Правове регулювання права користування громадянами житлом державного житлового фонду

практичне заняття

2 години

Мета

навчальна - формування у студентів необхідних теоретичних знань по темі, уміння застосовувати правові норми та правильно тлумачити норми житлового законодавства при розв’язання житлових спорів.

розвиваюча - формувати й розвивати правові знання студентів, виробити навички самостійного аналізу, сприяти оволодінню уміннями та навичками, які потрібні у професійній діяльності;

виховна - сприяти розвитку в майбутніх юристів правової свідомості і правової культури, професійних й особистих якостей.

Основні поняття: житло, ордер, найм житла, піднайм житла, державний житловий фонд, бронювання житлових приміщень, обмін житла, договір найму житла, орендна плата,піднайм, квартирна плата, тимчасові мешканці.

Практичне завдання

Задача № 1. Громадянин Гончаров із сім’єю з чотирьох осіб перебував на обліку для поліпшення житлових умов під першим номером, а родина Подолянця з п’яти осіб також перебувала на обліку, але під третім номером. При розподілі житлової площі ордер на трикімнатну квартиру було видано Подолянцю як такому, що більше потребує поліпшення житлових умов.

Гончаров подав позов про визнання виданого Подолянцю ордера недійсним і виселення, вважаючи, що видано його з порушенням ст. 43 Житлового Кодексу України про черговість надання громадянам квартир.

Заперечуючи проти позову, Подолянець зазначав, що він із сім’єю зовсім не має житла, мешкає у непристосованому приміщенні, тому діти часто хворіють, а Гончаров проживає в однокімнатній квартирі, тому з урахуванням цих обставин квартиру надано йому обґрунтовано.

1. Який порядок забезпечення громадян житлом державного житлового фонду?

2. Чи зміниться ситуація, коли з’ясується, що Подолянець є учасником бойових дій?

3. Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 2. Громадянин Рогульський працював в Адміністрації Президента України, де був прийнятий на квартирний облік 12 вересня 1992 р. на загальних підставах. 1995 р. він перейшов на роботу до Київської міської адміністрації, що підпорядковується Адміністрації Президента України, де у вересні 1995 р. отримав на себе і дружину кімнату житловою площею 14 кв. м у загальній квартирі. У травні 1997 р. Рогульський переводом повернувся на роботу до Адміністрації Президента України. В червні 1997 р. він подав заяву про надання йому ізольованої площі, посилаючись на те, що його сім’я збільшилася у зв’язку з народженням близнюків. Крім того, він порушував питання про надання йому квартири позачергово на тій підставі, що він належить до II категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

1. З якого часу Рогульський вважається прийнятим на квартирний облік?

2. Чи має він право отримати квартиру позачергово?

3. Яким вимогам має відповідати квартира, яку він отримає?

4. Назвіть випадки збереження черговості при переведенні на іншу роботу.

Задача № 3. Комбінат дитячого харчування подав 2008 р. позов до громадянина Рогози про визнання недійсним договору найму житлового приміщення і виселення, зазначаючи, що житлово-комунальний відділ комбінату без рішення керівництва та профспілкового комітету 2003 р. уклав договір найму на двокімнатну квартиру з відповідачем.

Заперечуючи проти позову, Рогоза посилався на те, що договір найму з ним укладено відповідно до вимог чинного законодавства. Він сумлінно протягом п’яти років виконував обов’язки за договором, сплачував квартирну плату, зробив ремонт.

1. Який порядок надання житла у відомчому житловому фонді?

2. Чи дотримано вимог чинного законодавства при наданні житла гр. Рогозі?

3. Чи обов’язкова згода профспілкового комітету для отримання житла?

4. Які рішення повинен винести суд?

Задача № 4. Громадянка Романюк за місцем роботи перебувала на черзі як інвалід I групи для отримання житлової площі з 1989 р. У червні 2010 р. її з квартирного обліку було знято у зв’язку з виїздом її сина на інше постійне місце проживання. Вона залишилася в однокімнатній квартирі одна і за нормами житлової площі житлом забезпечена. Вважаючи, що за станом здоров’я вона має право на додаткову житлову площу і з урахуванням того, що з обліку її зняли безпідставно, Романюк оскаржила судове рішення.

1. Чи має право на поліпшення житлових умов Романюк?

2. В якому порядку має вирішуватись її спір?

3. Яке рішення необхідно ухвалити?

Задача № 5. Громадянин Максимов із сім’єю проживав у квартирі в Києві. У зв’язку з переїздом до Білої Церкви і одержанням там квартири здав займану в Києві квартиру житловим органам. Через деякий час син Максимова, який навчався в аспірантурі в Одесі, подав позов до суду про визнання виданого батькові ордера і його вселення в квартиру в Києві недійсним, посилаючись на те, що своєї згоди на переїзд до Білої Церкви він не давав, а до ордера на житлову площу був вписаний батьком без його відома.

1. Які особи можуть бути вписані до ордера на отримання квартири?

2. Чи підлягають задоволенню вимоги сина? Чи зміниться ситуація, якщо квартира була приватизована на ім’я батька?

3. Чи може виданий ордер у цьому випадку бути визнаний недійсним?

4. У разі якщо суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, яку оселю і ким буде надано?

Задача № 6. Виробниче об’єднання “Турбодув”, вважаючи надання сім’ї громадянина Позднякова квартири на підставі розпорядження директора шахти і керівництва об’єднання незаконним, подало позов про виселення.

Заперечуючи проти позову, Поздняков посилався на те, що будь-яких не відповідних дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов він не подавав, квартира надана йому як кадровому працівнику, а попереднє житло лишилося сім’ї дочки, яка заперечує проти вселення і подала позов про визнання його з дружиною такими, що втратили право на житлову площу у зв’язку з непроживанням на ній більше року.

1. Які громадяни, що потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік?

2. На якій правовій підставі здійснюється вселення у відомчий житловий фонд?

3. Як вирішити спір?

Задача № 7. Перебуваючи на обліку для поліпшення житлових умов, громадянин Ворохта до однокімнатної квартири прописав матір, яка мешкала у власному будинку в селі, але була вписана сином до ордера на одержання квартири. Протягом шести місяців мати на нову житлову площу не прописалася.

Заперечуючи проти визнання одержаного ордера недійсним і виселення, Ворохта зазначав, що надана йому квартира навіть без урахування проживання матері за своєю площею перебуває в межах встановленої ст. 47 Житлового кодексу України норми житлової площі (по 12,1 кв. м на кожного члена сім’ї).

1. Чи зобов’язані всі члени сім’ї, вписані до ордера, прописатися на новому місці проживання і протягом якого часу?

2. Які правові наслідки настають, якщо не всі члени сім’ї пропишуться за новою адресою?

3. Яке рішення може ухвалити суд?

Задача № 8. Громадянинові Петренку, обраному головою районної ради на підставі ст. 46 Житлового кодексу України, поза чергою надане житлове приміщення на сім’ю з чотирьох осіб, яке він невдовзі приватизував. Після укладення шлюбу його сином та народження двох дітей розмір площі, що припадає на кожного члена сім’ї, став таким, що виникла потреба у поліпшенні житлових умов. Після обрання на таку ж посаду в іншому районі Петренко звернувся до державної адміністрації району із заявою про забезпечення його квартирою поза чергою, як це передбачено ст. 46 Житлового кодексу України.

Заяву Петренка задоволено не було, оскільки пільгами, передбаченими ст. 46 Житлового кодексу України, він уже скористався при обранні на посаду першого разу, а подальше поліпшення житлових умов може бути здійснене в загальному порядку.

1. Хто має право на позачергове отримання квартири?

2. Яким вимогам має відповідати житло, що надається? Чи зміняться вимоги до житла приватного житлового фонду?

3. Чи правильною є відмова в поліпшенні житлових умов?

Задача № 9. Громадянин Довженко подав позов до державної адміністрації району міста та до громадянина Стирти про визнання ордера недійсним та виселення його сім’ї з квартири. Позивач зазначав, що 1 вересня 2008 р. на підставі рішення державної адміністрації від 3 липня 2008 р. він одержав ордер на квартиру, і в березні 2009 р. по закінченні опоряджувальних робіт у квартирі його сім’я збиралася туди вселитися. 10 жовтня 2008 р. рішенням цієї ж державної адміністрації на цю квартиру було видано ордер Стирті, який позивач просив визнати недійсним.

Відмовляючи в позові Довженкові, суд послався на те, що наймодавець вправі до заселення квартири скасувати або змінити своє рішення, що Довженко не мешкав у спірній квартирі і не уклав з житловим органом договору найму, не реалізувавши тим самим право на вселення.

Оскаржуючи рішення, Довженко посилався на те, що після одержання ордера він з дружиною не вселявся, оскільки в будинку не працював ліфт та не було гарячого водопостачання.

1. Які права надає ордер на квартиру?

2. Чи правильно вирішено спір судом?

3. Які юридичні дії мають здійснити члени сім’ї наймача при вселенні?

Задача № 10.Громадянка Рудик та члени її родини подали позов до Київського заводу “Укрточмаш”, виконкому Шевченківської ради м. Києва та до громадянина Чурикова про визнання недійсним ордера, виданого останньому, і надання йому житлового приміщення, що звільнилося. Позивачка зазначала, що її сім’я з п’яти осіб у загальній квартирі займає дві кімнати площею 31,9 кв. м. У цій же квартирі звільнилися кімнати площею 27,6 кв. м. Усі ці кімнати раніше складали одну чотирикімнатну квартиру. Всупереч будівельним правилам і санітарним нормам її було переобладнано на дві ізольовані квартири. Оскільки завод “Укрточмаш”, на балансі якого перебуває будинок, відмовив у приєднанні звільнених кімнат, виконком Шевченківської районної ради за рішенням адміністрації та профкому заводу видав ордер на їх заселення сім’ї Чурикова.

1. Який порядок надання житлового приміщення, в якому мешкають двоє або більше наймачів, що звільнилося?

2. Які правові наслідки настають у разі самовільного переобладнання чи перепланування житлового приміщення?

3. Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 11.Леонідов подав позов до АТ “Козак” про визнання права на житлове приміщення і вселення. Позивач зазначив, що їхня сім’я з чотирьох осіб (він, батьки і молодший брат) проживала у двокімнатній квартирі, що належить відповідачеві. Батьки шлюб розірвали, і матері 2006 р. було надано двокімнатну квартиру, до якої вона вселилася з молодшим сином. Оскільки двокімнатної квартири на двох осіб не надавали, мати зарахувала до членів своєї сім’ї і його, позивача — на той час неповнолітнього (народився 1992 р.). Незважаючи на те, що його було вписано до ордера на нову квартиру, він залишився проживати з батьком, а в грудні 2010 р. був призваний звідти на строкову військову службу. Того ж місяця його батько помер.

Посилаючись на те, що відповідач не визнав за ним права на житлову площу у спірній квартирі і перешкоджає його вселенню, позивач просив суд задовольнити позов.

1. Які правові підстави вселення в квартиру?

2. З якого моменту і яким чином здійснюється право на отримання нової квартири?

3. Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 12.Громадянин Паливода, що працював старшим майстром на АТ “Київміськбуд”, за домовленістю з адміністрацією підприємства переїхав із сім’єю з двох осіб до трикімнатної квартири у новозбудованому будинку. На переселення він отримав письмовий дозвіл заступника директора з підписом голови профспілкового комітету.

1. Чи припускається укладення договору найму на підставі такого документа?

2. Які юридичні факти необхідні для виникнення права на житло?

3. Якими нормами регулюються зазначені правовідносини?

Задача № 13.В однокімнатній квартирі, що належить подружжю Агушевим на праві власності, живуть вони самі і їх повнолітній син Денис. На кожного з них доводиться розмір житла менше облікової норми, але у подружжя є ще будинок на праві власності, яким вони не користуються, а здають в оренду.

Денис подав до органу місцевого самоврядування заяву про прийняття його на облік в якості потребуючого поліпшення житлових умов, посилаючись на те, що права власності на житло батьків він не має, його незначні прибутки є підставою для визнання його незаможним, просить врахувати, що він одружений, дружина живе в гуртожитку, а проживати в тісноті у батьків вони не можуть.

1. Проаналізуйте доводи заявника.

2. Яке рішення має прийняти орган, що здійснює прийняття на облік?

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Галянтич М.К. Житлове право. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, - 2008.

2. Харитонов Є.О. Житлове право України. Навчальний посібник-К.Істина, 2010.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Галянтич М. К. - Житлове право України: Практикум. — К.: МАУП, 2004.

2. Жилищныеправа и обязанности советских граждан: Юрид. справочник. — К., 1988.

3. Жилищный кодекс Украинской ССР: Науч.-практич. комментарий / М. А. Голодный и др. — К., 1990.

4. Житловезаконодавство України / Уклад. М. К. Галянтич, Г. І. Коваленко. — К., 1998.

5. ЗаконодавствоУкраїни про нерухомість / Упоряд. Я. М. Гутарін. — К., 1998.

6. Золотарь В. А., Дятлов П. Н.Советское жилищное право. — К., 1990.

7. Житлові відносини в Україні .Збірник законодавчих актів.Упорядники Паливода А.В., Орленко В.В.

8. Комментарийк Правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий и предоставлении им жилых помещений в Украинской ССР / М. А. Голодный и др. — К., 1989.

9. Конституционноеправо на жилище / Г. И. Давиденко и др. — К., 1988.

10. Маслов В. Ф. Право на жилище.— Харьков, 1986.

11. Мичурин Е. А. Договоры с жильем. — Харьков, 2001.

12. Мічурін Е. О., Сліпченко С. О., Соболєв О. В. Житлове право України: Наук.-практ. посібник. — Харків, 2004.

13. Организация кооперативного жилищного строительства: Справочник / Н. А. Зубков, С. П. Индыченко, И. Н. Кучеренко.— К., 1988.

14. Радзієвська Л. К., Пасічник С. Г. Нотаріат в Україні: Навч. посіб. —К., 2001.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

1. КонституціяУкраїни від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР.

2. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV-ВР.

3. Житловий кодекс Української РСР вiд 30.06.1983 № 5464-X-ВР.

4. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III-ВР.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X-ВР.

6. ЗаконУкраїни “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29 листопада 2001 р. № 2866-III.

7. ЗаконУкраїни “Про приватизацію державного житлового фонду” вiд 19.06.1992 № 2482-XII.

8. Закон України “Про приватизаційні папери” від 09 березня 1992 р. № 2173-XII.

9. ЗаконУкраїни “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 03 березня 1998 р. № 147/98-ВР.

10. ЗаконУкраїни “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII.

11. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. № 565-XII.

12. Закон України “Про прокуратуру” від 05 листопада 1991 р. № 1789-XII.

13. ЗаконУкраїни “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 р. № 2229-XII.

14. ЗаконУкраїни “ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 04 вересня 2008 р. № 500-VI-ВР.

15. ЗаконУкраїни «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV-ВР.

16. ЗаконУкраїни «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

17. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV-ВР.

18. ЗаконУкраїни «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 № 2998-XII-ВР.

19. ПостановаВерховної Ради України “Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України” від 18 березня 1999 р. № 512-XIV.

20. Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. № 2483-XII.

21. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження коефіцієнта конверсії приватизаційних майнових сертифікатів і житлових чеків” від 31 січня 1996 р. № 17/96-ВР.

22. Указ Президента України “Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” від 27 березня 1998 р. № 222/98.

23. УказПрезидента України “Про прискорення реформування житлово-комунального господарства” від 19 жовтня 1999 р. № 1351/99.

24. Указ Президента України “Про затвердження Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 31.05.2011 № 633/2011.

25. Указ Президента України «Про реорганізацію Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України» від 16.03.2002 № 259/2002.

26. ПостановаКабінету Міністрів України “Про Концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні” від 27 лютого 1995 р. № 150.

27. ПостановаКабінету Міністрів України “Про дальший розвиток житлово-будівельної (житлової) кооперації” від 20 жовтня 1992 р. № 593.

28. Постанова Кабінету Міністрів України “Про службові житлові приміщення” від 04 лютого 1988 р. № 37.

29. ПостановаКабінету Міністрів України “Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва” від 28 жовтня 1996 р. № 1300.

30. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі” від 05 жовтня 1998 р. № 1597.

31. ПостановаКабінету Міністрів України “Про механізм впровадження Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 08 жовтня 1992 р. № 572.

32. ПостановаКабінету Міністрів України “Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу” від 28 червня 1997 р. № 637.

33. ПостановаКабінету Міністрів України “Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків” від 26 квітня 1993 р. № 305.

34. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій” від 06 листопада 1995 р. № 891.

35. ПостановаКабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок організації та діяльності об’єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні” від 31 липня 1995 р. № 588.

36. ПостановаКабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту» від 30 травня 2007 р. N 783

37. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу» від 30.04.1985 № 186.

38. Постанова Ради Міністрів УРСР “Про затвердження порядку обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання” від 26 квітня 1984 р. № 189.

39. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про бронювання та придбання житлових приміщень для осіб, які мають право на громадянство при поверненні в Україну” від 24 січня 1997 р. № 44-р.

40. Концепціядержавної житлової політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 р. № 254/95.

41. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» від 07.02.2002 № 7/5.

42. НаказДержавного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» від 17 травня 2005 р. № 76.

43. НаказДержавного комітету України по житлово-комунальному господарству “Про затвердження Тимчасового положення про порядок передачі громадянами житла, що перебуває в їхній приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов” від 01 червня 1995 р. № 24.

44. НаказДержавного комітету України з питань житлово-комунального господарства “Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя” від 27 серпня 2003 р. № 141.

45. НаказДержавного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» від 16 грудня 2009 р. № 396.

46. Правилакористування приміщеннями житлових будинків, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572.

47. РішенняКонституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, частин четвертої і п’ятої статті 22 Закону України “Про міліцію” та частини шостої статті 22 Закону України “Про пожежну безпеку” (справа про офіційне тлумачення терміна “член сім’ї”) від 03 червня 1999 р. № 5-РП/99.

48. ПостановаПленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” від 12 квітня 1985 р. № 2.

49. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи” від 18 вересня 1987 р. № 9.

50. ПостановаПленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок” від 04 жовтня 1991 р. № 7.

51. ПостановаПленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22 грудня 1995 р. № 20.

ТЕМА 5