Методика виконання лабораторної роботи. Заробітна плата (ЗП) - це винагорода, яка розрахована в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник чи уповноважений ним орган сплачує робітнику за
Заробітна плата (ЗП) - це винагорода, яка розрахована в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник чи уповноважений ним орган сплачує робітнику за виконану ним роботу.
Розмір ЗП залежить від складності та умов виконаних робіт, професіонально-ділових якостей робітника, результатів його роботи та господарської діяльності підприємства.
Організація оплати праці у будівельних організаціях, що належать до різних форм власності, здійснюється на підставі:
- державного регулювання оплати праці;
- тарифної системи оплати праці;
- преміювання працівників;
- договірного регулювання оплати праці.
Державне регулювання оплати праці здійснюються згідно з Кодексом законів про працю України, Законом України „Про оплату праці”, а також установленням рівня мінімальної заробітної плати. Мінімальний рівень заробітної плати – це законодавчо встановлений Верховною Радою України розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може бути оплата за виконану працівником місячну погодинну норму праці. У мінімальну заробітну плату не включаються доплати, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається у Законі України „Про оплату праці” і підлягає індексації згідно з інфляцією.
ЗП нараховується відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Додаткова ЗП - це винагорода за роботу понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством, премії, що пов'язані з виконанням виробничих завдань.
Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських підприємств є частка доходу і інші засоби, які отримані в результаті їх господарської діяльності.
Тарифна системаоплати праці – це сукупність нормативів, що визначають диференціацію оплати праці залежно від складності й умов праці, форми заробітної плати, яка застосовуються у будівництві. Основними елементами тарифної системи є:
- тарифні сітки , тарифні ставки робітників;
- тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників;
- схеми посадових окладів працівників.
Тарифна сітка – це шкала розрядів із відповідними коефіцієнтами. Вона застосовується для обліку в оплаті праці робітників різного рівня кваліфікації і визначення співвідношення в оплаті праці робітників різного рівня кваліфікації. Тарифна сітка пов’язана з тарифно-кваліфікаційним довідником.
Тарифно-кваліфікаційний довідник– це перелік усіх професій і характеристик кожної роботи з вказанням кола знань та умінь, необхідних для її виконання. Такі довідники застосовуються для встановлення розряду робіт і присвоєння тарифних розрядів робітникам.
У будівельних організаціях залежно від складності технології, використовуваних знарядь праці, а також організації праці застосовується шестирозрядна сітка.
У тарифній сітці кожному розряду присвоєно відповідний коефіцієнт, який показує співвідношення між рівнем тарифної ставки першого розряду і наступного (дивись таблицю 7).
Тарифні ставки визначають рівень оплати робочих в одиницю часу за 1год. Тарифні ствки диференційовані за кваліфікаціями, умовами праці та формами оплати. Розмір оплати праці, починаючи з другого розряду, визначається множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний коефіцієнт, наведений у тарифній сітці.
Таблиця 7 – Діапазон шестирозрядної тарифної сітки для будівельних організацій
| Розряди | І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VІ |
| Тарифні коефіцієнти | 1.085 | 1.186 | 1.339 | 1.543 | 1.804 |
Місячні тарифні ставки називаються окладами.
Залежно від умов праці застосовуються три види ставок:
- для оплати праці у нормальних умовах;
- для оплати праці у важких і шкідливих умовах (тарифні ставки підвищуються на 12 %);
- для оплати особливо важких і шкідливих робіт (тарифні ставки підвищуються на 24 %).
Праця спеціалістів та інших працівників управління оплачується згідно з штатним розписом і встановленою місячною ЗП.
Штатнийрозпис складається і затверджується у кожній будівельній організації. У ньому перелічуються посади по функціональних підрозділах (відділах, дільницях та інших службах), указується їх можлива місячна мінімальна та максимальна ЗП.
Посадові оклади спеціалістам і службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади працівникам у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
У будівельних організаціях застосовуються дві форми оплати праці: відрядна та почасова.
Відрядна форма оплати працімає такї різновиди системи: пряму відрядну, непряму відрядну, відрядно-прогресивну, колективну, акордну і підрядну.
Відрядна форма оплати праці - це оплата, при якій робітник одержує заробітну плату залежно від кількості виконаної роботи згідно з встановленими відрядними розцінками за одиницю роботи, виражену в натуральних одиницях вимірювання (м2, м3, т).
При прямій відрядній системі оплати праці, або просто відрядній, праця оплачується за розцінками за одиницю виконаної роботи
Зр = Зг:Вг або Зр = Зг ×tн , (33)
де Зг – годинна тарифна ставка, установлена відповідно до розряду виконуваної роботи, грн./год.;
В – годинна норма виробітку даного виду роботи;
tн – норма часу за одиницю роботи, год.
При відрядно-преміальній системі оплати праці робітникотримує оплату своєї праці за прямими відрядними розцінками і додатково отримує премію.
Непряма відрядна система оплати працізастосовується при оплаті праці робітників-механізаторів, які обслуговують будівельні машини і механізми у складі бригади, і інших допоміжних робітників. Заробітна плата за цією системою залежить від результатів роботи бригади.
Акордна система оплати праці –різновид відрядної оплати, при якій виробниче завдання видається бригаді на комплексний обсяг робіт в одиницях вимірювання кінцевої продукції ( наприклад, поверх – при цегляній кладці, квартира – при штукатурних роботах). Акордна розцінка і сума заробітної плати за комплекс робіт нараховується на підставі калькуляції, що складається на основі діючих норм і розцінок.
Підрядна форма оплати праці –оплата праці робітників здійснюється після виконання комплексу робіт або будівництва об’єкта в цілому за договором підряду. Заробіток бригади визначається на підставі калькуляції витрат праці та заробітної плати і виплачується щомісячно.
Почасова форма оплати працізастосовується на роботах, що не піддаються нормуванню й обліку за трудомісткістю, тісно пов’язана з роботою машин, і коли не доцільно переводити робітників на відрядну форму оплати праці. Почасова форма оплати праці має три системи: почасову просту, почасову преміальну й окладну.
Почасова проста оплата працізалежить від тривалості роботи (година, день, місяць) і кваліфікації (розряду) робітника незалежно від обсягу виконаної роботи.
Почасово-преміальноюназивають таку систему оплати праці, при якій на додаток до заробітку за відпрацьований час робітники одержують премію за досягнення перших результатів роботи.
Окладна система оплати працізастосовується в основному для спеціалістів і службовців, а також керівників.
При всіх формах і системах оплати праці робітників використовуються фактори і способи її диференціації. До факторів диференціації належать:
- кількість праці;
- складність праці;
- умови праці;
- інтенсивність праці;
- якість праці та її результати.
Способи диференціації встановлюються:
- за допомогою нормування праці;
- через тарифні розряди і посадові оклади;
- різницею тарифних ставок залежно від умов праці;
- через форми і системи заробітної плати;
- через систему преміювання і пільг.
Безтарифна система оплати праці- це така система оплати праці, при якій заробітна плата всіх працівників будівельної організації, від керівника до робітника, - це частка працівника у фонді оплати праці або всієї будівельної організації. За цих умов фактичний розмір заробітної плати кожного працівника залежить від таких факторів:
- кваліфікаційного рівня працівника;
- коефіцієнта трудової участі (КТУ);
- фактично відпрацьованого часу.
Кваліфікаційний рівень працівника будівельної організації встановлюється всім членам трудового колективу і визначається як частка від ділення фактичної заробітної плати працівника за минулий період (три роки) на мінімальний рівень заробітної плати, який складався у будівельній організації за той же період. Наприклад, у керівника фактична заробітна плата склала 24,8 тис. грн. : 5,1 тис. грн. = 4,7.
Потім усі працівники розподіляються на десять кваліфікаційних груп згідно з кваліфікаційним рівнем працівників і кваліфікаційними вимогами до працівників різних професій.
Система кваліфікаційних рівнів створює великі можливості для матеріального стимулювання працівників кваліфікаційної праці, ніж система тарифних розрядів, при якій робітник п’ятого та шостого розрядів уже не має перспективи дальшого професійного підвищення, а отже, і заробітної плати. Кваліфікаційний рівень працівників може підвищуватися протягом усієї його трудової діяльності. Питання про включення спеціалістів або робітника у відповідну кваліфікаційну групу вирішує рада трудового колективу згідно з урахуванням індивідуальних характеристик працівника.
КТУ виставляється всім працівникам будівельної організації, включаючи керівника, і затверджується радою трудового колективу, який сам вирішує періодичність визначення КТУ.
Приклад
Розподілити заробітну плату бригади, яка виконала комплексний обсяг робіт, застосувавши коефіцієнти приробітку і коефіцієнти трудової участі. Форма оплати праці – відрядна – акордна. Відрядний заробіток бригади – 8690,23 грн., тарифна ставка для 1 розряду – 3,29 грн.(за вихідними даними додатка К).
1. Встановити кожному робітнику відпрацьовану кількість годин і розряд.
2. Визначити зарплату за тарифом. (Таблиця 8, графа 5).
Тарифна заробітна плата розраховується на основі годинної тарифної ставки, яка задається викладачем ( в даному прикладі тарифна ставка для 1 розраду дорівнює 3,29 грн) та відпрацьованої кількості годин.
Для 2 розряду тарифна ставка 3,29 × 1,085 = 3,57
Для 3 розряду тарифна ставка 3,29 × 1,186 = 3,9
Для 4 розряду тарифна ставка 3,29 × 1,339 = 4,41
Для 5 розряду тарифна ставка 3,29 × 1,543 = 5,07
3. Встановити кожному робітнику коефіцієнт трудової участі.
4. В графі 7 – підраховується зарплата з урахуванням КТУ, як добуток графи 5 та 6.
5. В графі 8 - відрядний приробіток бригади, який розраховується з використанням коефіцієнта приробітку
Кпр = (Σ Sз – Σ Sт) : Σ (Sт ×КТУ) , (34)
де Σ Sз – загальна сума зарплати бригади за виконаний об’єм робіт, призначена до сплати в даному місяці, грн.;
Σ Sт – загальна сума зарплати бригади за тарифом, грн.;
Σ (Sт ×КТУ) - загальна сума зарплати бригади за тарифом з урахуванням КТУ , грн.
Кпр = (8690,23 – 8088,61) : 7890,94 = 0,076
Відрядний приробіток бригади розраховується за формулою
Sп = Sт ×КТУ × Кпр (35)
6. В графі 11 – загальна сума зарплати кожного члена бригади з урахуванням коефіцієнта приробітку і коефіцієнта трудової участі.
Sп = Sп + Sт, (36)
Таблиця 8 - Розрахунок заробітної плати на бригаду Ковальчук Г.П.
дільниця № 2 за вересень
Відрядний (акордний) заробіток бригади
| Прізвище, ініціали | Професія, посада | Відпрацьована кількість годин, год | Розряд | Тарифна заробітна плата | КТУ | Сума балів, гр. 6´5 | Сума, яка підлягає розподілу | Додаток до зарплати (бригадирські, відпускні) | Загальна сума (5+8+10) | |
| відрядний приробіток бригади | преміальний фонд | |||||||||
| Коваль Г.П. | Штукатур бригадир | 168 ×5,07= 852,85 | 1,2 | 852,85×1,2= 1023,42 | 1023,42× 0,076 = 78,03 | 930,88 | ||||
| Сушкевич О.П. | Штукатур | 442,68 | 0,9 | 398,41 | 30,38 | 473,06 | ||||
| Стус О.Р. | Штукатур | 514,08 | 0,8 | 411,26 | 31,36 | 545,44 | ||||
| Акунін Б.Т. | Штукатур | 0,9 | 561,6 | 42,82 | 666,82 | |||||
| Стоян А.Л. | Штукатур | 530,4 | 0,9 | 477,36 | 36,39 | 566,79 | ||||
| Шевчук З.Р. | Штукатур | 635,04 | 0,8 | 508,03 | 38,73 | 673,77 | ||||
| Мельник Ж.Д. | Каменяр | 599,76 | 0,9 | 539,78 | 41,15 | 640,91 | ||||
| Пашнюк І.П. | Штукатур | 483,6 | 0,8 | 386,88 | 29,50 | 513,10 | ||||
| Штовба О.Д. | Муляр | 740,88 | 1,1 | 814,97 | 62,13 | 803,01 | ||||
| Рубчак М.С. | Штукатур | 740,88 | 740,88 | 56,49 | 797,37 | |||||
| Олійник А.А. | Муляр | 740,88 | 1,1 | 814,97 | 62,13 | 803,01 | ||||
| Рябий В.С. | Муляр | 442,68 | 0,9 | 398,41 | 30,38 | 473,06 | ||||
| Дорош С.Т. | Муляр | 740,88 | 1,1 | 814,97 | 62,13 | 803,01 | ||||
| Σ Sт =8088,61 | Σ(Sт ×КТУ)=7890,94 | Σ Sз=8690,23 |
Додаток А
Таблиця А1 - Завдання до лабораторної роботи № 1 та № 2
| № | Назва робіт | Одиниця вимірювання | Об’єм робіт |
| а) монтаж бункерів із тонколистової сталі масою 0.5 т; б) монтаж резервуарів траншейного типу, місткістю до 5000 м3 | т т | 0,5 1,1 | |
| а) монтаж металевих колон одноповерхової будівлі висотою 25 м, маса колон 0,9 т; б) монтаж металевих підкранових балок масою 0,5 т | шт шт | ||
| а) рубка стін із пластин; б) обшивка стін рублених | 100 м2 100 м2 | ||
| а) влаштування елементів каркасу із дерев’яних пластин; б) влаштування стін каркасно-плитних із заповненням плитами фібролітовими в 2 шара | 1 м3 100 м2 | ||
| а) влаштування покрівель плоских чотиришарових із рулонних покрівельних матеріалів на бітумній мастиці; б) захист рулонного килима фарбою БТ-177 | 100 м2 100 м2 | 0,42 0,21 | |
| а) влаштування залізобетонних збірних фундаментних блоків масою 0,2 т при глибині котловану до 4 м; б) влаштування прошарку із розчина під підошву фундаменту | 100 шт 100 м2 | 0,12 0,8 | |
| а) влаштування залізобетонних збірних двогілкових колон в стакани фундаментів, глибина замурування до 0,95 м, маса колони 4 т , будівництво промислової будівлі; б) влаштування залізобетонних збірних прямокутних колон в стакани фундаментів при базі колони до 1,1 м, глибина замурування 0,95 м, маса колони 1т, будівництво промислової будівлі | 100 шт 100 шт | 0,8 0,3 | |
| а) влаштування балок перекриття масою 0.8 т в одноповерховій промисловій будівлі висотою 10 м; б) влаштування залізобетонних збірних підкранових балок масою 1.8 т в одноповерховій промисловій будівлі висотою 10 м | 100шт 100 шт | ||
| а) влаштування залізобетонних збірних кроквяних балок масою 2.8 т при довжині плит 6 м в одноповерховій промисловій будівлі висотою 20 м; б) влаштування плит перекриття 6´1,5 м при масі кроквяних конструкцій 8 т в одноповерховій промисловій будівлі висотою 20 м | 100 шт 100 шт | 1,5 | |
| а) розробка ґрунту у відвал екскаватором „драглайн” з ковшем 1,25 м3 , група ґрунту 1; б) розробка ґрунту екскаватором з ковшем 1,25 м3 з навантаженням на автомобілі-самоскиди, група ґрунту 1 | 1000 м3 1000 м3 | 0,7 0,03 | |
| Продовження таблиці А1 | |||
| а) монтаж металевих кроквяних ферм на висоті 20 м прогоном 24 м, масою 2 т; б) монтаж вертикальних зв’язків у вигляді ферм для прогонів до 24 м при висоті будівлі до 25 м | шт т | ||
| а) монтаж металевих каркасів ліхтарів з кроком ферм 6 м; б) монтаж одноярусних віконних ліхтарних панелей | т 100 м2 | ||
| а) проста штукатурка вапняним розчином по бетону стін; б) засипка траншей бульдозером потужністю 59 кВт, група ґрунту 1 | 100 м2 1000 м3 | 0,55 0,2 | |
| а) фактурна обробка фасадів скляним дрібняком; б) забивання залізобетонних паль довжиною 16 м дизель-молотом на екскаваторі, група ґрунту 1 | 1 м3 паль 1 м3 паль | ||
| а) нарощування залізобетонних паль квадратного перерізу; б)заповнення бетоном паль-оболонок діаметром 80 см | 1 стик 1 м3 | ||
| а) забивання дерев’яних пакетних паль із колоди при мостобудівництві; б) кріплення шпунтової огорожі котловану під опори дерев’яного моста (Е5-14-1) | 1 м3 паль 1 т металоконструкцій крріплення | 0,25 | |
| а) влаштування бетонних монолітних фундаментів загального призначення під колони об’ємом 2.8 м3; б)влаштування фундаментних монолітних плоских плит залізобетонних | шт 100 м3 | 0,6 | |
| а)влаштування бетонних монолітних фундаментів загального призначення під обладнання об’ємом 12.8 м3; б)влаштування монолітних колон в дерев’яній опалубці висотою до 4 м периметром 3.2 м | шт 100 м3 | ||
| а) влаштування монолітних колон цивільних споруд в металевій опалубці; б)влаштування монолітних бетонних стін висотою до 3 м, товщиною до 100 мм | 100 м3 100 м3 | ||
| а) влаштування монолітних залізобетонних стін висотою до 6 м, товщиною до 500 мм; б)влаштування монолітних перемичок | 100 м3 100 м3 | ||
| а)влаштування засипки фундаментних балок шлаком; б)влаштування перекриття каналів | 100 м3 100 м3 | 0,4 1,4 | |
| а) влаштування бетонного покриття товщиною 30 мм; б) влаштування земельного покриття поліпшеного додованням піску | 100 м2 100 м2 | 0,3 | |
| Продовження таблиці А1 | |||
| а)влаштування асфальтобетонного жорсткого покриття товщиною 25 мм; б) влаштування покриття із керамічних плиток багатоколірних | 100 м2 100 м2 | 1,3 | |
| а)влаштування покриття із чавунних плит на прошарку із піску; б) влаштування покриття із гранитних плит при кількості плит на 1 м2 до 3 шт | 100 м2 100 м2 | 1,5 1,1 | |
| а)влаштування в свердловину арматурного каркасу; б)бетонування паль | 1 свердловина 1 м3 | ||
| а)забивання залізобетонних паль-колон довжиною 6 м на глибину 3 м в ґрунти групи 1; б) влаштування залізобетонних насадок-стаканів | 1 м3 паль-колон 1 насадка-стакан | ||
| а) влаштування двоскатної покрівлі із металочерепиці „Монтерей”; б)утеплення покриття плитами із мінеральної вати в один шар | 100 м2 100 м2 | ||
| а)утеплення плит керамзитом; б)влаштування пароізоляції обмазувальної | 1 м3 100 м2 | 0,5 | |
| а)обшивка каркасних стін дошками під штукатурку; б)влаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами типу „RIGIPS” по дерев’яному каркасу | 100 м2 100 м2 | ||
| а) влаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами по металевому каркасу; б) влаштування дощатих одношарових перегородок під штукатурку | 100 м2 100 м2 | 0,4 |
Додаток Б
Таблиця Б1 - Завдання до лабораторної роботи № 6, приклад 1 – основні фонди
| Ва-рі-ант | Вартість ОВФ на початок року | Надходження ОВФ | Списання ОВФ | Обсяг робіт, тис. грн. | Питома вага вартості будівельних машин, % | Чисельність робітників, чол. | Прибуток, тис. грн. | ||
| вартість тис. грн. | місяць | вартість тис. грн. | місяць | ||||||
| Січень | Жовтень | ||||||||
| Лютий | Вересень | ||||||||
| Липень | Листопад | ||||||||
| Квітень | Грудень | ||||||||
| Серпень | Липень | ||||||||
| Травень | Жовтень | ||||||||
| Березень | Вересень | ||||||||
| Червень | Листопад | ||||||||
| Вересень | Грудень | ||||||||
| Січень | Липень | ||||||||
| Лютий | Жовтень | ||||||||
| Липень | Вересень | ||||||||
| Квітень | Листопад | ||||||||
| Серпень | Грудень | ||||||||
| Травень | Липень | ||||||||
| Березень | Жовтень | ||||||||
| Червень | Жовтень | ||||||||
| Вересень | Вересень | ||||||||
| Січень | Листопад | ||||||||
| Лютий | Грудень | ||||||||
| Липень | Липень | ||||||||
| Квітень | Жовтень | ||||||||
| Серпень | Вересень | ||||||||
| Травень | Листопад | ||||||||
| Березень | Грудень | ||||||||
| Червень | Липень | ||||||||
| Вересень | Грудень | ||||||||
| Лютий | Жовтень | ||||||||
| Липень | Лютий | ||||||||
| Січень | Серпень |
Додаток В
Таблиця В1 - Завдання до лабораторної роботи № 6, приклад 2 – оборотні засоби
| Варіант | Об’єм виконаних будівельно-монтажних робіт, тис. грн. | Витрати, що покриваються в порядку компенсації та пільг, тис. грн. | Середньорічний розмір оборотних засобів, тис. грн. | |||
| у звітному році | у запланованому році | у звітно-му році | у запланованому році | у звітному році | у запланованому році | |
Додаток Г
Таблиця Г1 - Завдання до лабораторної роботи № 7
| Варіант | Вартість будівництва заводу , тис.грн. | Виробнича потужність за рік, млн.. шт | Ціна деталей, грн./шт | Собівартість грн./шт | Амортизація щорічна, тис. грн. | Податок на прибуток, % | Акціонерний капітал, тис. грн. | Кредит, тис. грн.. | Виплати дивідендів за роки, тис. грн. | |||
| 0,95 | 0,9 | |||||||||||
| 0,91 | 0,84 | |||||||||||
| 0,92 | 0,85 | |||||||||||
| 0,93 | 0,86 | |||||||||||
| 0,94 | 0,87 | |||||||||||
| 0,95 | 0,85 | |||||||||||
| 0,96 | 0,79 | |||||||||||
| 0,97 | 0,78 | |||||||||||
| 0,98 | 0,79 | |||||||||||
| 0,99 | ||||||||||||
| 0,80 | 0,72 | |||||||||||
| 0,81 | 0,73 | |||||||||||
| 0,82 | 0,74 | |||||||||||
| 0,83 | 0,75 | |||||||||||
| 0,84 | 0,76 | |||||||||||
| 0,85 | 0,77 | |||||||||||
| 0,86 | 0,78 | |||||||||||
| 0,78 | 0,69 | |||||||||||
| 0,87 | 0,71 | |||||||||||
| 0,88 | 0,75 | |||||||||||
| 0,89 | 0,72 | |||||||||||
| 0,91 | 0,81 | |||||||||||
| 0,71 | 0,59 | |||||||||||
| 0,72 | 0,58 | |||||||||||
| 0,73 | 0,56 | |||||||||||
| 0,74 | 0,57 | |||||||||||
| 0,75 | 0,59 | |||||||||||
| 0,77 | 0,52 |
Додаток Д
Таблиця Д1 - Вихідні дані для порівняння механізації робіт
| Варіант | Марка машин комплекту | Категорія ґрунту | ||
| Ведучі | Автосамоскиди | Бульдозери | ||
| Э -2503 ЭКГ -4,6 А | БелАЗ – 540 МАЗ - 530 | Д -575 А Д - 572 | I | |
| Э – 1602 Э – 1252 Б | БелАЗ – 548 А МАЗ - 525 | Д -275 А Д - 686 | II | |
| Э-1251 Б Э -10011 А | КРАЗ -256 Б КРАЗ-256 | Д-521 Д-521 | III | |
| ЭКГ -4,6 А Э-1251 Б | БелАЗ – 548 А МАЗ - 525 | Д -521 Д-687 | IV | |
| Э-1602 Э-2503 | МАЗ-530 МАЗ-530 | Д-572 Д-275 А | I | |
| Э-10011 А Э-1252 Б | КРАЗ-222 Б КРАЗ - 256 | Д-444 Д-535 | II | |
| Э-1602 ЭКГ-4,6 А | БелАЗ –540 БелАЗ – 548 А | Д-606 Д-687 | III | |
| Э-352 А Э-352 А | КРАЗ –222 Б КРАЗ -256 | Д-686 Д-275 А | IV | |
| Э-5015 Э-652 Б | МАЗ-205 | Д-521 Д-575 А | I | |
| Э-1252 Б Э-652 А | БелАЗ – 540А КРАЗ -222 Б | Д-572 Д-444 | II | |
| Э-1251 Б Э-304 В | - КРАЗ -256 | Д-606 Д-521 | III | |
| Э-4010 Д-458 | МАЗ-503 Б КРАЗ -222 Б | Д-535 Д-687 | IV | |
| Э-302 А Д-541 | КРАЗ -256 Б - | Д-606 Д-444 | I | |
| Э-302 Б Д-569 | БелАЗ – 540 МАЗ-525 | Д-275 А Д-572 | II | |
| Э-304 А Д-222 | КРАЗ -256 - | Д-444 Д-521 | III | |
| Э-625 Б Д-213 А | МАЗ-530 КРАЗ -222 Б | Д-687 Д-572 | IV | |
| Э-10011 Б Д-511 | КРАЗ – 256 Б БелАЗ – 540 А | Д-275 А Д-575 А | I | |
| Э-304 В Д-498 | МАЗ-205 КРАЗ -256 | Д-521 Д-535 | II | |
| Э-304 Б Д-374 Б | БелАЗ – 548А - | Д-606 Д-686 | III | |
| Продовження таблиці Д1 | ||||
| Э-5015 Д-357 Г | КРАЗ –256 КРАЗ -222 Б | Д-687 Д-686 | IV | |
| Э-352 А Д-392 | МАЗ-503 Б - | Д-275 А Д-521 | I | |
| Э-303 В Д-511 | БелАЗ – 540 КРАЗ -256 Б | Д-575 А Д-572 | II | |
| Э-304 Б Д-213 А | МАЗ-525 КРАЗ -222 Б | Д-535 Д-575 А | III | |
| Э-302 Б Д-374 | КРАЗ –256 - | Д-606 Д-521 | IV | |
| Э-352 А Э-5015 | МАЗ-530 КРАЗ -222 Б | Д-575 А Д-535 | I | |
| Э-625 А Э-1252 Б | БелАЗ – 540 А - | Д-572 Д-275 А | II | |
| Э-5015 Д-392 | МАЗ-205 КРАЗ - 256 | Д-686 Д-606 | III | |
| Д-213 А Д-357 Г | БелАЗ – 548 А КРАЗ – 256 Б | Д-686 Д-572 | IV |
Додаток Е
Таблиця Е1 - Дані для визначення собівартості машино-годин
| Будівельні машини | Основний параметр | Балансова вартість Ф, грн. | Кошторисна собівартість 1 машино-години, См- год і, грн. |
| Екскаватори | |||
| Э-302А | 0,4 м3 | 22,02 | |
| Э -302Б | 0,4 м3 | 23,05 | |
| Э -4010 | 0,4 м3 | 24,52 | |
| Э -304А | 0,4 м3 | 27,89 | |
| Э -304Б | 0,4 м3 | 29,56 | |
| Э -304В | 0,4 м3 | 32,42 | |
| Э -352А | 0,4 м3 | 34,56 | |
| Э -5015 | 0,5 м3 | 35,78 | |
| Э -652А | 0,65 м3 | 36,93 | |
| Э -652Б | 0,65 м3 | 38,45 | |
| Э -10011А | 1 м3 | 28,54 | |
| Э -1251Б | 1,25 м3 | 29,31 | |
| Э -1252Б | 1,25 м3 | 32,51 | |
| Э -1602 | 1,6 м3 | 41,23 | |
| Продовження таблиці Е1 | |||
| Э -2503 | 2,5 м3 | 54,23 | |
| ЭКГ -4,6 А | 4,6 м3 | 60,23 | |
| Скрепери | |||
| Д-458 | 2,75 м3 | 26,57 | |
| Д-541а | 3 м3 | 27,89 | |
| Д-569 | 3 м3 | 28,54 | |
| Д-522 | 6 м3 | 30,23 | |
| Д-498 | 7 м3 | 31,45 | |
| Д-374Б | 8 м3 | 32,56 | |
| Д-213А | 10 м3 | 33,45 | |
| Д-511 | 15 м3 | 34,89 | |
| Д-357Г | 9 м3 | 36,58 | |
| Д-392 | 15 м3 | 37,82 | |
| Бульдозери | |||
| Д-444 | 3 т | 18,32 | |
| Д-535 | 3 т | 19,56 | |
| Д-606 | 3 т | 19,99 | |
| Д-687 | 6 т | 21,56 | |
| Д-686 | 6 т | 23,54 | |
| Д-275А | 9 т | 24,87 | |
| Д-521 | 9 т | 30,21 | |
| Д-575А | 9 т | 31,25 | |
| Д-572 | 15 т | 32,65 | |
| Автомобілі – самоскиди | |||
| МАЗ-205 | 6 т | 14,56 | |
| МАЗ-503Б | 7 т | 15,64 | |
| КРАЗ-222Б | 10 т | 16,78 | |
| КРАЗ-256 | 10 т | 17,85 | |
| КРАЗ-256Б | 12 т | 18,94 | |
| МАЗ-525 | 25 т | 21,22 | |
| БелАЗ-540 | 27 т | 25,48 | |
| БелАЗ-540А | 27 т | 29,47 | |
| БелАЗ-548А | 40 т | 56,24 | |
| МАЗ-530 | 40 т | 39,45 |
Додаток Ж
Таблиця Ж 1 - Вихідні дані для вибору економічно доцільного варіанта будівництва промислового цеху (для прикладу 1 лабораторної роботи № 9)
| Варіант | Термін служби системи за варіантами (t), років | Кошторисна вартість буд-ва за варіантами (К), тис. грн. | Річні експлуатаційні витрати за варіантами (С), тис. грн. | Капітальні вкладення на зміну системи (Кj), тис.грн. | Кількість замін системи | |||
| I | II | I | II | I | II | II | II | |
Додаток И
Таблиця И1 - Вихідні дані для визначення економічно доцільного варіанта будівництва цеху металургійного заводу, якщо будівництво об’єкта може здійснюватися почергово (для прикладу 2 лабораторної роботи № 9).
| Варіант | Кошторисна вартість будівництва, тис.грн. | ІІ період вкладання коштів, роки (t) | Річні ЕВ, % від К | Термін служби (t*), років | |||
| I варіант (К1) | II варіант (К2) | У тому числі | |||||
| I черга (К2/) | II черга (К2//) | ||||||
Додаток К
Таблиця К1 - Вихідні дані до лабораторної № 10
| Варіант | Тарифна ставка для 1 розраду, грн. | Варіант | Тарифна ставка для 1 розраду, грн. |
| 2,64 | 2,72 | ||
| 2,51 | 2,54 | ||
| 2,32 | 2,58 | ||
| 2,87 | 2,45 | ||
| 2,78 | 2,89 | ||
| 2,59 | 2,87 | ||
| 2,98 | 2,66 | ||
| 3,21 | 2,77 | ||
| 3,24 | 3,33 | ||
| 3,36 | 3,44 | ||
| 3,35 | 3,55 | ||
| 3,45 | 3,62 | ||
| 3,78 | 3,29 | ||
| 2,13 | 3,19 | ||
| 2,27 | 3,01 |