Визначення часу повного циклу автосамоскиду
Час одного повного циклу транспортної одиниці (година) визначається по формулі
де tп - час навантажування однієї транспортної одиниці;
t1 - час знаходження транспорту в шляху в обидва кінці;
t2 - час на розвантаження транспортної одиниці й маневри (приймається рівним 0,033 години або 2 хв).
6.4. Кількість рейсів автосамоскиду в зміну
Визначається по формулі
де tсм - тривалість робочої зміни в годинах (при п'ятиденному робочому тижні 8,0 години).
6.5. Необхідна кількість транспортних засобів
Необхідна для забезпечення безперебійної роботи землерийної машини кількість транспортних засобів визначається по формулі
РОЗДІЛ 7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ ПРОВАДЖЕННЯ РОБІТ І ВИБІР ЕКОНОМІЧНОГО
7.1 Визначення трудомісткості виконання процесу
де V - обсяг земляних робіт ;
Hвр - норма часу в машино - годинах на одиницю виміру приймається по [1]
tсм - тривалість робочої зміни в годинах;
к1 - коефіцієнт при одиниці виміру (К1 = 100)
Техніко-економічне порівняння варіантів механізації виконується на підставі мінімальної величини собівартості одиниці продукції.
7.2. Собівартість одиниці продукції
де См.пр – собівартість механізованого процесу (грн.);
V - обсяг робіт (м3).
7.3 Собівартість механізованого процесу
де Зп – сума заробітної плати робітників (грн.);
Н1 - коефіцієнт накладних витрат на експлуатацію машин та одноразові вітрати (Н1 =1,08)
Н2 - коефіцієнт накладних витрат на заробітну плату (Н2=1,5);
Тс.пл. - кількість змін роботи машини на будівельному майданчику;
См-см - вартість машино-зміни машини.
7.4. Вартість машино-зміни машини
де Сеп– постійні експлуатаційні витрати (грн.);
Сп - витрати на перебазування машини (грн.);
С э пер - перемінні експлуатаційні витрати (грн.).
РОЗДІЛ 8. СКЛАДАННЯ СПЕЦІФІКАЦІЇ МОНТАЖНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ, ПІДРАХУНОК ОБСЯГІВ
РОБІТ, ТРУДОМІСТКОСТІ Й ЗАРПЛАТИ МОНТАЖНИКІВ
На підставі вихідних даних, наведених у завданні, по кресленнях або довідкових даних визначаються марки монтажних елементів, їхні розміри, маса й кількість елементів. Технічні характеристики труб наведені в додатку 6, 7, 8.
Отримані дані заносяться в таблицю 4.
Т а б л и ц я 4
Специфікація монтажних елементів
| Найменування конструкцій | Ескіз конструкцій | Марка елемента | Розміри в мм. | Кількість елементів,шт | Маса одного елемента, т. | Загальна маса, т. | |||
| А | Б | h | |||||||
На підставі специфікації монтажних елементів по ЄНіР [1,10,11,12] визначаються норми часу на монтаж усіх конструкцій мережі. Визначається трудомісткість усіх робіт і зарплатня робітників.
Дані по підрахунку трудомісткість й зарплатні робітників заносяться в таблицю 5.
Т а б л и ц я 5
Калькуляція трудовитрат і зарплатні
| Найменуван ня робіт | Од. вим | Обсяг робіт | Норматив | Трудомісткість | Склад ланки | Середній розряд | С ФУ грн. | Зарплатня ,грн | |||
| єНіР | л-год | м-год | л-дн | м-зм | |||||||
Примітка: при складанні таблиці 5, норму часу в людино-годинах на монтаж однієї конструкції або на виконання одиниці робіт (графа 5) і склад ланки (графа 9) необхідно приймати по відповідних параграфах ЄНіР [1,10,11,12].
Норма часу в м-годинах на монтаж однієї конструкції (графа 6) визначається по формулі:
Приклад: визначити норму часу в м-годинках на монтаж 1 п/м залізобетонних елементів оглядових колодязів, якщо по ЄНіР норма часу в л-годинах становить 4,0 л-години.
Згідно ЄНіР ланка на монтажі збірних залізобетонних елементів оглядових колодязів складається з 5 чоловік, тому:
Для визначення трудомісткості (графи 7, 8) необхідно норму часу помножити на обсяг і розділити на кількість годин у зміні
де Т - трудомісткість робіт (у люд-днях або м-змінах);
Нвр- норма часу на виконання одиниці даного виду робіт;
V - обсяг робіт;
8 - кількість годин у зміні.
8.1 Розрахунок заробітної плати робітників
Правила розрахунку заробітної плати робітників:
- розрахунок заробітної плати робітників виконується в два етапи;
- на першому етапі здійснюється розрахунок умовно-постійних параметрів заробітної плати (параметри називаються умовно-постійними, тому що, мають одну і ту ж величину для всіх видів робіт і залежать від середньої зарплати в регіоні будівництва та середньої норми робочого часу по даних Міністерства праці України).
- на другому етапі, на базі умовно-постійних параметрів, здійснюється розрахунок заробітної плати за конкретними видами робіт із калькуляції (таблиця 5).
1 етап.Розрахунок заробітної плати робочих здійснюється по усередненій вартості чоловіко-годин (для Дніпропетровської області) і визначається по формулі:
де Су – усереднена вартість чол-годин;
Зм – середня заробітна платня в будівництві на 1 робітника в еквіваленті повної зайнятості на 01.04.2008р („Ціноутворення в будівництві”,№1,2008, стор.11), Зм =2300грн.
НРЧ - середня норма робочого часу в годинах за місяць на 1 робітника на рік (за даними Мінпраці та соціальної політики України), Нрв = 167,67 год.
Зм та Нрв можна застосовувати згідно даних, які періодично друкуються в збірнику “Ціноутворення в будівництві”.
Середня вартість чол-годин відповідає середньому розряду робіт в будівництві.
Середній розряд в будівництві 
=3,8, для цього розряду (додаток 5) визначається міжрозрядний коефіцієнт 
=1,31.
2 етап.Заробітна плата по видам робіт калькуляції трудових затрат (таблиця 5) визначається по формулі:
де Сфу – фактична усереднена вартість чол-годин конкретного виду робіт, виходячи із середнього розряду ( 
) цього виду робіт, грн;
Тр– трудомісткість виконання відповідного виду робіт, чол-год (стовпець 8, таблиця 5);
tзм – тривалість робочої зміни в годинах (tзм=8 годин).
Фактична усереднена вартість чол-годин виду робіт, за якими ведеться розрахунок, визначається по формулі:
де Су та 
– умовно-постійні параметри, які визначаються вище;
- міжрозрядний коефіцієнт для відповідного значення середнього розряду ( 
) виду робіт вибирається із додатку 5.
Середній розряд ( ) виду робіт береться із калькуляції (таблиця 5, стовпець 10).
РОЗДІЛ 9. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ ПАРАМЕТРІВ
МОНТАЖНИХ КРАНІВ
Основними параметрами монтажних кранів є вантажопідйомність на певному вильоті гака й висота підйому гака крана.
а) При виборі крана для монтажу споруд на мережі водовідведення і трубопроводів визначається мінімальний виліт гака монтажного крана, виходячи з умов маси конструкцій і можливого положення монтажного крана в плані по формулі:
, м (мал. 2)
Мал.2. Визначення мінімально можливого вильоту гака крана
де а - мінімально можливий виліт гака крана;
d - відстань від центра монтажного елемента до обріза котловану або траншей понизу зі сторони крана;
с - величина закладення відкосу траншеї;
f - відстань від брівки траншеї до найближчої опори крана;
b - довжина або ширина опори монтажного крана ≈ 3 м;
в) При монтажі споруд на мережі водовідведення (наприклад колодязі), крім мінімального можливого вильоту гака крана необхідно визначити потрібну висоту підйому гака крана.
Висота підйому гака крана визначається по формулі:
, м
де hо - позначка установки низу конструкції;
а - додаткова висота підйому конструкції над опорою (звичайно 0,3 - 0,5 м);
Hк - висота конструкції;
hс - висота стропування (відстань від осі гака до верхньої грані конструкції)
На підставі даних, отриманих при розрахунку необхідних параметрів кранів по [14,15,16,17] проводиться вибір монтажних кранів для монтажу всіх конструктивних елементів траси водовідведення.
Дані для вибору кранів, отриманих у результаті розрахунку необхідних параметрів, підрахунку маси монтажних елементів, трудоємності й зарплатні робітників, а також намічувані варіанти комплектів кранів для монтажу конструкцій, зводяться в таблицю 6.
Таблиця 6
Вихідні дані для вибору монтажних кранів
| Найменування монтажних елементів | Необхідний мінімальний виліт гака крана, м | Необхідна висота підйому крана, м | Маса монтажного елемента, т. | Трудоємність монтажу м-см | Зарплатня монтажників грн. |
РОЗДІЛ 10. ВИБІР ПО ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИКАХ МОЖЛИВИХ МЕХАНІЗАЦІЇ МОНТАЖНИХ РОБІТ
Вибір комплекту машин для монтажу конструкцій трас залежить від розмірів спорудження в плані, габаритів і маси конструкцій й умов виробництва монтажних робіт. На вибір кранів впливають також розташування конструкцій у спорудженні: особливі умови провадження робіт; стисненість будівельного майданчика, ухил місцевості, розташування доріг, строки будівництва, обсяг і вартість монтажних робіт.
Для виконання монтажних робіт, по даному спорудженню, відповідно до маси конструкцій і габаритів спорудження, маже бути прийнятий цілий ряд монтажних механізмів.
Вибір монтажних кранів (кілька можливих варіантів) - виробляється залежно від їхніх експлуатаційних властивостей і робочих параметрів та, у першу чергу, по їхніх технічних характеристиках.
Технічні характеристики монтажних кранів наведені в додатку 4.
РОЗДІЛ 11. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНЕ
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МОНТАЖНИХ КРАНІВ
Вибір того або іншого комплекту кранів для монтажу конструкцій здійснюється на основі техніко-економічного порівняння прийнятих варіантів.
За критерій порівняння варіантів засобів механізації монтажних робіт приймається величина собівартості одиниці продукції. Методика розрахунку для кожного можливого варіанта монтажних кранів критерію ефективності наведені вище. Дані для розрахунку критерію ефективності методів виробництва монтажних робіт (тобто собівартості одиниці продукції) наведені в [15].
Зворотне засипання траншів й ущільнення ґрунту
Закінчена ділянка мережі водовідведення або траси підлягає зворотному засипанню.
У польових умовах робіт, де допускається природне осідання ґрунту після засипання траншей, над ними влаштовуються валики із ґрунту з розрахунком на поступове його осідання.
Запас ґрунту для утворення валика приймається залежно від глибини траншеї й при глибині засипання до 1,6 м становить:
для дрібних пісків................................. 5
для супісків і дрібних суглинків ........ 6
для важких суглинків і глин............... 10
У міських умовах робіт траншеї повинні засипатися пошарово (товщина шару 20 - 40 см) і ущільнюватися.
Для засипання траншей застосовуються каналозасипачі, бульдозери й екскаватори "зворотня лопата". Для ущільнення ґрунту застосовуються вібратори, электротрамбовки, пневмотрамбовки, й трамбувальні плити.
При засипанні траншей бульдозером необхідно підібрати таку кількість трамбовок, яка забезпечить безперебійну роботу провідного механізму при зворотному засипанні (тобто бульдозера).
Кількість трамбовок, що забезпечують безперебійну роботу механізму при зворотному засипанні траншей і котлованів визначається по формулі
де Псм(б) - змінна продуктивність механізму, що робить зворотне
засипання;
Псм(тр) - змінна продуктивність засобів, що трамбують.
Приклад: Визначити необхідна кількість трамбовок для ущільнення ґрунту при зворотному засипанні траншеї траси бульдозером ДЗ - 42.
Змінна продуктивність бульдозера ДЗ - 42.
= 100·8,0/0,45 = 1822 м3/зм ;
Для пошарового ущільнення ґрунту приймаємо електричну трамбовку зі змінною продуктивністю 120 м3/зм, тоді необхідна кількість трамбувань для пошарового ущільнення ґрунту буде дорівнювати:
= 1822/120 = 15 трамбовок;
РОЗДІЛ 12. ПРОЕКТУВАННЯ ГРАФІКА ПРОВАДЖЕННЯ РОБІТ НА ПРОКЛАДКУ
ЗОВНІШНІХ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ
Проектування календарного плану виробництва будівельно-монтажних робіт на будівництво мереж водовідведення починається із установлення переліку пунктів до виконання робіт.
Всі дані, необхідні для складання календарного плану зводяться в табл. 7.
В графу 2, в технологічній послідовності, записується перелік робіт, які мають бути виконані при будівництві мереж водовідвення.
В графі 4 встановлюється обсяг робіт по окремим будівельним процесам.
Данні граф 6 и 7 приймаються по відповідним параграфам ЄНіР [1, 10, 11, 12].
Кількість змін роботи (графа 13) для машин має прийматися не менше двох, а для будівельних процесів, що виконуються вручну, може бути рівній одній зміні.
Для визначення тривалості роботи машин и механізмів в днях по виконанню будь-якого механізованого процесу (графа 14) необхідно трудомісткості в маш-змінах (графа 9) розділити на кількість змін роботи за добу (графа 13), а при визначенні тривалості виконання ручного процесу, необхідно трудомісткість в люд-днях (графа 8) розділити на кількість змін роботи в добу (графа13) і на склад ланки (графа12).
12.1 Техніко-економічні показники графіку провадження робіт
1. Середня кількість робітників у добу визначається шляхом розподілу загальної трудоємності виконання всіх технологічних процесів у люд-днях на тривалість будівництва в днях.
2. Коефіцієнт нерівномірності руху робочої сили є відношення максимальної кількості робітників у добу до середнього
Примітка:коефіцієнт нерівномірності руху робочої сили повинен бути менше 2.
ЛІТЕРАТУРА
1. ЕНиР на строительно-монтажные в ремонтно-строительные работы. Сборник 2. Земляные работы. Выпуск I. Механизированные и ручные земляные работы. Атомиздат, М., 1973. 192 с
2. СНиП III-4-80*. Техника безопасности в строительстве. – М.: Стройиздат, 1980. – 123 с.
3. Атаев С.С., Данилов Н.Н., Прыкин Б.В. и др. Технология строительного производства. - М.: Высш.шк., 1984. - 296 с.
4. Белецкий Б.Ф., В.Г.Савков, Еремкин А.М. Монтаж наружных
трубопроводов. - К.: Будівельник, 1985. - 104 с.
5. Литвинов О.О. Технология строительного производства. – К.: Вища школа, 1985. – 463 с.
6. Санитарно-технические работы. Нормы, расценки, правила (Сост. Н.А.Гезей, С.Д.Колесник, В.А.Данилин. -К.: Будівельник, 1986. - 368 с.
7. Сосков В.И.Технология монтажа и заготовительные работы. - М.: Высш.шк., 1989. - 344 с.
8. Тавастшерна Р.И. Изготовление и монтаж технологических трубопроводов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М: Высш.шк., 1990. - 256 с.
9. Жуковський С.С., Кінаш P.I. Технологія заготівельних таспеціальних монтажних po6iт : Навч. пос. для студентів вищіх закладів освіти спеціальності 7.092108 "Теплогазопостачання i вентиляція", Льв1в: Видавництво науково-техшчної літератури, 1999. - 448с.
10. ЕНиР Сб. 4. Монтаж сборных и устройство монолитных железобетонных и бетонных конструкций. Вып.1. - М.:Стройиздат, 1979. - 63 с.
11. ЕниР Сб. 9. Строительство наружных сетей водопровода, канализации, газоснабжения и теплофикации. Вып. 1. -М.: Стройиздзт, 1988.
12. ЕниР Сб. 22 Сварочные работы. Вып. 1. - М.: Стройиздат.
13. Каталог средств монтажа сборных конструкций зданий и сооружений. Госстрой СССР ЦНИИОМТП. - М.,1985. - 178 с.
14. Довідник стропальника (В. В. Сафонов, Л. М. Дщенко, Л. А. Чередниченко та ін.; Під ред. В.В. Сафонова. - К.: Буд1вельник, 1994.-136 с.
15. Методичні вказівки по вибору кранів при проектуванні оптимальних засобів механізації будівельного виробництва / Березюк A.M., Шастун В.Н., Колесник М.П., Ганник М.І., Тріфонов I.B., Папірник Р.Б. -Дніпропетровськ: ПДАБА, - 2000. - 58 с.
16. Будівельна техніка: Навч. посібник. / В.Л. Баладінский та iн. - К.: Либідь 2001. - 368 с.
17. Строительные краны: Справочник / В.П.Станевский и др. - К.: Будівельник, 1984. - 240 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Найбільша припустима крутизна укосів котлованів і траншей
у ґрунтах природної вологості
| Види ґрунтів | Глибина виїмки | |||||
| до 1,5 м | до 3 м | до 5 м | ||||
| Кут натурального укосу (градуси) | Відношення висоти укосу дойого закладання | Кут натурального укосу (градуси) | Відношення висоти укосу дойого закладання | Кут натурального укосу (градуси) | Відношення висоти укосу дойого закладання | |
| Насипні | 1:0,25 | 1:1 | 1:1,25 | |||
| Піщані і гравелисті (вологі) | 1:0,5 | 1:1 | 1:1 | |||
| Глинисті : | ||||||
| Супісь | 1:0,25 | 1:0,67 | 1:0,85 | |||
| Суглинок | 1:0 | 1:0,5 | 1:0,75 | |||
| Глина | 1:0 | 1:0,25 | 1:0,5 | |||
| Лесові сухі | 1:0 | 1:0,5 | 1:0,5 |
Примітка: при глибині виїмки понад 5 м, крутість укосів установлюється з розрахунку.
Додаток 2
Основні параметри автосамоскидів, застосовуємих при транспортуванні грунта
| Марка автосамоскидів | ||||||
| Параметри автосамоскидів | ЗИЛ-ММЗ 555 | МАЗ 502А | КамАЗ 5511 | КрАЗ 256 Б1 | БелАЗ-525 МАЗ-625 | БелАЗ-530 МАЗ-530 |
| Вантажопідйомність,т | 4,5 | |||||
| Ємкість кузова, м3 | 3,1 | 5,1 | 7,2 | 14,3 | ||
| Висота до верха борта, м | 2,14 | 2,15 | 2,0 | 2,59 | 4,3 | - |
| Рекомендована ємкість ковша екскаватора, м3 | 0,35-0,5 | 0,65- 1,25 | 0,65-2 | 1,25-2 | 2-3 | 3-4 |
Додаток 3
Мінімально допустима відстань по горизонталі від підошви котловану до найближчої опори машини ( табл..3 СНиП III-4-80** )
| Глибина виїмки, м | Грунт | |||
| пісчаний | суспісчаний | суглинистий | глинистий | |
| Відстань по горизонталі, м | ||||
| 1,0 | 1,5 | 1,25 | 1,0 | 1,0 |
| 2,0 | 3,0 | 2,4 | 2,0 | 1,5 |
| 3,0 | 4,0 | 3,6 | 3,25 | 1,75 |
| 4,0 | 5,0 | 4,40 | 4,0 | 3,0 |
| 5,0 | 6,0 | 5,3 | 4,75 | 3,5 |
Додаток 4
Техніко-технологічні характеристики найбільш поширених будівельних кранів
| Марка | Стріла,м | Виліт, м | Вантажо- підйомність на вильоті, т | Висота підйому на вильоті, м | ||||||||
| Найменший | Найбільший | Найменшому | Найбільшому | Найменшому | Найбільшому | |||||||
| Розділ 1. Автомобільні крани | ||||||||||||
| КС-357А | 9,5 | |||||||||||
| КС-357А | 15,5 | 4,5 | ||||||||||
| КС-357А | 15,5 | 1,5 | 0,4 | |||||||||
| КС-4561А | 6,4 | 1,4 | ||||||||||
| КС-4561А | 0,3 | 20,4 | ||||||||||
| КС-4561А | 8,1 | |||||||||||
| МКА-16 | 1,6 | |||||||||||
| МКА-16 | 5,5 | 0,3 | 14,5 | |||||||||
| КС-4572 | 15,7 | 1,3 | ||||||||||
| КС-4572 | 21,7 | 4,5 | 0,5 | 21,7 | ||||||||
| КС-2561К | 8;10;4;12 | 3,3 | 6,3 | 0,25 | ||||||||
| КС-2571А-1 | 7,3...10,8 | 3,3 | 11,8 | 6,3 | 12,7 | 8,2 | ||||||
| КС-3575Б | 9,5...15 | 2,85 | 14,6 | 16,5 | 10,2 | |||||||
| КС-3577-3 | 8...14 | 3,3 | 3,2 | 22,5 | 14,5 | |||||||
| КС-3577А | 9...21 | 0,4 | 21,1 | |||||||||
| КС-3578 | 9,2...21,3 | 3,6 | 12,5 (15) | - | 28,6 | 10,2 | ||||||
| КС-4571-1 | 9,75..21,75 | 3,8 | 1,5 | |||||||||
| КС-4573 | 9,7...21,7 | 2,4 | 0,2 | 10,6 | ||||||||
| КС-4574 | 9,7...22,6 | 3,8 | 18,4 | 0,5 | 30,5 | 11,5 | ||||||
| КС-5474 | 3,2 | 4,2 | ||||||||||
| КС-5474 | 5,4 | 0,6 | 22,6 | 11,4 | ||||||||
| КС-6471А | 3,2 | 10,6 | 5,2 | |||||||||
| КС-6471А | 0,5 | 26,7 | 14,8 | |||||||||
| КС-6472 | 3,5 | 10,5 | 5,2 | |||||||||
| КС-6472 | 0,5 | 26,7 | 14,8 | |||||||||
| КС-7471 | 12,6 | 3,5 | 12,3 | 5,7 | ||||||||
| КС-7471 | 38,1 | 0,5 | 37,9 | 23,5 | ||||||||
| КС-8472 | 13,6 | 3,1 | 12,8 | |||||||||
| КС-8472 | 47,8 | 1,5 | 47,7 | 27,6 | ||||||||
| КС-9471 | 3,5 | 7,3 | ||||||||||
| КС-9471 | 49,9 | 3,5 | 48,6 | 26,7 | ||||||||
| КС-10471 | 14,4 | 12,5 | 5,6 | |||||||||
| КС-10471 | 51,7 | 4,5 | 23,8 | |||||||||
| Розділ 2. Пневмоколісні крани | ||||||||||||
| КС-4372 | 7,52 | 3,1 | 6,3 | 6,8 | 7,65 | 4,49 | ||||||
| КС-4372 | 16,52 | 3,1 | 15,31 | 6,9 | 1,4 | 12,44 | ||||||
| КС-5371 | 9,5 | 3,2 | 7,1 | 8,5 | 6,2 | |||||||
| КС-5371 | 7,1 | 5,8 | 0,8 | 12,3 | ||||||||
| КС-6371 | 10,6 | 4,1 | 14,5 | 10,4 | 4,3 | |||||||
| КС-6371 | 25,2 | 22,4 | 9,2 | 1,7 | 8,1 | |||||||
| МКА-16 | ||||||||||||
| МКА-16 | 11,5 | 15,2 | ||||||||||
| МКА-16 | 1,6 | 18,3 | ||||||||||
| МКА-16 | 5,5 | 0,4 | 16,5 | |||||||||
| МКА-16 | 3,8 | 0,3 | 22,7 | 16,5 | ||||||||
| КС-4361А | 15,5 | 14,8 | ||||||||||
| КС-4361А | 20,5 | |||||||||||
| КС-4361А | 25,5 | 0,2 | 24,2 | |||||||||
| КС-4362 | 13,8 | |||||||||||
| КС-4362 | 1,6 | 13,8 | ||||||||||
| КС-4362 | 1,2 | 17,2 | ||||||||||
| КС-5363 | 11,5 | 23,5 | ||||||||||
| КС-5363 | 0,8 | 28,9 | 18,3 | |||||||||
| МКТ-40 | 1,4 | 25,5 | 14,4 | |||||||||
| МКТ-40 | 35,3 | 30,5 | ||||||||||
| МКТ-40 | 7,5 | 2,4 | 23,8 | |||||||||
| КС-8362 | 9,6 | |||||||||||
| КС-8362 | 38,5 | |||||||||||
| Розділ 3. Гусеничні крани | ||||||||||||
| МКГ-16 | ||||||||||||
| МКГ-16 | 1,6 | 7,5 | ||||||||||
| МКГ-16 | 1,6 | |||||||||||
| МКГ-16 | 5,5 | 1,4 | ||||||||||
| МКГ-16 | 1,3 | |||||||||||
| МКГ-25 | 12,5 | 4,7 | 11,8 | |||||||||
| МКГ-25 | 17,5 | 4,5 | 16,8 | |||||||||
| МКГ-25 | 22,5 | 3,1 | 16,7 | |||||||||
| МКГ-25 | 17,5 | 2,5 | 13,8 | |||||||||
| МКГ-25 | 22,5 | 1,8 | ||||||||||
| МКГ-25БР | 23,5 | 22,4 | ||||||||||
| МКГ-25БР | 23,5 | |||||||||||
| МКГ-25БР | 33,5 | 1,5 | ||||||||||
| МКГ-25БР | 28,5 | 0,8 | ||||||||||
| РДК-25 | 32,5 | 0,8 | 26,6 | |||||||||
| РДК-25 | 22,5 | 1,4 | 24,5 | |||||||||
| РДК-25 | 27,5 | 29,4 | ||||||||||
| ДЕК-251 | 27,5 | 1,2 | ||||||||||
| ДЕК-251 | 22,5 | 1,4 | ||||||||||
| СКГ-40/63 | ||||||||||||
| МКГ-40 | 20,8 | 5,5 | 19,2 | |||||||||
| МКГ-40 | 35,8 | 34,2 | ||||||||||
| МКГ-40 | 35,8 | 2,7 | 36,4 | 31,2 | ||||||||
| СКГ-63/100 | 20,8 | 19,6 | 12,6 | |||||||||
| СКГ-63/100 | 25,8 | 24,6 | ||||||||||
| СКГ-63/100 | 35,9 | 34,6 | ||||||||||
Додаток 5
Міжрозрядні коефіцієнти для розрахунку заробітної платні
| Середній розряд роботи, яка виконується | Міжроз-рядний коеф. | Середній розряд роботи, яка виконується | Міжроз-рядний коеф. | Середній розряд роботи, яка виконується | Міжроз-рядний коеф. |
| 1,00 | 2,7 | 1,16 | 4,4 | 1,42 | |
| 1,1 | 1,01 | 2,8 | 1,16 | 4,5 | 1,44 |
| 1,2 | 1,02 | 2,9 | 1,17 | 4,6 | 1,46 |
| 1,3 | 1,03 | 1,18 | 4,7 | 1,48 | |
| 1,4 | 1,03 | 3,1 | 1,20 | 4,8 | 1,50 |
| 1,5 | 1,04 | 3,2 | 1,22 | 4,9 | 1,52 |
| 1,6 | 1,05 | 3,3 | 1,23 | 1,54 | |
| 1,7 | 1,06 | 3,4 | 1,24 | 5,1 | 1,57 |
| 1,8 | 1,07 | 3,5 | 1,26 | 5,2 | 1,59 |
| 1,9 | 1,08 | 3,6 | 1,28 | 5,3 | 1,62 |
| 1,09 | 3,7 | 1,29 | 5,4 | 1,64 | |
| 2,1 | 1,10 | 3,8 | 1,31 | 5,5 | 1,67 |
| 2,2 | 1,11 | 3,9 | 1,32 | 5,6 | 1,70 |
| 2,3 | 1,12 | 1,34 | 5,7 | 1,72 | |
| 2,4 | 1,13 | 4,1 | 1,36 | 5,8 | 1,74 |
| 2,5 | 1,14 | 4,2 | 1,38 | 5,9 | 1,77 |
| 2,6 | 1,15 | 4,3 | 1,40 | 1,79 |
Додаток 6
Технічна характеристика сталевих труб.
Маса 1 п/мбезшовних гарячекатаних, холоднотянутих і холоднокатаних труб (кг)
| Умовний діаметр Ду, м | Зовнішній діаметр Дм , мм | Товщина стінки, мм | ||||||||||
| 2,5 | 3,0 | 3,5 | 4,0 | 4,5 | 5,0 | 6,0 | 7,0 | 8,0 | 9,0 | 10,0 | ||
| 194* 426** | 1,76 2,19 2,62 — — — — — — — — — — — — | 2,15 2,59 3,11 4,0 5,40 — — — — — — — — — — | 2,46 2,98 3,58 4,62 6,26 7,38 — — — — — — — — — | — — — — 7,10 8,38 10,26 12,73 — — — — — — — | — — — — — — 11,49 14,26 17,15 — — — — — — | — — — — — — — — 18,99 23,31 — — — — — | — — — — — — — — — 27,82 31,52 — — — — | — — — — — — — — — — 36,60 45,92 — — — | — — — — — — — — — — — 41,63 52,28 62,54 — | — — — — — — — — — — — 58,6 70,14 81, 68 92,55 | — — — — — — — — — — — — 77,6 90,5 |
*— при товщині стінки 5.5мм — 25,6 кг.
** — при товщині стінки 11,0мм—112,58 кг.
Примітка: Труби гарячекатані поставляються довжиною до 12,5м, а холоднотянуті і холоднокатані довжиною до 9 м.
Продовження додатку 6
Маса 1 п/м електросварних прямошовних труб (в кг)
| Умовний діаметр Ду, мм | Зовнішній діаметр Дн. мм | Товщина стінки, мм | ||||||||
| 450 500 600 700 800 900 1000 1200 1400 | 920 1020 1220 1420 | 51,91 58,57 — — — — — — — — | 62,14 70,13 77,53 92,33 — — — — — — | 72,33 81,65 90,28 107,54 123,1 140,3 157,6 — — — | 82,46 93,12 103,98 122,71 140,5 160,2 179,9 199,7 — — | 92,56 104,52 115,62 137,81 157,8 180,0 202,2 224,4 268,8 — | 102,59 115,9 128,23 152,89 175,1 199,8 224,4 249,1 298,3 347,7 | 112,58 127,22 140,78 167,91 192,3 219,5 246,6 273,7 382,2 | 122,52 138,49 153,29 182,88 209,5 239,1 268,7 298,3 357,5 416,7 | — — — — — — — 322,8 387,0 451,1 |
Маса 1 п/м електросварних труб зі спіральним швом (в кг)
| Умовний діаметр Ду, мм | Зовнішній діаметр Дн, мм | Товщина стінки, мм | ||||
| 52,69 59,4 65,7 — — | 63,08 71,18 78,69 93,71 107,2 | 73,41 82,87 91,63 109,1 124,9 | 83,7 94,51 104,52 124,5 142,6 | — — 117,4 139,9 160,2 |
Примітка: труби виготовляються з двостороннім провареним спіральним швом довжиною від 10 до 18 м.
ДОДАТОК 1