювань;
- учасники війни;
- інваліди праці I i II груп та інваліди I i II труп з числа військовослужбовців;
- матері, яким присвоєно звання "Мати-героїня";
— сім'ї при народженні близнят;
— багатодітні сім'ї;
— вчителі та інші педагогічні працівники загальноосвітніх шкіл i професійно-технічних навчальних закладів.
Позачергово житло надається:
- інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків; громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання; особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість; особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна чи піклувальника, громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, при неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення; дітям-інвалідам, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають у державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя; особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість; членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі. Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
При трактуванні даного пункту зрозуміло, що норма житлової площі, встановлена ЖК 1983 р., не є нормою для надання житлового приміщення саме у розмірі 13,65 м2 – вона є максимальним розміром житлової площі на одну людину, а мінімальним розміром – є саме рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті. Цей рівень визначається і періодично переглядається виконавчими органами відповідних рад (обласною державною адміністрацією) разом з радами профспілки, виходячи з даних статистичної звітності.
Норма житлової площі визначена без урахування розміру підсобних приміщень, тобто 13,65 м2 – це розмір саме житлової площі.
Норма житлової площі є розрахунковим нормативом забезпеченості житловою площею. Даний розмір не збігається з рівнем фактичної забезпеченості, який може бути вищим або нижчим від фактичного.
За проектом ЖК України,житлове приміщення в державному та комунальному житлових фондах загального призначення надається громадянам у межах норми загальної площі, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Загальна площа квартири визначається як сумарна площа житлових кімнат і підсобних приміщень з урахуванням площі лоджій, балконів і терас, веранд та холодних комор.
З перевищенням встановленої норми загальної площі житлове приміщення може бути надано а) якщо це однокімнатна квартира; б) особам, які мають право на додаткову житлову площу відповідно до законодавства.
Норма житлової площі соціального житла встановлюється також Кабінетом Міністрів. Житло, що будується чи придбавається повністю за власні кошти, за площею не обмежується. Площа житла, яке збудоване або придбавається на умовах кредиту, отриманого у відповідному державному фонді, визначається положенням про цей фонд.
Рішення про надання житла приймає виконавчий комітет місцевої ради або адміністрація підприємства разом \з профкомом (спільним рішенням).
На підставі рішення про надання житла в будинках державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет місцевої ради видає громадянинові ордер, який е єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.
Наймачем за договором найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, відповідно доч. 2 ст. 61 ЖК УРСР є громадянин, на ім'я якого виданий ордер, що є адміністративно-правовим документом, у якому міститься розпорядження житлово-експлуатаційній організації надати громадянину, на ім'я якого видано ордер, та членам його сім'ї у користування жиле приміщення, вказане в ньому1. Ордер повинен точно відповідати передбаченим законом вимогам і бути встановленого зразку.
Видачі ордеру передує перебування громадянина на обліку, потребуючих поліпшення житлових умов, і надання йому жилого приміщення (гл. 1 розділу З ЖК УРСР, Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. № 470 (далі -Правила)). Потрібно також зауважити, що згідно ч. 1 ст. 58 ЖК УРСР ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, однак користування ним повинно здійснюватися тільки відповідно до укладеного на підставі ордера договору найму (ч. 2 ст. 61 ЖК УРСР).