Тривалість життя і розміри кущів
Методичні рекомендації
“ Довідкові матеріали з озеленення садів і парків“
для студентів 5 курсу денного та заочного відділень
спеціалізації “Інтер’єр і обладнання”
напрям підготовки “Дизайн”
Харків 2010
Методичні рекомендації “Довідкові матеріали з озеленення садів і парків” для студентів 5 курсу денного і заочного відділень спеціалізації “Інтер’єр і обладнання” напрям підготовки “Дизайн”. - Харків: ХДАДМ, 2010. -
43 с. (укр. мовою)
Дані методичні вказівки представляють собою скорочений виклад довідкових матеріалів з проектування садів і парків, взятих з “Довідника з зеленого будівництва” Л.О.Рубцева та О.О.Лаптева (видавництво “Будівельник”. 1971). Вони можуть стати в нагоді студентам спеціальності “Дизайн” спеціалізації “Інтер’єр і обладнання» при виконання проектів з ландшафтної архітектури.
Упорядники: доц. Марченко Т.Л., ст. викладач Черніченко С.Є.
Рецензенти:
Кодін В.А., кандидат архітектури,
професор Харківської державної академії міського господарства.
Бондаренко І.В., кандидат архітектури,
доцент Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри “Інтер’єр та обладнання” ХДАДМ
Протокол № 38 від 17 березня 2010 р.
Розглянуто і схвалено на засіданні науково-методичної ради ХДАДМ
Протокол № 6 від 14 квітня 2010 р.
Зелені насадження і їх гігієнічна роль.
При проектуванні лісопарків, парків, садів, скверів, озеленення вулиць, дворових просторів (тобто всіх видів міського озеленення) слід враховувати вплив зелених насаджень на гігієнічну ситуацію території озеленення, на формування їх мікроклімату.
Всі предмети мають здатність віддзеркалювати сонячне проміння. Кількість радіаційних променів, відбитих від певної поверхні, відображена в відсотках, називається альбедо.
Альбедо гравію становить 2%
булижнику - 3%
асфальту - 4%
землі - 4,5%
бетону - 8,5%
цегли червоної - 10,0%
граніту сірого - 11,5%
піску жовтого - 14,5%
мармуру білого - 16,0%.
Альбедо різних видів дерев в залежності від розміру, щільності та форми крони коливається від 8 до 46%. Альбедо хвойних дерев нижче листяних. Прозорість крони, її здатність поглинати або відбивати сонячну радіацію залежить від зовнішнього вигляду різних дерев. Коефіцієнт прозорості крони визначається як відношення прямої сонячної радіації під кроною до прямої радіації, що падає на відкрите місце.
Альбедо берези - 38%
глоду - 37%
дубу - 50,5%
каштану - 51,5%
клену - 50,5%
липи - 23,0%
вільхи - 37,0%
осики - 61,5%
горіху - 28,0%
бузку - 32,0%
тополі - 39,5%
черемхи - 19,5%
яблуні - 53,5%.
Коефіцієнт прозорості крони:
берези - 6,5%
глоду - 4,0%
дубу - 8,5%
каштану - 10,0%
клену - 6,0%
липи - 5,0%
вільхи - 5%
осики - 9,5%
горіху - 1,0%
бузку - 5,1%
тополі - 5,5%
черемхи - 2,0%
яблуні - 10%.
Чим дрібніше лист дерева, тим менше радіації відбиває крона, чим більше альбедо, тим краще захист від сонячних променів.
Форма, розмір дерев, прозорість крони впливають на провітрювання території, на характер повітряних потоків. При проектуванні слід передбачити зміну відкритих і озеленених ділянок, що сприяє кращій циркуляції повітря і виносу шкідливих домішок газів у тропосферу. Не слід проектувати суцільні масиви. Треба передбачати так звані продухи для створення вертикальних потоків повітря. В місцях відпочинку найбільш прийнятна ажурна конструкція насаджень, що створює достатньо тіні та забезпечує провітрювання. Живі суцільні зелені огорожі скверів і парків створюють застій повітря.
В залежності від вимог, які ставляться до озеленення, групи дерев можуть бути за конструкцією такими, що не продуваються, продуваються та ажурними.
Перша група створюється трьохярусною, з дерев різної висоти, щільна.
Друга - одноярусна, з значними розривами в кроні.
Третя - найменш щільна, що фільтрує крізь себе повітряний потік, насичуючи його фітонцидами.
Крім провітрювання території зелені насадження мають пилозахістні властивості. Найкращими для цієї мети є хвойні породи дерев.
Загазованість пригнічує ріст дерев.
Зелені насадження мають і шумозахисну роль. Шум краще поглинається, коли вони розміщені коло джерела шуму, або біля стін будинків. Посадки на бульварі, розміщеному посеред вулиці, тільки підсилює шум. Найкраще захищають від шуму смуги з хвойних дерев - ялини, туї, піхти.
Для зменшення шуму в приміщеннях слід застосовувати ліаноподібні рослини, що обплітають фасади будинків, такі як дикий виноград, жимолость.
Форми зелених насаджень.
Принципи їх компонування залежать від того, яке цільове призначення і архітектурно-планувальне рішення має ландшафтний об’єкт - парк, лісопарк, сад, сквер, бульвар.
Лісові масиви та гаї часто входять складовою частиною в великі парки та лісопарки, щоб відтворити природний ландшафт. Вони поділяються на хвойні (темно- і світлохвойні) та листяні (широко- і дрібнолисті) в залежності від основного виду дерев, що складає лісовий масив. Для темнохвойних насаджень вживають ялину звичайну, ялину сибірську, піхту сибірську, сосну кедрову сибірську і корейську. Для світлохвойних насаджень придатні модрина сибірська та європейська, сосна звичайна. Для широколистяних насаджень - дуб, граб звичайний, бук європейський, липа дрібнолиста.
Дрібнолисті лісові масиви формуються з берези бородавчастої та пухнастої, осики. За своїм складом лісові масиви бувають чистими, що складаються з однієї породи дерев, та змішаними. За структурою вони бувають одно- та багатоярусні. Останні дають можливість урізноманітнити однопородні масиви введенням в обмеженій кількості дерев інших порід. Темна хвоя і характерний силует ялини контрастно сприймається в сусідстві з легкою і світлою кроною беріз. Береза добре гармонує з горобиною і черемшиною. Однорідні березові масиви висаджують на чистому зеленому злаковому газоні, який підкреслює білизну та стрункість стволів.
Дібровичастіше за все строюються змішаними, де основна порода (дуб)
доповнюється липами, кленами, дикими яблунями, грушами, ліщиною, глодом, жимолостю.
Соснові бори в основному одноярусні. Світла легка крона та високі чисті стволи з мідно-червоною корою створюють відчуття сонячності. В складних борах основну породу доповнюють липи, клени, ліщина, бересклет.
Масивні модрини найбільш світлі в порівнянні з масивами інших порід. Взимку модрина скидає хвою. В осені її крона стає золотавою, навесні вкривається ніжною зеленою хвоєю.
З ялини створюють одноярусні посадки.
В парках з обмеженою площею створюються невеликі гаї або групи дерев кількістю 50 – 100 стовбурів на площі 0,25 – 0,5 га, що складаються в основному з місцевих порід. Групи хвойних дерев є прекрасним тлом для невеличких груп беріз, горобин та інших листяних порід.
Групи створюють перехід між гаєм і відкритим простором. На відміну від лісних масивів і гаїв в групах дерев велике значення приділяється індивідуальним властивостям кожного дерева ( рисунку віт, форми крони, характеру листя).
Щоб ландшафтна композиція сприймалась єдиною, в окремих групах дерев, розміщених на відкритому просторі, обов’язково повинні бути представлені породи, які складають лісовий масив або гай, що сприймається як фон та замикає простір галявини з розкиданими по ній купами дерев та кущів.
Породи дерев в групах підбираються також в залежності від характеру місцевості. На вологих заливних луках, біля річок найбільш бажаними є верба, вільха, тополі, а на сухих ділянках - дикі груші і яблуні, клен, липа.
За своїм складом групи дерев можуть бути сформованими з однієї породи та змішаними: з декількох порід дерев та кущів.
Ялини і піхти утворюють щільні групи, не потребують підсадки кущів. Модрини і сосни утворюють прозорі групи. На фоні їх високих і струнких стовбурів добре споглядаються листяні дерева та чагарник. Цікаві гніздові групи з декількома стовбурами, що ростуть з одного місця, коли дерево дає декілька пагонів з одного кореня.
Групи можна сформувати і з одних кущів. Краще за все їх створювати з екземплярів одного сорту (бузку, жасмину). В змішаних групах більш високі екземпляри висаджуються в центрі групи або позаду для створення тла для більш низькорослих рослин.
Кількість екземплярів в групі коливається від 3 до 15.
За розміром крони та площею живлення, необхідною для розвитку рослин, кущі можна поділити на крупні, середні та дрібні.
Крупні- бузок, глід, гортензія, жимолость (використовуються на відстані 3 – 4 м).
Середні - барбарис, смородина золотава, сніжник, троянди (на відстані 1,5 – 2 м).
Дрібні - перстач, магнолія, айва японська (0,5 – 1 м).
Одиночні дерева (солітери) відрізняються формою крони від дерев тієї ж породи, які ростуть у лісових масивах, гаях або групах. Їх висаджують на відкритих просторах галявин та луків.
Алеї проектуються в садах і парках. Вони обсаджені з обох боків деревами і чагарниками, які створюють глибокі й чіткі перспективи з чергуванням світла й тіні.
В місцевостях з жарким сонячним літом доцільно проектувати алеї з суцільним замкнутим склепінням крони, а в районах з вологим кліматом для кращої аерації - з розімкнутим. Сила емоційного впливу алеї залежить від порід дерев, якою вона обсаджена, а також від її ширини та довжини. Чим ширше і довше простір алеї, тим більш ширококронні дерева мають його обмежувати (липи, дуби, клени, платани).
В вузьких та коротких алеях садів слід розміщувати пірамідальні форми хвойних та листяних порід.
В розаріях та партерах алей обсаджують штамповими трояндами, глодом, самшитом (буксом), калиною, бузком.
В залежності від кількості рядів по обидві сторони дороги алеї бувають однорядні та багаторядні. Бажано, щоб стовбури крони рядових посадок були близькими за розмірами та формою, розміщення в одному ряду дерев контрастної форми знижує загальну декоративність алеї. Відстань між
деревами повинна бути однаковою для створення впорядкованого ритму.
Боскети являють собою простір, обнесений з усіх боків високими і щільними спеціально підстриженим насадженнями дерев і кущів, в яких розміщують фонтани, зелени театри і ін.
Утворюють боскети з дерев одного виду, це можуть бути липа, граб, в’яз, клен, ялини, модрини, яловець, тис. Щоб стіни боскетів тримали задану форму, віти дерев закріплюють на спеціальному каркасі. Іноді в зелених стінах вирізують спеціальні ніші. Конструктивною основою стін використовують трельяжі - дерев’яні або металеві сітчасті каркаси, з рослинами, що обплітають ці конструкції. Дерева для стін боскетів висаджуються на відстані 50-70 см від одного.
Живі огорожі розмежовують окремі ділянки, утворюють зелене тло для квіткових композицій. Їх проектують одно- , двох- та трирядними з
відстанню 0,5 –0,7 м, висотою більше 2 м, 1 – 2 м і менше 1 м.
Бордюри - низькі живі огорожі для обсаджування доріжок в квітниках і партерах. Їх формують з ірги, чубушника та багаторічних трав’янистих рослин.
Форма стрижки зелених огорож залежить від архітектурного рішення і
ландшафту.
Вертикальне озеленення виконується шляхом посадки рослин типу ліан. За засобом прикріплення до опори вони діляться на 3 групи: ті, що тримаються на каркасі за допомогою повітряних корінців, ті, що чіпляються за опору спеціальними вусиками та ті, що обкручують стійку своїм стеблом.
Вертикальне озеленення виконується за допомогою таких рослин як: плющ звичайний, виноград п’ятилисний, гортензія повзуча, клематис, актинідія, жимолость, лимонник китайський, гліцинія. Вертикально опори каркасу слід проектувати не товщ 8 см. При товщині каркасу більше 8 см, що перевищує діаметр оберту верхівки стебла, ліана не втримується на опорі.
При допомозі вертикального озеленення декорують глухі торцеві стіни будинків, підпірні стінки, перголи, альтанки, а також сильно затінені ділянки землі та круті відкоси. Відкритий грунт добре вкривати диким виноградом,
барвінком.
Озеленення вулиць провадиться в основному, регулярними насадками дерев. Відбір порід та розміщення дерев залежать від ширини вулиці, типу руху на ній, ширини тротуарів, висоти будівель, орієнтації по сторонах світу.
Не бажано висаджувати дерева на вузьких вулицях з північної сторони та на близькій відстані від будинків (ближче 5 метрів).
При підборі порід дерев для озеленення вулиць слід враховувати стійкість рослин до забрудненості повітря пилом, димом та газами. Рекомендується висаджування тополі, білої акації, клену, ялини сріблястої.
Ширококронні дерева (тополі, клени, акації, липи) висаджують не ближче 6 – 6,5 м до осі проїжджої частини вулиці.
Розміщення насаджень в зонах пішохідного руху залежить від розміщення споруд та підземних комунікацій. Між ними та зеленими насадженнями слід витримувати наступні відстані:
- від стін будинків - 5м;
- від краю проїжджої частини
автомобільних доріг - 1м;
- від підпірних стінок - 1 м4
- від огорож - 4 М;
- від щогл та стовпів - 2 м;
- від підземних комунікацій:
газопроводу - 2 м;
теплопроводу - 2 м;
електрокабелю - 2 м;
водопроводу - 1,5 м;
каналізації - 1,5 м.
Декоративні газони
Культурний газон - це штучний дерновий покрив, що створюється шляхом висіву певних видів трав (багаторічних злаків). Декоративні газони створюють в садах, скверах, парках, в зелених насадженнях житлових районів.
Газони розподіляють на партерні, звичайні садово-паркові та лугові.
Партерні газони влаштовують перед громадськими спорудами, фонтанами, пам’ятниками: тобто в важливих з точки зору містобудівної композиції місцях. Для облаштування цих газонів використовуються багаторічні злакові трави, низькорослі, з тонкою побудовою стебел, бажано одного виду.
Звичайні садово-паркові газони представлені у вигляді дернових покровів парків, скверів та бульварів, а також в озелененні житлових масивів. Для них доцільно застосовувати суміш трьох – п’яти багаторічних злакових трав.
Лугові газони проектуються в лугопарках та на великих галявинах лісопарків. Їх засівають багатьма видами трав, наближаючи до природного травостою.
Декоративні газони являються основним фоном для паркової рослинності, Їх зелений покров діє заспокійливо на людину.
Газонні трави діляться на верхові трави, які мають відносно велику висоту пагонів (100 см і вище) такі як костер, пирій, люцерна синя та еспарцет.
Низові трави відрізняються тонкими й невисокими пагонами (30 -
60 см), серед яких найбільш вживаними є тонконіг, костриця червона, райграс пасовищний, конюшина біла.
До полуверхових трав відносяться райграс багатоквітковий, костриця, тимофіївка, конюшина червона, люцерна з висотою пагонів від 60 до 100 см.
Газонні трави розподіляються ще на однорічні (райграс однорічний, тонконіг однорічний, конюшина, люцерна). До дворічних трав відноситься райграс багатоукісний, а до багаторічних - злакові (вівсяниця червона, тонконіг, пирій, костер), які зберігають травостій десятки років.
Квітники.
Квітники поряд з газонами відіграють велику роль в оформленні площ, бульварів, скверів, парків і вулиць. Квіткове оформлення застосовується у вигляді партерів, клумб, рабаток, груп, ваз та вертикальних композицій (регулярні квітники).
Ландшафтне облаштування квітників будується на вільному розміщенні багаторічних квітів на зеленому газоні у вигляді масивів, груп, одиночних посадок та квітучих галявин-луків.
Масиви - крупні квітчані композиції - застосовуються у великих парках на галявинах на фоні гаїв і груп дерев. Найчастіше масиви створюються з багаторічних рослин, що мають яскраві насичені кольори, це можуть бути півонії, нив’яник, монарда, тюльпани, нарциси, гіацинти, хризантеми, айстри, флокси.
Для двоколірних масивів використовують білі та фіалкові крокуси, білі нарциси та червоні тюльпани, білі ахіллеї з синьою веронікою і т. ін.
Найбільш вживаним видом квітникового оформлення є групи. Це посадки з декількох десятків рослин. Окреслені групи досить вільно. Розміри площі коливаються від 5 до 50 м2 .
Групи багаторічних квітів як і поодинокі рослини можуть розміщуватись на газоні на фоні дерев. Щоб отримувати єдину кольорову пляму, слід утворювати групу з рослин одного сорту: флоксів, лілійників, айстр, хризантем, дельфініумів.
Бордюри з багаторічних квітів застосовуються для облямування доріг
і доріжок й формуються з невеликих рослин з рясним цвітінням. Прості бордюри або рабатки проектуються шириною 1 – 3 м. Головні вимоги, що пред’являються до багаторічників бордюру - рясне цвітіння та велика маса листя. Не можна проектувати бордюри у вигляді надто довгих стрічок, треба їх розривати та урізноманітнювати різними за кольором рослинами.
Поодинокі посадки багаторічних квітів розміщуються в найбільш значущих композиційних точках квітника: на розі доріжок на зеленому полі газону, на відстані двох- або трикратної висоти рослини від доріжки, що створює найкращі умови зорового сприйняття композиції.
Формують ландшафт парків і квіткові луки та квіткові килими.
Утворення квітучого луку або килима має багато спільного з облаштуванням газонів. Спочатку висіваються злакові трави, а потім на зеленому полі висаджують квіти за певними візерунками. Квіткові групи слід підбирати з урахуванням послідовності цвітіння та колориту луку.
На квітучому лузі бажано висівати тимофіївку лугову, кострицю лугову, райграс, конюшину, волошки, родовик, шавлію, ромашки.
Клумби і килимові квітники проектують в партерній зоні парків. Квіткове оформлення їх змінне: для осіннього (петунії, агератуми, сальвії, канни, седуми) і літнього (строкарки, фіалки триколірні, незабудки, гвоздики) цвітіння.
Альпійські (скелясті) сади формуються з рослин, що ростуть на
високогір’ях з використанням природного каміння. Їх утворюють на перерізаній ярами території, на крутих схилах.
Для створення альпійського ландшафту використовують граніт, пісковик, вапняк.
Каміння повинно розміщатись так, щоб справлялось враження природного ландшафту. В верхніх частинах альпійського саду культивують дрібні багаторічні рослини, нижній ярус засаджують крупними багаторічними екземплярами. Простір між скелями, схили, яри покривають квітучими повзучими рослинами, які утворюють суцільний килим (чебрецем, очитком, церастиумом, повзучою гвоздикою).
Принципи композиції
Земне будівництво як вид мистецтва може бути віднесено до ландшафтної архітектури, тому його витвори проектуються з урахуванням принципів архітектурної композиції: єдності та супідлеглості частин і цілого, пропорційності, масштабності, ритмічності, контрастних і нюансних
співвідношень.
При створенні ландшафтних композицій єдності пейзажної картини можна досягти подібністю форм окремих рослин, але єдність форм не можливо розуміти як однаковість, яка приводить до монотонності композиції.
Ритмічне і метричне чергування вживаний в зеленому будівництві композиційний засіб. Повторення певних форм рослин та їх груп дає значний позитивний ефект, коли кількість повторів оптимальна. Схожі за характером групи рослин можуть бути повторені не більше 3х – 4х разів, щоб уникнути одноманітності.
Кожна композиція вимагає сумірності їх складових. Рослини в групі повинні бути сумірні одна одній і ландшафтному оточенню.
Масштаб посадок визначається двома факторами: архітектурною спорудою і рослиною (деревом). Масштаб і пропорції в ландшафтній архітектурі, а саме в зеленому будівництві, не є сталими, бо пропорційні співвідношення рослин міняються на різних стадіях їх розвитку.
Масштабу загальної композиції повинні відповідати ширина та покриття алей. Їх невеликий масштаб вимагає більш тонкої структури покриттів, сумірної плитки, тонкого гравію, цегли, клінкеру, дерев’яної шашки. В крупному масштабі слід використовувати матеріали більш грубих структур, плити значних розмірів, каміння.
При співставленні складових ландшафтної композиції часто вживається такий її засіб як контраст, що дає змогу підкреслити певні властивості порівнювальних елементів.
При побудові пейзажних композицій в парку не можна застосовувати часто різкі контрасти, бо тоді вони втрачають силу виразності. Приємний контраст дає співставлення пірамідальної тополі та плакучої верби, берези і піхти.
Добре контрастують широколисті і дрібнолисті дерева, темні крони із світлими. Контраст справляє більше враження, коли одна з порід представлена більшою кількістю екземплярів, а друга – тільки вкрапленнями.
Вживаються і так звані послідовні контрасти, які сприймаються під час руху і в просторі парку. Так після темного ялинового масиву березовий гай видається особливо світлим, старий дуб поряд з молодими насадженнями - особливо кремезним. В парках контраст дає позитивний ефект при зоровому сприйнятті регулярного партеру та вільного ландшафтного оточення.
При проектуванні озеленення садів і парків слід враховувати закони перспективи, які дають можливість зорово видозмінювати простір пейзажу та його окремих елементів.
Алеї видаються довшими, якщо ряди дерев посаджені не паралельно, а на збігаючих лініях, або якщо на початку алеї посаджені більш високі дерева ніж в кінці.
В садово-парковому пейзажі відкрита, рівна з поступовим
підвищенням поверхня зорово сприймається значно просторішою, ніж також з поступовим зниженням.
Групи дерев, або квіти, виглядають краще, якщо вони розміщені на горизонтальній або з підвищенням площині. Пірамідальні та плакучі дерева виглядають ефектно при розгляді знизу на фоні неба.
Квітники, басейни, чіткі групи дерев краще сприймаються зверху. Відстань між глядачем і предметом зорово скорочується, коли екранується місцевість, яка лежить на шляху променю зору і не фіксується оком.
Розміщення рослинних композицій треба провадити у відповідності з проектом, виділяючи різні функціональні зони, які повинні різнитися підбором дерев, чагарників та квітів, однотипністю (сади жасминів, бузку, троянд, і різноманітністю зелених насаджень.
Парк в цілому повинен бути гармонійним твором ландшафтної архітектури.
Тезаурус рослин і дерев
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Газонні трави і квіти | ||
| Ageratum mexicanum | Агератум (долгоцветка) | Агератум |
| Adonis vernalis L. | Адонис многолетний весенний | Адоніс, горицвіт |
| Alissum | Алиссиум (каменник) | Алісіум |
| Acorus Calamus L. | Аирболотный | Татарське зілля, аїр тростинний лепеха шувар |
| Amarantus caudatus L. | Амарант хвостатый | Амарант, щириця, щир |
| Aconitum A. napellus A. pyramidalis A. volubile | Аконит (борец) фиолетовый пирамидальный вьющийся | Аконіт фіолетовий пірамідальний кручений |
| Viola tricolor L. | Анютины глазки | Фіалка триколірна братки триколірні братики |
| Arabis Najas L. Turritis glabra L. | Арабис (резуха альпийская) | Гусімець різуха пужник |
| Arum L. | Аронник | Кліщинець |
| Aster L. | Астра | Айстра |
| Achillea millefolium L. | Ахиллея (тысячелистник обыкновенный) | Деревій кровавник |
| Saxifraga crassifolia L. Bergtnia crassifolia | Бадантолстолистный | Бадан товстолистий монгольський чай чагир |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Ocimum Basilicum L. | Базилик | Васильки |
| Vinca minor | Барвинок (винка) | Барвінок |
| Чорнобривець | Бархатeц высокий | Чорнобривець високий |
| Colchicum L. | Безвременник | Пізноцвіт |
| Calla L. | Белокрыльник | Образки |
| Ballota L. | Белокудренник | М’яточник |
| Atropis Rupr. | Бескильница | Покісниця |
| Helichrysum monstrosum hort. | Беcсмертник (гелихризум) | Безсмертник. сухоцвіт |
| Cirsium L. | Бодяк | Осот |
| Callitriche L. | Болотник | Виринниця |
| Herminius L. | Бровник | Гермінія |
| Adenophora lilifolia Ledb. | Бубенчик | Дроб |
| Ligularia sibirica Cass. | Бузульник | Жовтозілля (стрілолисте) |
| Corynephorus P.B. | Булавоносец | Булавоносець, срібна травка |
| Peplis L. | Бутерлак | Щербик бутерлак |
| Centaurea mosschata L. C. cyanus L. | Василёк мускусный полевой | Волошка мускусна польова |
| Thalictrum | Василистник (таликтрум) | Рутвиця |
| Verbena hybrida Hort. | Вербена плетистая | Вербена витка |
| Thlaspi frvense L. | Вередник | Талабан ольовий |
| Calluna vulgaris L. Salisb. Erica vulgaris L. | Вереск обыкновенный | Верес Вереск звичайний |
| Латинська назва | Російська мова | Українська мова |
| Ampelopsis quinguefolia hort. Vitis amurensis Rupr. | Винограддикий амурский | Виноград дикий В. амурський |
| Anchusa myosotideflora Lehm. | Воловик незабудковый | Воловик незабудковий |
| Myrica L. | Восковик | Восковик |
| Cerinthe L. | Воскоцветник | Вощанка |
| Ipomea purpurea Lam. Convolvulus L. | Вьюнок (ипомея) | Іпомея кручені паничі Березка повій, повійка |
| Dianthus chinensis L. D. plumarius L. D. barbatus L. D. caryophyllus L. | Гвоздика китайская перистая барбатус Шабо | Гвоздика китайська периста барбатус Шабо |
| Hyacinthus orientalis L. | Гиацинт | Гіацинт |
| Polygonum L. P. aviculare | Горец птичий спорыш | Гірчак спориш птича гречка |
| Gentiana L. | Горечавка | Тирлич |
| Lathyrus odoratus L. | Горошек душистый | Пахучий горошок |
| Tamaris L. | Гребенщик | Тамариск |
| Hydrangea petiolatis sieb.et. Zuss | Гортензіяползучая | Гортензія повзуча |
| Delpninium chinense Fischer D. elatum hybr. Hort D. consolida L. | Дельфиниум(шпорник) китайский. многолетний однолетний живокость полевая | Дельфініум сокирки польові синевода |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Lonicera caprifolium L. Henryi Hecusl. | Жимолость каприфоль Генри | Жимолость козолист, козячий листик каприфолій деревник |
| Iris hybrida | Ирис | Ірис пивники |
| Canna indica L. | Канна | Канна |
| Trifolium repens L. T. hybridum T. pratense T. repens | Клевер белый пастбищный розовый красный ползучий | Конюшина пасовищний рожевий К. червона (лучна) головак |
| Campanula persifolia | Колокольчик персиколистный | Дзвоник персиколистий |
| Sanquisorba officinalis | Кровохлёбка аптечная | Родовик кровоголовка |
| Crocus vernus All. | Крокус (шафран) | Крокус, крокіс шафран |
| Trollius nubr. Hort. T. europaeus L. | Купальница (троллиус) | Вовча лапа Купальниця |
| Potentilla L. | Лапчатка | Перстач |
| Linum grandiflorum Hort. | Лён красный долгунец | Льон Льон-довгунець |
| Schisandra chinensis Baill. | Лимонник китайский | Лимонник китайський |
| Bellis perennis L. | Маргаритка | Строкарки |
| Matthiola bicornis DS | Маттиола двуногая | Матіола двунога |
| Poa pratensis L. Р. trivialis L. Р. nemoralis L. | Мятлик луговой, обыкновенный, лесной | Тонконіг луговий звичайний лісовий |
| Narcissus L. | Нарцисс | Нарцис |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Tropaeolum majus L. | Настурция | Красуля настурція |
| Myosotis alpestris F. Schmidt | Незабудка альпийская | Незабудка альпійська |
| Calendula officinalis L. | Ноготки (календула) | Нагідки |
| Festuca rubra ssp. Genuine | Овсяница красная | Костриця |
| F. pratensis Huds | луговая | типчак |
| F. ovina L. | овечья (типчак) | |
| Dryopteris Filix D.F. mas Schott. Polystichum F.m. Roth. | Папоротник | Папороть, сорокозуб папоротник |
| Paeonia albiflora Pall. | Пеон китайский (пион) | Півонія павонія |
| Petunia hybr. Hort. | Петуния садовая | Петунія садова |
| Pyrethrum parthenifolium aureum Carneum Bieb. | Пиретрум золотистый (ромашка) розовый | Ромашка золотава Р. рожева |
| Hedera helix L. | Плющ обыкновенный | Плющ |
| Galanthus Elwest Hook. Fil. | Подснежник (галантус) | Підсніжник білий ряст |
| Primula acaulis | Примула бесстебельная | Примула безстеблова |
| Scilla bifolia | Пролeскa | Проліски |
| Agrostis vulgaris Wsth R. tenuis Sibth A. alba Sibth | Полевица обыкновенная белая | Мітлиця польова звичайна біла |
| Adrophirum tenerum L. | Пырей бескорневищный ползучий нежный | Пирій безкорневий повзучий ніжний |
| Lolium perenne | Райграс пастбищный многоукосный вестерволь | Райграс пасовищний багатоукісний вестерволь |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Arabic albida Stev. (alpina Hort.) | Резуха альпийская (арабис) | Гусімець різуха пужник |
| Rosa pimpinellliifolia L. R. lutea Mill. R. canina L. R. pimpinellifolia L. R. poliantha R. rugosa Thunb. | Роза бедренцеволистая жёлтая канина мелколистная полиантовая ругоза китайская чайная | Троянда роза жовта рожа канина ружа дрібнолиста поліантова ругоза гібіск, китайська роза чайна троянда |
| Matricaria L. M. chamomilla L. Chrysanthemum L. Chr. Balsamita L. Chr. Leucanthemum L. | Ромашкадикая аптечная луговая | Ромашка Рум’янок Маруна Канупер Королиця, ромен |
| Thlum pratensis | Тимофеевка луговая | Тимофіївка житниця |
| Thymus L. | Тимьян | Чебрець |
| Tulipa | Тюльпан | Тюльпан |
| Viola arvensis Мurr. Platanthera befjlia Rich. | Фиалка полевая ночная | Фіалка польова фіалка нічна любка |
| Phlox perennis Hort. P. divaricata L. P. subulata L. | Флокс многолетний дивариката шиловидный | Флокс багатолітній диваріката шиловидний |
| Humulus lupulus | Хмель | Хміль |
| Chrysanthemum carinatum Schousb. | Хризантема | Хризантема |
| Allium ursinum L. | Черемша | Черемша левурда |
| Salvia officinalis L. | Шалфей | Шавлія, шалфій |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Дерева та кущові | ||
| Azalea pontica L. | Азалияпонтийская | Азалія понтійська |
| Chaenomeles japonica Ldb. | Айваяпонская | Айва японська |
| Acacia Robinia pseudoacacia L. | Акация белая жёлтая | Акація біла жовта |
| Ledum palustre L. | Багульник | Багно |
| Berberis B. tunbergii DC. | Барбарис обыкновенный | Барбарис байбарис звичайний |
| Phellodendron amureuse Rupr. | Бархат амурский | Бархат амурський |
| Betula verrucosa B. alba B. pubescens Eheh. | Березабородавчатая белая пушистая | Береза бородавчаста біла пухнаста |
| Evonymus latifolia Scop. | Бересклет широколистный | Бруслина Бересклет широколистий |
| Ulmus campestris v. fastigiata hort. U.c.v.pendula Dipp. | Берест пирамидальный плакучий | Берест пірамідальний плакучий |
| Herminius L. | Бровник | Гермінія |
| Crataegus L. | Боярышник | Глід глідколюх |
| Sambucus | Бузиначерная | Бузина чорна |
| Fagus silvatica L. | Букевропейский | Бук європейський |
| Ampelopsis quinguefolia hort. Vitis amurensis Rupr. | Винограддикий амурский | Виноград дикий амурський |
| Acjnitum anthora L. | Волкобойник | Тоя дрібнолиста |
| Ulmus laevis | Вяз | В’яз |
| Crataegus oxiacantha | Глод | Глід Глід-колюх |
| Carpinus betulus L. | Грабобыкновенный | Граб звичайний |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Pyrum | Груша лесная | Груша лісова |
| Caragana fruticosa Bers. C.micropphilla Lam. | Дереза мелколистная | Дереза дрібнолиста |
| Cornus mas L. | Дерен | Дерен |
| Genista tinctoria L. G. pillosa L. G. sagittalis L. | Дроккрасильный волосистый отороченный | Дрік дрочник |
| Quercus robur L. Q. robur v.pendula A.D.C. | Дублетний плакучий | Дуб літний плакучий |
| Picea excelsa Link. Picea excelsa Ldb. | Ельобыкновенная сибирская колючая | Ялина звичайна сибірська колюча |
| Lonicera caerulea Caprifolium L. | Жимолость татарская каприфоль | Козолист каприфолій |
| Salix S. acutifolia S. caprea | Ивабелая плакучая козья, бредина | Верба, лоза. Іва Білоліз Гостролиста або шелюга |
| Ulmus L. U. Montana With. U. campestris L. | Ильм | В’яз Ільм берест |
| Amelanchier ovalis Med. A. Canadensis Med. | Иргаобыкновенная канадская | Ірга звичайна канадська |
| Viburnum opulus L. | Калина обыкновенная | Калина звичайна |
| Aesgulus hippocastanum L. | Каштан конский | Каштан кінський |
| Cornus mas. L. | Кизил настоящий | Кизил справжній |
| Cotoneaster vulgaris Lindl. | Кизильник обыкновенный | Ірга звичайна |
| Aser platanoides L. | Клён остролистый серебристый красный явор | Клен гостролистий сріблястий червоний явір |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Rhamnus saxatilis Jacqu. | Крушинаскальная | Крушина скальна |
| Laurus nobilis | Лавр | Лавр |
| Schisandra chinensis Baill. | Лимонник китайский | Лимонник китайський |
| Tilia L. T. cordata Mill. | Липакрупноцветная мелколистная серебристая | Липа крупноцвітна дрібнолиста срібнолиста |
| Larix sibirica Rupr. L. Decidua Mill. | Лиственница сибирская европейская | Модрина сибірська європейська |
| Elaeagnus angustifolia L. E. argentea Nutt. | Лохузколистый серебристый | Маслинка лох |
| Rubus odoratus L. | Малинадушистая | Малина пахуча |
| Amygdalus communis L. | Миндаль | Мигдаль |
| Juniperus communis L. | Можжевельник обыкновенный | Яловець Ялівець звичайний |
| Mespihus germanica L. | Мушмула обыкновенная | Мушмула звичайна |
| Hippophae rhamnoides L. | Облепиха | Плоховик обліпиха |
| Olea turopaea | Олива | Оливове дерево |
| Alnus L. A. hirsute Turcz. A. incana Willd. | Ольха чёрная пушистая серая | Вільха клейка пухнаста В. сіра |
| Populus Tremula L. | Осина | Осика, осичина |
| Juglans regsa L. | Орех маньчжурський грецкий | Горіх, горішина волоський |
| Dryopteris Filix D.F. mas Schott. Polystichum F.m. Roth. | Папоротник | Папороть, сорокозуб папоротник |
| Латинська назва | Російська назва | Українська назва |
| Abies alba Mill. Abies alba Ldb. Abies sibirica Ldb. | Пихта европейская гребенчатая сибирская | Смерека Піхта гребенчата П. сибірська |
| Platanus | Платан | Платан |
| Cytisus Ratisbonensis Schaeft. | Ракитник (ракита) | Рокитник зіновать |
| Sorbus aucuparia L. S.a.v. pendula Dipp. | Рябина обыкновенная плакучая | Горобина звичайна плакуча |
| Buxus | Самшит | Самшит букс |
| Syringa vulgaris L. S. persica L. | Сиреньобыкновенная персидская | Бузок звичайний персидський |
| Ribes alpinus L. R. aureum Pursn. | Смородина альпийская чёрная | Смородина альпійська Порічки чорні |
| Pinus silvestris L. P. sibirica Rupr. P. sibirica Rupr. | Сосна обыкновенная кедровая сибирская | Сосна звичайна кедрова сибірська |
| Spiraea salicifolia L. S. media Schmidt. | Таволгаиволистая средняя | Лабазник медунка болотяна |
| Taxuc | Тис | Тис |
| Prunus spinosa L. | Терновник | Терник тернина |
| Populus L. P. nigra | Тополь белый черный | Тополя біла Осокір |
| Thuja gigantea Nutt. occidentalis L. | Туягигантская западная | Туя гігантська західна |
| Padus padus L. P. virginiana L. | Черёмуха обыкновенная виргинская | Черемха Черемуха звичайна віргінська |
| P. avium L. | Черешняобыкновен. поздняя твердая | Черешня звичайний черех |
| Morus alba L. M. nirga L. | Шелковица белая черная | Шовковиця біла чорна |
| Malus communis D.C. silvestris (L.) Mill | Яблоня обыкновенная лесная | Яблуня звичайна лісова |
| Fraxinus excelsior | Ясеньобыкновенный | Ясен звичайний |
| Acer pseudoplatanus L. | Явор | Явір |
| Eucaliptus globulus | Эвкалипт | Евкаліпт |
Тривалість життя і розміри дерев
| Назва рослин | Тривалість життя роки | Розміри, м | |||||||
| середні | максимальні | ||||||||
| Російська | Українська | середня | максимальна | висота | Діаметр крони | висота | Діаметр крони | ||
| Хвойні | |||||||||
| Ель белая | Ялинабіла | ||||||||
| восточная | східна | ||||||||
| колючая | колюча | ||||||||
| обыкновенная | звичайна | ||||||||
| Лиственница европейская | Модрина европейська | ||||||||
| сибирская | сибірська | ||||||||
| Лжетсуга | Лжетсуга | ||||||||
| Можжевельник обыкновенный | Яловець звичайний | ||||||||
| Пихта европейская | Модрина европейська | ||||||||
| Пихта | Піхта | ||||||||
| кавказская | кавказька | ||||||||
| одноцветная | одноколірна | ||||||||
| сибирская | сибірська | ||||||||
| Сосна кедровая сибирская | Сосна кедрова сибірська | ||||||||
| обыкновенная | звичайна | ||||||||
| Туя гигантская | Туя гигантська | ||||||||
| западная | західна | ||||||||
| Листянi | |||||||||
| Акация белая | Акація біла | ||||||||
| Бархат амурский | Бархат амурський | ||||||||
| Береза бородавчатая | Береза бородавчаста | ||||||||
| Назва рослин | Тривалість життя роки | Розміри, м | |||||||
| середні | максимальні | ||||||||
| Російська | Українська | середня | максимальна | висота | Діаметр крони | висота | Діаметр крони | ||
| Берека | Берека | 15-20 | |||||||
| Бук восточный западный | Бук східний західний | ||||||||
| Бундук | Бундук | ||||||||
| Вяз | В’яз | ||||||||
| Гледичия | Гледичія | ||||||||
| Граб | Граб | ||||||||
| Груша лесная | Груша лісова | ||||||||
| Дуб летний | Дуб літній | ||||||||
| Ива белая плакучая | Іва біла білоліз | ||||||||
| Ильм | Ільм | ||||||||
| Каштан конский | Каштанкінський | ||||||||
| Клен остролистный | Клен гостролистий | ||||||||
| полевой | польовий | ||||||||
| серебристый | сріблястий | ||||||||
| ясенелистный | ясенелистий | ||||||||
| явор | явір | ||||||||
| Липа крупнолистная | Липа крупнолиста | ||||||||
| мелколистная | дрібнолиста | ||||||||
| серебристая | срібляста | ||||||||
| Назва рослин | Тривалість життя роки | Розміри, м | |||||||
| середні | максимальні | ||||||||
| Російська | Українська | середня | максимальна | висота | Діаметр крони | висота | Діаметр крони | ||
| Ольха черная | Вільха клейка | ||||||||
| Орех маньчжурский | Горіх маньчжурський | ||||||||
| грецкий | волоський | ||||||||
| Платан | Платан | ||||||||
| Рябина обыкновенная | Горобина звичайна | ||||||||
| Тополь белый | Тополя біла | ||||||||
| канадский | канадська | ||||||||
| пирамидальный | пірамідальна | ||||||||
| Шелковица белая | Шовковиця біла | ||||||||
| Яблуня лесная | Яблуня лісова | ||||||||
| Ясень обыкновенный | Ясен звичайний | ||||||||
Тривалість життя і розміри кущів
| Назва рослин | Тривалість життя роки | Граничні розміри, м | ||
| Російська | Українська | висота | діаметр крони | |
| Айва обыкновенная японская | Айва звичайна японська | 80-100 60-80 | 1,5 | 1,5 |
| Акация желтая | Акація жовта | |||
| Амфора кустарниковая | Амфора кущова | |||
| Бирючина | Бирючина вовчi ягоди | |||
| Барбарис обыкновенный Тунберга | Барбарис звичайний Тунберга | 1,5 | 1,5 | |
| Бобовник “Золотой дождь” | Бобчук дикий мигдаль | |||
| Бересклет европейский | Бересклет европейський | |||
| Боярышник колючий | Глiд колюх | |||
| Бузина черная | Бузина чорна | |||
| Вишня маголебская | Вишня маголебська | |||
| Волчье лыко | Вовче лико | 1,5 | ||
| Гортензия метельчатая | Гортензія волотиста | |||
| Гордовина | Гордовина | 60-80 | ||
| Дейция городчатая | Дейція городчата | 50-60 | ||
| Жимолость татарская каприфоль | Жимолость татарська каприфолій | 60-80 50-70 | - | |
| Жасмин-чубушник | Жасмин-чубушник | |||
| Калина обыкновенная | Калина звичайна | 50-70 | ||
| Назва рослин | Тривалість життя роки | Граничні розміри, м | ||
| Російська | Українська | висота | діаметр крони | |
| Кизил настоящий | Кизил справжній | |||
| Кизильник многоцветный | Ірга багатоцвітна | 1,5 | ||
| Крушина слабительная | Крушина проносна | |||
| Лещина | Ліщина | |||
| Лох узколистый | Маслинка вузьколиста | 60-80 | ||
| Магнолия падуболистная | Магнолія падуболиста | 0,5 | ||
| Облепиха | Плоховник обліпиха | |||
| Ракитник | Рокитник зіновать | 1,5 | ||
| Розовик | Розовик | 1,5 | ||
| Розы (культурые сорта) вьющиеся шиповник | Троянди (культурнi сорти) виткі шипшина | 1.5 - | ||
| Сирень амурская венгерская обыкновенная | Бузок амурський угорська звичайна | |||
| Скумпия | Скомпія райдерево, шевське дерево | |||
| Снежноягодник | Сніжноягідник | 1,65 | ||
| Форзиция | Форзиція | |||
| Черемша | Черемша, левурда |
Класифікація дерев, які особливо вирізняються кольором листя
в період повного облистення
| Колір | Назва дерева | |
| Російська назва | Українська назва | |
| Червоний | Берёза бородавчатая краснолистная | Береза бородавчата червонолиста |
| Бук краснолистный | Бук червонолистий | |
| Слива краснолистная | Слива червонолиста | |
| Дуб черешчатый краснолистный | Дуб черешчатий черевонолистий | |
| Клён Рейтенбаха Шведлера | Клен Рейтенбаха Шведлера | |
| Ильм краснолистный | Ільм червонолистий | |
| Явор краснолистный | Явір червонолистий | |
| Оранжово-червоний (осінне забарвлення листя) | Дуб шарлаховый болотный | Дуб шарлаховий болотяний |
| КлёнГиннала маньчжурський серебристый красный остролистный | КленГиннала маньчжурський сріблястий червоний гостролистий | |
| Яблуня сибирская | Яблуня сибірська | |
| Оранжово-жовтий (осінне забарвлення листя) | Клён остролистный | Клен гостролистий |
| Каштан конский | Каштан кінський | |
| Осина | Осика | |
| Черемуха обыкновенная | Черемха звичайна | |
| Колір | Назва дерева | |
| Російська назва | Українська назва | |
| Жовтий або золотавий | Дуб черешчатый жёлтолистный | Дуб черешчатий жовтолистий |
| Клёнполевой жёлтолистный | Кленпольовий жовтолистий | |
| Клёнсеребристый жёлтолистная форма | Кленсріблястий жовтолиста форма | |
| Клёнясенелистный жёлтолистная форма | Кленясенелистий жовтолиста форма | |
| Клён остролистный | Клен гостолистий | |
| Тополь канадский | Тополя канадська | |
| Жовтий (осінне забарвлення листя) | Акация амурская | Акація амурська |
| Бархат амурский | Бархат амурський | |
| Берёза (большинство видов) | Береза (більшість видів) | |
| Світло-зелений | Акация белая | Акація біла |
| Берёза пушистая бородавчатая | Березапухнаста бородавчаста | |
| Вишня маголебская | Вишня маголебська | |
| Ива белая плакучая | Іва біла плакуча | |
| Темно-зелений | Ильм (большинство видов) | Ільм (більшість видів) |
| Клён остролистный | Клен гостролистий | |
| Явор | Явір | |
| Каштан конский | Каштан конський | |
| Липа американская мелколистная | Липаамериканська дрібнолиста | |
| Ольха черная | Вільха клейка | |
| Черемуха обыкновенная | Черемха звичайна | |
| Ясень обыкновенный | Ясен звичайний |
Класифікація хвойних дерев в залежності від їх забарвлення