В сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Інформаційний лист

Щодо порядку дій нотаріуса як державного реєстратора

Прав на нерухоме майно та їх обтяжень

В зв’язку з набранням чинності 01 січня 2016 року Законом України “Про внесення змін до закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі — “Закон № 834”) Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – “Закон”) викладено в новій редакції.

Одночасно із Законом № 834 набрала чинності і Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі — “Постанова № 1127”), якою затверджений Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – «Порядок»), Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зокрема ч. 4 п. 3 Постанови № 1127 встановлено наступне:

«4) надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до впровадження програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, створеного відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, здійснюється відповідно до законодавства за допомогою діючого програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.»

ДІЙСНІСТЬ РЕЧОВИХ ПРАВ

На нерухоме майно та їх обтяжень, що виникли до 1 січня 2013 року

Частиною 3 статті 3 Закону встановлено:

«3. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

4. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.»

Отже у разі, коли для вчинення нотаріальної дії нотаріусу подається правовстановлювальний документ, з якого вбачається наявність реєстрації права власності, проведена належним чином до 01 січня 2013 року, то реєстрація права власності відчужувача відповідно до діючого законодавства не є обов’язковою.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ЗБІР

в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

У випадку проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нотаріусами як суб’єктами державної реєстрації адміністративний збір включається до складу доходів загального фонду Державного бюджету України.

Оплату послуг приватних нотаріусів регулює частина 3 статті 35 Закону:

«3. Фінансове забезпечення приватних нотаріусів та акредитованих суб’єктів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів або акредитованих суб’єктів, які здійснили державну реєстрацію прав.

Перерахування коштів адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав здійснюється в установленому законодавством порядку.»

Слід звернути увагу, що Законом встановлено саме перерахування коштів адміністративного збору. На цей час порядок перерахування адміністративного збору приватним нотаріусам законодавством не встановлений. Вбачається можливим 60% адміністративного збору перераховувати на поточний рахунок приватного нотаріуса, відкритий в установі банку.

Вказана вище сума не є платою за вчинення нотаріальної дії і відповідно не підлягає відображенню в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.

Отже, за проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень адміністративний збір має бути сплачений:

1) за проведення державної реєстрації державними нотаріусами – 100% адміністративного збору сплачується до Державного бюджету України;

2) за проведення державної реєстрації приватними нотаріусами:

- 40% адміністративного збору сплачується до Державного бюджету України,

- 60% адміністративного збору залишаються у приватного нотаріуса.

Розрахунок адміністративного збору для сплати протягом 2016 року в найбільш поширених випадках наводиться в таблиці 1.

Таблиця 1